Зменшення дії небезпечних та шкідливих факторів на працівників

196379
знаков
5
таблиц
4
изображения

5.2. Зменшення дії небезпечних та шкідливих факторів на працівників

 

Згідно з розглянутими чинниками, які впливають на здоров’я та роботу людини, працюючою за комп’ютером, необхідно впровадити ряд заходів щодо зменшення впливу та небезпечності даних факторів.

Розглянутий чинник – це робота за комп’ютером . До вимог щодо організації робочого місця користувача ЕОМ можна віднести наступне:

Робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами; відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м; відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м; прохід між рядами робочих місць маєбути не меншим 1м.

Конструкція робочого місця користувача відеотерміналу (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг – на підлозі або на підставі для нін; стегна – в горизонтальній площині; передпліччя – вертикально; лікті – під кутом 70-90º до вертикальної площини; зап’ястя зігнуті під кутом не більше 20º відносно горизонтальної площини, нахил голови – 15-20º відносно вертикальної площини.

Висота робочої поверхні столу для відеотерміналу має бути в межах 680-800 мм, а ширина – забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля.

Рекомендовані розміри столу: висота – 725 мм, ширина – 600-1400 мм, глибина – 800-1000 мм. Робочий стіл для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги – не менше 650 мм.

Робоче сидіння (стілець, крісло) користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або знімні підлокітники. У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи, що не є обов’язковими: підголівник та підставка для ніг. Робоче сидіння користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншим за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні – від 15º вперед до 5º назад. Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край – заокругленим.

Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина – не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині – 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30º відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватися у межах 260-400 мм.

Для зниження статичного напруження м’язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною – 50-70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230±30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350-500 мм.

Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм’якою, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітрянепроникним покриттям та забезпечувати можливість чищення від бруду.

Екран відеотермінала та клавіатури мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.

Відстань від екрана до ока працівника повинна складати:

При розмірі екрану по діагоналі 35/38 см (14”/15”)--------- 600-700 мм

43 см (17”) -----------------700-800 мм

48 см (19”) ---------------- 800-900 мм

53 см (21”) ---------------- 900-1000 мм

Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100-300 мм від екрану, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5-15º.

Робоче місце з відеотерміналом слід оснащувати тримачем для документів, що легко переміщується.

Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрану відеотермінала, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900-1300 мм, по глибині 400-500 мм.

Режим праці та відпочинку тих, хто працює з ЕОМ, визначається в залежності від виконуваної роботи відповідно до Сан Пін 3.3.2-007-98.

Залучення жінок до робіт у нічний час є неприпустимим, за винятком випадів, обумовлених статтею 175 Кодексу законів про працю України.

Отже процес державотворення в оновленії Україні тісно пов'язаний з розвитком суспільства в напрямку інтеграції матеріального виробництва та економічного і духовного життя. Завдання, пов’язані з впровадженням найновіших досягнень науки і техніки в усі сфери народного господарства, вдосконалення форм управління виробництвом, підвищення продуктивності праці, тощо можуть бути вирішені сьогодні лише на основі застосування засобів обчислювальної техніки.

Захист від випромінювання

Захист від дії іонізуючих випромінювань. Розроблені основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами і іншими джерелами іонізуючих випромінювань, де містяться вимоги і норми радіаційної безпеки стосовно конкретних видів робіт, вироблюваних при дії іонізуючих випромінювань.

При захисті від зовнішнього опромінювання, що виникає при роботі із закритими джерелами випромінювання, основні зусилля повинні бути направлені на попередження пері опромінювання персоналу шляхом збільшення відстані між оператором і джерелом, скорочення тривалості роботи в поле випромінювання, екранування джерела випромінювання.

Закритими називаються джерела іонізуючого випромінювань, пристрій яких виключає попадання радіоактивних речовин в навколишнє середовище.

Захист від внутрішнього випромінювання вимагає виключення безпосереднього контакту з радіоактивними речовинами у відкритому вигляді і запобігання попаданню їх в повітря робочої зони.

Під внутрішнім опромінюванням розуміють дію на організм іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин, що знаходяться усередині організму.

Всі роботи з відкритими джерелами підрозділяються на три класи. Встановлені основними санітарними правилами класи робіт залежно від групи радіаційної небезпеки радіонукліда і фактичної його активності на робочому місці.

При роботі з радіоактивними речовинами велике значення мають засоби індивідуального захисту, правила особистої гігієни і організація дозиметричного контролю.

Результати всіх видів радіаційного контролю повинні реєструватися і зберігатися протягом 30 років.

Залежно від діапазону частот в основу гігієнічного нормування електромагнітних випромінювань покладені різні принципи. Критерієм безпеки для людини, що знаходиться в електричному полі промислової частоти, прийнята напруженість цього поля.

Для постійного магнітного поля гранично-допустимим рівнем на робочому місці є напруженість, яка не повинна перевищувати 8 ка/м.

Одним з найбільш ефективних і часто вживаних методів захисту від низькочастотних і радіо випромінювань є екранування. Для екранів використовуються, головним чином, матеріали з великою електричною провідністю.

Як засоби індивідуального захисту застосовуються спецодяг, виготовлений з металізованої тканини у вигляді комбінезонів, халатів, фартухів, курток з капюшонами і вмонтованими в них захисними окулярами.

Захист від дії лазерного випромінювання. Під лазерною безпекою розуміється сукупність технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних заходів, що забезпечують безпечні умови праці персоналу при використанні лазерів.

Вживання тих або інших заходів лазерної безпеки залежить, перш за все, від класу лазера.

Всі лазери повинні бути маркіровані знаком лазерної небезпеки. Розміщення лазерів вирішується тільки в спеціально обладнаних приміщеннях. Розміщувати устаткування потрібно достатньо вільно.

У тих випадках, коли лазерна безпека колективними засобами захисту не забезпечується, повинні застосовуватися індивідуальні засоби захисту – окуляри і маски.

5.3. Розрахунок освітлення

 

Кабінет являє собою прямокутне приміщення зі світлими стінами та стелею. Його загальна площа 12 м2 (довжина 8 м, ширина 4,3 м, висота 3 м).

Розрахунок проводиться в такій послідовності:

1.Визначається індекс приміщення за наступної формулою:

i = a * b / hp (a + b), (4.1)

де a та b – відповідно довжина та ширина приміщення;

hp – висота підвісу світильника над робочою поверхнею, hp = 1,5м.

і = 8 * 4,3 / 2,14 (8+4,3) = 1,3

2. Визначається число рядів світильників за формулою:

n =b/e*h, (4.2)

де b - ширина приміщення, b = 4,3;

e - 1,4 для світильників типу ЧПС35;

 h - висота підвісу світильників над робочою поверхнею, h = 2,14м.

n=4,3/1,4*2,14=1,05»2

3. Визначається необхідна кількість світильників за наступної формулою:

N = Eн * Кз * S * Z / n * Фсв * h, (4.3)

де Eн - нормативна освітленість, лк. Згідно СНіП ІІ-4-79 для персоналу, якій працює на ЕОМ, норма при загальному освітленні встановлена 300лк;

Кз - коефіцієнт запасу, якій приймають в залежності від забруднення повітря у приміщенні. Обирається Кз = 1,5;

S - площа приміщення, S = 12 м2;

Z - коефіцієнт, який враховує відношення середньої освітленості до мінімальної при освітленні лініями люмінесцентних світильників Z = 1,1;

Фл – світловий потік одного світильника, лм.

У приміщенні знаходяться сталеві світильники типу ЧСП35 з двома люмінесцентними лампами типу ЛБ-40. Номінальний світловий потік лампи ЛБ-40 Фл = 3120 мм.

Тоді світловий потік, який випромінює світильник, Фсв = 2; Фл=2*3120=6240 мм;

h - коефіцієнт використання світлового потоку, якій залежить від індексу приміщення та типу світильників. Обирається h = 0,34.

N = (300 * 1,5 * 12 * 1,1 / 2 * 6240 * 0,34) = 2

ВИСНОВКИ

Актуальність обраної теми було доведено, оскільки вибір назви для музичного колективу набуло особливе значення. І тому вивчення основних правил та засобів номінацій, таких як словотвір та знакоутворення, метафори та метонімії. Окремих засобів словотвору знаходяться в центрі уваги теорії номінації.

В ході цього дослідження ми прийшли до висновку, що словесний знак, як ніякий інший в мові, є інструментом і одночасно продуктом усвідомленої діяльності, що поднялись на рівень умовних подразників, рефлексів наших подань. Слова - не прості назви, не етикетки, а психо-фізіологічні сутності, одягнені в язикову форму, що стали для людини сигналами дійсності. Також ми зробили висновок, що особливі музичні жанри показують характерні моделі назв. В більшості випадків вони асоціативні і метафоричні, у меншій мірі вони включають формальні та інтертекстуальні властивості.

Всі поставлені теоретичні та практичні цілі було досягнуто. Були з’ясовані основні засоби та правила номінації назв музичник гуп та виконавців, а також пояснені процеси номінації у даній сфері.

Стуктура роботи, обумовлена поставленими теоритичними і практичними задачами, а також об’єктом та предметом дослідження, має такий вигляд: вступ, розділ I “ Мовна Номінація як засіб створення назв музичних груп і виконавців”, розділ II “ Класифікація назв англійських назв музичних груп та виконавців”, розділ III “ Створення структурно-тематичного словника-довідника англійських назв груп та виконавців, та музичних стилів засобами Lingvo”, розділ IV “Дослідження негативного впливу певних музичних стилів на оточуюче середовище та суспільство”, розділ V “ Охорона праці”, список використанних джерел, висновки та додатки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аристотель. Поэтика. “Античные теории языка и стиля”. М., 1935.

2. Апресян. Ю.Д. Лексическая семантика, стр. 189-192.

3. Арутюнова Н.Д. Коммуникативная функция и значение слова. “Филол. науки”, 1973, № 3.

4. Булаховский Л.А. Введение в языкознание, ч. II. М., 1953. - С. 102-103.

5. Винокур О.Г. Понятие поэтического языка. “Доклады и сообщения филологического факультета МГУ”, вып. 3, 1947. - С.4.

6. Гак В.Г. К проблеме семантической синтагматики. “Проблемы структурной лингвистики. 1971”. М., 1972. - С. 373.

7 . Гальперин I.Р. Указ. Соч., С. 141-142, 161-163.

8. Гинзбург Е.Л. Синтаксическая типология сложных слов. “Проблемы структурной лингвистики 1967”. М., 1968.

9. Звегинцев В.А. Язык и лингвистическая теория, М., 1973. - С. 168.

10. Земская Е.А. Современный русский язык. Словообразование. М., 1973. - С.8.

11. Корольков В.И. Семасиологическая структура метафоры. “Уч. зап.1-го МГПИИЯ им. М. Тореза”. Труды кафедры русск. Языка, т. 41. М., 1968. –

С. 49-50.

12. Кубрякова Е.С., Харитончик З.А. О словообразовательном значении и описании смысловой структуры производных суффиксального типа. “Принципы и методы семантических исследований”.

13. Кубрякова Е.С. Языковая номинация. Общие вопросы, гл. I, Ташкент, 1975. - С. 50-51.

14. Кирилович Е. Положение имени собственного в языке. “Очерки по лингвистике”. М., 1962. С. 252.

15. Кухарж Я. К общей характеристике номинации. – TLP, 3. Prague, 1968.- С. 124- 125.

16. Лопатин В.В. Рождение слова. Неологизмы и окказиональные образования. М., 1973.

17. Манучарян Р.С. О множественности мотивации. “Актуальные проблемы русского словообразования”. II. Самарканд, 1972.

18. Матезиус В. О системном грамматическом анализе. “Пражский лингвистический кружок”. М., 1967. - С. 228.

19. Некрасова Е.А. Метонимический перенос в связи с некоторыми проблемами лингвистической поэтики. “Слово о русской советской поэзии”, С. 114-116.

20. Серебренников Б.А. Номинация и проблема выбора. Языковая номинация (общие вопросы) ”. М., 1977.

21. Смирницкий А.С. Значение слова. – ВЯ, 1955, №2.

22. Солнцев В.М. Знаковость языка и марксистско-ленинская теория познания. “Ленинизм и теоретические проблемы языкознания”, С. 230.

23. Суперанская А.В. Общая теория имени собственного. М., 1973.

24. Улуханов И.С. Виды формально-семантической мотивации слов и проблемы описания словообразовательной семантики. “Вопросы грамматики”. Пермь, 1972. - С. 75.

25. Уфимцева А.А. Типы словесных знаков. М., 1974. - С. 39.

26. Шмелев Д.Н. Очерки по семасиологии русского языка. М., 1964. - С. 141.

27. Щерба Л.В. О трояком аспекте языковых явлений и об эксперименте в языкознании. “Речевая система и речевая деятельность.” Л., 1974. - С.24.

28. Чейф У. Значение и структура языка. М., 1975. - С. 113-138.

29. Якушин Б.В. Слово. Понятие. Информация. М., 1975. - С.17-36.

30. Аnkеrbеrg Jоhn аnd Jоhn Wеldоn, "Тhе Fаcts оn Rоck Мusic", Hаrvеst Hоusе Publishеrs, Еugеnе, Оrеgоn, USА 1992.

31. Black M. Models and metaphors. Ithaca, N.Y. 1962, стр. 25.

32. Blооm Аllаn "Тhе Clоsing оf thе Аmеricаn Мind", Nеw Yоrk: Simоn аnd Schustеr, 1987, 68-81.

33. Botha R.P. The functions of the lexicon in transformational generative grammar. The Hague – Paris, 1968.

34. Brоwn Еlizаbеth F. аnd Wiliаm Hеndее, "Аdоlеscеnts аnd Тhеir Мusic: Insights intо thе Hеаlth оf Аdоlеscеnts", Jоurnаl оf thе Аmеricаn Меdicаl Аssоciаtiоn, 22/29 вер. 1989. - С.1659.

35. Chomsky N. Remarks on nominalizations. “Readings in English transformational grammar”. Ed. By R.A. Jacobs and P.S. Rosenbaum. Toronto, 1970. - С. 184.

36. Gardiner A. The theory of proper names. London, N.-Y., 1954.

37. Geeraerts, Dirk (1999) "Beer and Semantics". In: L. de Stadler & C. Eyrich (eds.),Issues in Cognitive Linguistics. Berlin & New York: Mouton de Gruyter,

 35-56.

38. Hоmbеrg Еric, Тhе Hеll's Bеlls Study guidе, Gаinеsvillе, Fl Rееl tо Rееl, 1990.

39. Кing, "Hеаvy Меtаl Мusic;" cf. Wаss, еt.аl., “Adolescents Interest”, С. 82.

40. Lakoff, George & Mark Johnson (1980) Metaphors we live by. Chicago: The University of Chicago Press.

41. Lаrsоn, "Lаrsоn's Bооk оf Rоck", С. 125-35;

42. Lees R.B. The Grammar of English nominalizations. Bloomington, 1960.

43. Lehrer, Adrienne (1994) Proper Names: Linguistic Aspects. In: P.E. Asher (ed.), The Encyclopedia of Language and Linguistics, Vol 6. Oxford: Pergamon, 3372-3374.

44. Lehrer, Adrienne (1992) Names and Naming: Why we need Fields and Frames. In: A.Lehrer & E. Feder Kittay (eds.), Frames, fields, and contrasts: new essays insemantic and lexical organization. Hillsdale, New Jersey: Lawrence Erlbaum, 122-142.

45. Loewengerg I. Identifying metaphors. “Foundations of Language”, 1975, v. 12, N 3.

46. Lyоns Аrtоur, "Sаtаn Wаnts Yоu", Nеw Yоrk: Мystеriоus Prеss, 1988. –

С . 171.

47. Marchand H. On attributive and predicative derived adjectives and some problems related to the distinction. “Anglia”, Bd. 84, 1966.

48. Marchand H. The categories and types of Present – day English word-formation. 2 ed. Munchen, 1969. - С. 3.

49. Ohara, Yumiko (1999) Ideology of language and gender: A critical discourse analysis of Japanese prescriptive texts. In: J. Verschueren (ed.) Language and Ideology, Vol. 1.Antwerp: IPrA, 422-432.

50. Pelc J. Указ. соч., С. 89.

51. Room, Adrian (1996) An alphabetical guide to the language of name studies. Lanham& London: The Scarecrow Press.

52. Rose, Tricia (1994) Black Noise. Rap Music and Black Culture in ContemporaryAmerica. Hanover, NH: Wesleyan UP.

53. Staal J.F. Ancient and modern descriptions of nominal composition. “Indo-Iranian Journal”, Bd. 9, 1966.

54. Thornton, Sarah (1995) Club Cultures. Music, Media and Subcultural Capital.Cambridge: Polity.

55. Toop, David (2000) Rap Attack 3. African Jive to Global Hip-Hop. London: Serpents Tail.

56. Ullmann S. The Principles of semantics. Glasgow, 1959. - С. 73.

57. Ullmann S. Stylistics and Semantics. “Literary Style”, a Symposium. Oxford,1971. - С.138.

58. Vendler Z. Adjectives and nominalizations. The Hague, 1968.

59. Walser, Robert (1993) Running with the Devil: Power, Gender and Madness in HeavyMetal Music. Hanover, NH: Wesleyan UP.

60. Wаss, еt. аl., "Аdоlеscеnts' Intеrеst", С.186.

61. Weinreich U. Problems in the analysis of idioms. “Substance and structure of language”. Berkeley – Los Angeles, 1969. - С .72.

62. "Dеtаils fоr Меn", липень 1991. - С. 100-101.

63. "Hеаvy Меtаl Маdnеss", Меdiа Updаtе, липень/серпень, 1989. - С.5.

64. Lifе mаgаzinе, 28 червня 1968.

65. In Меdiа Updаtе, лист./груд. 1989. - С. 2-3.

66. Меdiа Updаtе, верес./жовт. 1989. - С. 1-2.

67. USА Тоdаy, 11 жовт. 1985. - С.10.

68. www./bandregister2.co.uk

69. www.rollingstone.com/

70. www.home.talkcity.com/MoshPitWay/wetzki/bandnames.html;

71. www.billboard.com/bbcom/index.jsp; www.rapdict.org/

72. www.riaa.com/gp/database/ ; www.allmusic.com/; www.ohhla.com

73. www.headbands.com

74. www.geocities.com/SunsetTrip/7011/geetar.html

75. www.worldwidepark.com

76. www.welcome.to/bnrmetal

77. www.delit.net/music/genres.phtml

78. www.germanrock.de/navigation/

79. www.virtan.ucoz.ru/publ/9-1-2

80. www.style.cjcity.ru

81. www.djos.ru/readarticle.php?article_id=45

ДОДАТОК А

1854 назв груп які були використані у досліджені

1923: Ferko String Band

1928: Dixie Hummingbirds; Ink Spots

1935: Bob Wills and His Texas Playboys

1939: King Cole Trio

1946: Chordettes; Clovers; Orioles

1948: "5" Royales; Robins

1949: Weavers

1950: Billy Ward and His Dominoes; Moonglows

1951: Crows; Flamingos

1952: Bill Haley and His Comets; Dells; Gladys Knight and the Pips; Spaniels

1953: Cadillacs; Drifters; Platters; Staple Singers

1954: Ames Brothers; Billy Vaughn and His Orchestra; Charms; Five Keys;

Four Aces; Four Tops; Hugo Winterhalter and His Orchestra; Jazz

Crusaders; Penguins; Teresa Brewer with The Lancers; Three Chuckles

1955: Art Mooney and His Orchestra; Boyd Bennett And His Rockets; Cheers; Cliffe Stone and His Orchestra; Coasters; Cowboy Church Sunday

School; Crew-Cuts; Dream Weavers; El Dorados; Five Satins; Four

Coins; Four Lads; Frankie Lyman and the Teenagers; George Cates and

His Orchestra; Harold Melvin and the Blue Notes; Hilltoppers; Isley

Brothers; Johnny Maddox and The Rhythmasters; Les Baxter His

Chorus and Orchestra; Mighty Clouds of Joy; Mitch Miller and his

Orchestra and Chorus; Nat "King" Cole and the Four Knights; Nelson

Riddle and His Orchestra; Perez Prado and His Orchestra; Russ Morgan

and His Orchestra; Somethin' Smith & The Redheads; Sunnysiders;

Sweet Inspirations; Voices of Walter Schumann

1956: Blue Stars; Bobbettes; Cadets; Chantels; Cyril Stapleton and His

Orchestra; Del-Vikings; Diamonds; Dick Jacobs and His Orchestra; Four

Freshmen; Four Seasons; Four Voices; Gadabouts; G-Clefs; Gene

Vincent and His Blue Caps; Helmut Zacharias and His Magic Violins;

Highlights; Jayhawks; Lonnie Donegan and His Skiffle Group; Lou Busch

and His Orchestra; Rover Boys; Six Teens; Tarriers; Teen Queens;

Turbans; Vibrations

1957: Buddy Holly and the Crickets; Buddy Knox and the Rhythm Orchids;

Champs; Charles McDevitt Skiffle Group; Danny and the Juniors; Dubs;

Fireballs; Four Esquires; Hollywood Flames; Impressions; Jimmy Bowen

with the Rhythm Orchids; Jimmy Dorsey Orchestra; Jive Bombers; Joe

Bennett and the Sparkletones; Kingston Trio; Lee Andrews and the

Hearts; Little Anthony and the Imperials; Little Joe and The Thrillers;

Mar-Keys; Mello-Tones; Osmonds; Owen Bradley Quintet; Ralph

Marterie and His Orchestra; Rays; Shepherd Sisters; Smokey Robinson

and the Miracles; Spinners; Techniques; Terry Gilkyson and The Easy

Riders; Tune Weavers; Victor Young and His Singing Strings; Will Glahé

and His Orchestra

1958: Applejacks; Aquatones; Bee Gees; Boots Brown and his Blockbusters; Contours; Crescendos; Crests; Danleers; Dicky Doo and the Don'ts; Dion and the Belmonts; Eddie Platt and His Orchestra; Elegants;

Fleetwoods; Four Preps; Gone All Stars; Jamies; Joey Dee and the

Starliters; John Fred and His Playboy Band; Kingsmen; Kirby Stone

Four; Link Wray & His Ray Men; Moe Koffman Quartette; Monotones;

Nu Tornados; O'Jays; Olympics; Pastels; Paul Revere and the Raiders;

Pets; Playmates; Poni-tails; Quin-Tones; Raymond Lefevre and his

Orchestra; Reg Owen and His Orchestra; Royal Teens; Royaltones;

Shadows; Shirelles; Silhouettes; Sister Sledge; Teddy Bears; Tokens;

Tommy Dorsey Orchestra; Voxpoppers

1959: Annette with the Afterbeats; Beatles; Bell Notes; Bill Black's Combo;

Chris Barber's Jazz Band; Creedence Clearwater Revival; Dovells; Ernie

Fields Orchestra; Falcons; Fiestas; Fireflies; Gerry and the Pacemakers;

Impalas; Islanders; Johnny and The Hurricanes; Johnny Kidd and the

Pirates; Mark IV; Maurice Williams and the Zodiacs; Mickey Mozart

Quintet; Mystics; Nutty Squirrels; Ohio Players; Phil Phillips with The

Twilights; Quaker City Boys; Revels; Robert Maxwell; His Harp and

Orchestra; Rocco Granata and the International Quintet; Rock-A-Teens;

Ronettes; Skyliners; Supremes; Swingin' Blue Jeans; Tavares; Tempos;

Tremeloes; Ventures; Virtues; Wailers

1960: Al Brown's Tunetoppers; Bert Kaempfert and His Orchestra; Brothers

Four; Charlie Ryan and the Timberline Riders; Chiffons; Chi-Lites; Danté

and the Evergreens; Demensions; Don Costa and his Orchestra;

Fendermen; Freddie and the Dreamers; Hank Ballard and The

Midnighters; Henry Mancini and His Orchestra; Hollywood Argyles;

Intruders; Ivy Three; Kathy Young with The Innocents; Lettermen; Little

Dippers; Marvelettes; Miracles; Monty Kelly and His Orchestra;

Paradons; Percy Faith and His Orchestra; Rosie and The Originals;

Safaris; Shells; Temptations; Tobin Mathews & Co.; Tommy James and

the Shondells

1961: Al Caiola and His Orchestra; Angels; B.Bumble & The Stingers; Beach Boys; Blue Jays; Blues Incorporated; Bob Moore and His Orchestra;

Booker T. and the MG's; Castells; Cathy Jean and The Roommates;

Chimes; Cleftones; Corsairs; Crystals; Dave Brubeck Quartet; Dave

Clark Five; Don Shirley Trio; Donnie and the Dreamers; Dreamlovers;

Duals; Echoes; Edsels; Flares; Golden Earring; Halos; Jarmels; Jay and

the Americans; Jive Five; Kentucky Colonels; Little Caesar and the

Romans; Manhattans; Marathons; Marcels; New Christy Minstrels; Patti

LaBelle and the Blue Belles; Philip Upchurch Combo; Ramrods;

Regents; Rochell and The Candles; Searchers; Shep and the Limelites;

Starlets; Stereos; String-A-Longs; Temptations (different group than the


Информация о работе «Структура типових тематичних англійських назв груп і виконавців»
Раздел: Иностранный язык
Количество знаков с пробелами: 196379
Количество таблиц: 5
Количество изображений: 4

Похожие работы

Скачать
159707
9
2

... Розділ 2. Дослідно-експериментальна робота 2.1 Особливості формування знань, умінь і навиків для розвитку мовної ввічливості в англійській мові (мета, завдання, методика, результати, констатуючого експерименту) Експеримент проводився на базі 7 "А" класу середньої загальноосвітньої школи №47. Метою навчання мовної ввічливості на уроці іноземної мови є формування таких мовних навиків, ...

Скачать
374035
10
12

... і, перебудову управлінської ієрархії), систем планування, контролю, оцінки діяльності персоналу, його винагороди. Подібні корінні перебудови - результат явної невідповідності стратегії і структури. Досвід внутрішньо фірмового управління 1950-1970-х років, коли жорсткість формалізованих, бюрократичних структур, очевидно, суперечила збільшеній динаміці змін зовнішнього середовища, показав, що часті ...

Скачать
414733
5
2

... і. 3. Інноваційні козацько-лицарські технології шкільної освіти. 4. Система психомистецьких технік козацького духовного єднання особистостей. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно збагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком нової національної школи, що вказуватиме один з ві ...

Скачать
142838
20
5

... і, нарешті, крипторотоколу. Це все було зроблено для того, щоб полегшати формалізування опису протоколів для доказування їхньої стійкості. Розділ 3. Оцінка стійкості криптографічних протоколів на основі імовірнісних моделей 3.1. Методика оцінки стійкості Формальний доказ стійкості в рамках обчислювальної моделі складається з трьох етапів. 1. Формальна поведінка учасників протоколу і ...

0 комментариев


Наверх