3. Міжнародна наукова конференція «Україна-Румунія-Молдова»

У Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича відбулася міжнародна наукова конференція «Україна – Румунія – Молдова: історичні, політичні та культурні взаємини в контексті сучасних європейських процесів». Цей захід, зокрема, ставив за мету започаткувати традицію проведення подібних наукових форумів у Чернівцях для налагодження конструктивного діалогу українських, румунських і молдовських учених задля забезпечення аналізу спільних проблем та пошуків шляхів їх розв’язання.

Перший подібний захід відбувся у травні 2001 року, коли в Чернівецькому національному університеті було проведено міжнародну наукову конференцію «Україна – Румунія – Молдова: історичні, політичні та культурні аспекти взаємин». Нову конференцію ініціювали й організували кафедра політології та соціології ЧНУ та Буковинський політологічний центр.

У роботі конференції взяли участь науковці, дипломати і практики державного управління з України, Румунії, Молдови, Австрії та Росії, а також керівники місцевих національно-культурних товариств. Загалом було близько 100 учасників. Діяльність конференції широко висвітлювали національні та регіональні засоби масової інформації.

Одним із завдань форуму було накреслення перспективних планів тристоронніх взаємин та розвитку транскордонного, зокрема єврорегіонального співробітництва між Україною, Румунією і Молдовою.

Крім доробку гостей форуму, в ньому були представлені результати наукових пошуків чернівецьких дослідників, насамперед істориків і політологів. Зокрема, широку апробацію актуальних прикладних досліджень здійснив колектив кафедри політології та соціології університету

Під час заходу активно обговорювалися питання минулого взаємин сусідніх держав.

Сучасні проблеми, надбання та перспективи етнополітики країн аналізували учасники секції «Значення етнонаціональних процесів у взаєминах між Україною, Румунією та Молдовою».

Належну увагу привернула культурна сфера взаємодії трьох народів, ключові питання якої порушувалися на засіданнях секції «Культурні, наукові та освітні контакти у відносинах між Україною, Румунією і Молдовою», на якій головували професор В. Фісанов (Чернівці) та доктор В. Демчук (Сучава).

Гострі дискусії стосовно надбань і упущень у транскордонній співпраці в гуманітарній сфері виникли під час засідання «круглого столу» експертів «Етнічні взаємини на території єврорегіону «Верхній Прут»: підсумки установчого періоду».

На підсумковому пленарному засіданні учасники конференції одноголосно ухвалили пропозиції, в яких містяться рекомендації щодо наступних кроків у зближенні трьох держав. Зокрема, було підтримано ідею регулярного (раз на три роки) проведення конференцій на широку тематику україно-румуно-молдовських взаємин у Чернівцях. Запропоновано започаткувати регулярне проведення Чернівецького форуму, який має стати місцем зустрічі і постійного діалогу політичної, ділової та інтелектуальної еліти України, Румунії і Молдови. Було запропоновано також не обмежуватися цими заходами, а проводити тематичні конференції з усього спектру тристоронніх взаємин по черзі в Молдові, Румунії та Україні. Накреслено взаємоприйнятні підходи до необхідності розробки спільних проектів з написання сучасних, європейського рівня наукових монографій, підручників і посібників з історії, стану взаємин та політичних перетворень в Україні, Румунії і Молдові.

За результатами конференції передбачено видати збірку наукових праць, до якої увійдуть найгрунтовніші доповіді та повідомлення.

 

4. Українська меншина в Румунії

Згідно з офіційними результатами загальнонаціонального перепису населення у Румунії проживають близько 63 тис. етнічних українців. (За альтернативними підрахунками Союзу українців Румунії, українська громада країни налічує понад 200 тисяч осіб).

Компактно етнічні українці проживають в Марамуреші (понад 36 тис.), Південній Буковині (понад 10 тис.), Банаті (понад 8 тис.) і Добруджі (приблизно 1,5 тис.). В Марамуреші і Південній Буковині українці є автохтонним населенням, які завжди проживали анклавами у переважно румунському середовищі. Українці Добруджі є нащадками запорізьких козаків, які переселились наприкінці XVIII століття з Запорізької Січі в дельту Дунаю і заснували Задунайську Січ. У Банаті українці з’явилися на рубежі XIX-XX століть, внаслідок процесу трудової міграції населення з території Західної України, а також у результаті переселення в цей регіон у післявоєнні роки українців з Марамурешу (вони заселяли населені пункти, в яких раніше компактно проживали німці, які масово емігрували до ФРН).

У Румунії діють дві громадські організації етнічних українців: Союз українців Румунії (СУР, створений у 1990 році, адреса: м.Бухарест, сектор 1, вул. Каля Вікторієй, 216) та Демократичний союз українців Румунії (ДСУР, створений у 1996 році, адреса: м.Сігету Мармацієй, вул. Александру Іващук, 29).


Висновок

Таким чином, нормативно-правову базу українсько-румунських відносин становлять: Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією, укладений 2 червня 1997 р.; Угода про співробітництво в галузі культури, науки та освіти між Кабінетом Міністрів України і Урядом Румунії від 3 вересня 1992 року; Протокол про співробітництво у сфері освіти між профільними міністерствами України та Румунії на 2008/2009, 2009/2010 та 2010/2011 навчальні роки укладений у липні 2008 року; Комітет співробітництва з питань культури, освіти, національних меншин та громадської інформації Української Румунської Спільної Президентської Комісії; Культурно-інформаційний центр у складі Посольства України в Румунії.

Румунська присутність в Україні в гуманітарній сфері характеризується як постійною, так і тимчасовою формами. Серед постійно діючих структур можна назвати румунські культурологічні організації, що знаходяться в Україні, Румунську православну церкву. Тимчасовим видом є румунські студенти, які навчаються у вищих навчальних закладах України по лінії гуманітарного обміну. Також часто відбувається організації та проведення румунських національних свят на території України, конференції, консультацій тощо.


Використані джерела

 

1. Круглашов А. Політичні та культурні взаємини країн-сусідів // Політичний менеджмент. - 2004. - № 6 (9).


Информация о работе «Україна-Румунія: співробітництво в гуманітарній сфері»
Раздел: Международные отношения
Количество знаков с пробелами: 22435
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
218563
9
3

... інституцій. Таким чином, в даному дослідженні була використана достатня кількість джерел, яка дала можливість спробувати комплексно та систематично проаналізувати українсько-російські культурні відносини у 1991 – 2004 рр. Розділ 2. Українсько-російське співробітництво в галузі освіти, науки та мистецтва 2.1 Співробітництво в області освіти Одним з найцінніших і конкурентноздатних ресурс ...

Скачать
165352
5
0

... українсько-словацької міжпарламентської групи, яка повинна взяти на себе роль ініціатора та координатора взаємодії законодавчих структур. Чинники, які впливали на розвиток системи українсько-словацького міждержавного співробітництва в 1990-ті роки і будуть визначати його майбутню еволюцію варто розділити на декілька груп. Це – головна група: системні або визначальні системотворчі фактори. Вони ...

Скачать
34193
0
0

... інтересами Росії та Європи. Йде інтенсивний пошук нових форм співробітництва. Актуальним є питання реформування СНД. У системі міжнародних відносин з’явилася нова організація – „За демократію та економічний розвиток ГУАМ”, метою діяльності якої є формування демократичного простору, безпеки, гуманітарного і соціального розвитку, євроінтеграція та євроатлантична інтеграція. Витоки регіонального ...

Скачать
94409
0
0

... ільш чисельними та впливовими є ТУКЗ та ДССУ. В політичному та культурно-соціальному аспектах, було б дуже непоганим тісне співробітництво цих організацій. РОЗДІЛ 3. ТИПОЛОГІЯ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИХ ТОВАРИСТВ УГОРЦІВ ЗАКАРПАТТЯ   Спочатку загальним завданням усіх без винятку товариств було відродження і розвиток мови, культури, відновлення самоназв, словом культурно-просвітницька робота, пов ...

0 комментариев


Наверх