Ефективність економічних відносин в сфері виробництва зерна

Проблеми ефективності виробництва та формування ринку зерна
Сутність механізму регулювання міжгалузевих відносин Методичні засади дослідження економічних відносин в АПK Політика щодо ринку зерна в Україні та економічна оцінка вивізних митних тарифів та пільгових імпортних квот на зерно Структура економічних відносин у зерно продуктовому підкомплексі АПК Організаційно-виробнича структура зернопродуктового підкомплексу АПК Ефективність економічних відносин в сфері виробництва зерна Підвищення ефективності використання виробничого потенціалу переробки зерна Удосконалення системи ціноутворення на зерно Удосконалення механізму міжгалузевих економічних зв'язків у зернопродуктовому підкомплексі АПК Бізнес-план Тернопільського комбінату хлібопродуктів Лебедев Е. И., Гурьянов А.И. К вопросу структуры перерабатывающей промышленности АПК // Пищевая промышленность. -1999.-№12.-С.20-21
260484
знака
29
таблиц
8
изображений

2.3 Ефективність економічних відносин в сфері виробництва зерна

Виробництво зерна займає особливе місце серед інших галузей рослинництва. Зерно - це не тільки основа харчування людини, це й джерело виробництва тваринницької продукції (молока, м'яса, яєць, інших продуктів), а також важливий експортний продукт, що визначає зовнішньоекономічні позиції держави.

Проблема виробництва зерна в Україні пріоритетна в аграрному секторі економіки, але за останні роки (за винятком 2001 p., коли було зібрано близько 37 млн. т зерна) спостерігається зменшення виробництва зерна й виникнення кризових ситуацій у зернопродуктовому підкомплексі.

Успішне виконання виробничої програми сільськогосподарськими підприємствами і належний збут продукції забезпечують промислові та переробні підприємства сировиною, а вони, в свою чергу, задовольняють потреби населення у продуктах харчування, при цьому підприємства оперують

необхідними фінансовими ресурсами. Від обсягів виробництва та реалізації продукції залежить стан обігових коштів підприємств, оплата праці, прибуток і рентабельність господарської діяльності.

Зернове господарство Білогірського району за останніх 25 років, що аналізуються, розвивалося нерівномірно (табл. 2.9).

Таблиця 2.9

Динаміка врожайності, зібраних площ і виробництва основних зернових культур в усіх категоріях господарств Білогірського району

Культура  1980 1985  1995 1999  2002 2003 2004 2004 в % до
2002 2003
Урожайність з 1 га зібраної площі, центнерів
Зернові та зернобобові культури (включаючи кукурудзу) 21,2 31,0 26,7 23,2 22,9 20,1 30,5 133,2 151,7
Пшениця озима та яра 21,9 36,3 27,0 25,2 28,7 22,0 35,9 125,1 163,2
Кукурудза на зерно 35,0 60,3 38,5 50,3 42,2 53,8 73,0 172,9 135,7
Ячмінь озимий і ярий 17,6 27,6 22,3 23,7 20,8 18,9 25,9 124,5 137,0
Зібрана площа, тис.га
Зернові та зернобобові культури (включаючи кукурудзу) 24,98 22,78 23,69 21,36 22,75 19,37 22,07 99,2 113,9
Пшениця озима та яра 10,02 9,62 8,37 8,67 7,44 6,18 9,96 133,8 161,6
Кукурудза на зерно 0,65 0,86 0,78 0,81 0,76 0,80 0,95 123,3 119,1
Ячмінь озимий і ярий 9,75 9,80 8,32 9,60 8,92 8,43 6,16 70,1 73,1
Валовий збір, тис. тонн
Зернові та зернобобові культури включаючи (кукурудзу) 52,95 76,61 63,25 49,55 50,96 38,93 67,29 132,0 173,1
Пшениця озима та яра 21,94 34,92 22,60 21,84 21,36 13,59 35,71 167,2 260,1
Кукурудза на зерно 2,28 5,19 3,01 4,07 3,22 4,29 6,94 215,7 161,5
Ячмінь озимий і ярий 17,16 27,04 18,55 19,6 18,56 15,93 15,94 85,9 100,1

Найбільших обсягів виробництво зерна в усіх категоріях господарств досягнуто у 1985 p., що пояснюється винятково сприятливими погодними умовами й високою урожайністю зернових культур. Так, у 1985 р., при меншій площі на 3,2%, ніж у 2004році було зібрано на 10,3% більше зерна. Протягом останніх років вдалось дещо призупинити спад виробництва, як в цілому по Україні, так і в Білогірському районі зокрема, однак при цьому були задіяні здебільшого екстенсивні фактори, тобто збільшення виробництва зерна відбувалося за рахунок розширення площ і використання їх природної родючості при невисокій врожайності сільськогосподарських культур.

Сприятливі кліматичні умови 2004 р. забезпечили кращі результати зернового господарства, не зважаючи на скорочення посівних площ, у порівнянні з 2002 р. на 3%, а в натуральному вираженні - приріст валового збору зерна становив 16,33 тис. т. Зокрема методом скоректованого показника ми визначили, що за рахунок підвищення урожайності у 2004 р. при збереженні розміру посівної площі 2002 р. можна було б одержати додатково 16,77 тис. т зерна, (табл. 2.10).


Таблиця 2.10

Вплив зміни посівних площ і врожайності на валовий збір продукції у Білогірського району
Назва культури

Відхилення валового збору зернових 2004 р (+,-),

тис. т у порівнянні з 2002 р.

Всього в тому числі за рахунок
площі урожайності
Усі зернові 16,34 -0,43 16,77
пшениця озима та яра 14,36 7,16 7,19
кукурудза на зерно 3,72 2,93 0,79
ячмінь озимий і ярий  -2,61 3,14 -5,76

Врожайність зернових зменшувалася з року в рік і останні роки можна назвати роками невикористаних резервів. Головні причини цього - у слабкому матеріально-технічному та незадовільному агрохімічному забезпеченні процесу вирощування зернових культур, не достатньому впровадженні у виробництво досягнень науки, передового досвіду.

Так, за допомогою вирівнювання ряду динаміки врожайності зернових культур у Білогірському районі методом найменших квадратів і побудови лінійної функції чітко простежується тенденція спаду врожайності. Пояснюється це недотриманням вимог інтенсивної технології вирощування зернових через хронічну нестачу фінансових та оборотних засобів, матеріальних ресурсів, що призвело до порушень виробничого процесу, широкого застосування екстенсивних факторів ведення зернового господарства.

Лінійна функція описується рівнянням [60, 112]:

де Yt - вирівняне значення урожайності для конкретного року; a, b -параметри рівняння; t - показник часу, в даному випадку роки.

На основі даних показників додатка А рівняння лінійної прямої урожайності зернових у Білогірському районі має такий формалізований вигляд:

Методом кореляції було встановлено, що лінійний коефіцієнт кореляції між показниками врожайності та забезпеченості підприємств Білогірському районі сільськогосподарською технікою доволі високий - 0,796, що вказує на тісний зв'язок між даними показниками, тобто за рахунок поліпшення МТБ аграрного виробництва можна корелювати врожайність зернових у бік її підвищення (Додаток Б).

Внесення добрив у комплексі з іншими елементами системи землеробства - один з основних шляхів зростання виробництва зерна. Застосування в умовах області мінеральних та органічних добрив під зерновими культурами є високоефективним заходом, оскільки вони забезпечують приріст урожаю. Цьому сприяє помірний клімат області, достатня вологозабезпеченість, котрі створюють сприятливі умови для ефективної дії добрив та одержання високих врожаїв зернових. За результатами наукових досліджень [10, 18], встановлено, Що за рахунок внесення добрив озима пшениця може забезпечити 41% приросту врожаю, кукурудза - 53, ячмінь - 49%, за рахунок сорту - відповідно 27; 34 та 34%. Однак у Білогірському районі за останні роки різко скоротилося внесення добрив під урожай сільськогосподарських культур. Так, у 2004 р. мінеральними добривами було удобрено 41,8% площі проти 96% у 1995 p., і лише на 2,8 % посівної площі внесено органічні добрива проти 21,1% в 1990 р. Скоротилося також внесення мінеральних добрив на 1 га удобреної площі, за аналізований період у цей показник зменшився у 3 рази.

Все це негативно вплинуло на врожайність зернових, що з року в рік зменшувалася (табл. 2.11).

Таблиця 2.11

Динаміка врожайності зернових і зернобобових культур у сільськогосподарських підприємствах Білогірського району

Роки Врожайність зернових
ц/га у порівнянні до1985 р.
+,- в%
1985 31,0 X 100,0
1995 26,7 -4,3 86,1
1999 23,2 -7,8 74,8
2000 21,5 -9,5 69,4
2001 22,1 -8,9 71,3
2002 22,9 -8,1 73,9
2003 20,1 -10,9 64,8
2004 30,5 -0,5 98,3

У 1985 р. врожайність зернових досягла рекордно високого показника –31,0ц/га, але з наступного року вона почала знижуватися. Найнижчими показники урожайності були у складні за погодними умовами 2000,2003 pp., коли затяжні бездощові періоди під час вегетації, сильні засухи знижували ефективність технологічних заходів щодо догляду за посівами, в зв'язку з чим знизилася загальна урожайність зернових культур. Скажімо, у 2000 р. врожайність зернових і зернобобових у сільськогосподарських підприємствах Білогірського району була на 9,5 ц/га нижчою, ніж у 1985 p., а - у 2003 р. становила лише 20,1ц/га,що на 35,2%менше порівняно з 1985роком. Таким чином, на основі аналізу даних урожайності та посівних площ зернових культур з 1996 по 2004 pp., робимо висновок, що під впливом зниження урожайності за останні роки було недобрано не менше 50,7 тис. тонн зерна.

Підвищення урожайності зернових культур - одна з найактуальніших проблем сільського господарства на даному етапі, для успішного вирішення якої необхідно задіяти невикористані резерви зростання, зокрема такі як запровадження у практику розробок і досягнень НТП, застосовування передових агротехнологій вирощування зернових культури у поєднанні з науково обґрунтованим внесенням мінеральних та органічних добрив, засобів захисту рослин, використанням якісного насіннєвого матеріалу.

Серед новацій, за повідомленням джерела цікавою є технологія, розроблена вченими і спеціалістами Південного філіалу відділення промислової радіоелектроніки Міжнародної академії інформатизації (м. Одеса) Селекційно-генетичного інституту УААН, Одеської державної академії харчових технологій, Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції та інших закладів, що передбачає передпосівний обробіток насіння мікрохвильовим полем за допомогою мікрохвильових установок. За даними, опублікованими в цьому джерелі, схожість насіння підвищується від 2-3% до25%, а врожайність - від 5 - 20% до 60% і більше.

Ще одним резервом підвищення ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу є скорочення втрат на кожному етапі виробництва. Перш за все це стосується галузі вирощування зернових. За даними, котрі наводить Лобас М. Г., різниця між застосуванням старої техніки і нової сучасної щорічно Україні обходиться у 1,5 млрд. дол., тобто на посівній площі 15-16 млн. га залишається 10-12 млн. т зерна (9-12 ц/га).

Безупинне і зростаюче виробництва зерна має вирішальне значення для підйому всіх агропромислових галузей, є необхідною умовою повнішого задоволення зростаючих потреб населення у продуктах харчування.

Україна має хороші передумови для вирощування зернових культур, тому зерно традиційно було і залишається її основним продовольчим ресурсом. Придатні для ведення зернового господарства природно-ґрунтові умови, пристосовані до нашого клімату сорти та технології вирощування зернових, сприятлива кон'юнктура на внутрішньому ринку, а також потенційні можливості збільшення експорту зерна, дають змогу нарощувати обсяги його виробництва.

Для стабілізації і поступового збільшення обсягів виробництва зерна, відновлення і розвитку конкурентоспроможного зернового виробництва з урахуванням регіональних особливостей для забезпечення населення зерном і хлібопродуктами державою розроблено низку заходів щодо впорядкуванню і оптимізації зернового ринку. Зокрема прийнято постанову Кабінету Міністрів України "Про утворення Державної акціонерної компанії "Хліб України" від 22 серпня 1996 p., № 1000, Програма "Зерно України", затверджена наказом Мінагропрому, УААН, ДАК "Хліб України" від 20 квітня 1998 p., № 121/49/39, Указ Президента України від 29 червня 2000 р. № 832/2000 "Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна". Схвалена 27 листопада 2000 р. Кабінетом Міністрів України Програма "Зерно України -2001 - 2004", метою якої було - забезпечення поступового нарощування валового виробництва зерна від 35 млн. тонн у 2000 р., до 40 млн. тонн у 2004 p., що повністю забезпечить потреби держави у зерноресурсах, формуванні фондів споживання і насіннєвого, створення надійної кормової бази за рахунок її поповнення у достатній кількості концентрованими кормами, а також виділення для експортних поставок щорічно до 5,5 - 6,5 млн. тонн.

Найголовнішим завдання сільського господарства є забезпечення стабілізованого зростання обсягів виробництва зерна. Відповідно до державної програми "Зерно України " для повного забезпечення потреб у зерні передбачено стабілізувати площі посіву зернових по Україні в межах 15,0 млн. га, а також шляхом оптимізації організації виробництва, усунення недоліків в агротехніці і порушень вимог технологій, забезпечити середню урожайність зернових на рівні 30-32 ц/га. Цією програмою визначено шляхи розвитку зернового господарства окремих регіонів, які передбачають максимальне врахування природних умов для виробництва зерна. Зокрема площі посіву озимої пшениці у Білогірському районі повинні становити 10,9тис. га. Це сприятиме вирішенню проблеми продовольчої безпеки України.

Викладене переконливо свідчить про необхідність здійснення радикальних заходів щодо прискорення розвитку та інтенсифікації зернового виробництва, поліпшення якості зерна, що сприятиме виведенню його на конкурентоспроможний світовий рівень а, кошти від однієї з найефективніших галузей сільськогосподарського виробництва - зернової - в першу чергу використовуються для забезпечення відтворювального процесу в інших галузях виробничої діяльності: збирання цукрових буряків, кукурудзи, кормових культур, сівби озимих, підняття зябу тощо.

Товарність виробленої продукції - один з показників, що характеризує рівень розвитку галузі, підвищення якого є важливим фактором кращого продовольчого забезпечення населення продовольством, а переробну галузь -сировиною.

У Білогірському районі товарність зерна становила у 2003 р. майже 68%, тобто в середньому 32% вирощеного врожаю залишається у господарствах для внутрішніх потреб. Товарність зерна змінюється у динаміці за ряд років та по господарствах району. Так, у врожайному 1990 p., коли суттєво зросла пропозиція зерна на ринку України, його товарність становила лише 38%, і навпаки, у 1999 p., який характеризувався надзвичайно складними погодними умовами та зменшеним валовим виробництвом зернових, товарність зерна зросла до 66%. Такий невисокий рівень товарності зернових пояснюється тим, що вони використовуються для внутрішньогосподарських потреб і беруть участь у наступному процесі відтворення.

У 2003/2004 маркетинговому році на насіннєві цілі було використано 8,0% від валового збору зерна, значна частина зерна була поставлена за регіональним контрактом та договорами (8,4%), реалізована комерційним та іншим структурам, в тому числі за межі області (48,2%). Понад 16% зерна було передано населенню у формі оплати праці, на земельні та майнові паї (табл. 2.12).

З іншого боку, зерно є товаром, який не тільки здатний стабільно давати прибуток, й є дуже цінним переробним ресурсом. Зернові культури за різноманітністю їх використання займають перше і головне місце в переробній сфері. Зерно є основою харчування для населення не тільки тому, що це хліб, макаронні вироби, крупи, воно є і джерелом виробництва молока, м'яса, яєць, інших продуктів, і сировиною для одержання крохмалю, патоки, спирту.

Таблиця 2.12

Баланс зерна урожаю 2004 року по Білогірському районі (всі категорії господарств)

Показники Зерно, всього
тис. тонн Питома вага каналу реалізації, %
Валовий збір 67,30 100,0
Використання:
насіння зі страхфондом 5,41 8,0
оплата праці та громадське харчування 5,60 8,3
видача на паї: 2,85 4,2
 в т.ч. земельні 2,81 4,17
 майнові 0,04 0,03
фіксований податок 0,40 0,6
регіональний контракт - -
погашення податкової заборгованості 0,23 0,3
погашення заборгованості минулих років 0,61 0,9
в т.ч. ДАК "Хліб України" - -
 Украгролізинг - -
 Держрезерв - -
поставка за договорами 5,64 8,4
продаж комерційним та іншим структурам 30,45 45,2
реалізація за межі області 2,00 3,0
інша реалізація 2,55 3,8
на фураж: потреба 19,17 28,5
буде засипано власного зерна 11,57 17,3

Наприклад, кукурудза, яка є однією з найпродуктивніших злакових культур - універсальна за своїм використанням, її вирощують для продовольчих, кормових і технічних потреб, а продукти її переробки застосовують у дуже несподіваних галузях.

Нині одним з головних завдань є організація раціонального використання зерна. В межах України розвиваються усі три галузі зернопродуктового циклу -виробництво та переробка продовольчого і фуражного зерна, а також переробка зерна на спирт, пиво, крохмаль тощо.

За обсягами зернового потоку ці галузі нерівнозначні. Головна стаття витрат зерна в Україні - виробниче споживання в самому сільському господарстві. У середньому за 1994 - 1996 pp. на насіння щорічно витрачалося близько 4,5 млн. т, на корм худобі і птиці - 18,5 млн. т (включаючи переробку на комбікорми). Друга по потужності галузь зернового циклу АПК -продовольча, на ці потреби витрати зерна становлять 8,9 млн. т за рік. Обсяг необхідного зерна для забезпечення сировиною галузь щодо технічної переробки - близько 1,5 млн. тонн.

Важливим резервом підвищення ефективності виробництва зерна є зменшення витрат праці на обробіток даної культури. Найоб'єктивнішими показниками рівня продуктивності праці є затрати праці на виробництво одного центнера продукції. В табл. 2.13 простежується, що в середньому по підприємствах району зі зменшенням затрат праці на один центнер зернових підвищується прибутковість їх вирощування, простежується і чіткий взаємозв'язок між показниками продуктивності праці та урожайності.

Таблиця 2.13

Рівень продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах Білогірського району
Роки Затрати праці на 1 ц зернових люд. год. Урожайність, ц/га Прибуток (+), збиток (-) на 1 ц зернових,грн. Рівень рентабельності, %
 1998 1,9 26,2 6,03 33,36
1999 1,6 23,2 3,7 10,3
2000 2,3 21,5 8,6 28,5
2001 2,0 22,1 10,3 21,4
2002 1,7 22,9 18,90 40,9
2003 1,6 20,1 27,60 49,7
2004 1,8 30,5 12,28 27,5

Зростання продуктивності праці залежить від кількості продукції, котру отримують з одного гектара посівів, і затрат праці в розрахунку на цю площу сільськогосподарських угідь. Рівень продуктивності праці при виробництві зернових культур підвищуватиметься лише у випадку, коли темпи зростання урожайності будуть зростати, випереджаючи темпи зростання затрат праці на один гектар посівів.

Таблиця 2.14

Залежність продуктивності праці від рівня урожайності зерна в сільськогосподарських підприємствах Білогірського району. (2004 рік)

Групи підприємств із врожайністю зернових, ц/га Кількість підпр. у групі

Середня

врожайність у групі

Затрати праці на 1 га посівів
ц/га в % до І групи люд./год. в % до І групи
I 8,2 - 12,1 6 10,1 100 38,9 100
II 12,1 –20,1 9 16,1 159 48,7 125
III 20,2 – 31,6 2 25,9 256 58,9 151
IV 31,7 – 48,2 6 39,9 395 65,2 168
В середнйому по районі 23 30,5 X 56,8 X

З наведених даних у табл. 2.14 видно, що в районах третьої та четвертої груп у порівнянні з першою групою районів урожайність вища на 156% та 295% відповідно, тоді як затрати праці - всього лише на 51% та 68%. У сільськогосподарських підприємствах району другої і третьої груп, у порівнянні з господарствами району першої групи, урожайність зернових зростала швидше, ніж затрати праці на один гектар посіву, що характеризує підвищення продуктивності праці у даних підприємствах.

Основні причини низьких показників діяльності аграрного сектора економіки приховуються у державній політиці, що тривалий час проводилася стосовно агропромислового виробництва та негативно позначилася на його ефективності. Починаючи з 2000 p., здійснюється формування нової моделі аграрного ринку, якій властива приватна власність на землю, а роль держави полягає не у безпосередньому втручанні, а у виробленні "правил гри". Для вирішення проблем зернового господарства видано Указ Президента від 29 липня 2000 року №832/2000 "Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна", прийнято Постанову КМУ від 29 квітня 2002 р. №590 "Про визначення заставних цін та фінансового забезпечення заставних закупівель зерна". Такі заходи сприятимуть активізації біржової торгівлі, поповненню сировинної бази заготівельних підприємств, зменшать вплив коливань цін на ринку зерна.

У 2001 р. виробництво більшості рослинницької продукції завдало господарствам району збитків. Наприклад, рентабельність вирощування цукрових буряків становила - 7,6%, овочів відкритого ґрунту - 12,3% (табл. 2.16).

Таблиця 2.16

Основні показники ефективності вирощування зернових культур сільськогосподарськими підприємствами Білогірського району

Показник та одиниця виміру Роки
2000 2001 2002 2003 2004
Реалізація зернових культур, тис. тонн 230,54 250,36 289,50 246,59 292,60
Ціна реалізації 1 центнера зерна, грн. 50,77 49,91 65,0 82,5 56,6
Собівартість 1 центнера реалізованого зерна, грн. 39,5 41,1 46,1 54,90 44,32
Затрати на виробництво 1 центнера зерна, люд./год. 2,3 2,0 1,7 1,6 1,8
Рівень рентабельності (збитковості) виробництва зерна, % 28,5 21,4 40,9 49,7 27,7

Аналіз рівня продуктивності праці, собівартості та рентабельності свідчить про те, що вирощування зернових культур на Білогірщині економічно вигідне, однак у деяких підприємствах області ще не використані всі резерви зростання ефективності виробництва у зерновому господарстві.

Враховуючи, що економічна ефективність використання виробничих ресурсів, головним чином, зосереджена в показниках урожайності, собівартості та трудомісткості, від яких залежить кінцевий результат виробництва -прибуток, можна провести комплексне оцінення зернового господарства районів області за даними показниками. Підсумком цього оцінення виступає інтегральний індекс, що базується на середньообласних значеннях показників, (табл. 2.17).

Таблиця 2.17

Комплексне оцінення зернового господарства Білогірського району за 2004 рік

Назва підприємства Урожайність, ц/га Індекс урожайності Собівартість 1 ц продукції, грн. Індекс собівартості Затрати праці на 1 ц продукції, люд./год. Індекс трудомісткості Інтегральний індекс Місце підпр. серед інших в районі Оцінний бал ріллі
ТОВ”Перлина Поділля” 48,2 15,2 1,09 76
ТОВ”Вязовець” 35,4 27,7 1,93 50
ТОВ”Зоря” 20,1 34,7 3,11 49
ТОВ”Маяк” 45,4 26,2 1,46 63
ФТ”Корниця” 12,1 41,5 2,13 32
ТОВ”Злагода” 10,6 39,1 1,4 69
ФТ”Хлібороб” 15,7 24,2 1,89 49
ТОВ”Білогірське” 15,6 37,2 2,44 53
ТОВ”Агросервіс” 10,8 44,8 3,27 66
ТОВ”Колос” 31,6 37,5 2,49 51
ТОВ”Ставищанське” 15,6 44,1 3,10 58
ТОВ”Поліське” 9,8 34,9 3,08 58
ТОВ”Довгалівка” 39,8 21,6 3,00 50
ФТ”Вікнини” 16,5 28,1 2,62 70
ТОВ”Хлібороб” 18,1 49,7 3,29 48
ФТ”Шимківці” 15,7 44,1 2,57 60
ВАТ”Лан” 34,0 33,3 1,49 56
ТОВ”Трудівник” 28,3 42,7 2,53 70
ТОВ”Хорошів” 8,2 43,8 1,97 46
ТОВ”Щедра нива” 15,4 35,6 3,00 58
СВК”Авангард” 15,0 28,6 2,27 50
ТОВ”Дружба” 33,5 31,8 2,48 61
ТОВ”Гранд” 16,0 40,0 2,47 48
Всьго 30,5 24,8 1,8

Аналіз показників економічної ефективності вирощування сільськогосподарськими підприємствами окремих груп зернових за останні роки свідчать, що вирощування озимих серед усіх зернових дають найкращі результати (табл. 2.18).

Таблиця 2.18

Економічна ефективність вирощування окремих зернових культур в господарствах Білогірського району

Показник У середньому за 2002-2004рр.
Прямі затрати праці на виробництво 1 ц, люд./год.:
всього зернових і зернобобових 1,8
 в тому числі:
 озимих зернових 1,8
 ярих зернових і зернобобових 2,1
 кукурудзи на зерно 1,2
Повна собівартість 1 ц проданої продукції, грн.:
 всього зернових і зернобобових 24,8
 в тому числі:
 озимих зернових 23,5
 ярих зернових і зернобобових 26,3
 кукурудзи на зерно 22,1
Рентабельність виробництва, %:
 всього зернових і зернобобових 41,5
 в тому числі
 озимих зернових 40,5
 ярих зернових і зернобобових 48,6
 кукурудзи на зерно 35,2

Виробництво кукурудзи на зерно у групі зернових культур характеризується високою затратністю але позитивною рентабельністю вирощування. Трудомісткість вирощування 1 ц кукурудзи була вищою на 0,4 люд./год. від середньої по всіх зернових, та на 0,5 люд./год. вищою, ніж при вирощуванні озимих зернових, а рентабельність її вирощування становила 35,2%. Цим можна пояснити повсюдне скорочення посівних площ під цією цінною у фуражному плані культурою.

Забезпечення населення якісними продуктами харчування і підтримання високого рівня продовольчої безпеки країни доволі тривалий час є пріоритетними напрямками економічної політики України.


III. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН У ЗЕРНОПРОДУКТОВОМУ ПІДКОМПЛЕКСІ

 


Информация о работе «Проблеми ефективності виробництва та формування ринку зерна»
Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
Количество знаков с пробелами: 260484
Количество таблиц: 29
Количество изображений: 8

Похожие работы

Скачать
77618
10
0

... ії розвитку. Для оцінки економічної ефективності виробництва зерна використовують відповідний критерій і систему взаємопов’язаних показників, які характеризують вимоги економічних законів і вплив різних факторів. Економічна ефективність виробництва зерна визначається відповідно як ефективність галузі, а також господарської діяльності сільськогосподарського підприємства і окремих заходів. Залежно ...

Скачать
142642
21
3

... яння, обробітку ґрунту, тощо. Тому систему сівозмін слід розглядати, як основу організації створення сталої та міцної кормової бази. 2.4. Економічна ефективність виробництва молока у господарствах Показники ефективності виробництва молока залежать від застосування способів удосконалення організації і технології виробництва. Істотно впливають на них наслідки виробничої діяльності господарства ...

Скачать
36918
9
2

... посівних площах урожайність рідко перевищувала рівень у 30 ц/ц, тоді як у провідних європейських державах цей показник удвічі більший. 1.3 Методика аналізу ефективності виробництва продукції рослинництва   Розвиток зернового господарства відбувається на основі підвищення економічної ефективності виробництва зерна за допомогою інтенсифікації виробництва. За цих умов забезпечується збільшення ...

Скачать
65872
25
1

... культур суттєво змінюється як за територією, так і за окремими роками (в динаміці), її аналіз потрібно проводити у територіальному розрізі і в динаміці.   2. Аналіз економічної ефективності виробництва гречки   2.1  Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства   ТОВ «Хлібодар» – це сільськогосподарське підприємство, засноване на приватній власності у вигляді внесків до ...

0 комментариев


Наверх