Навигация
НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА „ДІТИ УКРАЇНИ”
19553
знака
0
таблиц
0
изображений
2. НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА „ДІТИ УКРАЇНИ”
2.1 Вступ
Одним з найважливіших завдань соціально орієнтованої держави е сприяння розвитку молодого покоління, задоволений його потреб та виконання обов'язків, передбачених Конвенцією ООН про права дитини. Всесвітньою декларацією про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей за Планом дій щодо її виконання. Втілення в життя вимог цих документів потребує від Української держави невідкладних дій, спрямованих на пріоритетне ефективне вирішення проблем дитинства.
Ситуація, що складалась у сфері розвитку дітей, - складова демографічної кризи, яка характеризується погіршенням не лише кількісних, а й якісних характеристик населення, зокрема загострення проблеми здоров'я дітей.
Загострюється проблема соціального сирітства.
Частішають випадки вагітності неповнолітніх. Помітно зростає дитяча бездоглядність, злочинність, проституція, кількість самогубств.
У духовному розвитку спостерігається розпливчастість життєвих цілей, девальвація загальнолюдських і культурно-національних цінностей, для значної частини дітей властивий стан соціальної актуалізуються проблеми культури спілкування, адаптованості дітей і підлітків до навчально-виховних колективів.
Об’єктивними причинами різкого зниження фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я підростаючого покоління є глибока соціально-економічна криза, екологічні проблеми, критичний стан щодо забезпечення дітей раціональним харчуванням, слабка матеріально-технічна база системи охорони здоров'я і освіти. Комерціалізація соціальної сфери обмежує доступ дітей до позашкільної освіти, задоволення їх культурних інтересів та спортивно-оздоровчих потреб.
Поліпшення умов розвитку дітей має розглядатись як передумова соціально-економічного і демографічного майбутнього, як проблема національного значення, що потребує першочергового вирішення.
2.2 Мета, основні завдання програми
Основна мета Національної програми «Діти України»—це забезпечення права кожної дитини народитися здоровою, вижити і мати умови для всебічного розвитку, бути надійно соціально і психологічно захищеною. Програма розрахована на період до 2000 року і має стати орієнтиром для формування регіональних дій стосовно поліпшення становища дітей та відповідних територіальних програм на основі інтеграції діяльності державних установ з громадськими та іншими організаціями. Основними завданнями Програми є:
- створення сприятливих умов для фізичного, психічного соціального і духовного розвитку дітей, забезпечення їх правового та соціального захисту;
- формування гармонійно розвиненої особистості, громадянина здатного до повноцінної життєдіяльності в усіх сферах виробництва, науки, освіти і культури;
- профілактика захворюваності та забезпечення дітей найбільш досконалими видами медичної допомоги, засобами лікування і відновлення здоров'я;
- проведення радикальних заходів щодо запобігання інфекційним і паразитарним захворюванням;
- створення умов для ліквідації недоїдання дітьми, а також запобігання хворобам, пов'язаним з неповноцінним харчуванням.
- здійснення заходів щодо профілактики злочинності наркоманії алкоголізму і куріння серед дітей;
- реалізація наукових розробок, спрямованих на вирішення актуальних проблем дитинства;
- вдосконалення системи інформації населення щодо забезпечення здорового розвитку дитини.
2.3 Основні напрями програми
Національна програма «Діти України» реалізується у комплексі з програмами затвердженими Урядом, зокрема Довгостроковою програмою поліпшення становища жінок, сім’ї охорони материнства і дитинства. Національною програмою імунопрофілактики населення не 1993-20ОО роки. Державною національною програмою «Освіта» (Україна XXI століття). Національною програмою планування сім'ї, Комплексною програмою розв'язання проблем інвалідності за такими напрямами:
- поліпшення умов розвитку виховання і освіти дітей;
- поліпшення стану здоров'я підростаючого покоління шляхом профілактики захворювань жінок і дітей та вдосконалення системи охорони здоров'я;
- сприяння повноцінному харчуванню дітей та розвитку індустрії дитячого харчування;
- поліпшення умов життя дітей які перебувають в особливо складних і надзвичайних умовах;
- вдосконалення правового законодавства щодо захисту материнства і дитинства.
У подоланні кризи, що склалась, у справі забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей основну роль мають відігравати сім'я, держава, суспільство.
Сім'я
Сім'я є і залишається природним середовищем для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Вона має виступати основним джерелом матеріальної та емоційна підтримки, психологічного захисту, засобом збереження і передачі національно-культурних і загальнолюдських цінностей прийдешнім поколінням. У першу чергу сім'я повинна залучати дітей до освіти, культури і прищеплювати загальнолюдські норми суспільного життя. Основними методами збереження та зміцнення здоров'я в умовах сім’ї має стати профілактика захворювань та дотримання певних гігієнічних правил у повсякденному житті, оптимальна фізична активність, загартування організму, повноцінне харчування, запобігання шкідливим явищам—курінню, алкоголізму тощо.
Усі державні та суспільні інституції мають підтримувати зусилля батьків або осіб, які їх замінюють, спрямовані на забезпечення відповідних умов для виховання, освіти, розвитку здорової дитини.
Держава
Держава сприяє правовому і соціальному захисту дітей, створення належних умов для всебічного розвитку молодого покоління. Предметом особливої уваги держави є:
- зменшення негативного впливу навколишнього природного середовища на стан здоров'я дітей, розвиток служб планування сім'ї, генетичних центрів, закладів амбулаторно-поліклінічної мережі та забезпечення спеціалізованої медичної допомоги кожній дитині, яке цього потребує;
- забезпечення збереження та оптимізація мережі закладів освіти, розвиток і створення нових типів навчально-виховних закладів для дітей різного віку, організація їх повноцінного дозвілля, сприяння розвитку психолого-педагогічних служб, основним завданням яких має бути діагностико-психологічне обстеження, профілактика, корекція, консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу, просвітницька робота, психологічна експертиза нових технологій навчання та виховання.
Під особливою увагою і турботою держави повинні бути діти, які з тих чи інших причин перебувають у скрутних умовах існування. Державна опіка щодо цих дітей має стати одним з пріоритетних напрямів соціальної політики. На зміну ізольованому інтернатному вихованню має прийти інтегроване навчання та виховання.
Реабілітаційні заходи стосовно хворих дітей та дітей-інвалідів розширюватимуться за рахунок сфери соціальної реабілітації.
Держава всіляко підтримуватиме розвиток усіх форм благодійності та спонсорства стосовно дітей.
Суспільство
Суспільство повинно забезпечити дітям повнокровну участь у всіх сферах діяльності, що їх стосуються. Головні зусилля суспільства та його інституцій мають бути спрямовані на створення розвинутої системи патронажу сімей трудовими колективами та громадськими організаціями, що сприятиме наданню адресної допомоги дітям з особливо неблагополучних, уразливих сімей.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бурменская Г.В. Возрастно-психологическое консультирование – М., 1990г.
2. Молодь України – К., 1997г.
3. Журнал „Шлях освіти”. – 2002р. - № 4, с.40-42.
4. Журнал „Права людини”. – 1999р. - №11, с.8-10.
5. Журнал „Практична психологія”-2002р.-№ 2, с. 30-32.
6. Газета „Все для вчителя” - 1998р.-№17, с. 25-32.
Похожие работы
... переліком правових знань, щоб мати змогу допомагати у вигляді консультацій своїм клієнтам. Проведене дослідження дало змогу сформулювати деякі пропозиції щодо вдосконалення соціально-правового захисту дітей від насильства: · систематично проводити курси ознайомлення педагогічних працівників із питаннями соціально-правового захисту дітей-жертв насильства і підвищення їх правової культури; · ...
... і й привабливості для іноземних інвестицій. 4) В усіх регіонах за роки кризи накопичились серйозні економічні, соціальні та екологічні проблеми 5) Позитивні тенденції економічного зростання в регіонах призупинили стрімке поглиблення регіональних соціально-економічних диспропорцій, однак немає підстав очікувати в найближчій перспективі їх зменшення. [10, 344] Наявність суттєвого регі ...
... у справах сім‘ї та молоді України, Державним комітетом України з фізичної культури та спорту. Правові засади щодо задоволення особливих потреб дітей з обмеженими функціональними можливостями у соціальному захисті, навчанні, лікуванні, соціальній опіці та громадській діяльності відображені у Законах України: v «Про освіту»; v «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми»; v «Про фізичну ...
... » [11, с.773]. Отже, завершуючи огляд наукових джерел, видається можливим стверджувати, що, незважаючи на розробку у зазначених працях окремих ас-пектів формування й розвитку соціальної держави, ці проблеми залишаються недостатньо опрацьованими у рамках загальнотеоретичного державознавства і правознавства. А відтак — потребують подальших досліджень. 1.2 Методологічні аспекти дослідження сутності ...
0 комментариев