2. Близькосхідний регіон характеризують такими основними вимірами, як геостратегічний, геополітичний та геоекономічний.

Геостратегічний вимір характеризує Близький Схід як важливий стратегічний вузол, складову комунікаційної лінії, що з’єднує як сухопутними, так і морськими шляхами країни регіону зі світовими країнами-лідерами.

Геостратегія взаємодії підсилюється загостренням проблем підтримки стабільності в регіоні, а в економічній сфері - створенням транспортних коридорів, трубопроводів, розв'язанням проблеми водних ресурсів.

За геополітичним виміром регіон утворює досить міцний континентальний масив, який являє виключний інтерес до наявних у ньому запасів енергоресурсів провідних країн Заходу. Це визначає його велику значущість на майбутні, що найменше, 20 років. Таким чином завдяки своєму географічному положенню Близький Схід є ареною зіткнення різних інтересів як у регіональному, так і в глобальному масштабах.

Геоекономічна модель регіону визначається фізико-географічними й економічними параметрами, а також мірою включеності в економічні інтеграційні групи. При такому зрізі обриси регіону також збігаються з його політико-географічним простором. Система просторової організації суспільства й господарства є тут досить цілісною. Близькосхідні держави мають економічні, транспортні та транзитні шляхи, що виходять на північ в Росію, морськими шляхами до Індії, а також в Єгипет, європейську частину Туреччини. Природні багатства Близького Сходу визначаються корисними копалинами. Тут добувається нафта, газ, кам'яне вугілля, фосфорити, калійні солі, сірка, хромові руди та ін., але їх видобуток займає другорядні позиції в видубовній промисловості країн регіону.

3. Дослідивши дану проблему у контексті основних національних інтересів РФ та США, автор робить наступні висновки:

На сьогодні США розглядають регіон Близького Сходу як один із найголовніших в стратегічному плані регіон в світі. Тут, на зіткненні Європи, Азії та Африки, протягом довгого часу проходили дуже важливі комунікації, які зв’язували європейські держави з їх колоніальними володіннями в найближчих і віддалених країнах Сходу, перш за все з Індією (шлях до якої суттєво скоротився завдяки відкриттю Суецького каналу). Крім того, тут знаходяться величезні запаси нафти, яка приносить грандіозні доходи. Як вважає Уїльям Квандт у своїй книзі "Час рішень", практично всі згодні з тим, що Близький Схід – це важливий регіон, ситуація в якому може створювати пряму загрозу американським інтересам і економічній безпеці США. Значення Близького Сходу настільки велике, що будь-який конфлікт в цьому регіоні може ввести світ у затяжну війну з непередбачуваними наслідками. Автором було визначено, що у свій час США намагались ізолювати Близький Схід від Радянського союзу, а в останні роки вони намагаються перетворити його в зону свого одноосібного контролю і не дозволити Росії встановити свою політичну, економічну і воєнну присутність в регіоні. Абсолютно очевидно, що економічні, політичні і воєнні інтереси США на Близькому Сході тісно пов’язані з арабами. Останні можуть співпрацювати із США в забезпеченні їх інтересів, але одночасно можуть створювати для них загрозу. Тому в інтересах самих США лежить побудова своїх взаємин із арабськими країнами на основі поваги і співпраці. Це відноситься як до країн , які Вашингтон вважає помірними, так і до тих з них, які він відносить до числа екстремістських чи радикальних режимів. Всі вони в тій чи іншій мірі беруть участь в боротьбі за рішення головного для арабів питання – палестинські проблеми, - що завжди створювало великий вплив на хід арабо-ізраїльського конфлікту і відображається на арабо-американських відносинах. США залишаються постійним стратегічним союзником Ізраїлю в його конфронтації з арабами. Ізраїль являється головною політичною і воєнною "базою" США в Близькосхідному регіоні.

Найважливішим із економічних інтересів був і залишається доступ до нафтогазових запасів. Прагнення американського капіталу отримати контроль над видобутком, переробкою і реалізацією арабської нафти являлось основним спонукальним мотивом економічної експансії США в арабських країнах. Саме в нафтовій сфері відбулось головне зіткнення інтересів американських монополій з їх західноєвропейськими конкурентами в регіоні.

На початку XXI століття, Російська Федерація почала демонструвати помітно більший, порівняно з нещодавнім минулим, інтерес до ситуації в регіоні в цілому, а також до його основних проблем, особливо, до проблеми врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту.

Важливою рисою нового підходу Росії до проблеми врегулювання близькосхідного конфлікту є її самостійна роль та певне дистанціювання від політики інших ко-спонсорів мирного процесу, насамперед, США. Така тактика сприяє закріпленню Москви як окремого незалежного гравця на Близькому Сході і цілком відповідає загальному зовнішньополітичному курсу Росії, спрямованому на відновлення її статусу супердержави. Використовуючи невдачі американської політики у сфері врегулювання близькосхідного конфлікту та в арабо-мусульманському світі загалом, Росія намагається не лише відновити колишній вплив у регіоні, але й значно потіснити США.

Взагалі Близький Схід представляє для Росії виключно важливе значення, в першу чергу, як світова кладова нафти і природного газу, без якого неможливе саме існування світової економіки. Таким чином, ряд розташованих в регіоні країн (Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Алжир, Іран та ін.) мають значні фінансові ресурси, які можуть бути використані як в якості зовнішніх інвестицій для економіки РФ, так і фінансового забезпечення модернізації особистої промисловості за участі російських кампаній.

4. З того часу, як район Близького Сходу широко заявив про себе на міжнародній арені, визначились основні пріоритетні напрямки двосторонньої співпраці Близькосхідного району із Сполученими Штатами Америки та із Російською Федерацією. Закладено основи близькосхідного вектора вказаних вище країн та закладено основи добросовісної співпраці, а також визначили найбільш перспективні області торговельно-економічних зв'язків сторін, пріоритетність взаємодії як на двосторонній, так і багатосторонній основі з проблем забезпечення регіональної стабільності. На думку автора, США та РФ у сумісній кооперації являються головними гарантами забезпечення внеску до боротьби близькосхідних держав з силами релігійного екстремізму та ісламського фундаменталізму, що спираються на допомогу і підтримку ззовні. В процесі зміцнення контактів держав Близького Сходу і США створений і удосконалюється механізм взаємодії на багатобічній основі, направлений на нейтралізацію викликів і погроз національній і регіональній безпеці.

Автор дійшов висновку, що серед пріоритетних напрямків співробітництва США – Близький Схід являється демократичний та економічний вектори. Прикладом співпраці у встановленні демократії являються Стратегії Національної Безпеки США від 17 вересня 2002 р. [10] та від 16 вересня 2006 р. [11]. Також сюди можна віднести Національну стратегію перемоги в Іраку від 30 листопада 2005 р. [6]. Свої позиції щодо демократизації Близькосхідного регіону колишній президент США Дж. Буш окреслив в доповіді у Білому домі 21 серпня 2006 р.[2], а також у зверненні до нації від 20 січня 2004 р. [3], 31 січня 2006 р. [4], 29 січня 2002 р. [5]. Встановлення демократичного режиму являється запорукою стабільності у всьому світ,і на думку Дж. Буша [51].

Економічний вектор зовнішньої політики США на Близькому Сході має характер особливо пріоритетного, так як "ахілесовою п’ятою" світового гегемона являється залежність від імпорту енергоносіїв, зокрема тих, які знаходяться на території Близького Сходу. Яскравими виявами являються Рамкові угоди з питань торгівлі та інвестицій між США та Кувейтом [9], утворення Близькосхідної зони вільної торгівлі на Близькому Сході [31]. Економічні пріоритети також окреслені в "Ініціативі Ширшого Близького Сходу і Північної Африки" [35].

Позиції ж РФ на Близькому Сході набули трохи ж іншого характеру. Вони носять економічний та військовий вимір. Економічний вектор співпраці набуває концептуально пріоритетного характеру, так як РФ на сьогодні являється досить могутньою світовою енергетичною потугою. За "маскою" демократичного посередника на переговорах щодо врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту криється стрімке бажання посилити свої позиції в регіоні, які були втрачені в 90-х рр. після розпаду СРСР [14; с. 23-27]. Росія активно використовує невдачі американської політики у сфері врегулювання близькосхідного конфлікту. РФ вважає, що ряд розташованих в регіоні країн (Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Алжир, Іран та ін.) мають значні фінансові ресурси, які можуть бути використані в якості зовнішніх інвестицій для економіки РФ, так і фінансового забезпечення модернізації особистої промисловості за участі російських компаній [37].

Співпраця у військово-технічній сфері являється, в першу чергу, на думку автора, вигідною саме для країн Близького Сходу, так як їх економіки в основному спрямовані на виробництво енергоносіїв, а не зброї. І тому, беручи до уваги нестабільну внутрішню ситуацію окремих країн, вони залежать від імпорту воєнної техніки, яку їм й надає РФ, тим самим закріплюючи свої позиції в регіоні. Так, Сирія і Алжир вкрай зацікавлені в модернізації радянської зброї, що є в наявності. Так ще у 50-х рр. поставки озброєння до Єгипту, Сирії та Іраку привели до росту радянського впливу в Близькосхідному регіоні. Така співпраця триває й досі. Зокрема найбільшим союзником у цій сфері для РФ є Сирія [42]. Також посилюються позиції РФ на ринках країн Перської затоки, зокрема Кувейту [16; с. 88-89]. На сьогодні стратегічного характеру набуває співпраця з Ліваном, якому у цьому році Москва надала на безкоштовній основі 10 літаків Миг-29, що, на думку автора, дозволило відкрити РФ шлях на ліванські ринки озброєння [15; с. 125-126].

Однак, дослідивши сучасний стан даної проблеми та підбивши підсумки, автор дійшов думки, що процес співпраці з елементами підкорення Близького Сходу тій чи іншій країні потребує тривалої трансформації та поступового становлення, враховуючи велику кількість проблем сучасності на глобальному рівні.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1.         Выдержки из второго Доклада о человеческом развитии в арабском мире. Знание как религиозный долг // Россия в глобальной политике. – 2003. - №4 // [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.globalaffairs.ru;

2.         Доповідь Дж. Буша у Білому домі 21 серпня 2006 року [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.vremya.ru/005/13/5/117172.html;

3.         Звернення Дж. Буша до нації 20 січня 2004 року [Eлектронний ресурс] / Режим доступу: http://www.inosmi.ru/stories/01/06/28/3008/205051.html;

4.         Зверенення Дж. Буша до нації 31 січня 2006 року [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.vesti.ru/doc.html?id=242431&p=1;

5.         Звернення Дж. Буша до нації 29 січня 2002 року [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.vremya.ru/2002/35/5/20195.html;

6.         Національна стратегія перемоги в Іраку 30 листопада 2005 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://Kurdistan.ru/content/view/27/169/;

7.         Пан Ги Мун: насилие и разрушение на Ближнем Востоке – свидетельство коллективного политического провала [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.un.org/Russian/news/printnews.usp?newsID=11023;

8.         План безпеки Багдаду від 14 червня 2006 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.rg.ru/gazeta/2006/07/28.html.;

9.         Рамкові угоди з питань торгівлі та інвестицій між США та Кувейтом [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ustr.gov/Document_Library/Press_Releases/2004/February/United_States_Kuwait_Sign_Trade_Investment_Framework_Agreement.html;

10.       Стратегія національної безпеки Сполучених Штатів Америки від 17 вересня 2002 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.nlvp/reports/53.html;

11.       Стратегія національної безпеки США від 16 березня 2006 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.newru.com/wirld/16mar2006/doca.html;

12.       Understanding U. S. counterterrorism policy: background and resources [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.rhesq.com/Terrorism/Understanding U. S._counterterrorism_ policy: background and resources.html;

13.       Patterns of Global Terrorism [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.state.gov/s/ct/ris/crt/2000/2419.html.

14.       Внешняя политика России: Сб. документов. 1990-1992. – М.: Международные отношения, 1996 – 608 с. (МИД РФ);

15.       Ключиков Б. Исламизм, США и Европа. – М.: Эксмо, 2003 – 320с.;

16.       Колосов В. А., Мироненко Н. С. Геополитика и политическая география. Учебник для вузов. – 2-е издательство, исправлено и дополнено. – М.: Аспект Пресс, 2005 – 479с.;

17.       Лузянин С. Г. Восточная политика Владимира Путина. Возвращение России на "Большой Восток" (2004-2008 гг.) – М.: Восток-Запад, 2007 – 447, [1] с.;

18.       Малешенко А. Исламская альтернатива и исламский проект / А. Малешенко / Московский Центр Карнеги – М.: Весь мир, 2006 – 221с.;

19.       Международные отношения и внешнеполитическая деятельность России / под общей редакцией доктора политических наук, профессора С. А. Проскурина / - М.: Московский психолого-социальный институт, 2004 – 592с.;

20.       Основи політичної науки: курс лекцій за ред. Б. Кухти: Міжнародна політика / Б. Кухта, Г. Ткаченко, Л. Старенька та ін. – Львів: Кальварія, 1999. – 436с.;

21.       Панарин А. С. Введение в политологию. – М., 1994. – 475 с.;

22.       Страны мира: Краткий полит.-экон. Справочник. – М.: Политиздат, 1985. – 495 с., карт;

23.       Американская сверхдержава против исламского терроризма // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. - №10. – С. 71-89;

24.       Война в Ираке: причины и последствия (круглый стол) // Власть. – 2003. - №5. – С. 37-43;

25.       Магда Є. Близькосхідна криза: ретроспектива та прогноз // Нова політика. – 2001. – вер.- жовт.(№4). – С. 30-33;

26.       Саруханян С. Н. Иранская атомная бомба. Быть или не быть? // Полис. – 2005. - №4. – С. 109-116;

27.       Сатановский Е. Новый Ближний Восток // Международная жизнь. – 2005. - №3/4. – С. 130-142;

28.       Федченко Є. Що видно у вікно можливостей. Близькосхідна політика Ізраїлю та США після війни в Іраку // Політика і час. – 2004. - №2. – С. 55-62;

29.       Хаас Р. Ближний Восток : мирный процесс необходимо продолжить // США: экономика, политика, идеология. – 1997. - №10. – С. 102-108;

30.       Ближний Восток увеличит спрос на нефть [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.nuclearno.ru/textasp?5389;

31.       Близькосхідна зона вільної торгівлі (Middle East Free Trade Area, MEFTA ) [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ustr.gov/Trade_agreements/Regional/MEFTA/Section_Index.html;

32.       Великі маневри на "Великому Близькому Сході" [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/28295/;

33.       Гордиев узел: Иран, Израиль, США [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.otechestvo.org.ua/phprint.php;

34.       Захарченко А. Сучасна політика Росії щодо проблеми врегулювання близькосхідного конфлікту: досвід для України [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/juni08/01.htm;

35.       Ініціативи Ширшого Близького Сходу і Північної Африки [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.iimes.ru/rus/stat/2005/20-06-05.html;

36.       Кэмп Д. Как решить арабскую проблему [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.evrey.com/sitep/object/print.php?;

37.       Лаумулин Мурат. Нефть и геополитика [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.centrasia.ru/newsA.php?st=1066023180;

38.       Организация стран-экспортеров нефти (ОПЕК) (Справочная информация) [Електронний ресурс] / Режим доступу: http:// www.mid.ru/nsdipecon.nsf/a591a1e97b9a36ce43256aoc003fb95e/e9471793e45992cec325746b0040bb86?OpenDocument;

39.       Перспективы развития региональной экономики: Ближний Восток и Центральная Азия [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://viperson.ru/wind.php?ID=453543;

40.       План "Дорожная карта" - единственный путь к достижению мира на Ближнем Востоке [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.un.org/russian/news/printnews.asp?newsID=2201;

41.       Российская политика на Ближнем Востоке: как она есть и какой должна быть [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.islam.ru/pressclub/analitika/kalopi/;

42.       Российско-сирийские отношения (справочная информация) [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.mid.ru/nsdipecon.nsf/a591a1e97b9a36ce43256aoc003fb95e/43256ao0c0033bf7ac3256f95004feef1?OpenDocuments;

43.       Российско-турецкие отношения (справочная информация) [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.mid.ru/ns-dipecon.nsf/a591a1e97b9a36ce43256aoc003fb95e/43256a0c0033bf7ac3256ee4002b40bc?OpenDocument;

44.       Р. Хаас. Новий Близький Схід [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.centrasia.ru/newsAphp?st=1165917600;

45.       Сергей Лавров совершит турне по странам Ближнего Востока [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://news.megaint.ru/num787331.html;

46.       США: политика в отношении Ирана станет приоритетом [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.new.bbc.co.uk/go/pr/fr//hi/russian/international/newsid_7852000/7852536.stm;

47.       Третя Світова Війна скоро розпочнеться на Близькому Сході [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.segodnia.ua/blogs/africdymon/809829.html;

48.       Форум стран-экспортеров газа (справочная информация) [Електронний русурс] / Режим доступу: http://www.mid.ru/ns-dipecon.nsf/a591a1e97b9a36ce43256aoc003fb95e/4f4ae31f2e7eb656c327330003342ed?OpenDocument;

49.       Хусейн Джавид. Мировое гоподство США и Ирак [Електронний русурс] / Режим доступу: http://www.inosmi.ru/translation/213865.html;

50.       Immanual Wallerstein. The eagle has crash landed foreign policy. September 2002 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.foreignpolicy.com/issue_julyaug_2002/wallerstain.html;

51.       President Bush Discusses Importance of Democracy in Middle East [Електронний ресурс ] / Режим доступу: http://www.whitehouse.gov/news/releases/2004/02/print/20040204.html;

52.       See Middle East Energy Future [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.csis.org/press/p204;

53.       "Dubai Ports World-International" [Електронний ресурс] // Режим доступу:http://portal.pohab.com/portal/page?_pageit=761,1&_dad=pogprtl&_Schema=POGPRTL.


Информация о работе «Політика великих держав на Близькому Сході»
Раздел: Политология
Количество знаков с пробелами: 85935
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
280355
2
1

... . Деякі американські фірми купують устаткування для АЕС навіть в Японії! США не побудували жодного реактора за останні десять років. [48] РОЗДІЛ ІІ ГОЛОВНІ ФАКТОРИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ США 2.1. Геополітичні плани США На початку ХХ століття коли США почали перетворюватися в одну з ведучих держав світу, ідеологи американського гегемонізму заявили про зазіхання США на панування у всьому ...

Скачать
119623
0
0

... союзнику, що той повинен шукати шляхи до компромісу і не сподіватися на беззастережну підтримку США. Восени 2001 року держсекретар Колін Пауелл виступив з промовою з питань зовнішньої політики США, в якій детально зупинився на ситуації на Близькому Сході. Держсекретар чітко і недвозначно оголосив про те, що США підтримують схему двох держав і Ізраїль повинен погодитися на необхідність існування ...

Скачать
117182
2
0

... ібним поясненням сили фундаменталізму є те, що його сприймали як реакцію на потужний позов лібералізму, з яким мусульманський світ зіткнувся вперше.»[51]. Безумовний вплив на зростання ісламського фундаменталізму на Близькому Сході в кінці 70-х початку 80-х років мав демонстраційний ефект іранської революції 1978–1979 років. Цьому сприяли також певні апокаліптичні настрої та очікування, що ...

Скачать
205513
0
0

... миру Центральну Раду спонукали не пронімецькі симпатії її лідерів, а об'єктивна внутрішня і зовнішньополітична ситуація, що склалася на той час. Це була відчайдушна спроба врятувати українську державність. В умовах внутрішнього безладдя й слабкості, а також фактичної війни з Радянською Росією, що в тій ситуації означала неминучу поразку української влади, Київ був заклопотаний насамперед ходами ...

0 комментариев


Наверх