Пересмотр решений хозяйственных судов, вступивших в силу

Предмет и задачи хозяйственного права
Хозяйственные правоотношения: понятие и виды Понятие, признаки и особенности хоз законодательства Коллизии в хоз. Закон-ве Значение хозяйственной практики в совершенствовании хозяйственного законодательства Реализация хозяйственно-правовых норм Досудебный порядок урегулирования хозяйственных споров Участники хозяйственного процесса Пересмотр решений в апелляционном порядке Пересмотр решений хозяйственных судов, вступивших в силу Понятие и признаки предпринимательской деятельности Некоммерческая хозяйственная деятельность Підприємство як організаційна форма господарювання Державні та комунальні унітарні підприємства Приватні підприємства. Інші види підприємств Правовой статус граждан-предпринимателей Правовое положение объединений предприятий Правовое положние холдинговых компаний Общая характеристика хозяйственных обществ Правовое положение общества с ограниченной ответственностью и с дополнительной ответственностью Формы собственности в Украине Способы возникновения и прекращения права собственности Поняття та головні цілі приватизації Процес приватизації. Процеси приватизації в Україні контролює держава Особливості права господарського відання, оперативного управління та використання Неплатоспроможність боржника має бути стійкою і не піддаватися усуненню, попри здійсненим судовим заходам щодо відновлення платоспроможності суб'єкта Возбуждение дела о банкротстве в хозяйственном суде Санация в процессе банкротства Ликвидационная процедура в деле о банкротстве Основания возникновения хозяйственных обязательств Обеспечение исполнения хозяйственных обязательств Имущественно - хозяйственные обязательства Хозяйственный договор как основания возникновения обязательств Классификация хозяйственных договоров Формы хозяйственных договоров Понятие и содержание договора поставки Правовое регулирование торгово-биржевой деятельности Порядок заключения, изменения и расторжение хозяйственных договоров Агентский договор: содержание, исполнение и прекращение Правовое регулирование лизинговых операций в Украине Ответственность за нарушения подрядных отношений в капитальном строительстве Понятие и виды инвестиций сфере хозяйствования Правовой режим иностранных инвестиций Финансовая деятельность субьектов хозяйствавания Кредити, які надаються банками, поділяються: за строками користування на: Правовой статус НБУ Форма и виды кредитов Правовое регулирование страхования в сфере хозяйствования Понятие и содержание договора коммерческой концессии Лицензирование и квотирование внешнеэкономических операций Расчёты при осуществлении внешнеэкономической деятельности Особенности правового статуса субъектов хозяйствования с иностранным капиталом Развитие законодательства о специальных экономических зонах Хозяйственно-правовой ответственности присущий особые признаки Виды санкций по хозяйственному праву Основания хозяйственно – правовой ответственности Классификация хозяйственно – правовой ответственности Понятие недобросовестной конкуренции и монополистических нарушений Правовой статус акционерного общества Правовой статус полного и коммандитного общества Способы приватизации Виды и формы лизинга Общая характеристика концессионного договора Способы возникновения и прекращения права собственности
431302
знака
0
таблиц
0
изображений

17. Пересмотр решений хозяйственных судов, вступивших в силу

Сторони у справі та Генеральний прокурор України мають право оскаржити у касаційному порядку постанову Вищого господарського суду України, прийняту за наслідками перегляду рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, чи постанови апеляційного господарського суду, а також ухвалу Вищого господарського суду України про повернення касаційної скарги (подання) до Верховного Суду України.

Верховний Суд України переглядає у касаційному порядку постанови чи ухвали Вищого господарського суду України у випадках, коли вони оскаржені:

1) з мотивів застосування Вищим господарським судом України закону чи іншого нормативно-правового акта, що суперечить Конституції України;

2) у разі їх невідповідності рішенням Верховного Суду України чи Вищого суду іншої спеціалізації з питань застосування норм матеріального права;

3) у зв’язку з виявленням різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону чи іншого нормативно-правового акта у аналогічних справах;

3-1) з мотивів невідповідності постанов чи ухвал міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

4) на підставі визнання постанов чи ухвал міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов’язання України.

Касаційна скарга, касаційне подання Генерального прокурора України на постанову чи ухвалу Вищого господарського суду України можуть бути подані не пізніше одного місяця з дня її прийняття.

У разі виникнення підстав для оскарження постанови чи ухвали Вищого господарського суду України після закінчення зазначеного строку Верховний Суд України зобов’язаний прийняти касаційну скаргу (подання) до свого провадження.

Верховний Суд України за результатами розгляду касаційної скарги, касаційного подання Генерального прокурора України на постанову чи ухвалу Вищого господарського суду України має право:

1) залишити постанову чи ухвалу без змін, а скаргу (подання)

без задоволення;

2) скасувати постанову і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції або скасувати ухвалу і передати справу на розгляд до Вищого господарського суду України;

3) скасувати постанову чи ухвалу і припинити провадження у справі.

За результатами розгляду касаційної скарги, касаційного подання Генерального прокурора України на постанову чи ухвалу Вищого господарського суду України більшістю голосів суддів, які брали участь у перегляді постанови чи ухвали Вищого господарського суду України, ухвалюється постанова Верховного Суду України.

Судді, які не погоджуються з рішенням, можуть висловити окрему думку, яка додається до постанови.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова надсилається сторонам у справі в п’ятиденний строк з дня її ухвалення.

 

18. Рассмотрение споров третейскими судами

 

Третейський суд, з додержанням вимог цього Закону, самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи.

Сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті.

Сторона має право заявити про перевищення третейським судом меж його компетенції, якщо в процесі третейського розгляду виникне питання, розгляд якого не передбачено третейською угодою або яке не може бути предметом такого розгляду відповідно до регламенту третейського суду чи цього Закону.

З питань наявності чи відсутності компетенції третейський суд у зазначених випадках виносить мотивовану ухвалу.

Якщо третейський суд дійде висновку щодо неможливості розгляду ним конкретного спору внаслідок відсутності у нього компетенції, третейський розгляд припиняється, а витрати, понесені третейським судом, відшкодовуються сторонами в рівних частках.

При прийнятті позову третейський суд вирішує питання про наявність і дійсність угоди про передачу спору на розгляд третейського суду.

У разі, якщо третейський суд дійде висновку про відсутність або недійсність зазначеної угоди, він повинен відмовити в розгляді справи.

Про відмову у розгляді справи виноситься мотивована ухвала, яка надсилається сторонам. При цьому заявнику разом з ухвалою повертаються позовні матеріали.

Правила третейського розгляду постійно діючим третейським судом визначаються регламентом третейського суду.

За загальним правилом місцем проведення третейського розгляду є місцезнаходження третейського суду, якщо інше не передбачено регламентом третейського суду.

Сторони можуть на свій розсуд обрати місце третейського розгляду у третейському суді для вирішення конкретного спору.

За відсутності такої домовленості місце третейського розгляду визначається третейським судом з урахуванням усіх обставин справи, зокрема, характеру справи, зручності обраного місця третейського розгляду для сторін та складу третейського суду.

Розгляд справи третейським судом починається з винесення відповідної ухвали та направлення її сторонам.

Розгляд справ третейським судом не обмежений будь-якими строками, якщо інше не встановлено регламентом третейського суду або третейською угодою.

При розгляді справи третейським судом можуть встановлюватися строки для надання пояснень, подання заяв, документів, доказів по справі та вчинення інших процесуальних дій.

Третейський суд на початку розгляду повинен з’ясувати у сторін можливість закінчити справу мировою угодою та в подальшому сприяти вирішенню спору шляхом укладення мирової угоди на всіх стадіях процесу.

Сторони мають право закінчити справу укладенням мирової угоди як до початку третейського розгляду, так і на будь-якій його стадії, до прийняття рішення.

За клопотанням сторін третейський суд приймає рішення про затвердження мирової угоди. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов’язків сторін щодо предмета спору.

Зміст мирової угоди викладається безпосередньо в рішенні третейського суду.

Учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники.

Позовна заява подається у письмовій формі.

Третейський розгляд здійснюється у засіданні третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні.

Невиконання або неналежне виконання однією із сторін вимог щодо необхідності вчинення певних процесуальних дій, передбачених третейською угодою у третейському суді для вирішення конкретного спору чи регламентом третейського суду, не є підставою для надання третейським судом переваг аргументам та доказам, наведеним та поданим іншою стороною.

Протокол засідання третейського суду ведеться лише в разі наявності угоди між сторонами про ведення протоколу або коли ведення протоколу передбачено регламентом третейського суду.

Рішення третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду. Рішення оголошується у засіданні третейського суду.

Третейський суд вправі оголосити лише резолютивну частину рішення. Кожній стороні направляється по одному примірнику рішення.

У разі відмови сторони одержати рішення третейського суду або її неявки без поважних причин у засідання третейського суду, де воно оголошується, рішення вважається таким, що оголошене сторонам, про що на рішенні робиться відповідна відмітка, а копія такого рішення надсилається такій стороні.

 


Информация о работе «Предмет и задачи хозяйственного права»
Раздел: Государство и право
Количество знаков с пробелами: 431302
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
18287
0
0

... правового регулирования качества продукции, товаров и услуг. В институтах хозяйственного права, так же, как и в других отраслях права, нормы группируются в зависимости от общности задач, стоящих перед институтом. Понятие науки хозяйственного права Предметом науки хозяйственного права является, прежде всего, хозяйственное право как отрасль права. Она изучает, что есть хозяйственное право, его ...

Скачать
352431
1
0

... принуждения, односторонний отказ от исполнения договора, односторонне изменение условий договора, гражданско-правовая ответственность, административная ответственность, уголовная ответственность. Санкции в хозяйственном праве Санкции в хозяйственном праве – мера наказания лица нарушение норм, предусмотренных хозяйственным правом. Основной особенностью санкций в хозяйственном праве является их ...

Скачать
32497
0
0

... опытных руководителей попадали в точку. Залогом такого провидения, предвидения, кроме интуиции, должно быть единство теории, истории и практики. 2.Функции и задачи экономической истории Функции историко-экономической науки вытекают из сущности и специфики ее предмета. Их можно представить следующим образом: 1. Прагматическая функция – сбор, изучение, обобщение и усвоение хозяйственного ...

Скачать
31332
0
0

... правового регулирования предпринимательских отношений. Вместе с тем, будучи молодой наукой, предпринимательское право непрерывно развивается. Уточняются и совершенствуются понятия и категории, отрабатывается научный и понятийный аппарат. В правовой науке нашей страны широкое распространение получило представление о системе права как о явлении объективном, ибо право как юридическая надстройка ...

0 комментариев


Наверх