Права працівників на охорону праці під час роботи
Перелік питань, з якими необхідно ознайомити працівників під час проведення вступного протипожежного інструктажу
Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
Охорона праці жінок
Охорона праці інвалідів
Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді
Економічне стимулювання охорони праці
Добровільні об'єднання громадян, працівників і спеціалістів з охорони праці
Організація навчання та атестації працівників з питань охорони праці
Повноваження органів місцевого самоврядування в галузі охорони праці
Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці
Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту
Відшкодування юридичним, фізичним особам і державі збитків, завданих порушенням вимог з охорони праці
Перша допомога при теплових ударах
Норми перенесення вантажів для жінок та неповнолітніх на виробництві
Порядок створення і робота пожежно-технічної комісії
Державна політика в галузі охорони праці
Надання долікарняної допомоги потерпілому при хімічних опіках
Навигация
Охорона праці жінок
Охорона праці на підприємстві
170266
знаков
2
таблицы
0
изображений
1. Охорона праці жінок.
Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я. Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітню дитину, регулюється законодавством.
2. Обов’язки власника під час проведення спеціального розслідування нещасного випадку.
Для встановлення причин нещасних випадків і розроблення заходів щодо запобігання подібним випадкам комісія із спеціального розслідування має право вимагати від роботодавця утворення експертної комісії із залученням до її роботи за рахунок підприємства експертів-спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських та інших організацій, органів виконавчої влади та державного нагляду за охороною праці. Після ознайомлення з необхідними матеріалами, обстеження місця події та проведення необхідних досліджень і розрахунків експертна комісія складає висновок, у якому стисло викладаються обставини, визначаються причини травмування, гострого професійного захворювання (отруєння), зазначаються допущені порушення вимог нормативно-правових актів про охорону праці, а також заходи щодо запобігання подібним випадкам. Висновок експертної комісії викладається чітко, в стверджувальній формі. Комісія із спеціального розслідування нещасного випадку у разі необхідності може призначити додатково незалежну експертну комісію. На вимогу комісії з спеціального розслідування власник також зобов'язаний: зробити фотознімки місця нещасного випадку пошкодженого об’єкта, устаткування, інструменту, а також подати технічну документацію та і тлі необхідні матеріали; надати транспорт, засоби зв'язку, службові приміщення і для роботи комісії з спеціального розслідування; провести у разі гострого отруєння (захворювання) медичне обстеження працівників; забезпечити проведення лабораторних досліджень і випробувань, технічних розрахунків та інших необхідних робіт; організувати друкування і розмноження в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку. Члени комісії мають право в ході розслідування одержувати письмові та усні пояснення від працівників підприємства та очевидців події. Підприємство, де стався нещасний випадок, компенсує витрати, пов'язані з діяльністю комісії та. залучених до її роботи спеціалістів. Комісія з спеціального розслідування разом з власником підприємства, представниками трудового колективу відвідує потерпілих або членів їхніх сімей, розглядає і вирішує, на місці соціальні питання або вносить пропозиції про їх вирішення відповідним органам, роз'яснює потерпілим (сім’ям) їхні права відповідно до чинного законодавства. Власник підприємства зобов'язаний в п'ятиденний термін розглянути матеріали спеціального розслідування нещасного випадку і видати наказ про здійснення запропонованих комісією з спеціального розслідування заходів щодо усунення причин подібних випадків, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці. Про здійснення запропонованих комісією заходів власник підприємства у письмовій формі повідомляє в термін, зазначений в акті спеціального розслідування, відповідний орган державного нагляду за охороною праці, профспілкову організацію та орган, до сфери управління якого належить підприємство (для підприємств, заснованих на загальнодержавній власності), а в разі гострого отруєння (захворювання) і санепідемстанцію.
3. Звільнення людини від дії електричного струму.
Рятування потерпілого від електричного струму залежить від швидкості звільнення його від струму, а також від швидкості і правильності надання потерпілому першої допомоги. Зволікання і тривала підготовка можуть спричинити загибель потерпілого. При наданні допомоги потерпілому від електричного струму необхідно таке. Звільнити потерпілого від контакту з струмоведучими проводами або предметами, додержуючись заходів особистої безпеки. При цьому негайно вимикають ту частину струмоведучої установки, до якої доторкається потерпілий. Якщо є припущення, що при вимиканні потерпілий може впасти з висоти, слід вжити заходи для запобігання падінню. При неможливості швидкого вимкнення струмоведучих частин, потерпілого слід відокремити від них, для цього необхідно користуватися підручними матеріалами - непровідниками, наприклад сухою палкою, дошкою, мотузкою (не можна використовувати металеві і мокрі предмети). Якщо одяг сухий і відстає від тіла, то потерпілого можна відтягти від струмоведучих частин, остерігаючись доторкання до оточуючих металевих предметів і тіла потерпілого. Для того, щоб той, хто надає допомогу потерпілому, сам не був уражений струмом, він повинен надіти гумові рукавиці або обгорнути руки сухою тканиною, можна ізолювати себе від землі, узувши гумові чоботи, ставши на суху дошку або на струмонепровідну підстилку. Розімкнути струмоведуче коло можна, відділивши потерпілого від землі (при цьому дотримуються необхідних запобіжних заходів) або перерубавши (перерізавши) струмоведучі проводи. Для цього використовують сокиру з сухою дерев'яною ручкою або відповідний інструмент з ізольованими ручками.
4. Що повинно відображатись в загально об’єктовій інструкції?
На кожному підприємстві має бути опрацьована загально об’єктова інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень (дільниць, цехів, складів, майстерень, лабораторій тощо). Ці інструкції мають вивчатися під час проведення протипожежних інструктажів проходження пожежно-технічного мінімуму, а також у системі виробничого навчання і вивішуватися на видних місцях.
5. Коли для будівель і приміщень визначається категорія виробництва, клас зони і на підставі якого документу?
Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки (за ОНТП 24-86), а також клас зони за правилами улаштування електроустановок, у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також на межах зон всередині приміщень та із зовні. Визначення категорії будівель та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою на стадії проектування повинно проводитися розробником технологічного процесу відповідно до вимог ОНТП 24-86. Для діючих підприємств категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою можуть визначатися технологами самих підприємств або організаціями, що мають відповідник фахівців.
6. Під що не дозволяється використовувати горища?
Не дозволяється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у т. ч. венткамери, електрощитові) під виробничі дільниці, для зберігання продукції, устаткування, меблів та інших предметів, для влаштування голуб'ятень тощо. Двері горищ, технічних поверхів, венткамер, електрощитових, підвалів повинні утримуватися зачиненими. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, техповерхів, підвалів повинні бути засклені.
Похожие работы
... –– –– 1 –– 2 –– –– –– 2 –– -1 -1 –– 2 1 –– –– -1 2 10. Інші причини нещасних випадків, осіб –– –– 2 2 2 За даними таблиці 1 можна зробити висновок про існуючий стан охорони праці на підприємстві. Кількість потерпілих з утратою працездатності на 1 робочий день і більше зросла в 2009 році на 2 та 3 особи в порівнянні з 2007 та 2008 роками відпові ...
... охороною праці набувають пріоритетного значення, питання стимулювання охорони праці буде розглянуто більш детально. 3. Організація роботи з функціонування системи управління охороною праці на підприємстві 1. Система управління охороною праці (СУОП) на підприємстві — це сукупність взаємопов’язаних правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально- ...
... і на робочих місцях, результати вивчення причин травматизму і захворювань, матеріали цільових перевірок стану охорони праці, виконання попередніх планів. Організація процесу управління охороною праці здійснюється шляхом розробки на підприємстві Положення "Про обов'язки і відповідальність посадових осіб і працівників щодо охорони праці" та його виконання. Оперативне керівництво і координація ...
... ’я населення». Кодекс законів про працю – головний документ, який регулює трудові відносини працівників всіх категорій і спрямований на охорону трудових прав працюючих. Основні вимоги закону: – «Створення безпечних й нешкідливих умов праці на всіх підприємствах»; – «Власник або уповноважений ним орган забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці»; – «Власник або уповноважений ним орган ...
0 комментариев