Зміст стр.

Вступ ....................................................................................................................... 3

1. Попереднє розслідування та віддання під суд у Франції ........................... 4-8

2. Досудове слідство в Німеччині .……...……............................................... 9-12

3. Досудове слідство в Англії та США:

а) стадія поліцейського (позасудового) розслідування ………………….. 13-20

б) досудове дослідження обставин справи обвинуваченням і захистом .. 21-22

Висновки .............................................................................................................. 23

Перелік посилань ............................................................................................ 24-25

Список використаної літератури .................................................................. 26-27


Вступ

Досудове розслідування - це здійснювана відповідно до вимог кримінально-процесуального закону діяльність відповідних органів правопорядку, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку й використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об’єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

У стадії досудового розслідування відповідний орган правопорядку розв’язують також такі завдання: встановлення й відшкодування збитку; виявлення й усунення причин та умов, які сприяють вчиненню злочинів; виховання громадян у дусі поваги честі та гідності громадянина, прагнення до справедливості й додержання законів.

Його вивченням за сучасних умов займається невелика кількість криміналістів, але найвідомішими серед них є: С.В. Боботов, А.В. Смірнов, І.Я. Фойницький, Б.А. Філімонов, К.Б. Калиновський.

Предмет дослідження в курсовій роботі – це суспільні відносини, що виникають в процесі провадження досудового слідства в зарубіжних країнах.

Що ж стосується об’єкту дослідження курсової роботи, то ним є норми чинного законодавства зарубіжних країн, підручники, навчальні посібники та наукові праці.

Мета дослідження - розкрити суть досудового слідства в зарубіжних країнах на прикладі Франції, Німеччини, Англії та США в сучасних умовах. А тому треба вирішити такі завдання, як: проаналізувати і описати порядок провадження досудового слідства у Франції, Німеччині, Англії та США, розкрити його суть, визначити осіб, які ним займаються, та які є строки його проведення.

При написанні курсової роботи автором були використані методи: дослідження, аналізу, історичний, порівняльний та описовий.

Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, переліку посилань, списку використаної літератури.


1. Попереднє розслідування та віддання під суд у Франції.

Досудове слідство у Франції складається із трьох стадій: дізнання, порушення кримінального переслідування й попереднього слідства, а віддання під суд входить у стадію попереднього слідства.

Першим етапом кримінального процесу у Франції є поліцейське дізнання. Дізнання проводиться під керівництвом прокурора поліцейськими комісарами, офіцерами й агентами судової поліції, мерами і їхніми помічниками. По деяких справах дізнання здійснюють польові охоронці, лісові сторожі й деякі інші чиновники [1, 115].

У Франції виділяються наступні загальні види дізнання: дізнання очевидних злочинів (провин) і первісне дізнання. Змістом будь-якого виду поліцейського дізнання є відшукання доказів, закріплення доказів і вживання заходів до виявлення й розшуку осіб, винних у порушенні закону. Однак процесуальне значення дій поліції розрізняється залежно від виду дізнання.

КПК Франції детально регламентує випадки очевидності злочину для проведення дізнання першого виду. Вони аналогічні підставам затримання підозрюваного в сучасному російському кримінальному процесі, тому що історично послужили їхнім прообразом. Закон не встановлює строки даного виду дізнання, звичайно вони становлять кілька годин або днів. Під час дізнання очевидних злочинів поліція вправі зробити всі слідчі дії, кожна з яких оформляється протоколом, що має доказове значення.

Первісне дізнання проводиться, якщо немає зазначених законом умов очевидності. Даний вид дізнання характеризується трьома ознаками: відсутністю певних законом приводів для його початку, формалізмом процесуальних дій і відсутністю в поліції засобів процесуального примуса (крім затримання). Цікаво, що поліція вправі робити затримання не тільки підозрюваних, але й потерпілих і свідків для дачі ними відомостей про злочин. Первісне дізнання не обмежене яким-небудь строком і має своєю метою обґрунтувати кримінальний позов прокурора, що може бути поданий по його результатах. Первісне дізнання часто оформляється єдиним протоколом. Це дізнання тісно пов’язане з не процесуальною діяльністю поліції, оскільки у Франції оперативно-розшукова діяльність здійснюється в рамках слідства в справі до порушення публічного кримінального позову. Даний вид дізнання має більшу подібність із перевіркою повідомлень про злочини в російському кримінальному процесі, ніж з дізнанням. Проте первісне дізнання дозволяється проводити й після попереднього слідства, якщо в прокуратури виникне необхідність в одержанні нових відомостей і поданні їх у судовий розгляд [2, 97].

Вищевикладене дозволяє зробити висновок про те, що діяльність поліції носить пошуковий характер. Вона тісно пов’язана з оперативно-розшуковими заходами, не регламентованими кримінально-процесуальними нормами. Різнобічність дій поліції спричиняється контролем над ними з боку трьох суб’єктів: прокуратури, обвинувальної камери (у частині слідчих дій) і вищестоящих поліцейських чинів. У теорії кримінального процесу французьке дізнання є загальним розслідуванням (іnquіsіtіo generalіs), спрямованим до встановлення події злочину й винної особи. Наступне попереднє слідство покликано виконати завдання спеціального розслідування (іnquіsіtіo specіalіs): з’ясувати винність конкретної особи у встановленому злочині.

На основі результатів дізнання прокурор учиняє кримінальний позов про застосування покарань у відношенні підозрюваних (відносно конкретних осіб) або по факту злочину. Етап порушення публічного позову вважається самостійною стадією порушення кримінальної справи державними органами кримінального переслідування. Він відрізняється від російського процесу насамперед тим, що робиться після поліцейського дізнання. Кримінальний позов у формі спеціальної вимоги (кримінальна справа) прокурор направляє судовому слідчому для проведення попереднього слідства.

Проведення попереднього слідства обов’язково по злочинах, факультативно по деліктах і проводиться тільки за вказівкою прокурора по правопорушеннях. У всіх інших випадках справа про правопорушення вичерпується поліцейським дізнанням. За різними даними від загальної кількості порушуваних прокуратурою справ до слідчого надходить від 0,5 до 15 % [3, 118].

На відміну від поліцейського дізнання попереднє слідство здійснюється в більш змагальній формі. Французькі процесуалісти відзначають наступні особливості попереднього слідства, що забезпечують його змагальність:

1) процесуальне положення слідчого (його приналежність до судового відомства) робить його незалежним від прокуратури;

2) сторона обвинувачення (прокурор і поліція) зрівнюються в правах зі стороною захисту;

3) є друга інстанція для попереднього слідства в особі обвинувальної камери апеляційного суду. З дотриманням змагальної процедури вона здійснює віддання обвинувачуваного суду й розглядає законність і обґрунтованість попереднього слідства;

4) встановлюється строгий судовий контроль за діяльністю поліції, і чітко визначаються її функції;

5) встановлюються процесуальні гарантії при відданні підслідного під варту.

Судовий слідчий знаходиться в штаті суду другої ланки (трибуналу великої інстанції) – це суддя, призначений Президентом республіки на посаду слідчого судді строком на три роки. Судовий слідчий повинен виконувати функцію юстиції, що у змагальному процесі повинна бути відділена від функцій обвинувачення й захисту. Процесуальне положення судового слідчого створює реальні гарантії його незалежності від обвинувача. Проте прокурор має значні повноваження при проведенні попереднього слідства. Результатом змагальності є наступні положення:

1) попереднє слідство може бути почато тільки при наявності вимоги прокурора (кримінального позову);

2) судовий слідчий не вправі особисто (ex offіcіo) почати слідство, він діє в межах позову прокурора.

Прокурор має право приносити слідчому такі клопотання про проведення процесуальних дій, у яких йому не можна відмовити. Тим часом судовий слідчий самостійний у веденні слідства, не зв’язаний висновками прокуратури й не обмежений зібраними доказами. Він вправі сам збирати докази шляхом проведення слідчих дій. Слідчий, з огляду на аргументи сторін, приймає найважливіші процесуальні рішення [4, 63].

Одним з найважливіших елементів змагальності є формальна рівність сторін. На практиці прокуратура має більшу вагу, ніж сторона захисту. Однак французьке законодавство надає обвинувачуваному і його захисникові таких ж прав на попередньому слідстві, які є в прокурора. Так, захисник допускається до участі в справі з моменту першого виклику обвинувачуваного до слідчого судді, має право брати участь у всіх допитах і очних ставках. Сторона захисту вправі знати всі докази обвинувачення, вона має всю повноту прав за заявою клопотань. Наслідком змагальності є розподіл обов’язку доведення між сторонами. Якщо обвинувачуваний при своєму захисті що-небудь стверджує, то він несе тягар доведення цих обставин.

Строк попереднього слідства законом не обмежений. Середня його тривалість в 2000 році становила 9 місяців.

Закінчивши слідство, судовий слідчий передає справу прокуророві республіки. Прокурор республіки після схвалення результатів слідства (дачі згоди підтримувати обвинувачення) повертає його слідчому для подальшого слідства. Після цього слідчий вправі припинити (при необґрунтованості обвинувачення) або направити справу у відповідну судову інстанцію. Якщо слідчий знайде в зробленому діянні склад злочину, то він направляє справу в обвинувальну камеру. Він може також винести постанову про часткову необґрунтованість кримінального позову (припинити справу в частині).

Особливістю попереднього слідства у Франції виступає його подвійна інстанціонність. Слідчий суддя діє як орган першої інстанції. Органом другої інстанції є обвинувальна камера, що є при кожному апеляційному суді. Вона діє в змагальному порядку в складі голови й двох членів. Її функцією є здійснення нагляду за слідчим суддею й діяльністю судової поліції. Вона має право накладення на них дисциплінарних стягнень. До обвинувальної камери звертаються зі скаргами на слідчого, прокурора й поліцейських чиновників.

Обвинувальна камера здійснює віддання обвинувачуваного суду, що не розглядається як самостійна стадія, а входить у рамки попереднього слідства. Віддання суду протікає в змагальній формі. У судовому засіданні можуть брати участь прокурор, цивільний позивач, відповідач і захисник. Особиста участь обвинувачуваного не обов’язкова. По кожній справі, що надійшла, обвинувальна камера приймає одне з наступних рішень: про направлення справи на додаткове розслідування, про припинення справи, про закінчення слідства й віддання обвинувачуваного поліцейському трибуналу, виправному трибуналу або суду присяжних. Обвинувачуваному повідомляється постанова про віддання його суду й вручається її копія, а також копії матеріалів справи про основні докази, серед яких протоколи, що констатують факт порушення закону, заяви свідків і доповіді експертів.

Іноді в сучасних підручниках по кримінальному процесу вказується ще один орган попереднього слідства - слідча палата. Однак у даний момент інститут слідчих палат скасований [5, 123].

Після направлення обвинувальною камерою справи у відповідний суд починається стадія судового розгляду.



Информация о работе «Досудове слідство в зарубіжних країнах»
Раздел: Государство и право
Количество знаков с пробелами: 43706
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
44015
0
0

... змістом і характером, але вони завжди повинні бути достовірними. ВИСНОВОК В даній роботі надається спроба дослідити теоретичні питання щодо процесуального статусу підозрюваного і обвинуваченого як суб’єктів права на захист в кримінальному судочинстві та проаналізовано практику їх реалізації у кримінальному судочинстві України і визначено шляхи удосконалення даної проблеми. Оцінюються існуючі ...

Скачать
57372
0
0

... доказування по справах про злочини неповнолітніх [2, 433]. Положення цієї статті деталізують деякі загальні положення ст. 64 КПКУ, в якій визначено обставини, що підлягають доказуванню по кримінальній справі про злочини неповнолітніх, але жодною мірою не встановлюють і не замінюють їх, як і не створюють якийсь «особливий» предмет доказування. Згідно зі ст. 433 КПКУ при провадженні досудового слі ...

Скачать
173947
17
0

... певного суспільно-політичного, юридичного поняття, те вона творити їх не зі старої книжної мови, не на живомовній традиції, а з мов чужих: польської, латинської, німецької. Подальше формування українських юридичних термінів відбувається під впливом польської, німецької, а в окремих регіонах – угорської мови. Усі чужомовні запозичення юридичної термінології в давньоукраїнській мові можна поділити ...

Скачать
37957
0
0

... і вердикту, тобто відповіді на питання винуватості підсудного. На основі вердикту присяжних коронний суд виносив вирок, який міг бути оскаржений лише у касаційному порядку [5, с. 1]. Історія суду присяжних в Україні, впровадженого на основі Статутів 1864 p., досліджена ще недостатньо. Особливо це стосується наукової думки про нього. Відсутність таких даних унеможливлює не лише з'ясування суспі ...

0 комментариев


Наверх