Сучасні дослідження новотворів в англійській мові

1.3 Сучасні дослідження новотворів в англійській мові

Поява новоутворень у мові викликана комплексною дією як інтралінгвальних, так і позамовних чинників. Позамовна детермінованість у збагаченні словникового складу відображає необхідність позначати нові актуальні концепти певного часового періоду, виокремлені в картині світу її носіїв. Лексико-семантичні нововведення як у мові, так і в мовленні надзвичайно різноманітні, що створює суттєві труднощі у визначенні відмінних рис у масі можливих інновацій. Для уточнення поняття неологізму в лінгвістичній літературі існують такі параметри: 1) "час"; 2) "новизна"; 3) "мовний простір"; 4) "мовна свідомість". На їхній основі ми пропонуємо таке визначення неологізмів: слова (або сполучення слів), нові за змістом чи формою або за змістом і формою, що виникли в певній мові та сприймаються як нові мовною свідомістю її носіїв у певний період часу. [24]

Розгляд механізму формування нових словотворчих елементів підтверджує той факт, що основними шляхами їх утворення є формантизація та фрагментація лексичних одиниць [33]. Крім зазначених шляхів створення дериваційних засобів слід виділити також специфічні шляхи, такі, наприклад, як утворення нових префіксальних формантів з постпозитивних елементів в результаті інверсії дієслівно-постпозитивного сполучення, а також перехід до розряду словотворчих елементів цілих фраз. Арсенал дериваційних засобів мови поповнюється не лише за рахунок словотворчих формантів, які є новими за формою і за семантикою, а і завдяки утворенню нових словотворчо-семантичних варіантів афіксів, що вже давно існують у мові.

Як було сказано вище, у процесі переходу до розряду словотворчих елементів вихідні мовні одиниці зазнають певних функціональних, семантичних, фонетичних та орфографічних змін. Саме семантичні зміни являють собою той критерій, що дозволяє відрізнити словотворчий елемент від його вихідного корелята.

Для словотворчих елементів, створених шляхом формантизації лексичних одиниць, характерною є спеціалізація (-abuse, -babble, -line, -lout, -speak, style, -watcher) або перенесення значення (giga-, -head, mega-, -ville) у порівнянні із семантикою вільного лексичного корелята. Елемент –speak, наприклад, означає, на відміну від його вільного корелята, не мову взагалі, а жаргон певної групи людей. Елемент mega- на відміну від вільного корелята грецького походження mega ("мільйон") має значення "дуже великий, грандіозний". Слід також зазначити, що для деяких словотворчих елементів, створених на базі коренів грецького походження, таких, наприклад, як bio-, eco-, cyber-, info-, -techno-, tele-, типовою є зміна значення у бік її спеціалізації.

Першим етапом семантичних змін для елементів, створених шляхом фрагментації слів, є абсорбування фрагментами значень лексем, частинами яких вони є. Надалі словотворчі елементи, створені таким шляхом, можуть функціoнувати у мові, залишаючись при цьому семантичними еквівалентами лексичних одиниць, від яких вони були утворені (compu- < computer, docu- < documеntary, -nomics < economics, -mail < blackmail, -tel < hotel), але можуть також зазнати подальших семантичних змін. Тоді на другому етапі семантичної еволюції може відбутися розширення значення словотворчого елемента у порівнянні із семантикою лексеми, на базі якої він був створений (-(a)thon, -burger, -cade, -erati) або, навпаки, звуження значення форманта (Еuro-, narco-) [24].

1.4 Поняття парадигми в мовознавстві

Активне вживання поняття "парадигма" у працях сучасних дослідників дає підстави говорити про постійне розширення області референції цього терміну. Деякі вчені вказують на можливу девальвацію цього терміну. Поняття парадигми з моменту виникнення було приречене на множинність тлумачень, на існування у масі різновидів. Це було зрозуміло вже Н. B Крушевському, коли він писав про два типи відношень між мовними елементами, дві "лінгвістичні осі" – внутрішніх зв’язках (подібності) та зовнішніх (суміжності). Характеризуючи те, що слідом за Л. Єльмслевом назвуть парадигмами, Н. Крушевський вказував на можливість об’єднання слів згідно з лексичним складом, граматичною формою та значенням, при їх описанні він використовував слова ряд, сімейство, гніздо, система. [26, с. 37] Подальша історія цього поняття, яку зазвичай ведуть від Ф. де Соссюра [56], була досі бурхливою. Розуміючи парадигму, як об’єднання слів або його представників на основі деякої спільної ознаки, не можна очікувати схожості таких рядів в силу наступних обставин. По-перше, слово – двостороння одиниця, яка поєднує у собі, за висловом Н. Крушевського, "неразлучную пару" форми та змісту. Кожна з його сторін вступає у парадигматичні відносини, та вже цей факт обумовлює різноманітність словесних парадигм. По-друге, як зміст, так і форма слова можуть бути поділеними, з одного боку, та багатоаспектними – з іншого. Так, у змісті слова виділяють компоненти: лексичний, граматичний, словотвірний та аспекти: денотативний, оціночний, експресивний, гонорифічний.[25]. Компоненти форми слова виявляються при його морфемному аналізі : корінь, суфікс, префікс; аспекти форми слова: фонетичний, акцентологічний, графічний. Зрозуміло, що кожний компонент, та кожний аспект можуть стати об’єднуючою ланкою в особливій, яка не співпадає з іншими, хоча перетинається з ними парадигмі. Це багаторазово збільшує чисельність формальних та смислових парадигм. Окрім мовних обставин, треба враховувати також лінгвістичні: концепт парадигми розглядався лінгвістами, не приводячи понятійний апарат до спільного знаменника, тому найменування парадигми у різних авторів самі складають парадигму. Окрім найменування парадигма до неї входять – ряд, набір, пара, ланцюг , гніздо, серія, група, клас, поле, сім'я, тип, категорія, система, пучок, об'єднання, ланки, грона.. У множинності термінів видимий лише симптом множинності типів. Починаючи з того, як слово може бути представлено у парадигмі необхідно розрізняти внутрішньословні та міжсловесні парадигми [26, c. 89] Внутрішньословні парадигми об’єднують представників одного слова, виявляючи діапазон його варіювання. Міжсловесні парадигми являють собою об’єднання слів на основі асоціацій схожості, вони виявляють системність лексики в різних вимірах, ілюструючи різноманіття тих асоціацій, які групують та поляризують лексику, при цьому стаючи основою парадигм. Наступне розділення типології парадигм полягає в протиставленні парадигм змістових та формальних. Третє суттєве розділення стосується характеру відносин, які виявляються між членами парадигми з боку форми та змісту. Ці відносини можуть бути охарактеризовані, як відношення тотожності чи схожості або не охарактеризовані. Треба відзначити, що про парадигму доводиться говорити, як про об’єднання конкретних лексем та парадигму класів чи модель. У дериватології протиставляють конкретну та типову словотворчі парадигми. [25, c.225],: pig – pigling "тварина – дитина тварини". Різні типи парадигм різною мірою піддаються узагальненню. Зміст висловлювань виводиться із слів та граматичних значень. Інформативність слова обумовлена його місцем у номінативній системі мови та його зв’язками з іншими словами. Системні відношення слова це те, що зберігається у колективній та індивідуальній пам’яті носіїв мови. Подібно до граматичної словозмінної парадигми усіх можливих форм одного і того ж слова мається певна впорядкованість його семантичних залежностей, яка утворює дещо на зразок варіюючого ряду. Виникають складні залежності форми та змісту. Ідентичність смислу може простежуватися при різноманітності формальної сторони слів та, навпаки, однаковість форми при смислових розходженнях. Серед видів системних відносин в лексиці помітну роль грає парадигматика словотворення. Кожен шлях утворення слова з новою структурою та відповідно з новою семантикою словопроизводство з усіма його різновидами: афіксацією, конверсією та інші) можна розглядати на свого роду парадигму, яка у свою чергу розпадається на ряд субпарадигм. Словотвірне гніздо – теж парадигма зі спільністю кореня та розходженням словотвірних форм та значень, які істотно впливають на семантику слова.

Кожен словотвірний засіб також утворює словотвірну парадигму, об’єднану словотвірним значенням, одним або кількома. Виникнення похідних відбувається або ланцюжком - кожне подальше від попереднього (cause – causal – causalty), або радіально – від одного центру (calculate – calculator, calculation, calculable, calculated). Словотворчі парадигми виявляють ряд специфічних закономірностей в залежності від предметно-тематичних угруповань (наприклад, словотворення назв осіб, інструментів, тварин, колірних позначень і т.п.). Парадигмами можна вважати і сукупність усіх; функцій поліфункціонального словотворчого засобу (способу) і сіноліміческій ряд, утворюваний згідно з певним словотворчим значенням.

У рамках нашої роботи ми звернемося до деяких з парадигм, головним чином до смислових ( словотворча категорія; мотиваційні; суплетивне словотворення; семантичне словотворення; словотворчі пари, цепі, парадигми, гнізда) та формальних (тотожності – словотворчі синоніми, мотивації – словотворчі гнізда). Смислові парадигми з відносинами подібності між їх елементами містять інтегруючі та диференціюючи частини у відносинах яких виділяють три випадки: словозмінні парадигми, семантичні класи, мотиваційні парадигми (відношення диференцюючих частин дозволяють вважати один з членів парадигми похідним від іншого, так як він є сумою першого члену та деякого прирощення). [26; с.135] У нашій роботі ми звернемося лише до мотиваційних парадигм та типу семантичний клас смислових парадигм з відношеннями подібності. Наведемо декілька прикладів таких парадигм. Мотиваційна парадигма: end – endless – endlessly. Семантичний клас ("одна конкретна лексема повинна входити у такі парадигми одночасно, повертаючись до кожної з них, а вірніше до свої сочленів у ній різними сторонами свого значення" [43, c.11]. Так наприклад слово cutter у розділі семантичний клас входить до розділів, з одного боку – sew, knit, tailor, shoemaker, та з іншого – tailoring, coat, dress, fashion Одним з видів типу семантичний клас є словотвірна категорія. Словотвірні категорії, описуються, як категорії, що об’єднують похідні слова однієї дериваційної семантики. [42, с. 11] Похідні слова об’єднуються в словотвірні категорії без будь-яких формальних обмежень, однак діапазон їх формальних відмінностей в афіксальній частині обмежений кругом синонімічних афіксів. Це дозволяє, вводячи формальні обмеження, виділити в складі словотворчої парадигми з формальними відношеннями подібності, основаними на єдності словотворчого форманту: detachability, destructibility, collapsibility, такі парадигми іменують словотворчими рядами. [43, с. 11] Ще одне формальне обмеження – належність мотивуючого слова до однієї частини мови – дає парадигму, яка іменується "словотворчий тип" Смислові парадигми з відносинами мотивації відрізняються від вже охарактеризованих, як вказувалося, не однаковою кількістю членів, виводимістю одного з іншого. Це проявляється й в найменуванні членів мотиваційних парадигм: на відміну від варіантів синонімів та інших термінів членів парадигм, у мотиваційних парадигмах говорять про мотивуючий член та дериват, производяще та похідне. Мотиваційні парадигми, як і лексико-семантичні групи, можуть бути різного ступеня складності, комплексності. Елементарна мотиваційна парадигма – словотворча пара (об’єднує мотивуюче та похідне): sing – singer. Більш складні об’єднують пари таким чином, щоб кожен член окрім вихідного, був мотивуючим та похідним: believe – believable – unbelievable. Даний вид парадигм називають словотворчими ланцюгами. [43, с.220]. Також зазначаеться, що ланцюги та парадигми разом утворюють словотвірне гніздо. Усі комплексні мотиваційні парадигми так чи інакше комбінують словотворчі пари, тому характер формальних відносин у смисловій мотиваційній парадигмі взагалі можна продемонструвати на них. Неохарактеризовані формальні відносини членів мотиваційної парадигми говорять о супплітивному словотворенні. [43, с.12], відносини тотожності про семантичне словотворення [5, с.11], відносини формальної подібності при збігу кореневої морфеми та розходженням у афіксальній частині мають місце у класичних мотиваційних парадигмах, які є основним об’єктом дериватології та описуються у словотворчих словниках. Мають місце ще супплецитні мотиваційні парадигми. Їх можна розглядати, як різнокореневу реалізацію типових мотиваційних парадигм: "тварина – дитина тварини": dog – pappy та ін. Парадигми семантичного словотворення виявляються при описі полісемії. Дериватами признаються деякі значення багатозначного слова за умови їх більшої смислової складності та регулярності таких ускладнень, наприклад, як деривати значення прикметника golden "який містить золото" (golden sand), "зроблений із золота" (golden ring) [26, с.45] У кореневому гнізді як власне формальному утворенні можна знайти угрупування всіх типів смислових парадигм. Кореневе гніздо ледь не всі можливості об’єднання слів на смислових засадах у лексичній системі. Суфіксальне гніздо – об’єднання всіх слів з одним суфіксом. Такі парадигми використовують в морфології – говорять про іменники на –ness, прислівники на -ly та ін. Дериватологи працюють із словотворчими рядами з одним формантом. Виноградов розумів це парадигматичне явище як "суфіксальну омонімію".[15 с. 57]. "Префіксальне гніздо – об’єднання слів з однією приставкою".