Поняття та ознаки громадянського суспільства

Теорія держави і права
Методи пізнання держави і права: поняття та різновиди Поняття та ознаки держави Поняття та ознаки громадянського суспільства Поняття та елементи політичної системи суспільства Співвідношення функцій та завдань держави Класифікація органів держави Поняття та елементи форми держави Республіка: риси та різновиди Поняття та різновиди демократичного режиму Теорія національної держави Відмінності права та інших соціальних норм Механізм правового регулювання: поняття, значення, елементи Характеристика гіпотез правової норми Поняття та ознаки нормативного акту Співвідношення законів та підзаконних нормативно-правових актів Ознаки та види актів тлумачення Ознаки та види кодифікації Поняття, необхідність та значення тлумачення Функції права Правова культура Характеристика галузей права Стадії правозастосовчого процесу Поняття, риси та види правовідносин Юридичні факти Поняття та види правопорушень
163299
знаков
15
таблиц
5
изображений

14. Поняття та ознаки громадянського суспільства

Суспільство, в рамках якого функціонує держава, прийнято називати громадянським. Для визначення рівня розвитку цього суспільства визначають риси громадянського суспільства, наявність яких в реальному суспільстві свідчить про його розвинутість.

Громадянське суспільство – це співтовариство вільних і незалежних громадян, кожному з яких надаються рівні можливості та покладаються рівні обов’язки.

Ознаки громадянського суспільства.

1.Людина, її права та свободи становлять основну цінність держави;

2.Наявність реальних механізмів реалізації норм, що приймаються державою;

3.Можливість вільного вибору сфери трудової діяльності, що засновується на принципі рівноправності праці;

4.Наявність механізмів соціального захисту;

5.Наявність структур, що реально відображають суспільні інтереси;

6.Наявність системи права, що відповідає загальнолюдським цінностям;

7.Реальна можливість захисту прав суб’єктів;

8.Пріорітет інтересів суспільства над інтересами держави;

9.Наявність реальних механізмів впливу на політику держави з боку суспільства.

СПІВВІДНОШЕННЯ КАТЕГОРІЙ «ЛЮДИНА» – «ОСОБА» – «ГРОМАДЯНИН»

Функціонування держави в рамках суспільства визначає необхідність дослідження основного елементу суспільства – людини та особливостей її взаємодії з такими утвореннями як суспільство та держава.

Людина – біологічна категорія, що надає можливість віднести певну живу істоту до людського роду. Для людини характерні:

1.Особливість фізіологічної будови (структури);

2.Наявність мови;наявність усвідомлених інстинктів;

3.Можливість до самоорганізації.


15.        Характерні ознаки особи

З виникненням суспільства біологічна категорія людина набирає соціального змісту і перетворюється в категорію особа.

Особа – людина, що має історично зумовлений ступінь розвитку, а також користується правами, що надаються суспільством, чи виконує обов’язки, що ним покладаються.

Для особи є характерними наступні риси:

1.Розумність – здатність мислити і приймати усвідомлені, а не інстинктивні рішення.

2.Індивідуальність – наявність певних характеристик, які вирізняють особу з маси інших людей.

3.Свобода – можливість вибору того варіанту поведінки, з встановлених суспільством, що задовільняє інтереси особи та не порушує прав інших суб’єктів.

4.Відповідальність – можливість розуміти значення своїх дій та керувати ними, а також можливість виконання обов’язку щодо відповідальності перед суспільством у випадку порушення прав інших осіб чи невиконання власних обов’язків.

З виникненням держави категорія “людина” набирає політичного змісту і перетворюється у категорію “громадянин”.

Громадянин – це людина, що належить до постійного населення держави та користується захистом з її боку.

Для громадянина характерні слідуючі риси:

1.Належність до постійного населення держави.

2.Наявність юридично гарантованих прав та обов’язків.

3.Можливість користуватися правом на захист своїх інтересів як всередині держави, так і за її межами.

4.Необхідність нести юридичну відповідальність у чітко визначених державою випадках.

16.        Правовий статус: поняття, зміст, структура

Місце особи в суспільстві, а громадянина в державі визначається категорією “правовий статус”. Це складне юридичне поняття, що має зміст та структуру.

Змістом правового статусу є права та обов’язки суб’єктів.

Право – міра можливої поведінки, що надається для реалізації інтересів конкретного суб’єкта. Оскільки це право надається конкретному суб’єкту, то воно називається суб’єктивним.

Обов’язок – міра необхідної поведінки, що встановлюється з метою забезпечення реалізації суб’єктивного права. Оскільки обов’язки мають правову форму закріплення, вони називаються юридичними.

Класифікації прав і обов’язків:

1)         конституційні права і оболв’язки;

2)         закріплені галузевим законодавством.

1)         Загальні;

2)         Спеціальні.

1)         Соціально-економічні;

2)         Політичні;

3)         Соціально-культурні;

4)         Особисті;

5)         І т. п.

Структуру правового статусу складають три елементи:

1.Можливість мати права та обов’язки (правоздатність).

2.Можливість власними діями виконувати обов’язки та реалізовувати права (дієздатність).

3.Можливість самостійно нести відповідальність у випадку невиконання обов’язків (деліктоздатність).


17.        Правовий статус особи і громадянина: співвідношення.

Правовий статус особи і громадянина певним чином співвідносяться між собою, маючи як спільні, так і відмінні риси.

СПІЛЬНІ РИСИ:

1.Вказані статуси належать єдиному суб’єкту – людині;

2.Вони певним чином закріплюються та розробляються;

3.Встановлюють межі можливої та необхідної поведінки;

4.Певним чином гарантуються та забезпечуються;

5.Відображають рівень розвитку суспільства та держави.

ВІДМІННІ РИСИ:

П р а в о в и й с т а т у с
особи громадянина
1. Існує в суспільстві і не залежить від держави. 1. Виникає з появою держави.
2. Встановлюється суспільством шляхом закріплення традиційних правил поведінки, що історично склалися. 2. Встановлюється державою шляхом прийняття правових норм чи санкціонування існуючих традицій.
3. Закріплюється соціальними нормами чи існує в усній формі. 3. Має форму правового документу.
4. Його зміст складають права та обов’язки, зміст яких не відокремлений. 4. Окрім прав та обов’язків, що є чітко визначеними, елементом змісту є громадянство.
5. Права і обов’язки не мають взаємного характеру. 5. Виконання обов’язку є засобом реалізації права іншою стороною.
6. Поширюється на все населення. 6. Поширюється на громадян.
7. Заснований на загальнолюдських принципах. 7. Заснований на принципах національної та міжнародної систем права.
8. Гарантується суспільством шляхом застосування засобів громадського впливу. 8. Гарантується державою шляхом діяльності спеціальних органів та покладання юридичної відповідальності.
9. Відповідальність не має примусового характеру і застосовується від імені суспільства. 9. Відповідальність має примусовий характер і є засобом впливу держави.

18.        Політична та державна влада

Після виникнення держави в рамках суспільства суспільна влада реалізується у трьох її формах:

1)         Соціальна, що здійснюється від імені суспільства та регламентується соціальними нормами, метою якої є впорядкування відносин між людьми (релігійна, економічна, сімейна, корпоративна).

2)         Політична, що здійснюється від імені певних соціальних структур з метою реалізації принципу представницької демократії.

3)         Державна, що реалізується від імені держави з метою надання суспільству рис системності та має правову форму закріплення.

Найбільш поширеними є три точки зору на співвідношення державної і політичної влад:

1.Політична і державна влада є ідентичні поняття, тому що держава є основним засобом здійснення політичної влади.

2.Політична влада є більш широким поняттям, бо вона здійснюється не лише державою, а й іншими суспільними утвореннями.

3.Державна влада є поняттям більш широким, бо саме держава визначає можливості втручання в політичну сферу інших соціальних утворень та закріплення їх повноважень конституційно.

Державна і політична влади мають спільні риси:

1.Реалізуються конституційно визначеними суб’єктами;

2.Приймають обов’язкові рішення;

3.Рішення мають формально визначений характер;

4.Стосуються єдиної сфери діяльності – суспільства;

5.Сприяють впорядкуванню суспільних відносин шляхом врівноваження політичних інтересів.


Відмінні риси:

№ п/п Політична влада Державна влада
1. Здійснюється колективними суб’єктами, тобто структурами суспільства, що складають поняття “політична система”. Здійснюється єдиним суб’єктом – державою.
2. Не має ознак суверенітету, бо зазнає постійного впливу з боку соціальних структур. Є суверенною.
3. Регламентується підзаконними нормативними актами (статут і т. п.). Регламентується лише конституційно.
4. Рішення поширюються на все населення чи його частину. Рішення поширюються на все населення.
5. Протидією є опозиція. Протидією є безвладдя.
6. Регламентує одну сферу суспільних відносин. Поширюється на всі сфери суспільних відносин.
7. Засновується на принципі субординації. Засновується на принципі координації.

Информация о работе «Теорія держави і права»
Раздел: Государство и право
Количество знаков с пробелами: 163299
Количество таблиц: 15
Количество изображений: 5

Похожие работы

Скачать
30292
0
0

... і права мають розповсюдження і в наші часи. В сучасних умовах її розвинули ідеологи ісламської релігії, католицької церкви (Мартен, Месьє та інші).   Патріархальна теорія.   Патріархальна теорія походження держави і права трактує виникнення держави як результат історичного розростання патріархальної сім'ї: сім'я — сукупність сімей (селище) — сукупність селищ (держава). Аристотель трактував це так ...

Скачать
71678
0
0

... ітичному позитивізму в юриспруденції. Що ж до пошуків правових ідеалів, то вони були протестом проти свавільної влади держави, яка трактувала позитивні закони як остаточні принципи справедливості. 2.2 Соціологічна юриспруденція Неокантіанська теорія права Кістяківського характеризувалася первісним методологічним дуалізмом між нормативною та емпіричною сферами в поєднанні з новаторським зв' ...

Скачать
48193
0
0

... йдеться про правду-справедливість, яка в подальших природно правових концепціях праворозуміння визначається як природне (чи природно-божественне) право. Г.Ф. Шершеневич розмірковуючи про причини множинності теорій виникнення держави і прав відмітив, що для окремих вчених «не то важливо, яке була в дійсності держава, а як знайти таке походження, яке було б в змозі оправдати раніше створений ...

Скачать
55543
0
0

... економіки, що привів до виникнення соціальних груп і різноманітних інтересів, необ­хідності впорядкування суспільних відносин та функціонування суспільства як цілісної системи. 2. Теорії походження держави. Важливе значення як у теоретичному, так і в практико-політичному відношенні має вивчення походження держави. Варто помітити, що це питання турбувало уяву не одного покоління людей. Були ...

0 комментариев


Наверх