2.3. Об’єкти досліджень
Обліпиха крушиновидна (Hippophae rhamnoides L.) відноситься до родини лохових (Elalagnaceae Lind L.). Це єдиний вид, який використовують у садівництві і лісівництві для практичних цілей, хоча відомі також верболиста і тибетська обліпиха [3, 33].
Обліпиха – вітрозапильна дводомна рослина з одностатевими квітками. В залежності від умов вирощування може бути багатостовбурним кущем висотою 1,5-3 м або деревом висотою 6 м і більше.
Сукупність всіх розгалужень утворює крону різної форми – округлу, розлогу, пірамідальну. Довговічна рослина, росте до 50 років, скелетні гілки 8-12, рідше 15-20-річні.
Характерною особливістю обліпихи є те, що на коренях утворюються кореневі бульбочки, які, фіксуючи атмосферний азот, відіграють важливу роль в житті рослини. Коренева система обліпихи поверхнева, розповсюджується на глибину 20-80 см і розростається в радіусі до 10 метрів. Обліпиха не вимоглива до родючості ґрунту, світлолюбна, морозо- і засухостійка, але росте краще на легких, збагачених солями кальцію, повітро- і водопроникних ґрунтах з нейтральною кислотністю. Характерна риса адаптації обліпихи до умов життя є куртинне розміщення. Одна рослина через 5-6 років утворює цілу куртину, яка розростається у відцентрово-радільному напрямку шляхом інтенсивного утворення додаткових пагонів на горизонтальних коренях.
Цвітіння і плодоношення у обліпихи проходять на пагонах поточного року, а закладання квіткових бруньок на прирості попереднього року. Для настання фази розпускання бруньок необхідна сума ефективних температур 111-204оС, для початку цвітіння 192-318оС .
Тривалість цвітіння 6-12 днів. Квіти обліпихи роздільностатеві, на одних рослинах тільки жіночі квіти, на інших – чоловічі. Жіночі (маточні) квіти мілкі, непомітні, безпелюсткові, жовтуваті, розміщені купками по 3-11 в пазухах лусок. Чоловічі (тичинкові) квіти зеленувато-брудно-сріблясті, зібрані в короткі колоски.
Плід – несправжня кістянка. Форма буває округла, продовгувата, циліндрична. Колір залежить від вмісту барвних речовин і може бути жовто-оранжевим, червоно-оранжевим і так далі. Смак плодів буває кислий або кисло-солодкий.
Період формування плодів в середньому продовжується 100-120 днів. Визрівання спостерігається на початку серпня, середній урожай з дорослого куща складає 16-20 кг.
Самим простим, доступним і розповсюдженим способом розмноження обліпихи є насіннєве розмноження. У насіння обліпихи практично немає періоду органічного спокою, вони не потребують стратифікації, добре сходять при відповідних погодних умовах в будь-який час вегетаційного періоду. Одним із недоліків насіннєвого розмноження обліпихи є те, що при цьому способі 50% рослин являються чоловічими і до появи вегетативно-генеративних бруньок ні за якими ознаками ці рослини відрізнити від жіночих не можна.
Обліпиха є одною із цінних полівітамінних плодових, декоративних, лікарських, протиерозійних культур. Її плоди містять значний набір фізіологічно-активних речовин, володіють високими смаковими якостями.
Плоди обліпихи в останній час знаходять широке застосування в різних галузях народного господарства країни. Тому одною із основних задач є введення цієї дикоростучої рослини в культуру. Кореневласне розмноження здерев’янілими і зеленими живцями дозволить створювати декоративні насадження цінних сортів обліпихи, враховуючи при цьому її біологічні особливості і вимоги до умов вирощування. Тому для вивчення був взятий сорт обліпихи крушиновидної – Чуйська:
Сорт зимостійкий, має широку розлогу міцну крону, висота рослини до 4 м. Колючок немає. Гілки злегка пониклі. Листові пластинки крупні, зверху темно-зелені, знизу сріблясті. Кора стовбура світло-коричнева. В плодоношення вступає на 3-4-й рік. Плоди округлі, яскраво-оранжеві, з червоними плямами на кінцях, на смак кисло-солодкі, без гіркоти; з достатньо високими технологічними якостями. Дозрівають в кінці серпня. Плодоніжка коротка. Шкірка плодів тонка, легко розтріскується. Відрив мокрий. Маса 100 плодів 50-56 г. В плодах міститься: вітаміну С 50 мг %, каротину 4,3, Е 8,3, К1 0,84 мг %; цукрів 5,5%, кислот 1,67, олії 5,5-8,2%. Сорт стійкий до фузаріозного і вертицильозного в’янення.
Обліпиха характеризується високою харчовою і технологічною цінністю плодів, а також має багато позитивних біологічних особливостей (скороплідність, висока і стабільна урожайність). Обліпиха практично росте у всіх кліматичних зонах нашої країни. Вирішальну роль у впровадженні обліпихи в промислове садівництво відіграли роботи НДІ садівництва ім. М.А.Лісавеннка (Горно-Алтайськ), де виведений цілий ряд перспективних сортів і вивчено багато питань її агротехніки.
Інтерес до обліпихи виник не випадково. Встановлено, що плоди обліпихи є цінним джерелом полівітамінного продукту, а приготовлена олія володіє бактерицидними властивостями. Плоди обліпихи багаті вітамінами, органічними і мінеральними речовинами
Олія, виготовлена із плодів обліпихи ефективно застосовується при лікуванні ран, опіків. Вона має високоефективну дію при лікуванні хворих атеросклерозом.
2.4. Схема досліду
Дослід І. Вивчення строків живцювання і типу пагона на укорінюваність і ріст кореневласних рослин обліпихи крушиновидної сорту Чуйська, заготовлених з апікальної (А), медіальної (М) і базальної (Б) частин пагона:
1. Живцювання у період інтенсивного росту пагонів (1-5 червня).
2. Живцювання у період уповільнення росту пагонів (1-5 липня).
3. Живцювання у період затухання росту пагонів (1-5 серпня).
Дослід ІІ. Вивчення впливу строків пересаджування укорінених живців на дорощування, заготовлених з апікальної, медіальної і базальної частини пагона.
1. Дорощування укорінених живців на місці укорінення, без пересаджування (контроль). Укорінені живці не викопували, а залишали на ділянках укорінення і дорощували їх протягом наступного вегетаційного періоду.
2. Весняне пересаджування укорінених живців на дорощування. Укорінені живці, що перезимували на ділянках укорінення одночасно висаджували в поле на дорощування і пластикові контейнери місткістю 2,5 л. Дорощування проводили до кінця вегетаційного періоду.
3. Літнє пересаджування укорінених живців на дорощування:
– через 60-65 днів після живцювання (адвентивні корені першого і другого порядку галуження коричневі, суберинизовані, з’являється масова кількість активних бічних коренів третього порядку);
Живці висаджували одночасно в поле на дорощування і в пластикові контейнери.
4. Осіннє пересаджування укорінених живців на дорощування. Укорінені живці одночасно висаджували в поле на дорощування і пластикові контейнери. в першій декаді жовтня. Дорощування проводили протягом наступного вегетаційного періоду.
Живці заготовляли із апікальної, медіальної, базальної частин пагонів середньої сили росту, одного порядку галуження, ярусу і віку материнських гілок, з однаково освітлених ділянок крони. Заготівлю живців проводили вранці, коли в тканинах рослин був накопичений за ніч запас води. При заготівлі пагонів, щоб запобігти підсиханню, їх складали в пучки і зволожували, вкривали вологою мішковиною і поліетиленовою плівкою.
При пересаджуванні кореневласних рослин на дорощування в кожному варіанті досліду використовували по 10 кореневласних рослин у чотирикратній повторності. З метою полегшення викопування кореневласних рослин перед висаджуванням в поле на дорощування поливали їх водою, викопували та проводили обліки розвитку надземної та підземної частин. Обліковували кількість та довжину коренів на живці, товщину умовної кореневої шийки, величину приросту надземної частини та ін. Кореневласні рослини висаджували у попередньо підготовлені борозни глибиною до 15 см та відстанню між ними 40-45 см, а в рядку через 15-20 см. Після висаджування укорінених живців проводили полив за допомогою дощувальних механізмів. Контейнери з висадженими кореневласними рослинами розміщували на ділянці з автоматичним режимом поливу без притінення [29].
Укорінення зелених живців в значній мірі залежить від фази вегетації пагонів. На готовність пагонів до живцювання впливає і ступінь здерев’яніння маточних рослин.
Розділ 3
Особливості кореневласного розмноження обліпихи
крушиновидної сорту Чуйська (результати досліджень)
0 комментариев