Розміри проектного обрису вагона

2.4 Розміри проектного обрису вагона

Проектний обрис вагона – поперечний (перпендикулярний осі колії) контур, що має розміри, змінені порівняно з будівельним обрисом на величини плюсових конструкційних та технологічних допусків на виготовлення та складання вагона.

Вертикальні розміри проектного обрису знизу h_п (відстань від рівня головки рейки до нижньої лінії обрису) визначають шляхом збільшення, а зверху H_п (відстань від рівня головки рейки до верхньої лінії обрису) – шляхом зменшення вертикальних розмірів будівельного обрису на величину плюсових допусків деталей вагона у вертикальному напрямку δ_В. Тобто :

h_n=h_б+δ_В, (2.15)

де h_б=460 мм, δ_В =20 мм обираємо згідно з .

h_n = 460 + 20 = 480 мм.

H_п =H_r - δ_В, (2.16)

де H_r=4700 мм, δ_В = 30 мм обираємо згідно з :

H_п = 4700 – 30 = 4730 мм.

Ширина проектного обрису B_n на певному рівні від головки рейки визначається за формулою :

2B_n = 2*(B_б – б_г), (2.17)

де B_б – півширина будівельного обрису, мм;

б_г – плюсовий допуск деталі вагона горизонтальному напрямку, мм .

На кожний тип вагона допуски встановлені заводом – виготівником.

Тому приймаємо б_г = 15 мм - для горизонтальних розмірів від осі колії для вантажного вагона.

Для напрямного і внутрішнього перерізу:

2B_n = 2(1650-15)=3270 мм; B_б = 1635 мм.

Для зовнішнього перерізу:

2B_n = 2(1635 - 15) = 3240 мм; B_б = 1620 мм.

При проектуванні вагона його номінальні розміри приймаються в межах проектного обрису.

В цьому підрозділі були визначені всі розміри проектного обрису вагона

у заданих перерізах. В результаті порівняння отриманих числових значень (рисунок 2, 3, 4) із стандартизованими для габариту 1-Вм можна зробити висновок про вдале вписування вагона у габарит.

- по вертикальних розмірах поверху

- по вертикальних розмірах понизу  

- по горизонтальних розмірах зміщень.

3. Визначення навантажень діючих на вагон

В процесі експлуатації вагон піддається дії навантажень. Всі навантаження діючі на вагон діляться на дві групи навантажень:

- навантаження, складові сили яких по величині і направленню дії не залежать від часу , названі статичними;

-навантаження, складові сили яких залежать від часу, дозволяючи динамічними навантаженнями.

3.1 Вертикальне статичне навантаження

Складається із власної ваги вагона і ваги перевозимого в ньому вантажу.

, (3.1)

де Р- вантажопідємність вагона ,65т;

Т- тара вагона ,22т;

кН

3.2 Вертикальне динамічне навантаження

Вертикальне динамічне навантаження виникає при коливаннях кузова вагона на ресорах із – за нерівності колії

. (3.2)

Коефіцієнт динаміки вертикальний визначається по формулі:

, (3.3)

де - математичне очікування ;

- параметр розподілення,

- довірлива імовірність,.

При  математичне очікування визначається по формулі:

, (3.4)

де - безрозмірний коефіцієнт для кузова,;

- коефіцієнт ,який враховує вісність візка або групи візків під одним кінцем вагона,

, (3.5)

.

де - число осей візка під одним кінцем вагона ;

- швидкість руху вагона ,

- статичний прогин ресорного підвішування вагона, для вантажних вагонів

.

.

Коефіцієнт динаміки вертикальний

.

852,5*0,34=290кН

Похожие работы

Характеристика видів транспорту

Скачать

72700

5

0

... і шлаку з підприємств теплоенергетики, переміщення ґрунту з будівельних майданчиків, у тому числі при намиванні гребель і перемичок на об'єктах енергетики. Технічні характеристики специфічних видів промислового транспорту представлені в табл. 4.6. Конвеєрний транспорт застосовують для насипних вантажів (коксу, крейди, піску, гіпсу, глини, гравію, торфу, вугілля, мінеральних добрив, щебеню, та ...

Математичне моделювання руху поїзда

Скачать

66786

3

24

... Підйом в 4% для звичайного локомотива практично неможливий, але з ним легко справляється локомотив, оснащений колесом з механізмом зубчатого зачеплення з кремальерою шляху. Розділ 2.Обгрунтування та вибір математичної моделі руху поїзда   2.1 Дефекти осей колісних пар Дефекти, що виникають в осях колісних пар протягом терміну їх служби, можуть бути класифіковані по двох групах. Дефекти ...