Навигация
Геокультура й образно-географічна картина миру
19353
знака
0
таблиц
0
изображений
5. Геокультура й образно-географічна картина миру
Географічна розмаїтість окремих регіонів, країн і континентів робить практично неможливим подання про якомусь єдиного, магістральному образі світового розвитку в його цивілізаційних, соціальних, політичних й економічних контекстах. Образ (образи) світового розвитку - це системи скоординованих "ланцюжків", або кластерів цілеспрямованих, специфічних географічних мегаобразів, що включають у себе стійкі подання про динамік гео розвитку тих або інших людських співтовариств. Складність дослідження подібних географічних образів складається в необхідності узгодження різних подань про внутрішню й зовнішню динаміку окремих мегаобразів: наприклад, вивчення географічного образа арабського миру неминуче пов'язане зі створенням адекватних процедур співвіднесення подань "зсередини" арабського миру з поданнями "ззовні" його - цілком можливо, з декількох точок зору (європейської, російської, американської й т.д.). Аналогічна думка висловлюється І. Валлерстайном.
Парадокс образної геоглобалістики полягає в неможливості досить коректного формування єдиного географічного образа світового розвитку. Очевидно, неможливо - принаймні, у першому наближенні - створення мережної системи щільно вв'язаних між собою географічних образів світового розвитку різного масштабу у вигляді специфічних образних "мотрійок". Наприклад, образи розвитку країн Південно-Східної Азії укладаються в уявленні про розвиток Азії в цілому. Подібні конструкції неможливі в силу динамічності самих образно-географічних конфігурацій, часто захоплюючі фрагменти спочатку чужих образно-географічних полів, або, навпаки, що уступає частини свого образно-географічного "домена". Так, географічні образи розвитку Японії частково входять у євро-американський образно-географічний домен (переважно, образно-геоекономічний і частково образно-геокультурний); у той же час можна простежити образно-географічну експансію Японії в цей же домен, а також у загальазіатське образно-географічне поле (частково, образно-геоэкономическая експансія - у сфері організації виробництва, менеджменту, ділової культури, а також образно-геокультурная експансія - "експорт" автохтонних екзотичних образних подань про Японію).
Сучасна образно-географічна картина світового розвитку являє собою продукт взаємодії декількох потужних образно-географічних мегатрендов, що формують домінуючі форми її "рельєфу". Під образно-географічним мегатрендом розуміється магістральна траєкторія розвитку якого-небудь географічного образа, що супроводжується його якісними трансформаціями; при цьому сам образ повинен "захоплювати" у реальному просторі частину світу, континент (або його частину) або великий геополітичний, геоекономічний, геокультурний регіон миру. "Рельєф" образно-географічної картини світового розвитку створюється шляхом дистанціювання від яких-небудь політичних, економічних, культурних подій світового значення; фіксації ментальних "відстаней" і потім параметризації самих образів за допомогою специфічних географічних (геоморфологічних) понять. Важливі моменти у формуванні подібного "рельєфу" - це бажана візуалізація подань про нього, а в методологічному плані - усвідомлення цих подань стосовно реального географічного простору. Так, цілеспрямованими геоцивілізаційними "конусами виносу" євро-американської цивілізації можна назвати Латинську Америку, частину Південно-Східної Азії й Ближнього й Середнього Сходу. Із глобальної образно-географічної точки зору відбувається процес євро-американської геоекономічною й, частково, геокультурної "пенеполонізаціїї" Євразії й Південної Америки. Поряд із цим можна говорити про початкові стадії образно-географічного циклу (за аналогією із класичної геоморфологіческою теорією Девиса) Східної Європи, Центральної Азії й, можливо, Південної Азії. Це означає експансію й "піднесення" зазначених географічних образів й їхню природну глобалізацію, коли артикуляція й маніпулювання цими образами будуть займати значну частину світового образно-географічного простору. Природна глобалізація географічних образів трактується тут як включення пануючих подань про оптимум світового розвитку (у певну епоху) у конкретні географічні образи й подальшу їхню локалізацію ("доместикація") у рамках традиційних географічних подань. Завдяки цьому процесу традиційний географічний простір, чий глобальний образ зародився в епоху Великих географічних відкриттів, стає як би більше домашнім, більше "розміщеним".
6. Використані терміни
1. Поняття геокультури в соціальних науках активно використається И. Валлерстайном. Воно тісно пов'язане з концепцією системного аналізу й розглядається насамперед у контексті глобальних геополітичних і геоекономічних проблем.
2. Конус виносу - "...форма рельєфу, утворена скупченням пухкого уламкового матеріалу, відкладеного постійним або тимчасовим водотоком у нижньому кінцю яру, балки або долини, де відбувається різке зменшення живої сили потоку. Має вигляд плоского напівконуса, зверненого вершиною проти плину водотоку. Особливо більші К. в. утворяться при виході гірських рік на прилягаючу рівнину"
Література
1. Замятін Д.Н. Географічні образи в гуманітарних науках. – К.,2002
2. Замятин Д.Н. Географические образы мирового развития // Общественные науки и современность. 2001. N 1. С. 125–138.
3. Родо Х.Э. Аріель проти Калбана: "нордомания" і проблема латиноамериканської самобутності. – К., 2005
4. Ходжсон М. Роль суфійського містицизму в ісламській цивілізації. – К., 1998.
5. Стидман Дж. "Міф про Азію" // Порівняльне вивчення цивілізацій. Хрестоматія / Сост., ред. і вступ. ст. Б.С. Ерасов. М.: Аспект Пресс, 1998. С. 261.
6. Оболенский Д. Византийское Содружество Наций: Шесть византийских портретов. М.., 1998.
Похожие работы
... в українському соціумі, то, на нашу думку, малюється така схема взаємозв’язків (див. схему 3) Схема 3. Алгоритм зв’язків геокультури в українському соціумі (схема автора) геокультурний етнос культурний соціум Зв’язок між ядрами геокультурної системи є взаємообернений. В свою чергу, природний ландшафт і його елементи (місце і місцевість) формують простір, тобто їх зв’язки обернені. ...
... відчуває постійно. Саме геополітичні проблеми — основна причина війни між Вірменією та Азербайджаном, війни у Грузії, в Югославії і багатьох інших регіонах. [1] Таким чином, геополітика як наука і вчення у минулому і сьогодні визначає стратегічне спрямування держави. Вона вкрай потрібна для розвитку політичної культури громадян. Прийняття політичних рішень неможливе без урахування геополітичного ...
... церемонії, таїнства. Міфи є витворами народної фантазії, вони породжені природною допитливістю людини" [6]. Розділ ІІ. Відображення відношення українців к географічному середовищу в українських міфах "Міфологія - сукупність міфів того чи іншого народу. Міфи слід відрізняти від казок, які вже у стародавні часи сприймалися як вигадки, плід фантазії, в той час, як до міфу ставилися як доймові ...
0 комментариев