Ознаки та види актів тлумачення

Теорія держави і права
Методи пізнання держави і права: поняття та різновиди Поняття та ознаки держави Поняття та ознаки громадянського суспільства Поняття та елементи політичної системи суспільства Співвідношення функцій та завдань держави Класифікація органів держави Поняття та елементи форми держави Республіка: риси та різновиди Поняття та різновиди демократичного режиму Теорія національної держави Відмінності права та інших соціальних норм Механізм правового регулювання: поняття, значення, елементи Характеристика гіпотез правової норми Поняття та ознаки нормативного акту Співвідношення законів та підзаконних нормативно-правових актів Ознаки та види актів тлумачення Ознаки та види кодифікації Поняття, необхідність та значення тлумачення Функції права Правова культура Характеристика галузей права Стадії правозастосовчого процесу Поняття, риси та види правовідносин Юридичні факти Поняття та види правопорушень
163299
знаков
15
таблиц
5
изображений

65. Ознаки та види актів тлумачення

Інтерпретаційні акти (акти тлумачення) – це юридичні документи, що приймаються відповідними органами держави в рамках їх повноважень з метою конкретизації правових норм шляхом роз’яснення змісту норм законів та підзаконних актів.

Інтерпретаційні акти приймаються в процесі офіційного тлумачення та дають можливість не лише єдиного розуміння змісту акту чи припису, а і офіційного посилання на документ у випадку його використання в процесі правореалізаційної діяльності.

ОЗНАКИ:

1.Це акти, що мають формально визначений характер, тобто мають чітку назву та атрибути;

2.Їх юридична сила визначається компетенцією суб’єктів, що ці акти;

3.Ці акти складають систему, що характеризується ієрархічним підпорядкуванням;

4.Приймаються на основі акту що тлумачиться, - тому мають допоміжний характер і повинні відповідати цьому акту;

5.Приймаються лише по тих актах, які мають суперечливий чи загальний зміст;

6.Діють впрордовж дії акту, що що тлумачиться, та змінюється разом з ним.

Інтерпретаційні акти класифікуються за п’ятьма критеріями.

І. В залежності від юридичної природи:

a)Інтерпретаційні акти правотворчості, що приймаються в процесі аутентичного чи легального тлумачення;

b)         Інтерпретаційні акти правозастосування, що вміщують правила застосування норм і є формою узагальнення юридичної практики (роз’яснення колегії ВСУ);

ІІ. За суб’єктами прийняття:

a)Акти органів влади;

b)         Акти органів управління;

c) Судових органів;

d)         Прокуратури;

e) Правоохоронних органів.

ІІІ. За сферами тлумачення:

a)Акти аутентичного тлумачення, що приймаються органом, який видав нормативний акт;

b)         Акти делегованого тлумачення, що приймаються органом держави у випадку офіційного уповноваження;

IV. За поширеністю на суб’єктів:

a)Нормативні інтерпретаційні акти, що поширюються на невизначене коло суб’єктів;

b)         Казуальні інтерпретаційні акти, що поширюються на окрему ситуацію чи окремих суб’єктів.

V.      В залежності від обсягу тлумачення:

a)Акти буквального тлумачення, текст яких повністю співпадає з текстом припису, що тлумачиться:

b)         Акти розширеного тлумачення, текст яких ширший словесного виразу норми, що тлумачиться;

c) Акти обмеженого тлумачення є вужчими змісту норми, що тлумачиться.

ЗНАЧЕННЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЙНИХ АКТІВ.

1.Розкривають дійсний зміст актів;

2.Сприяють реалізації правових приписів всіма суб’єктами;

3.Сприяють ліквідації неточностей правових норм;

4.Заповнюють прогалини в праві.

66. Поняття та структура законодавства

В юридичній літературі розрізняють поняття “система права” та система законодавства які не є тотожними і характеризують правову норму та способи її зовнішнього виразу.

Система права – це внутрішня структура права, що характеризується певним співвідношенням таких елементів як норма права, інститут права та галузь права.

Система законодавства – є зовнішнім виразом права і характеризується як система нормативних актів.

Норма права

Інститут права

Галузь права

Інститут – інститут власності

Галузь – цивільне право

В юридичній літературі існують три аспекти поняття “законодавство”:

1.Це система нормативних актів, що приймаються вищим представницьким органом держави;

2.Це система нормативних актів, що приймаються вищими органами влади та управління;

3.Це система всіх нормативно-правових актів, що приймаються державними структурами.

Система законодавства має складну структуру і характеризується наявністю трьох рівнів:

1. Вертикальна (ієрархічна) структура законодавства – характеризується розміщенням нормативних актів в залежності від їх юридичної сили.

Конституція

Конституційні закони

Підзаконні нормативні акти

2. Горизонтальна (галузева) структура законодавства – характеризує співвідношення нормативних актів за юридичною силою в рамках чітко визначеної сфери суспільних відносин (джерела будь-якої галузі права);

3. Державна структура – характеризує співвідношення нормативних актів в залежності від особливостей форми державного устрою.

-   федеральна структура законодавства характеризується наявністю загальнофедеральних актів і актів суб’єктів федерації, та співвідношенням, заснованим на верховенстві загальнофедеральної конституції;

-   Унітарна система законодавства характеризується єдністю, а отже наявністю лише ієрархічної та галузевої структур;

Отже, система законодавства – це система нормативних актів, особливості співвідношення яких визначається такою категорією як структура законодавства.

67. Система права та законодавства: співвідношення

Системи права і законодавства є взаємодіючими, але різними явищами.

СПІЛЬНІ РИСИ:

1.Системи права і законодавства будуються на єдиних принципах;

2.Залежать від особливостей устрою держави;

3.Відображають національні особливості держави;

4.Охороняються державою в рівній мірі.

ВІДМІННІ РИСИ:

Система права Система законодавства
1. Є внутрішньою структурою права; 1. Є зовнішньою формою права;
2. Визначає зміст права, характеризуючи права та обов’язки суб’єктів; 2. визначає систему форм права та належність держави до певної правової системи;
3. На формування та розвиток впливають суспільні відносини, що мають об’єктивний характер та залежать від рівня розвитку суспільства; 3. На формування та розвиток впливають фактори суб’єктивного значення, що визначають рівень свідомості та культури окремих суб’єктів;
4. Визначає ефективність системи законодавства, оскільки його змістом правовий припис, що вміщає правову норми як елемент системи права; 4. Є способом виразу правової норми та надання їй рис системності, обов’язковості та формальної визначеності;
5. Основним елементом є норма права. 5. Основним елементом є нормативно-правовий акт.

68. Систематизація законодавства

Система законодавства характеризується певним рівнем узгодженості нормативних актів, що постійно потребує свого вдосконалення. Це вдосконалення здійснюється шляхом систематизації.

Систематизація – це діяльність та недержавних структур по забезпеченню системності законодавства шляхом приведення діючих нормативних актів в єдину узгоджену систему.

Систематизація законодавства досягається двома основними і якісно різноманітними по юридичній природі способами:

a)Кодифікацією;

b)         Інкорпорацією діючих нормативних актів.

Особливою формою систематизації є консолідація, що визначається як діяльність суб’єктів по зведенню близьких за змістом нормативних актів в єдиний акт (підготовка систематичного зібрання діючих нормативних актів Уряду України).


Информация о работе «Теорія держави і права»
Раздел: Государство и право
Количество знаков с пробелами: 163299
Количество таблиц: 15
Количество изображений: 5

Похожие работы

Скачать
30292
0
0

... і права мають розповсюдження і в наші часи. В сучасних умовах її розвинули ідеологи ісламської релігії, католицької церкви (Мартен, Месьє та інші).   Патріархальна теорія.   Патріархальна теорія походження держави і права трактує виникнення держави як результат історичного розростання патріархальної сім'ї: сім'я — сукупність сімей (селище) — сукупність селищ (держава). Аристотель трактував це так ...

Скачать
71678
0
0

... ітичному позитивізму в юриспруденції. Що ж до пошуків правових ідеалів, то вони були протестом проти свавільної влади держави, яка трактувала позитивні закони як остаточні принципи справедливості. 2.2 Соціологічна юриспруденція Неокантіанська теорія права Кістяківського характеризувалася первісним методологічним дуалізмом між нормативною та емпіричною сферами в поєднанні з новаторським зв' ...

Скачать
48193
0
0

... йдеться про правду-справедливість, яка в подальших природно правових концепціях праворозуміння визначається як природне (чи природно-божественне) право. Г.Ф. Шершеневич розмірковуючи про причини множинності теорій виникнення держави і прав відмітив, що для окремих вчених «не то важливо, яке була в дійсності держава, а як знайти таке походження, яке було б в змозі оправдати раніше створений ...

Скачать
55543
0
0

... економіки, що привів до виникнення соціальних груп і різноманітних інтересів, необ­хідності впорядкування суспільних відносин та функціонування суспільства як цілісної системи. 2. Теорії походження держави. Важливе значення як у теоретичному, так і в практико-політичному відношенні має вивчення походження держави. Варто помітити, що це питання турбувало уяву не одного покоління людей. Були ...

0 комментариев


Наверх