Умови та місце проведення досліджень

2.1. Умови та місце проведення досліджень

Дослідження з вивчення питань вирощування садивного матеріалу обліпихи крушиновидної сорту Чуйська зеленими живцями проводились протягом 2004-2006 рр. в розсаднику Уманського державного аграрного університету та Національного дендрологічного парку „Софіївка” – НДІ НАН України, що знаходяться в південній частині Правобережного Лісостепу України.

Клімат Уманського агрогрунтового району помірно континентальний з нестійким зволоженням, нерівномірністю атмосферних опадів і температури повітря [41]. Середньорічна температура повітря коливається в межах +6,9 ...+7,6⁰ С, мінімальна температура повітря, в найхолодніші зими, буває в січні – лютому -34..36⁰ С, максимальна в червні – серпні – +36...38⁰ С. Безморозний період із середньодобовою температурою повітря вище п’яти градусів триває 205-210 днів, а вище +10 – 160...170 днів. Суми температур вище +5⁰ С знаходяться в межах 2900-3000⁰ С, а температур вище +10⁰ С – 2530-2870. Весняні заморозки закінчуються звичайно у квітні (24.ІV-25.ІV), а осінні розпочинаються в вересні-жовтні (15.ІХ-19.ІХ). Самі пізні заморозки спостерігались у ІІ-ІІІ декаді травня. Період вегетації в середньому починається 4-8 квітня, коли середньодобова температура переходить через +5⁰ С і закінчується 29 жовтня – 1 листопада. Загальна кількість днів вегетаційного періоду 200-212. Характеристика кліматичних умов приводиться нами за даними метеорологічної станції „Умань”.

Погодні умови в роки проведення досліджень були типовими для даного регіону, з деякими відмінностями як в цілому за вегетацію, так і за окремі періоди. Причому відмінності в окремі періоди можна характеризувати як досить контрастні. Середньорічна температура повітря та кількість опадів за 2004-2006 сільськогосподарські роки складала відповідно 9,1⁰ С та 653 мм і коливалася в окремі роки від 8,6 до 9,9⁰ С та від 574 до 779 мм. Кількість сумарної ФАР, що надходить за вегетацію, становить 1561,6 Кдж/м².

Ґрунт дослідної ділянки де проводили дорощування укорінених живців – чорнозем опідзолений важкосуглинковий з добре розвиненим гумусним горизонтом завтовшки 40-45 см. У орному шарі ґрунту знаходиться 3,0% гумусу, 0,3% загального азоту, 0,1% фосфору і 2% калію, рН сольової витяжки складає 5,9, а сума поглинених основ – 26,2 мг-екв/100 г ґрунту. У цьому шарі міститься 10,8 мг/100 г ґрунту легкогідролізованого азоту (за методом Корнфілда), 11,9 – методом рухомих сполук фосфору і 10,1 мг/100 г ґрунту – калію (за методом Чирікова). Щільність ґрунту складає 1,18-1,2 г/см³, найменша польова вологоємність – 30,3% в орному і 28,6% у підорному шарах. Ґрунтові умови і гідротермічний режим є типовими для південної частини Черкаської, Київської, північно-західної частини Кіровоградської та південно-східної частини Вінницької областей [41].

Мікрорельєф дослідної ділянки рівнинний із слабким схилом у південному напрямку. Максимальна глибина промерзання ґрунту складає 100-108 см.

Отже, метеорологічні умови у роки проведення досліджень були досить контрастними і значно різнились за основними показниками як у порівнянні із середньо багаторічними, так і окремо між собою. Характерними для всіх років були значні перепади в температурі, відносній вологості повітря та кількості і розподілі опадів.

Підвищення температури в ранньовесняний період створює в зоні сприятливі умови для відновлення вегетації плодових і ягідних культур та проведення польових робіт. Однак особливості її фізико-географічного розміщення і специфіка атмосферних процесів та несприятливі явища погоди – посуха, суховії, високі температури, значні опади, бездощові періоди ускладнюють виконання технологічних операцій з кореневласного розмноження .

Складнощі кліматичних умов зони для сільського господарства проявляються також у тому, що немає гарантованого щорічного достатнього зволоження.

2.2. Методика проведення досліджень

Щорічно, протягом 2004-2006 рр. проводили лабораторні, лабораторно-польові та польові дослідження за загальновживаними методиками [36, 37] у тому числі при вирощуванні садивного матеріалу плодових і ягідних рослин на основі технології стеблового живцювання [7, 14, 26].

Живці висаджували на вкорінювання за раніше встановленою площею живлення – 5 х 7 см [7].

Всі досліди з укорінювання стеблових живців обліпихи крушиновидної сорту Чуйська проводили в умовах з автоматично-регулювальним режимом дрібнодисперсного зволоження живців (штучного „туманоутворювання”).

Для укорінювання живців використовували великогабаритні наземні споруди (теплиці сезонного використання), в яких розміщувались гряди 1,0-1,2 м завширшки і 10 м завдовжки. Теплиці укриті склом 4 мм товщиною. Автоматизоване управління дозволяло регулювати час поливів в межах 2-45 секунд із інтервалом між ними в межах 0-40 хвилин, залежно від погодних умов.

Субстратом для проведення досліджень служила суміш торфу і чистого річкового піску у співвідношенні 1:3 за об’ємом. Цей субстрат найбільш повно забезпечує водний, повітряний і температурний режим середовища де укорінюються живці. Він характеризується слабко-кислою реакцією (рН водяної витяжки 6,0-6,4). Товщина шару субстрату складала 15-20 см.

Температура, відносна вологість повітря і субстрату в культиваційному середовищі в період укорінювання живців представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Температура та вологість повітря і субстрату в культиваційному

середовищі в період укорінювання живців

Стебла для дослідного живцювання заготовляли з маточних рослин обліпихи крушиновидної сорту Чуйська (4-5 річного віку), які росли на колекційних ділянках Уманського державного аграрного університету та Національного дендрологічного парку „Софіївка” НАН України. Живці представляли собою частину стебла з однорічного приросту, які заготовляли із апікальної (А), медіальної (М) та базальної (Б) його частини. Заготівлю живців проводили в ранкові години, коли в тканинах рослин був накопичений за ніч запас води. Зрізані пагони для захисту від пересихання вкривали вологою мішковиною і поліетиленовою плівкою.

Залежно від мети та завдання експерименту висаджували від 40 до 100 живців.

Після висаджування живців на укорінювання через кожні 8-12 днів проводили спостереження за ходом регенераційних процесів, фіксували початок і масове калюсоутворення, початок і масове утворення коренів, пробуджування бічних бруньок та їх проростання.

По кожному варіанту досліду відбирали найбільш типові зелені живці у відповідній фазі ризогенезу [11].

До кінця вегетації у всіх варіантах досліду, пов’язаних із живцюванням, проводили обліки укорінювання живців та приживлювання їх після пересаджування на дорощування [38]. Визначали також ріст та розвиток кореневої та надземної частини кореневласних рослин із врахуванням числа коренів першого та другого порядків галуження на одному живці, їх довжини, висоти надземної частини кореневласної рослини.

Під час сортування саджанців обліпихи крушиновидної сорту Чуйська після дорощування до першого товарного сорту відносили рослини з діаметром умовної кореневої шийки не менше 8 мм, висотою надземної частини 45 см, з кількістю основних коренів 4 шт. та їх довжиною 50 см. До другого сорту відносили рослини з діаметром кореневої шийки не менше 5,5 мм, висотою надземної частини 35 см, з кількістю основних коренів 2 шт. та їх довжиною 35 см.

Економічну ефективність розраховували згідно методики розробленої О.М.Шестопалем [40].

Статистичну обробку результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу [39] на ЕОМ.