Боротьба з тероризмом та підтримання миру та безпеки в світі

85997
знаков
0
таблиц
0
изображений

3.1 Боротьба з тероризмом та підтримання миру та безпеки в світі

Наша держава надає виключно важливого значення питанню зміцнення ООН як центру багатосторонніх зусиль у подоланні складних та комплексних викликів нового тисячоліття. Україна виходить з необхідності забезпечення реалізації Декларації тисячоліття ООН (2000 р.).

Настільки ж важливого значення наша держава надає питанню реформування Ради Безпеки. Україна виступає за розширення членського складу РБ, підтримуючи збільшення кількості як постійних, так i непостійних членів. Неодмінною передумовою підтримки нашою державою будь-якого варіанту реформування РБ ООН є забезпечення адекватного рівня представленості в цьому органі країн Східноєвропейської регіональної групи. Позиція України базується також на розумінні того, що інститут права вето не відповідає сучасним міжнародним реаліям. Належна увага приділяється забезпеченню подальшого прогресу у посиленні транспарентності та вдосконаленні методів роботи РБ ООН.

Виходячи з нагальної необхідності розробки світовою спільнотою ефективних заходів боротьби з тероризмом, Україна приєдналася до глобальної антитерористичної коаліції, підтвердила свою готовність докласти максимальних зусиль для спільної боротьби з міжнародним тероризмом, насамперед у рамках ООН. На 56-й сесії Генасамблеї та засіданнях Ради Безпеки ООН делегацією України було виголошено низку ініціатив, спрямованих на активізацію міжнародного співробітництва в цій сфері. Під час Всесвітнього Саміту 2005 Україна поряд з США, Росією, Канадою та Францією увійшла в першу п’ятірку держав, які підписали Міжнародну конвенцію про боротьбу з актами ядерного тероризму. Наразі наша держава є учасником усіх універсальних антитерористичних міжнародних договорів.

Україна як одна з держав-фундаторів ООН надає особливого значення діяльності ООН з підтримання міжнародного миру та безпеки, розглядаючи участь у ній як важливий чинник своєї зовнішньої політики.

Починаючи з липня 1992 р., Україна виступає як значний контрибутор військових підрозділів та персоналу до операцій ООН з підтримання миру (ОПМ). За період незалежності України у понад 20 миротворчих операціях взяли участь близько 28 тисяч українських військових. Сьогодні понад 550 військовослужбовців та працівників органів внутрішніх справ представляють Україну в 7 миротворчих операціях ООН, зокрема, у Грузії, Ефіопії та Еритреї, Демократичній Республіці Конго, Косово, Ліберії, Судані та Тиморі-Лешті. Наша держава активно долучилась до процесу реформування миротворчості, щоб зробити її більш ефективною та адекватною сучасним викликам. У 1994 р. Україна стала ініціатором Конвенції з безпеки персоналу ООН та зв`язаного з нею персоналу, а у вересні 2006 р. Міністр закордонних справ України підписав Факультативний протокол до цієї Конвенції. У грудні 2002 р. на 57-й сесії Генеральної Асамблеї ООН була одностайно схвалена внесена делегацією України резолюція, якою 29 травня було проголошено Міжнародним днем миротворців ООН.

3.2 Економічний, гуманітарний, екологічний та соціальний напрями

Діяльність України на економічному та гуманітарному напрямку роботи ООН, насамперед, відбувається в Другому комітеті Генеральної Асамблеї (економічно-фінансові питання). Зусилля спрямовуються на розширення міжнародної фінансової і технічної допомоги для вирішення завдань економічного та соціального розвитку України. Результатом, зокрема, є включення до низки важливих рішень Генеральної Асамблеї та інших органів положень щодо надання міжнародним співтовариством фінансової, технічної та консультативної допомоги країнам з перехідною економікою.

Одним з пріоритетних напрямків діяльності нашої держави в ООН є співробітництво з метою пом’якшення та мінімізації довготермінових наслідків Чорнобильської катастрофи. Починаючи з 1990 р. за ініціативи України, Білорусі та Російської Федерації Генеральною Асамблеєю ООН схвалюється резолюція “Зміцнення міжнародного співробітництва та координація зусиль у справі вивчення, пом’якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи” (з 1993 р. – на дворічній основі). 55-ю сесією ГА ООН у грудні 2000 р. було ухвалено резолюцію “Закриття Чорнобильської АЕС”, в якій Генеральна Асамблея привітала рішення Уряду України про закриття станції. На початку 1990-х років відповідні резолюції та рішення щодо Чорнобиля схвалювалися також в рамках Економічної і Соціальної Ради та Дитячого фонду ООН. 28 квітня 2006 р. за ініціативи делегації України відбулося спеціальне пам’ятне засідання ГА ООН з нагоди 20-х роковин Чорнобильської трагедії.

Україна є активним учасником діяльності органів системи ООН у сфері прав людини.

Наша держава є стороною всіх основних міжнародно-правових документів ООН з прав людини, найважливішими з яких є Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Факультативні протоколи до них, Міжнародна конвенція з ліквідації всіх форм расової дискримінації. Як учасниця цих міжнародних договорів Україна подає періодичні доповіді про їх виконання на розгляд відповідних конвенційних органів.

Обрання України 9 травня 2006 року до складу Ради ООН з прав людини стало черговим красномовним свідченням міжнародного авторитету нашої держави, визнанням її практичного внеску і значного потенціалу у сфері забезпечення дотримання та поваги прав і свобод людини у світі. Дотримуючись своїх зобов’язань країни-члена ООН щодо забезпечення прав людини, Україна досягла суттєвого прогресу у приведенні законодавства у відповідність до міжнародних норм та стандартів, посиленні засобів правового захисту на національному рівні, реформуванні судової системи, зміцненні ролі правозахисних організацій, підвищенні рівня правової культури.

У ході 58-ї сесії ГА ООН у 2003 р. Україна ініціювала Спільну заяву з нагоди 70-ї річниці Голодомору 1932-1933 рр. в Україні, яку було розповсюджено як офіційний документ 58-ї сесії ГА ООН в рамках пункту порядку денного „Питання прав людини”. Співавторами Спільної заяви стали 36 держав-членів ООН, її підтримали також Австралія, Ізраїль, Сербія і Чорногорія, 15 країн-членів ЄС та 10 країн, які на той час очікували отримання статусу повноправного члена ЄС.

На сьогодні Україна є стороною понад 40 міжнародних конвенцій та угод, учасником багатьох програм та проектів ООН, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища. Прикладом визнання активності України на екологічному напрямку стало успішне проведення в Києві у травні 2003 р. П’ятої конференції міністрів охорони навколишнього середовища в рамках процесу „Довкілля для Європи”.

У лютому 2004 року Україна приєдналася до найважливішої міжнародної екологічної угоди – Кіотського протоколу.

3.3 Співпраця України з ООН на сучасному етапі

Після парламентських виборів 2006 року в Україні ООН та новий уряд завдяки спільній аналітичній діяльності розробили програму співпраці країни з ООН протягом 2006–2010 рр. У 2006 році розпочалося впровадження Рамкової програми допомоги ООН (United Nations Development Assistance Framework – UNDAF; далі - УНДАФ), у процесі якого були створені Тематичні Групи для координації діяльності агенцій ООН. Вона здійснювалася за чотирма основними напрямками, визначеними за підтримки уряду. Отже ООН надаватиме підтримку урядові України у здійсненні інституційних реформ та зміцненні громадянського суспільства, поліпшенні системи охорони здоров’я та боротьбі з бідністю.

Рамкова програма допомоги ООН - УНДАФ є важливим інструментом реформи ООН, оскільки вона сприяє консолідації ресурсів різноманітних агенцій ООН та дозволяє організації більш ефективно задовольняти потреби країни.

ООН в Україні тісно співпрацює з місцевими партнерами, надаючи підтримку в процесі досягнення Україною Цілей Розвитку Тисячоліття (ЦРТ). Система ООН підтримує здійснення оцінки потреб та підрахування витрат на підготовку та впровадження цих цілей.

Окрім того, наш проект “Цілі Розвитку Тисячоліття для України”, який впроваджується спільно з Міністерством економіки України, допомагає розробити та пристосувати нові методи перетворення ЦРТ у цілі діяльності уряду та цілі стратегічного розвитку країни.

ООН продовжує наполягати на прийнятті Інформаційної бази даних національного розвитку для збору статистичних даних та проведення аналізу результатів діяльності для досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття в України.

Відкриття Українського агентства міжнародного розвитку стало важливим кроком у розвитку зовнішньої політики України. Так, відповідно до принципів Паризької Декларації та державних пріоритетів соціального та економічного розвитку України, ООН активно підтримала ініціативу надання міжнародної допомоги, забезпечивши консультаційну допомогу урядові України, та особливо Міністерству економіки та Департаменту міжнародної технічної допомоги. За підтримки ООН був розроблений вебсайт, на якому зібрано інформацію про офіційну допомогу у сфері розвитку, що надана Україні міжнародною спільнотою.

З метою розширення можливостей Координатора системи ООН щодо задоволення потреб Представницької Групи ООН та зміцнення ефективної координації діяльності всіх агенцій ООН, що виконують свої програми в Україні, у 2006 році було виділено значно більше ресурсів та розширено штат Представництва Координатора системи ООН в Україні з двох до дванадцяти працівників, які працюють під керівництвом Координатора системи ООН та ПГ ООН.

Для підтримки національних зусиль, необхідних для перетворення України в сучасну демократичну державу, яка сповідує загальні цінності, група агенцій Організації Об’єднаних Націй у тісній співпраці з урядом України, агенціями системи ООН, що не мають представництв в країні, вченими, представниками громадянського суспільства та міжнародної спільноти підготувала Рамкову програму допомоги ООН для України.

УНДАФ визначає загальний стратегічний напрямок діяльності ООН в Україні протягом 2006-2010 рр. Після аналізу ситуації в країні та консультацій з українськими партнерами були визначені чотири пріоритетні напрямки з надання допомоги:

1. Здійснення інституційних реформ для ширшого залучення громадськості з метою забезпечити можливість усім громадянам втілювати свої права.

2. Зміцнення громадянського суспільства для забезпечення всім громадянам доступу до послуг та можливості здійснювати свої права.

3. Поліпшення системи охорони здоров’я з наголосом на підвищення якості та доступності медичних послуг.

4. Добробут проти бідності, боротьба з бідністю шляхом збалансованого розвитку та підприємництва.

Рамкова програма допомоги ООН - УНДАФ була підписана урядом України та всіма керівниками агенцій ООН в Україні у 2005 році. У кожному з визначених пріоритетних напрямків діяльності ООН надає підтримку державі та народу України для досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття3, а також національних стратегічних пріоритетів. Такі проблеми, як епідемія ВІЛ/СНІД, ґендерна рівність, права людини та захист навколишнього середовища інтегровані в усі аспекти підписаної стратегії. Міжнародне агентство з атомної енергії працює в незалежному режимі у напрямку застосування заходів безпеки відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Система Організації Об’єднаних Націй здійснює діяльність у тісній співпраці з урядом України. Програми та проекти розробляються та впроваджуються у співпраці з національними партнерами на всіх рівнях, у тому числі з громадськими організаціями, приватним сектором, ЗМІ, академічними та науковими установами, двосторонніми та багатосторонніми донорами.

Рамкова програма допомоги ООН - УНДАФ забезпечить узгодженість між її власною проектною структурою та національними програмами і річними планами діяльності окремих агенцій ООН. Представницька Група ООН в Україні постійно стежитиме за процесом виконання УНДАФ. Загальний орієнтований кошторис ресурсів Рамкової програми допомоги ООН для України на період із 2006 по 2010 роки складає 239 мільйонів 565 тисяч доларів США (додаток А).

3.3.1 Інституційні реформи

Дуже важливим для України є посилення інституційних реформ, які поліпшують можливості громадян реалізовувати свої права. Досягнення у 2006 році:

Представництво ООН в Україні продовжує надавати рекомендації урядові стосовно низки питань, які стосуються згаданих вище пріоритетних напрямків Рамкової програми допомоги ООН. Прикладами наших досягнень у 2006 році є Біла книга з аналізу функціонування та реформування системи юстиції та концепція створення превентивної, орієнтованої на реінтеграцію системи правосуддя у справах неповнолітніх, які були подані на розгляд Міністерства юстиції України. Крім того, ООН взяла участь у розробці еміграційного законодавства відповідно до міжнародних стандартів та подала позиційні документи про систему охорони здоров’я в цілому та стан у галузі епідемії ВІЛ/СНІД зокрема на розгляд уряду. Більше того, керівники системи агенцій ООН розробили спільні рекомендації щодо найбільш пріоритетних законів та принципів політики та подали їх на розгляд Президента України, Верховної Ради України та обласних адміністрацій. Узагальнені рекомендації ООН включають: консолідацію основ демократії шляхом здійснення конституційної та інституційної реформи; посилення та поглиблення демократії шляхом зміцнення громадянського суспільства; демократизацію медичних та соціальних послуг шляхом розширення можливостей громадян; перетворення боротьби з ВІЛ/СНІД у національний стратегічний пріоритет; демократизацію економіки та зменшення суспільної нерівності шляхом забезпечення економічного зростання та боротьби з бідністю.

Було відкрито п’ять Консультаційних центрів з питань міграції (КЦПМ), в яких отримали безкоштовні консультації про права мігрантів близько 8 000 громадян. Зусиллями КЦПМ проведено понад 70 семінарів в університетах та центрах зайнятості.

Активно відстоюючи необхідність розробки детального національного плану розвитку, ООН у 2006 році розробила третій звіт Комісії Блакитної Стрічки: “Держава та громадяни: виконуючи обіцянки”. У ньому містяться рекомендації для органів державної влади України щодо пріоритетних інституційних реформ в економічному та соціальному секторах.

Як результат, одним із досягнень у сфері інституційної реформи було подання Президентом України пакета документів по боротьбі з корупцією на розгляд Верховної Ради та подальше прийняття цього законодавства в першому читанні. В цьому пакеті документів містяться положення щодо деяких аспектів, які стосуються корупції, зокрема положення про врегулювання конфлікту інтересів та доступу до інформації.

У 2006 році система ООН провела тренінги для близько 150 суддів та 27 представників органів влади, що займаються питаннями надання політичного притулку. До того ж, для 80 суддів новостворених адміністративних судів були проведені тренінги з питань адміністративного права Подальший внесок ООН у підвищення прозорості дій влади включає відкриття Дитячих Консультаційних Комітетів у шести містах Сумської та Львівської областей. Відповідні Міські Ради схвалили стратегію запровадження моделі міського управління, дружніх до дитини.

3.3.2 Зміцнення громадянського суспільства

ООН спільно з іншими міжнародними партнерами визначила зміцнення громадянського суспільства стратегічним пріоритетом задля забезпечення всім громадянам доступу до послуг та можливості реалізації їхніх прав.

У 2006 році ООН підтримала діяльність організацій громадянського суспільства з вирішення проблем, які стосуються реалізації прав людини, значно збільшивши територіальний масштаб надання відповідних послуг. Система ООН в Україні надає безкоштовну правову та консультаційну допомогу незахищеним громадянам через неурядові організації (НУО) та сприяє налагодженню ефективної співпраці між організаціями громадянського суспільства та органами місцевого самоврядування семи регіонів. ООН веде перемовини з Міністерством юстиції та представниками громадянського сектору щодо нової політики громадянського суспільства, яка наразі розробляється.

У 2006 році у 25 регіонах поліпшено інституційну спроможність 263 організацій громадянського суспільства у наданні правових та соціальних консультацій незахищеним групам населення ООН продовжує відстоювати необхідність інтегрування питань прав людини до існуючого навчального плану. З цією метою Міністерству освіти і науки України були надані методичні рекомендації. Також більш як 2 100 державних службовців на центральному та місцевому рівнях, 170 представників законодавчих органів та понад 1 000 представників регіональних неурядових організацій взяли участь у тренінгах, присвячених розробці програм з урахуванням гендерного аспекту. У 2006 році гендерні центри, в яких розробляються гендерні стратегії та відповідні програми, були відкриті у п’яти регіонах України.

ООН також надала підтримку 15 ресурсним центрам та центрам “Людина проти насильства ” в цих регіонах. За підтримки ООН відповідні організації громадянського суспільства надали кваліфіковану консультаційну допомогу більш як 6 970 особам по всій країні.

У той час як кожна окрема ініціатива задовольняє потреби у певній визначеній сфері, всі програми спрямовані на мобілізацію громади як основного засобу забезпечення місцевого розвитку. У 2006 році загалом 304 громадам була надана допомога, було впроваджено 136 проектів, а 6 муніципалітетів стали партнерами ООН.

Муніципальні програми сталого розвитку ПРООН наразі впроваджуються у 9 областях, 39 районах, зокрема в усіх 14 районах Автономної Республіки Крим та 17 районах, що постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, та у 14 містах по всій Україні ООН в Україні сприяє налагодженню діалогу між відповідними партнерами щодо підвищення ефективності боротьби з ВІЛ/СНІД. Оскільки громадянське суспільство є одним із найважливіших учасників цього процесу, ООН продовжує надавати підтримку налагодженню співпраці та розвитку інституційної спроможності організацій, що захищають права людей, які живуть з ВІЛ/СНІД (ЛЖЗС).

Прикладами діяльності ООН у цій сфері у 2006 році є проведення Національної Конференції зменшення шкоди, яка зібрала 300 учасників; організація круглого столу, присвяченого захисту прав ЛЖЗС, та загальнонаціональна консультативна зустріч з робочою групою Міністерства охорони здоров’я України. Окрім того, люди, які живуть з ВІЛ/СНІД, були залучені до процесу прийняття рішень через налагодження ефективної співпраці ЛЖЗС із Регіональними Координаційними Радами по всій Україні.

3.3.3 Охорона здоров’я та медичні послуги

Одним із найпріоритетніших напрямків надання міжнародної допомоги в Україні є покращення системи охорони здоров’я та медичних послуг. Зусилля ООН у цьому секторі зосереджені на підвищенні якості системи охорони здоров’я та збільшенні доступності медичних послуг для українців з метою забезпечення профілактики, лікування та контролю рівня захворюваності у відповідності до європейських та міжнародних стандартів.

У відповідь на спалах пташиного грипу у грудні 2005 року ООН в Україні підтримала місцевих партнерів у створенні ефективних механізмів підготовки до надзвичайних ситуацій та розробці Національного плану готовності до пандемії в Україні. В лютому 2006 року Головний Координатор ООН з питань розповсюдження пташиного грипу д-р Девід Набарро завітав до України з офіційним візитом, у результаті якого був проведений комплексний, всебічний міжгалузевий аналіз готовності України до епідемії пташиного грипу.

У 2006 році ООН виділила близько 780 000 дол. США для забезпечення готовності України до пандемії пташиного та людського грипу завдяки внеску в розмірі 4,8 млн. дол. США, який зробила ООН від імені своїх донорів, в Україні значно поліпшилася система боротьби з ВІЛ/СНІД. У 2006 році також відбулося розширення ефективної співпраці в галузі боротьби з ВІЛ/СНІД серед організацій громадянського суспільства, обласних державних установ та органів місцевого самоврядування у південних та східних регіонах України.

Для поліпшення ситуації в країні 55 бригад лікарів загального профілю та 46 бригад педіатрів узяли участь у проведених ООН тренінгах та провели антиретровірусну терапію серед 3 576 ВІЛ-інфікованих дорослого віку та 561 дітей по всій країні 8. Більше того, було проведено шість тренінгів, у яких взяли участь 150 медичних працівників та представників неурядових організацій, що працюють з ВІЛ-інфікованими; тренінги були присвячені проблемам розширення доступу до послуг у галузі репродуктивного здоров’я та планування сім’ї для ВІЛ-інфікованих жінок.

Для профілактики ВІЛ та інфекцій, які передаються статевим шляхом (ІПСШ), серед працівників збройних сил України ООН були проведені тренінги для 222 представників (зокрема 124 психологів та 98 медиків) Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України з метою пропагування безпечної поведінки й надання консультацій та проведення тестування на ВІЛ/ІПСШ 9. З огляду на зосередження наших особливих зусиль на незахищених категоріях населення, у 2006 році ООН здійснила оцінку нормативно-правових актів, які регулюють систему охорони здоров’я та надання медичних послуг незахищеним групам населення в Україні. Крім того, уряд прийняв Національну програму боротьби із захворюванням на туберкульоз, у тому числі серед незахищених категорій населення.

  3.3.4 Добробут проти бідності

У 2000 році на Самміті тисячоліття світові лідери оголосили Ціллю №1 ліквідацію крайньої бідності та голоду до 2015 року. ООН підтримує Україну в її ініціативі по боротьбі з бідністю через ефективно спрямовані ініціативи місцевого розвитку та підприємництво.

Незважаючи на стале економічне зростання протягом останніх шести років, в Україні продовжує існувати проблема бідності.

Відтак зусилля ООН, як і раніше, зосереджуються на забезпеченні підтримки уряду України через Міністерство економіки в процесі розробки, впровадження та моніторингу політики економічного та соціального розвитку, спрямованої на задоволення потреб найбідніших верств населення. Так, наприклад, спроможність Міністерства економіки та інших державних установ у галузі розробки економічної та соціальної політики була підвищена у 2006 році завдяки проведенню 12 тренінгів, 10 міжвідомчих семінарів та ознайомчої поїздки, організованої ООН. Загалом 100 осіб узяли участь у згаданих заходах.

З метою залучення приватного сектора до процесу національного розвитку через розвиток соціальної відповідальності бізнесу весною 2006 року був офіційно запроваджений Глобальний Договір у Києві. Наразі до нього приєдналися 64 компанії в Україні.

Як уже зазначалося раніше, Комісія Блакитної Стрічки надала докладні рекомендації органам державної влади України щодо пріоритетних реформ у економічному та соціальному секторі, спрямованих на боротьбу з бідністю. Офіційна презентація звіту Комісії Блакитної Стрічки відбулася у Києві 21 вересня, після чого презентації були проведені ще у 5 регіонах України.

У 2006 році ООН продовжувала наголошувати на необхідності внесення змін до законодавства щодо соціальної інтеграції та професійного навчання інвалідів та підготувала методологію професійної реабілітації людей з обмеженими можливостями.

Рекомендовані зміни до законодавства набули чинності 1 січня 2007 року11. Більше того, була створена група експертів ООН для оцінки та розвитку спроможності українського уряду у зборі, аналізі та розповсюдженні статистичних даних про успіхи на шляху до досягнення Україною Цілей Розвитку Тисячоліття. ООН продовжує наполягати на прийнятті Інформаційної бази даних національного розвитку (DevInfo) для презентації статистичних даних. Для стимулювання зусиль щодо розвитку людського потенціалу української громадськості у 2006 була проведена низка заходів для залучення громадськості, у тому числі прес-конференція до Міжнародного дня боротьби з бідністю, серія громадських слухань, конференцій та семінарів для керівників областей та широкого загалу, присвячених Цілям Розвитку Тисячоліття, а також круглі столи та семінари в Луганську, Львові, Донецьку та Києві. У цих заходах з обміну знаннями взяли участь близько 300 осіб.

3.3.5 Права людини та сприяння тендерній рівності

Підхід до реалізації проектів, який ґрунтується на принципах дотримання прав людини, формує основу політики ООН в усьому світі. Відтак, розвиток спроможності національних партнерів щодо ефективного вирішення проблем, які стосуються реалізації прав людини, є основним пріоритетом ООН в Україні.

У 2006 році основними пріоритетами у сфері захисту прав людини були:

Надання допомоги урядові України щодо реалізації його зусиль з прийняття до уваги та виконання всіх рекомендацій контролюючих органів ООН, а також спеціальних процедур, передбачених Радою ООН з прав людини. Також була розроблена Пропозиція щодо реалізації проекту спільної програми “Альянс із захисту прав людини та зміцнення громадянського сектору”, з метою надання допомоги організаціям громадянського суспільства з підготовки альтернативних звітів для відповідних структур ООН, які виконують моніторинг прав людини, на основі діалогу та тісної співпраці з відповідними державними установами. Інтегрування прав людини у діяльність агенцій системи ООН через широке застосування принципів захисту та дотримання прав людини. Зміцнюючи внутрішню спроможність ООН в Україні щодо інтегрування прав людини у аналітичну та програмну роботу організації, ООН одночасно посилює спроможність національних партнерів щодо дотримання прав людини, оскільки передбачається залучення та участь представників урядових структур у всіх відповідних програмах. В 2006 році в цьому контексті були проведені дослідження та на основі отриманих результатів визначені потреби групи агенцій ООН у царині дотримання прав людини, також були проведені тренінги щодо різних аспектів реалізації прав людини для працівників ООН.

Підвищення поінформованості та сприяння захисту біженців Протягом 2006 р. ООН продовжувала докладати зусиль для підвищення поінформованості та сприяння захисту незахищених груп населення країни, в тому числі біженців. Це забезпечувалося шляхом проведення спільно з Радою Європи семінару “Проект закону про біженців” для представників відповідних міністерств, Державної прикордонної служби, Генеральної Прокуратури, СБУ та Державного Комітету у справах національностей та міграції (ДКСНМ), семінару з визначення статусу біженця для працівників Міграційної служби та ДКСНМ. Для депутатів Верховної Ради був також проведений круглий стіл на тему “Біженці та особи, що підлягають субсидіарному та тимчасовому захисту”. Крім зазначених заходів, експерти ООН взяли участь у 18 тренінгах, присвячених проблемам політичного притулку та міграції.

Розвиток культури реалізації прав людини через різноманітні інтервенції, зокрема через освіту у сфері прав людини.

У 2006 р. були підготовлені модулі і проведені тренінги з питань прав людини для неурядових організацій у Києві та інших регіонах України; були організовані круглі столи та конференції, присвячені питанням Цілей Розвитку Тисячоліття та захисту прав людини, а також таким нагальним проблемам, як наприклад, розширення можливостей для забезпечення гендерної рівності.

Особливо велике значення мала підготовка детального проекту реформування системи правосуддя у справах неповнолітніх в Україні з урахуванням захисту прав дитини. У Києві була організована міжнародна конференція з питань відновного правосуддя, значна частина програми якої була присвячена ювенальній юстиції; у збірці матеріалів конференції була надрукована програмна стаття з питань ювенальної юстиції.

Крім того, однією з основних інтервенцій у сферу прав людини у 2006 році був захист незахищених груп населення, особливо осіб, які потерпають від ВІЛ/СНІД. Діяльність агенцій системи ООН включала презентацію загальнонаціонального проекту із заснування правозахисної організації “AIDS WATCH UKRAINE” (AWU), були проведені дві конференції та серію зустрічей Робочої Групи AWU. Ця ініціатива була широко висвітлена в усіх міжнародних виданнях з проблем ВІЛ/СНІД, наразі ООН готує презентацію пілотних проектів у двох регіонах України.


3.3.6 Інформаційні та просвітницькі заходи для широкої громадськості

У 2006 р. група агенцій ООН в Україні провела низку інформаційних та просвітницьких заходів, спрямованих на підвищення поінформованості громадян щодо глобальних та національних пріоритетів ООН, у тому числі кампанії, фестивалі, семінари, прес-конференції та відвідування регіонів.

Нова міжнародна премія в галузі боротьби зі СНІДом на рівні спільнот «Червона Стрічка» була започаткована у співпраці з іншими партнерами для вшанування місцевих лідерів, які борються з епідемією СНІД. У 2006 р. близько 600 спільнот в усьому світі висунули кандидатів на отримання цієї премії.

Визнана одним з переможців, Всеукраїнська Мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, отримала премію в розмірі 20 000 дол. США в номінації “Відповідь на стигму та дискримінацію, пов’язану з ВІЛ/СНІДом”. Церемонія нагородження відбулася 1 грудня 2006 року у Києві.

Крім того, у червні 2006 року в Одесі була проведена національна презентація глобальної кампанія «Єднаймося заради дітей. Єднаймося проти СНІДу», яка спрямована на активізацію спільних дій заради дітей та сімей, уражених епідемією ВІЛ/СНІД. Група партнерів під головуванням ООН провела цю кампанію з метою об’єднати дії тих, хто приймає рішення - уряду, місцевих властей, бізнес-лідерів та широкої громадськості для того, щоб діти стали центром стратегій з подолання ВІЛ/СНІДУ.

З метою звернути увагу громадськості на важливість проблем, пов’язаних з біженцями, у Києві був проведений Фестиваль фільмів про біженців разом з міжнародними та місцевими організаціями та урядом України. Основними прем’єрами цього року стали фільми відомих режисерів зі Швеції, Великої Британії, Данії, США, Німеччини, Австрії, Італії та Південної Африки.

Церемонії вручення нагород за особливий внесок у протидію торгівлі людьми була проведена у вересні 2006 р. для вшанування окремих осіб та організацій, відданих справі протидії торгівлі людьми. У Міжнародний день відміни рабства був ініційований захід «Молодь проти рабства» з метою підвищення поінформованості української молоді щодо проблеми торгівлі людьми та спонукання її до активної участі у протидії сучасним формам рабства.

Для підтримки діяльності волонтерів задля розвитку та сприяння соціальній відповідальності місцевих громад 24 волонтери ООН (10 іноземних і 14 місцевих громадян) були залучені до різноманітних проектів розвитку і проводили заходи для популяризації волонтерства в українських громадах. Окрім того, цього року волонтери ООН вперше організували гру-квест «Пошук скарбів» та підтримали проведення Всеукраїнського молодіжного саміту, який зібрав 150 лідерів молодіжних організацій з усієї країни для обговорення розвитку діяльності волонтерів та соціального партнерства в Україні.

Департамент громадської інформації ООН в Україні регулярно розповсюджує видання ООН та інформацію щодо діяльності організації в усьому світі та в Україні, надаючи інформаційну та експертну підтримку експертам, журналістам, ученим, урядовцям, студентам та широкому загалу. Влітку у Представництві ООН був організований «День відкритих дверей», де учасники – представники університетів, шкіл, бібліотек та інформаційних центрів – отримали останні публікації, дослідження та інформацію щодо діяльності ООН в Україні. За щорічною традицією під час святкування Дня ООН 24 жовтня у Верховній Раді був організований Інформаційний ярмарок ООН.

Представництво ООН в Україні підтримує місцеві ініціативи, які спрямовані на привернення уваги та вирішення конкретних проблем цільових груп населення. Наприклад, у березні 2006 р. у Представництві ООН відбулася доброчинна виставка з метою отримання підтримки програми арт-терапії для дітей хворих на рак.

Залучення відомих людей до вирішення нагальних проблем є успішною практикою організації по всьому світі, зокрема агенції системи ООН ретельно обирають Послів доброї волі та Посланців миру на регіональному та місцевому рівнях, які потім присвячують свій час тому, щоб привернути увагу громадськості до найгостріших проблем сучасного світу. У 2006 р. відомі співаки Руслана та Святослав Вакарчук, а також спортсменка Лілія Подкопаєва підтримали дії ООН в Україні, зосередивши увагу на вирішенні проблем епідемії ВІЛ/СНІДу, захисті прав дітей та молоді.

3.3.7 Координація міжнародної допомоги

Враховуючи великий економічний потенціал та значну чисельність населення, відповідно до багатьох показників українська економіка не залежить від надання зовнішньої допомоги. Тим не менш, упродовж останніх років рівень міжнародної допомоги у галузі розвитку зріс, і наразі Україні надають допомогу понад 30 донорів, у тому числі агенції ООН.

Експерти ООН в Україні активно підтримували процес прийняття Паризької декларації щодо підвищення ефективності зовнішньої допомоги, приєднатися до якої Україна зобов’язалася.

У 2006 році ООН відігравала провідну роль у налагодженні діалогу про надання допомоги та надавала консультаційну допомогу урядові, а саме Міністерству економіки, щодо підвищення ефективності координації зовнішньої допомоги.

Нова схема координації міжнародної допомоги між урядом та донорами, у тому числі створення національних тематичних груп та підгруп під головуванням відповідних міністерств та основних донорів, була затверджена Кабінетом Міністрів України та офіційно започаткована у 2006 році.

Запровадження такого механізму координації донорів на високому рівні слугуватиме відповідною платформою для стратегічного діалогу між урядом та широким колом двосторонніх та багатосторонніх донорів і створить основу, завдяки якій уряд України зможе зайняти активну лідерську позицію щодо надання міжнародної технічної допомоги.

У 2006 році ряд заходів був проведений урядом, який представляли Міністерство економіки та Департамент координації міжнародної технічної допомоги, разом з членами донорської спільноти, зокрема за активної участі та підтримки ООН:

¯   Проведення першої Конференції донорів у січні 2006 року.

¯   Створення Робочої Групи донорів та представників уряду з

¯   метою прискорення прийняття програми координації допомоги в Україні.

¯   Проведення низки регіональних семінарів у Києві, Львові, Луганську та Одесі для підвищення поінформованості місцевих зацікавлених сторін про міжнародну технічну допомогу.

¯   Створення веб-сайту з вичерпною інформацією щодо координації міжнародної допомоги.

¯   Організація серії донорських візитів та спільних обговорень за участю уряду та донорів.

Окрім того, на початку 2007 року ООН та Міністерство економіки України організували та провели семінар, присвячений міжнародній допомозі та Паризькій декларації. На ньому відбулося обговорення положень Паризької декларації та їх значення для України, а також був оцінений статус України щодо ефективності координації міжнародної допомоги. Семінар відвідали близько 50 представників уряду та донорської спільноти, зокрема з Агентства США з міжнародного розвитку, Європейської Комісії, Агентства Швеції з міжнародної співпраці в цілях розвитку, Департаменту міжнародного розвитку Великої Британії та Організації Об’єднаних Націй.

З метою подальшого забезпечення підтримки урядові у його намаганнях створити ефективніший механізм координації міжнародної допомоги, на початку 2007 р. незалежні експерти успішно провели оцінку ефективності управління зовнішньої допомоги та з’ясували потреби України у поліпшенні координації.


Висновки

Особливе і визначне місце в зовнішній політиці України належить співробітництву з Організацією Об'єднаних Націй. Український народ може пишатися тим, що його країна була однією з держав-засновниць цієї глобальної міжнародної організації.

У 1945 р. Україна стала однією з держав-співзасновниць ООН, що було визнанням внеску українського народу у перемогу над фашизмом та зміцнення миру в усьому світі. Делегація України взяла активну участь у конференції у Сан-Франциско, зробивши вагомий внесок у розробку Статуту ООН. Глава делегації України на конференції у Сан-Франциско, міністр закордонних справ УРСР Д. Мануїльський головував у Першому комітеті, де були розроблені Преамбула та Глава 1 "Цiлi та принципи" Статуту. Україна в числі перших підписала Статут i ввійшла в групу з 51 держави-засновниці ООН.

Одним із головних завдань Організації Об’єднаних Націй є підтримка миру у всьому світі. Згідно Статуту, держави-члени вирішують свої міжнародні спори мирними шляхами і утримуються від погроз силою або її застосування проти інших держав.

У Організації Об’єднаних Націй є шість головних органів. П’ять з них – Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і Соціальна Рада, Рада з Опіки і Секретаріат – розташовані в Центральних будівлях Організації Об’єднаних Націй в Нью-Йорку. Шостий орган – Міжнародний Суд – знаходиться в Гаазі, Нідерланди.

Як одна з держав-засновниць ООН, Україна неухильно дотримується цiлей та принципiв Статуту Органiзацiї, робить суттєвий внесок в її дiяльнiсть у сферах пiдтримання мiжнародного миру та безпеки, роззброєння, економiчного та соцiального розвитку, захисту прав людини, змiцнення мiжнародного права тощо.

Генеральнi секретарi ООН чотири рази вiдвiдали Україну. За час свого членства в ООН Україна тричi обиралася непостiйним членом Ради Безпеки (1948-1949, 1984-1985, 2000-2001 рр.), чотири рази - членом Економiчної i Соцiальної Ради (останнiй раз - 1993-1995 рр.). Представники України неодноразово обиралися на керiвнi посади головних комiтетiв сесiй Генеральної Асамблеї.

У 1997 р. Мiнiстра закордонних справ України Г.Й.Удовенка було обрано на посаду Голови 52-ї сесiї Генеральної Асамблеї ООН - найвищу керiвну посаду в ООН.

Наша держава надає виключно важливого значення питанню зміцнення ООН як центру багатосторонніх зусиль у подоланні складних та комплексних викликів нового тисячоліття. Україна виходить з необхідності забезпечення реалізації Декларації тисячоліття ООН (2000 р.).


Список використаної літератури

1.         Зозуля І. Українська нація та її безпека: новий погляд на національну безпеку України//ПРАВО УКРАЇНИ . - 2004 . - № 5 . - С.141-145.

2.         Ліпкан Володимир Анатолійович, Ліпкан Олена Сергіївна, Яковенко Олександр Олександрович. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях. — К. : Текст, 2006. — 256с. — Бібліогр.: с. 250-255.

3.         Ліпкан Володимир Анатолійович. Національна безпека України: нормативно-правові аспекти забезпечення. — К. : Текст, 2003. — 180с. — Бібліогр.: с. 111-117.

4.         Полевий В. І., Новицький Г. В., Окіпнюк В. Т., Шмоткін О. В., Сирота А. І. Національна безпека в контексті євроатлантичної інтеграції України: нормативно-правові аспекти: Науково-інформаційний зб. / Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України / В.П. Горбулін (заг.ред.). — К. : Євроатлантикінформ, 2005. — 286с.

5.         Романов О. Національна безпека: сучасний стан та перспективи//ЮРИДИЧНИЙ ЖУРНАЛ . - 2005 . - № 4 . - С. 74-75.

6.         Ситник Г.П., Олуйко В.М. Організаційно-правові засади забезпечення національної безпеки України: Навч. посібник. — Хмельницький : Видавництво ХУУП, 2005. — 234с. — Бібліогр.: с. 229-234.

7.         Ситник Григорій Петрович. Державне управління національною безпекою України / Національна академія держ. управління при Президентові України. — К. : Видавництво НАДУ, 2004. — 407с. — Бібліогр.: с. 377-405.

8.         Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти: Зб. ст. за матеріалами міжнар. конф. / Національний ін-т стратегічних досліджень; Центр міжнародної безпеки та стратегічних студій / О.Ф. Бєлов (голов.ред.) — К. : ТОВ ВКФ "Сатсанга", 2001. — 224с.

9.         Циганов В. В. Національна безпека України: Посібник / Національна академія внутрішніх справ України. — К., 2004. — 100с. — Бібліогр.: с. 96-97

10.      Політика і час 1998 р. №№2,4,8,9

11.      Політика і час 1993 р. №№ 2,8,9

12.      Україна в світовому співтоваристві. - МЗС -К.1996

13.      Участь України в миротворчій діяльності ООН. -Ужгород 1995.

14.      Україна та ООН - МЗС -К.1995

15.      Роль і місце України в світі // Урядовий кур'єр. 1996 27 липня

16.      Коротко про ООН, 2005 рік. - www.un.org

17.      Качинський А. Перед лицем екологічних загроз: міжнародний і національний аспект екополітики // Політика і час. -1994. - № 5. - С. 73-77.

18.      Перелет Р. Международная экологическая безопасность и экономика // Моделирование процессов экологического развития. - М. : ВНИИСИ, 1991. - № 3. - С. 4-10.

19.      Пирожков С., Селіванов В. Національна безпека України: сучасне розуміння // Вісник АН України. - 1992. - № 9. - С. 3-10.

20.      Короткі довідкові таблиці - http://www.orldbank.org/data/quickreference/quickref.html

21.      Офіційний сайт Державного зовнішньо інформаційного агентства України – www.ukrdzi.com.ua

22.      Офіційний сайт Європейського банку реконструкції та розвитку – www.ebrd.org

23.      Офіційний сайт Міністерства економіки України – www.me.gov.ua

24.      Офіційний сайт міністерства палива та енергетики України – www.mpe.energy.gov.ua

25.      Оффіційний сайт Держкомстату України: http://www.ukrstat.gov.ua

26.      Оффіційний сайт Світового банку: www.worldbank/research/data.htm

27.      Оффіційний сайт Центру Разумкова: http://www.uсеps.com.ua

28.      Повідомлення Європейської комісії Європейській раді і європейському парламенту "Широка Європа - Сусідство: нова система відносин з нашими східними і південними сусідами" - www.kmy.org.ua

29.      Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році». // Економіст. – 2002. - №5-6

30.      Послання Президента України до Верховної Ради України «Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000 – 2004 роки». // Урядовий кур’єр. – 2000. - №34

31.      Послання Президента України до Верховної Ради України: «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 – 2011 роки». // Фінанси і право. – 2002. - №9- 10. - с.16

32.      Спільна стратегія ЄС щодо України. // Урядовий портал – www.kmu.gov.ua

33.      Фонд экономических исследований «Центр развития» - www.dcenter.ru

34.      http://www.president.gov.ua


Информация о работе «Україна, як одна із засновниць ООН»
Раздел: Международные отношения
Количество знаков с пробелами: 85997
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
11307
0
0

... ємної довіри та поваги, розбудови дружніх і взаємовигідних партнерських відносин у всіх галузях. В цьому контексті кожна прикордонна держава є стратегічним партнером України. В “Основних напрямках зовнішньої політики Украіни” звертається особлива увага на те, що у звя’зку з особливостями історичного розвитку і специфікою геополітичного і геоекономічного положення України домінантною двосторонніх ...

Скачать
16456
7
0

... , ніж великі держави. Конференція, яка відбувалася в Сан-Франциско з 25 квітня 1945 р. мала на меті підготувати конституцію нової організації, або Статут ООН.   Економічна діяльність органів ООН.   Робота, яка проводиться ООН протягом року, засновується головним чином на рішеннях Генеральної Асамблеї, тобто волі більшості членів, яка виражається у резолюціях, які приймає Генеральна Асамблея. ...

Скачать
61247
0
0

... куточках планети. Діяльність Організації багатогранна й охоплює широке коло важливих проблем від стійкого розвитку й боротьби з тероризмом, розвитку демократії, глобальних медичних проблем.   Розділ II. Україна і ООН   Незалежність, здобута Україною в 1991 році, не тільки розпочала нову сторінку в історії розвитку країни, але й визначила низку завдань, без вирішення котрих зменшуються ...

Скачать
12254
0
0

... за 45 років членства в ООН, делегація України беручи участь в роботі сесії ГА ООН, відстоювала національні інтереси своєї власної держави. Велику роль в перші роки незалежності зіграло постійне представництво України при ООН. Будучи найважливішою серед нечисленних на час проголошення незалежності закордонних дипломатичних установ України, воно сприяло визнанню незалежності України і встановленню ...

0 комментариев


Наверх