1.2. Планування обсягу вантажоперевезень та потреби господарства в тракторах і сільськогосподарських машинах.

Транспортні витрати становлять 20-30 % від усіх витрат на виробництво сільськогосподарської продукції. У сільськогосподарських підприємствах на вантажно-розвантажувальні роботи та перевезення вантажів витрачається 35-40 % всіх нафтопродуктів, які споживаються в господарствах. Однак господарства через фінансові негаразди невзмозі придбати необхідну кількість нафтопродуктів, щоб забезпечити перевезення необхідної кількості вантажів. Тому раціональне використання транспортних засобів є важливим напрямком підвищення ефективності виробництва.

Транспортний процес - це процес переміщення вантажів, виключаючи їх підготовку до транспортування, завантаження і розвантаження, а також проміжне забезпечення.

Використання транспорту в сільському господарстві має свої особливості; величина, різноманітність вантажів; нерівномірність вантажоперевезень протягом року, погані дорожні умови, залежність від поганих умов, що зменшує продуктивність транспортних засобів.

У сільському господарстві перевозиться понад 300 видів вантажів, які класифікуються:

1) за кількістю вантажоперевезень - внутрішньо та зовнішньогосподарські;

2) за походженням вантажів - сільськогосподарські й не сільськогосподарські;

3) за походже6нням вантажів за їх масовістю - масові і дрібні;

4) за фізико-технічними властивостями - тверді, напівтверді і газоподібні;

5) за способами навантаження - розвантаження і за формою - навалочні, насипні, наливні, штучні;

6) за рівнем використання вантажопідйомності вантажі поділяються на 4 класи:

І коефіцієнт використання вантажопідйомності 1,00 явище

ІІ - 0,71 - 0,99

ІІІ - 0,51 - 0,70

ІV - 0,50 і менше

7) за розміром - габаритні і негабаритні. Негабаритними є вантажі, розміри яких перевищують дорожні габарити - ширину 2,5 м, висота 3,8м, довжину 5м;

8) за масою - нормальні і важкі (маса одного місця понад 250м);

9) за умовами перевезення - звичайні, специфічні;

10) за часом виконання - тимчасові, сезонні та постійні;

11) за способом виконання - прямого сполучення і змінного сполучення.

До транспортних засобів, які використовуються для перевезення сільськогосподарських вантажів, ставляться особливі вимоги. По-перше, це перевезення у відповідні агротехнічні строки. По-друге, транспортні засоби мають відповідати фізико-механічними та іншим властивостям вантажів, оскільки в сільському господарстві більшість вантажів ІІІ і ІVкласів, які забезпечують повне використання вантажопідйомності автомобілів. Часто потрібна підготовка транспортних засобів до перевезення та інших вантажів (ущільнення кузова тощо).

Для перевезення вантажів у сільському господарстві використовуються автомобілі, трактори, живу тяглову силу, а іноді річковий, повітряний та залізничний транспорт, дуже рідко - трубопровідний, підвісні дороги. Ефективність транспортних засобів на перевезення різних вантажів і на різну відстань неоднаково. Тому важливе значення має раціональне поєднання різних видів транспорту.

Вантажні автомобілі рекомендується використовувати на великих відстанях., тобто більше на зовнішніх перевезеннях.

Для внутрішньогосподарських перевезень доцільно використовувати трактори, особливо коли немає хороших доріг. Ґрунтовий транспорт має переваги при перевезенні вантажів дрібними партіями на невелику відстань.

Обсяг транспортних робіт у сільському господарстві визначають як обсяг перевезень у тонах та вантажообіг у тонно-кілометрах.

При повторних перевезеннях визначають коефіцієнт повторності перевезень:

- для зерна 2,0 -2,5;

- ц/б 1,0 - 1,5;

- мін. добрив 1,8 - 2,0.

Обчислюють також коефіцієнт нерівномірності вантажообсягу і вантажообороту.

Транспортні роботи в сільськогосподарських підприємствах поділяються на:

- внутрішньо бригадні - перевезення робітників, підведення тари, добрив, насіння на поля, продукції до місць сортування, пакування та ін;

- внутрішньогосподарські перевезення продукції з полів та ферми до місць доробки, переробки, зберігання.

- поза господарські перевезення вантажів на заготівельні, переробні підприємства, елеватори або завезення засобів виробництва, що використовуються при здійсненні господарської діяльності.

Сільськогосподарські вантажі підрозділяють на транспортабельні (зерно, ц/б, добрива, будівельні матеріали), мало транспортабельні (сіно, солома, розсада, саджанці та ін.) та вантажі, що швидко псуються (фрукти і т.д.).

При вирішення питань розподілу вантажів за видами транспортних засобів необхідно виходити із специфіки вантажів та відстані їх перевезень.

Отже, визначення потреби в транспортних засобів розпочинається з визначення обсягів перевезень та розподілу вантажів за видами транспортних засобів.

Потрібну кількість транспортних засобів за їх видами розраховують за формулою: Ктз = О/w × Кзм × Д, де

О - обсяг вантажоперевезень для даного виду транспорту;

W - продуктивність транспорту;

Кзм - коефіцієнт змінності;

Д - кількість днів.

Визначення потреби господарства в транспортних засобах розпочинається з визначених обсягів перевезень та розподілу вантажів за видами транспортних засобів.

Спочатку визначають обсяг транспортних робіт у тоннах з урахуванням коефіцієнта повторності перевезення вантажів. У господарстві для цього складають план транспортних робіт на рік.

Обсяги робіт для автомобілістів розраховують за кількістю рейсів, але посередньо визначають тривалість одного рейсу, а потім за обсягом вантажів та вантажопідйомність транспортних засобів обчислюють їх кількість. Тривалість одного рейсу визначають за формулою: , де

Т – тривалість одного рейсу, хв.;

L– відстань перевезень, км;

V – середня швидкість руху км/год;

tn, tp, t3 – час навантажування, розвантажування і завантажування, хв.

Кількість рейсів одного автомобіля: , де

К – кількість рейсів;

D – кількість робочих днів;

t – тривалість робочого дня, год.

Потрібна кількість автомобілів:

, де

О – обсяг вантажоперевезень, т;

В – середня вантажопідйомність одного автомобіля, т;

К – коефіцієнт вимірювання вантажопідйомності автомобіля.

При плануванні потреби в транспортних засобах необхідно вибирати більш вигідний їх тип, залежно від структури вантажів. У сільському господарстві 60-70% вантажів – навалочні або насипні, для їх перевезення потрібні самоскидні транспортні засоби; 15-20% становить штучні вантажі, для перевезення яких використовують бортові автомобілі. Інші вантажні – наливні або такі, які перевозять дрібними партіями. Для цього використовують автоцистерни та автомобілі малої вантажопідйомності.


Информация о работе «Організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах»
Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
Количество знаков с пробелами: 40486
Количество таблиц: 9
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
70876
16
1

... Найбільш економічно ефективним за три останні роки є виробництво кукурудзи на зерно – 74,1% та винограду – 64,8%.   3. Планування організації виробництва і реалізації продукції на перспективу   3.1 Планування виробничої програми в рослинництві на перспективу   Важливим розділом плану підприємства є виробнича програма або план виробництва та реалізації продукції. виробнича програма визначає ...

Скачать
626537
17
17

... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...

Скачать
37520
0
0

... норм проводиться в міру їхнього виявлення за узгодженням із профспілковими комітетами. Норми підлягають заміні новими і в міру впровадження у виробництво організаційно-технічних заходів, що забезпечують істотний ріст продуктивності праці. 4. Форми і системи оплати праці в свинарстві Взаємозв'язок міри праці та її оплати здійснюється через форми і системи оплати праці, які залежать не ті ...

Скачать
219267
11
7

... преміальна, оплата праці за місячними посадовими окладами. 2. Відрядні: проста відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма відрядна, акордна, акордно-преміальна, відсоткова. Основою організації оплати праці є тарифна система, що являє собою сукупність нормативних матеріалів, за допомогою яких встановлюється рівень заробітної плати працівників підприємства залежно від їхньої квал ...

0 комментариев


Наверх