Контрастивна лінгвістика як галузь мовознавства
Проблеми і методика дослідження контрастивної лексикології
Зіставлення на лексико-семантичному рівні
Аналіз структурних відмінностей лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» у німецькій і українській мові
Для української і для німецької мови типовим є надзвичайне багатство синонімії;
Національно-культурна специфіка семантики порівнянь ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій та українській мовах
Контрастивна лінгвістика – це розділ мовознавства, метою якого є виявлення подібностей і відмінностей двох чи більше мов на всіх рівнях їх структури
Навигация
Аналіз структурних відмінностей лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» у німецькій і українській мові
Національно-культурний компонент семантики порівнянь на прикладі ЛСП "Зовнішність людини" в німецькій і українській мовах
80376
знаков
2
таблицы
0
изображений
2.2 Аналіз структурних відмінностей лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» у німецькій і українській мові
«Порівняння, – як зауважив видатний український педагог К. Ушинський, – є основою будь-якого розуміння і будь-якого мислення. Про все в світі ми дізнаємося не інакше, як через порівняння». Тому закономірним є той факт, що порівняння (зіставлення) є універсальним прийомом у теоретичному і практичному мовознавстві. Міжмовне зіставлення є, на нашу думку, найефективнішим способом дослідження своєрідності концептуалізації світу в різних мовах [13, с. 12].
Важливим є питання про те, що потрібно зіставляти при контрастивному вивченні лексичної семантики. Виходячи з принципу системності, слід зазначити, що зіставлення ізольованих лексем не може бути продуктивним. Оскільки значення слова зумовлюється певною мірою його місцем у лексико-семантичній системі, то зіставлятися повинні парадигматичні об’єднання – синонімічні, антонімічні, гіперо-гіпонімічні, а також лексико-семантичні групи й поля. Зіставляючи лексико-семантичні парадигми, можна виявити квантитативні відмінності їх складових елементів, що завжди сигналізує про якісні відмінності між цими лексичними об’єднаннями [12, с. 5].
Найбільшим парадигматичним об’єднанням є лексико-семантичне поле. Лексико-семантичне поле – це сукупність лексичних одиниць, які об’єднані спільністю змісту і відображають поняттєву, предметну або функціональних подібність позначуваних явищ [11, с. 265].
Національна специфіка лексико-семантичних полів виявляється як у кількості наявних у полі слів, так і в характері опозиції між компонентами поля [11, с. 266]. Проілюструємо це положення на прикладі лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» у німецькій і українській мовах.
Українська мова Німецька мова
голова der Kopf das Haupt
обличчя das Gesicht
зморшка die Runzel die Falte
чоло die Stirn
ніс die Nase
око das Auge
брови die Augenbrauen
вії die Wimpern
очне яблуко der Augapfel
повіки die Lider
щоки dieWange
вухо das Ohr
рот der Mund
губи die Lippen
підборіддя das Kinn
борода der Bart
вуса der Schnurrbart
шкіра die Haut
волосся das Haar
шия горло der Hals
рука der Arm die Hand
нога das Bein der Fuß
лікоть der Ellbogen
палець der Finger die Zehe
ніготь der Nagel
долоня die Handfläche
спина der Rücken
плече die Schulter
груди die Brust
ріст der Wuchs
статура der Körperbau
тулуб der Rumpf
тіло der Körper
постава die Haltung
Хоч позначувані тут явища є універсальними, але деякі із них в українській і німецькій мові неоднаково розподілені між словами. Справа в тому, що в одній мові не обов’язково передається та відмінність, яка в іншій мові повинна бути обов’язково вираженою. Це явище спостерігається в тих випадках, коли в одній мові використовується родове поняття, а в іншій – видове. Хоч німецька й українська мова надають перевагу видовим поняттям, але й тут є істотні відмінності. Коли ми проаналізуємо структурні елементи лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» в українській і німецькій мовах, ми побачимо, що в одному випадку німецька мова надає перевагу гіперонімам, а в іншому – гіпонімам. Те ж саме стосується і української мови.
Порівняємо:
Ø нім. Arm i Hand (гіпоніми) із укр. рука (гіперонім);
Ø нім. Bein i Fuß (гіпоніми) із укр. нога (гіперонім);
Ø нім. Hals (гіперонім) із укр. горло і шия (гіпоніми);
Ø нім. Finger i Zehe (гіпоніми) із укр. палець (гіперонім);
Ø нім. Kopf і Haupt (гіпоніми) із укр. голова (гіперонім);
Ø нім. Runzel і Falte (гіпоніми) із укр. зморшка (гіперонім).
Слід звернути увагу на те, що тенденція німецької мови до утворення складених слів є наявною також і в лексико-семантичному полі «Зовнішність людини», в той час, коли для української мови характерні прості слова.
Зіставимо:
v укр. брови із нім. Augenbrauen,
v укр. вуса із нім. Schnurrbart,
v укр. лікоть із нім. Ellbogen,
v укр. долоня із нім. Handfläche,
v укр. статура із нім. Körperbau.
Порівнюючи лексико-семантичне поле «Зовнішність людини» в німецькій і в українській мовах, можна помітити ще й таке явище, що для позначення одного і того ж поняття, в українській мові використовується два слова, а в німецькій – лише одне, хоч і складне слово: укр. очне яблуко і нім. Augapfel.
Досить яскраво специфічні властивості німецької і української мов виявляються також в синонімії.
Порівняємо наступні синонімічні ряди:
1) голова – лоб, казан, макітра, макотиря, довбешка, кумпал, глава, гиря [2, с. 345]
der Kopf – Haupt, Schädel, Birne, Dach, Rübe [36, с. 389].
2) обличчя – лице, вид, образ, фізіономія, фізія, лик, морда, рило, пика, писок, будка, мармиза, мармуза, твар [2, с. 564]
das Gesicht – Phisiognomie, Angesicht, Anlitz, Fratze, Visage, Fresse [36, 245].
3) око – немає синонімів;
das Auge – Sehorgan, Augapfel, Gucker, Seher, Guckäuglein [37, с. 32].
4) ніс – нюхало, кирпа [2, с. 1025];
die Nase – Geruchs – und Riechorgan, Kartoffel, Gesichtserker, Zinken, Zacken, Riecher, Gurke, Rüssel, Knolle, Gummel [21, с. 376].
5) щоки – лице, маніта [2, с. 933];
die Wange – Backe [21, с. 533].
6) вухо – немає синонімів;
das Ohr – Hörorgan, Lauscher, Luser, Löffel, Horcher, Horchlöffel [37, с. 432].
7) рот – уста, паща, пащека, пелька, верша, хавка, писок, гавра [2, с. 581],
der Mund – die Lippen, das Maul, die Schnute, die Gasche, die Gusche [36, с. 564].
8) підборіддя – воло, підгорля [2, с. 200],
das Kinn – не має синонімів.
9) борода – не має синонімів;
der Bart – Stoppelbart, Schnauzbart, Backenbart, Vollbart, Dreitagebart [37, с. 54].
10) волосся – вовна, шерсть, волосіння, рослинність, щетина [2, с. 300];
das Haar – Fell, Pelz, Zotteln, Wolle, Strähnen [37, с. 245].
11) горло – горлянка, гортанна [2, с. 360]
шия – карк, в’язи, гамалик [2, с. 907]
der Hals – Rachen, Kehle, Gurgel, Kragen, Schlund [37, с. 256].
12) рука – лапа, лебети [2, с. 585]
die Hand – Pfote, Flosse, Pranke, Tatze, Patsche, Klaue [21, с. 235]
der Arm – не має синонімів.
13) груди – лоно, перса, грудь, пазуха, бюст [2, с. 366];
die Brust – немає синонімів.
14) ніготь – пагність, пазур [2; с. 12];
15) палець (на руці) – перст, палюх [2, с. 114];
der Finger – немає синонімів.
16) плечі – рамена, рам’я, коркові, ґорґоша [2, с. 45];
die Schulter – Achsel [36, с. 25].
17) спина – хребет, горб, хребтина, хорбак [2, с. 654];
der Rücken – немає синонімів.
18) зморшка – немає синонімів;
die Falten – Runzel, Furche, Krähenfüße, Schrumpel [37 с. 355].
19) повіка – немає синонімів;
das Lid – Augendeckel [36, c. 220].
20) нога – немає синонімів;
das Bein Stelze [37 c. 389].
Проаналізувавши вищеназвані синонімічні ряди ми прийшли до наступних висновків:
Похожие работы
... фоні якої висвітлюються домени позитивної та негативної тональності. Емоційні домени – фрагменти ЕКС, де акумулюються концептуалізації різноманітних емоцій, зокрема ЕК СТРАХ. Вербалізований засобами сучасної англійської мови ЕК СТРАХ визначається як один з базових концептів національної ЕКС, комплексне культурно та соціально детерміноване когнітивне утворення, яке фіксує знання про емоцію страх ...
... бачимо, що вживання фрейма “ womannature” є останнім і ваговим аргументом, робиться акцент саме на слабке положення жінки, її втому, на момент “ жіночність”. Таким чином, ми можемо сприймати даний текст як зв'язний. Отже, ми розглянули поняття “фрейм” і фрейм “жіночності” з точки зору когнітивної лінгвістики. 1.2 Фреймовий підхід в дослідженнях семантики Провідним напрямком сьогоднішньої ...
... та індивідуальність письменниці. Розкриваємо зміст та актуальність проблем, порушених у романі "Рай. Центр". У третьому розділі "Мовні засоби презентації лексико - семантичного поля "місто" за романом "Рай. Центр" Люко Дашвар" розкриваємо структуру ЛСП; встановлюємо особливості лексичних одиниць, що моделюють поле "місто"; аналізуємо роль лексико-семантичного поля "місто" в романі "Рай. Центр" ...
0 комментариев