Динаміка виробництва та торгівлі на світовому ринку чорних металів

2.2 Динаміка виробництва та торгівлі на світовому ринку чорних металів

Протягом останніх років ринок чорних металів розвивався досить високими темпами. У 2005 році виробництво сталі у світі збільшилось на 6,5%, темп приросту до попереднього року у 2006 склав 10,3% (Таблиця 1). Останнім часом переважна частка абсолютного приросту світового виробництва чорних металів припадає на Китай (65% за підсумками на кінець 2006 року). Питома вага цієї країни у структурі загальносвітового випуску сталі збільшилась до 34,6% за минулий рік, проти 26,4% у 2004 році.

Таблиця 1.

Динаміка світового виробництва сталі протягом 2004 – 2006 рр.

Країна регіон	2004			2005			2006
	млн. т	питома вага, %	темп приросту, %	млн. т	питома вага, %	темп приросту, %	млн. т	питома вага, %	темп приросту, %
Китай	273`930	26,40	24,80	348`252	31,50	27,10	422`070	34,60	21,20
Європейський союз	193`493	18,60	5,20	186`180	16,80	-3,80	198`476	16,27	6,60
Японія	112`718	10,90	2,00	112`476	10,20	-0,20	116`227	9,53	3,33
США	98`522	9,50	7,90	93`610	8,50	-5,00	98`539	8,08	5,27
Росія	65`583	6,30	16,20	64`450	5,80	-1,70	70`755	5,80	9,78
Південна Корея	47`523	4,60	2,60	47`704	4,30	0,40	48`418	3,97	1,50
Індія	32`626	3,10	2,70	39`098	3,50	19,80	42`874	3,51	9,66
Україна	38`738	3,70	4,90	38`658	3,50	-0,20	40`797	3,34	5,53
Інші 30 країн	175`460	16,90	3,20	175`696	15,90	0,10	181`774	14,90	3,46
Разом	1`038`593	100,00	9,70	1`106`124	100,00	6,50	1`219`930	100	10,29

Джерело: International Institute of Steel and Iron, www.worldsteel.org

З початку минулого року світові ціни на сталевий прокат мали тенденцію до зростання після обвалу 2005. Але з середини літа китайська чорна металургія знов активізувало своє домінування на світовому ринку, як в вартісному, так і в кількісному значенні. Це призвело до порушення процесу стабілізації ринку і як наслідок до нового зниження цін (Рисунок 3). По прогнозам аналітиків відновлення росту цін на продукцію металургії тепер можна очікувати лише у другій половині поточного року, при дотриманні Китаєм своїх міжнародних зобов’язань щодо обмеження експансії на ринку чорних металів.

Рисунок 3. Динаміка середньомісячних цін на сталевий прокат протягом 2002 – початок 2007 року на ринках деяких країн, дол. США/т

Джерело: Iron and Steel Statistics Bureau, www.issb.co.uk

 

Одним з основних факторів, який впливав на ціноутворення на світовому ринку сталі протягом останніх років, був баланс внутрішнього споживання та виробництва продукції чорної металургії у Китаї. Так, зростання чистого імпорту цієї країни в 2004 році сприяло підвищенню цін на ринку (Рисунок 4). Як видно з наведеної інформації, обсяг китайського експорту сталі у кінці 2004 р . – на початку 2005 р. перевищив обсяг імпорту, що призвело до зниження цін на металургійну продукцію на світовому ринку.

Рисунок 4. Динаміка китайського експорту/імпорту сталі протягом 2000 –2006 рр., млн. тонн.

Джерело: Iron and Steel Statistics Bureau, www.issb.co.uk

З І півріччя 2006 року Китай стає найбільшим світовим експортером продукції чорної металургії, а за обсягами імпорту його випередили США, Південна Корея та Європейський союз (Таблиця 2).

 

Таблиця 2. Найбіліші світові експортери та імпортери продукції чорної металургії у 2006 році

Країна(регіон)	2005 р., млн. т	2006 р., млн. т	Темп приросту, %
Найбільші світові імпортери сталі
США	28,5	40,4	+42
Європейський союз	26,8	39,0	+46
Південна Корея	18,4	21,9	+19
Китай	26,8	18,6	-31
Турція	9,8	11,7	+19
Найбільші світові експортери сталі
Китай	25,7	49,2	+91
Японія	31,7	34,2	+8
Росія	30,4	31,0	+2
Європейський союз	30,9	30,3	-2
Україна	27,1	30,3	+12

Джерело : Iron and Steel Statistics Bureau, www.issb.co.uk

Підвищення цін на продукцію чорної металургії у І півріччі поточного року було пов’язано як зі зростанням попиту на неї, так і з істотним подорожчанням основних видів сировини, зокрема металобрухту та залізної руди (Таблиця 3).

 

Таблиця 3. Динаміка середньосвітових цін на основні види сировини протягом ІV кв. 2005 – І кв. 2006 рр.

Показник	Одиниця виміру	10.2005	11.2005	12.2005	01.2006	02.2006	03.2006	04.2006	05.2006	06.2006
Енергетичне	дол. США/т	45,5	40,8	41	46,3	51,1	53,3	56,7	56,4	56,1
Коксівне	дол. США/т	83,24	83,24	83,24	90,22	90,22	90,22	94,23	94,23	94,23
Залізна руда	дол. США/т	65	65	65	77,35	77,35	77,35	77,35	77,35	77,35
Природний	дол. США/м3	250,6	250,6	250,6	275,8	275,8	275,8	293	293	293
Металобрухт	дол. США/т	205-210	200-205	180-190	185-190	215-220	210-215	220-225	240-250	255-260
Електроенергія	центів/кВт	5,89	5,72	5,75	5,71	5,81	5,76	5,78	н/д	н/д

Джерело : International Institute of Steel and Iron, www.worldsteel.org

Згідно з прогнозами Міжнародного інституту чавуну та сталі (International Institute of Steel and Iron) темп приросту світового споживання кінцевої продукції чорної металургії у 2007 році складе 5,9% – до 1 179 млн. тонн, що має позитивно вплинути на розвиток галузі в цілому (Таблиця 4). Ріст фінансових позицій і низький рівень концентрації в галузі призвели до активної глобальної консолідації у сталеливарному секторі за останні декілька років. Лідером процесу консолідації залишається Mittal Steel, яка стала першим світовим виробником сталі, який досяг рівня 100 млн. т за р. Піком M&A активності Mittal стало придбання в 2006 р. другого найбільшого виробника сталі – компанії Arcelor. Після цього придбання Mittal збільшила свій об’єм виробництва, який складає 60 млн. т за рік, на об’єм виробництва Arcelor, який у 2005 р. складав 53 млн. т. Однак у світовому масштабі сталеливарна галузь залишається відносно погано консолідованою: гіганту Mittal належать скромні 10% світового ринку. Частка десяти найбільших виробників у сталеливарній галузі складає менше 28% світових поставок. Цей показник трохи менше, ніж у галузях, які поставляють сировину для сталеливарної промисловості: перші 10 компаній постачальниць залізної руди складають 97%, а у здобування коксівного вугілля – 71%. По оцінкам експертів, к 2010 г. буде існувати від 5 до 10 глобальних сталеливарних компаній з продуктивністю від 50 до 125 млн. т стали. При цьому очікувається, що об’єм виробництва Mittal досягне 160 млн. т в рік.

Таблиця 4.

Прогноз світового споживання сталі на 2006-2007 рр., млн. тонн

Регіон	2005	2006	2007	2008	Темп приросту
					2006 до 2005, %	2007 до 2006, %	2008 до 2007, %
ЄС	166,1	184,7	187,4	191,0	11,2	1,5	1,9
СНД та інші країни Європи	67,2	76,4	81,1	86,1	13,6	6,2	6,2
НАФТА	139,4	154,9	150,1	156,6	11,1	-3,1	4,3
Центральна та Південна Америка	32,2	36,0	38,2	40,5	11,7	6,1	6,0
Африка	19,7	21,6	23,1	24,9	9,7	6,9	7,8
Близький Схід	33,4	36,8	40,2	43,6	10,3	9,1	8,4
Китай	326,8	356,2	402,5	442,8	9,0	13,0	10,0
інші країни Азії	241,4	246,6	256,0	265,2	2,2	3,8	3,6
Світ	1`026,0	1`113,2	1`178,6	1`250,5	8,5	5,9	6,1

Джерело : International Institute of Steel and Iron, www.worldsteel.org

Як видно з наведеної у таблиці інформації, понад 70% абсолютного прогнозного приросту споживання сталі у цьому році припаде на Китай, питома вага якого у структурі світового попиту за підсумками 2007 року має збільшитись до 34%, проти 32% у 2006 році. При цьому, прогнозний темп приросту обсягів виробництва сталі у цій країні стабільно перевищує зростання попиту, що має посилити конкуренцію на міжнародних ринках. Неконтрольоване зростання експорту дешевої китайської сталі є суттєвою ринковою загрозою для металургійних компаній інших країн світу, які не отримують таких значних державних пільг та субсидій. Зміцненню ринкових позицій китайських металургійних заводів сприяє також занижений курс національної валюти. Під тиском різноманітних міжнародних організацій та урядів китайська влада прийняла рішення щодо зниження ставки експортного відшкодування податків з 11% до 8% з 15 вересня минулого року і пообіцяло закрити усі печі об’ємом менше 300 м³, що має істотно зменшити обсяг виготовлення і збільшити ціни на металургійну продукцію цієї країни. Але щодо останнього положення, то місцева влада не поспішає виконувати рішення федеративного уряду, оскільки саме малі підприємства створюють велику кількість робочих місць і поповнюють місцеві бюджети.

У найближчі роки вірогідна стабілізація розвитку світової металургії, що пов'язано з освоєнням нових ринків або реанімацією раніше ефективних активів. При цьому не виключається, як узгодження Китаєм своєї металургійної політики з лідерами ринку, так і проведення ним дій з його обвалу. Також відбудеться загострення конкурентної боротьби на ринках Африки, Латинська Америка і Близького Сходу. Не виключається, що для освоєння ресурсів цих територій Китай активізує консолідацію з іншими партнерами, на зовнішніх ринках більшою мірою, ніж у власної металургії, де укрупнення активів матиме суто національний характер. Малоймовірно те, що боротьба з неефективними потужностями в КНР в найближчій перспективі призведе до зменшення частки Китаю на світовому ринку.

Через конкурентну боротьбу за індійський, австралійське і африканське ЗРС ініціюється розгортання Китаєм (Baosteel Group і Wuhan Iron and Steel Group) гірничо-збагачувальних комбінатів в Австралії та Африці чи з одночасним нарощуванням їм власних видобувних потужностей. У Західної Австралії BHP Billiton може запровадити додаткові потужності з виробництва ЗРС у сфері збільшення загального обсягу за 2006 р в 1,5 разу.

Можна зробити висновок, що розвиток металургійної галузі Китаю суттєво впливає на ціноутворення на світовому ринку. Ця країна є абсолютним лідером як за обсягами споживання, так і за обсягами виробництва й експорту сталі. Так, у 2004 році ціни на сталь зростали високими темпами переважно за рахунок збільшення попиту на ринку Китаю. Однак, у 2005 році за рахунок значного зростання обсягів внутрішнього виробництва ця країна перетворилася на чистого експортера металопродукції, що призвело до загострення конкуренції та зниження цін на світовому ринку сталі. Основними конкурентними перевагами китайських металургійних компаній є значні державні пільги та субсидії, а також занижений курс національної валюти. Згідно з прогнозами Міжнародного інституту чавуну та сталі(International Institute of Steel and Iron) попит на сталь на світовому ринку буде зростати протягом найближчих років. При цьому, прогнозний приріст випуску продукції чорної металургії у Китаї перевищує прогнозне зростання її споживання в цій країні, що є суттєвою ринковою загрозою для виробників з інших країн.

Розділ 3. Місце України на світовому ринку чорних металів

Чорна металургія є основним напрямком спеціалізації України у світовому поділі праці, питома вага галузі в структурі сукупного вітчизняного промислового виробництва становить близько 30%. Це зумовлено тим, що Україна має досить сприятливі природні передумови для виплавки чорних металів. Загальні запаси залізних руд України становлять 27,4 млрд. тонн, що становить близько 19% розвіданих запасів у світі. На другому місці після України стоять Росія (16%), третє та четверте ділять Китай і Бразилія (13%). Втім, при перерахунку на місткість заліза, Україна займає четверте місце (11%) після Росії і Бразилії (18%) й Австралії (14%), замикає п’ятірку Китай (9%). Крім того Україна має великі запаси марганцевих руд, що складають 3,5 млрд. тонн, з них 2,5 млрд. тонн – промислові. За їх запасами Україна посідає друге місце в світі, після ПАР, забезпечуючи 32% світового виробництва марганцевих сплавів.

У територіальній структурі України металургійні підприємства – ядро регіональних систем, що становить основу економіки й забезпечує підтримку необхідного рівня соціального забезпечення населення території. Металургійні комбінати – найважливіші містоутворюючі об'єкти. Саме ці підприємства є основним місцем зайнятості населення. Українська чорна металургія зосереджена в чотирьох областях країни: Донецькій (45% щодо чавуну й 46% щодо сталі), Дніпропетровській (34% й 31%), Луганській (9% й 10%) і Запорізькій (12% й 13%).

Теперішній стан металургійного комплексу України характеризується технологічним відставанням у порівнянні з розвинутими країнами Європи та світу. Структура металопродукції недосконала, низька частка металу, тонкого листа, жесті, прокату з покриттям, гнутих профілів. Чорна металургія України відстає від світового рівня з багатьох причин, найважливішою серед яких було рішення центральних органів Радянського Союзу тридцятирічної давності, за якими були переадресовані інвестиції на розвиток лише східних і центральних підприємств Росії, що призвело до технічного та соціального відставання металургії Донбасу, Придніпров’я та Приазов’я, тому галузь потребує проведення модернізації та технічної перебудови виробництва, поліпшення структури металопродукції. На обладнанні з терміном служби вище нормативного виробляється 50% усієї металопродукції. Різко зросли питомі витрати енергоресурсів на виробництво металопродукції. За даними ВГО «Металургпром», для тонни чавуну Україна витрачає 534 кг коксу, що у 20% вище, ніж у Росії, й у півтора разу було вище, аніж у країнах Євросоюзу. Тому одним із головних завдань є енергозбереження. Процес реконструкції й модернізації основних фондів чорної металургії активізувався в Україні лише в 1998-2002 роках. Економічний експеримент у ГМК України з його пільговими режимами оподатковування дозволив вітчизняним металургам вийти з фінансової кризи й забезпечив підприємствам приплив фінансових ресурсів. Однак цього було недосить для проведення істотних змін у галузі. Іноземні інвестори також не поспішали вкладати кошти в невизначених економічних умовах, які спостерігалися в Україні у той період.

На сьогодні в металургійній галузі України відбуваються зміни пов’язані з модернізацією виробництва, використанням більш ресурсозаощаджуючих технологій та зростання рівня іноземних інвестицій в українському бізнесі. Найголовнішою подією було проведення реприватизації ВАТ «Криворіжсталь», 93,02% акцій якої в результаті було придбано компанією Mittal Steel Germany GmbH за 24 млрд. 200 млн. грн.; 4 млрд. з цих грошей були повернуті попереднім власникам, доля інших достеменно не відома. Крім того мають місце певні порушення договору з боку нових власників заводу. Але попри це ця подія є визначним кроком українського підприємництва, її наслідком стало перетворення Криворіжсталі на лідера української металургії з питомою вагою на українському ринку сталі 18,4% на I половину 2006 р. ВАТ «ММК ім. Ілліча» залишився на другому місці з відставанням у 0,9% (Таблиця 5). Іншою важливою подією стала ініціація завершення будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд компаніями "Смарт-груп" і "Металлоинвест". КГЗКОР заснован на унікальній технології дроблення та збагачення окислених руд для вироблення залізорудної сировини. Для виготовлення окатишів буде використовуватись не магнетитові кварцити (як це прийнято в усьому світі), а гематитові руди, що раніше вважалися непридатними для збагачення і тому складувалися у відвалах інших збагачувальних комбінатів. У технології й полягає головна привабливість ГЗК для інвестора.

Таблиця 5. Виплавка сталі найбільшими українськими виробниками у І півріччі 2006 року

Виробник	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Разом І півріччя	Питома вага, %
Міттал Кривий Ріг Стіл	0,58	0,51	0,60	0,61	0,68	0,66	3,64	18,4
ММК ім. Ілліча	0,54	0,48	0,61	0,62	0,63	0,59	3,48	17,5
Азовсталь	0,48	0,40	0,44	0,43	0,49	0,48	2,72	13,7
Запоріжсталь	0,36	0,34	0,47	0,40	0,39	0,37	2,33	11,8
ДМК ім. Дзержинського	0,29	0,25	0,21	0,29	0,33	0,32	1,70	8,5
Алчевський МК	0,30	0,28	0,33	0,34	0,32	0,33	1,91	9,6
Єнакіївський МЗ	0,22	0,20	0,21	0,20	0,22	0,22	1,27	6,4
Інші виробники	0,47	0,39	0,46	0,46	0,51	0,51	2,80	14,1
Разом	3,24	2,85	3,34	3,35	3,59	3,48	19,85	100,0

Джерело: «Металл бюллетень. Украина»

Ще одним проявом розширення міжнародної інтеграції української металургії стала новина про об’єднання російського "Газметалла" з українським "Индустриальным союзом Донбасса", що дозволить створити компанію зі щорічним випуском 20 млн. т сталі та 40 млн. т концентрату. Крім того Україна може стати першою країною, яка розпочне консолідацію на світовому трубному ринку. Зараз між керівництвом російської Трубної металургійної компанії й українською компанією «Інтерпайп», яка належить Віктору Пінчуку йдуть активні переговори по злиттю і утворенню найбільшої трубної корпорації в світі.

Для переважної більшості країн основний збут продукції відбувається на внутрішньому ринку чи ринку щільно інтегрованої співдружності, як наприклад ЄС. У світі співвідношення між внутрішнім та зовнішнім продажем, змінюючись по регіонах, становить у середньому відповідно 80% та 20%. У випадку України драматизм ситуації полягає у зворотному співвідношенні, а саме: близько 85% прокату експортується і лише 15% споживається в середині країни. Крім того, питома вага галузі в структурі сукупного вітчизняного промислового виробництва становить близько 30%, а в структурі загального експорту – близько 34% (Таблиця 6). Це призводить до небезпечної залежності української економіки від кон’юнктури на світовому ринку чорних металів.

 

Таблиця 6. Частка чорного металу у структурі українського товарного експорту

	вартість, тис. дол. США	вартість відносно попереднього року, %	питома вага в загальному обсязі, %
2002	5’366’647,68	107,83	29,89
2003	6’729’929,10	125,40	29,16
2004	10’768’277,10	160,00	32,96
2005	11’485’924,77	106,69	33,50
2006	13’051’225,80	114,00	34,00

Джерело: Державний комітет статистики України, www.ukrstat.gov.ua

Протягом останнього часу найбільш вдалим для українських металургійних підприємств був 2004 рік, чому сприяло зростання цін на світовому ринку через значне збільшення попиту в Китаї. У 2005 році випуск основних видів продукції чорної металургії у натуральному вимірі залишився приблизно на рівні попереднього року (Таблиця 7), але фінансові показники діяльності вітчизняних виробників погіршились. Це було пов’язано з низкою зовнішньоекономічних та внутрішніх факторів, серед яких перетворення Китаю на чистого експортера сталі, що призвело до обвалу світових цін, зміцнення національної валюти, збільшення вартості сировинних ресурсів, транспортних перевезень тощо.

Таблиця 7. Структура основних видів продукції чорної металургії

Види продукції чорної металургії	2003	2004	2005	Темп приросту
				2004 до 2003, %	2005 до 2004, %
Чавун, млн. т	29,5	31,0	30,7	5,08	-0,97
Сталь без напівфабрикатів, отриманих безперервним литтям, млн. т	28,9	28,9	27,9	0,00	-3,46
Напівфабрикати, отримані безперервним литтям, млн. т	8,7	10,5	11,4	20,69	8,57
Прокат готовий чорних металів, млн. т	22,5	23,2	22,7	3,11	-2,16
Труби великого і малого діаметрів, профілі пустотілі з металів чорних, тис. т	2136	2127	2398	-0,42	12,74

Джерело : Державний комітет статистики України, www.ukrstat.gov.ua

Під впливом суттєвого збільшення обсягів виробництва сталі в Китаї суттєвих змін зазнала географічна структура українського експорту. Питома вага країн Азійсько-Тихоокеанського регіону у структурі вітчизняного експорту металопродукції у І півріччі 2006 року зменшилась до 13,9% , проти 22,3% у відповідному періоді попереднього року. Як видно з наведеного малюнка (Рисунок 5), вітчизняні металургійні підприємства у січні-червні поточного року суттєво збільшили обсяги реалізації своєї продукції на Європейському та Американському ринках, чому сприяло набуття Україною статусу країни з ринковою економікою.

Рисунок 5. Структура українського експорту металопрокату у I півріччі 2005-2006 рр.

Джерело : Державний комітет статистики України, www.ukrstat.gov.ua

Найбільш гострою перед вітчизняними виробниками зараз постає проблема подорожання залізорудної сировини, природного газу та зменшення видобутку коксівного вугілля. Через обмеженість можливості імпортування коксівного вугілля над чорною металургією повиснула загроза зменшення об’ємів виплавки чавуна та сталі. Причиною дефіциту є зменшення видобутку через відсутність самої сировини. Єдиним виходом для металургійної галузі України є імпорт готового коксу з Китаю, який за два останніх роки у ціні впав майже до вартості самого коксівного вугілля. Восени 2006 року українські виробники залізорудної сировини підняли ціни на цю продукцію, що спричинило конфлікт на внутрішньому ринку й імпорт ЗРС з РФ та Бразилії. Зараз в Україні триває збільшення обсягів пробних поставок більш якісної бразильської руди, яка поступово заміщує і місцеву, і російську сировину. Однак у цілому за 2006 р країна скоротила імпорт ЗРС на 23%. Також Україна приєдналася до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі щодо недоцільності антидемпінгових заходів проти імпорту ЗРС з РФ. Нині ціни на всю залізорудну сировину на внутрішньому ринку України знову переробляються у відповідність із світовими котируваннями. Це спричиняє нову хвилю конфронтації між виробниками ЗРС і її споживачами. Ще однією важливою проблемою підприємств чорної металургії в Україні подорожчання природного газу. Вирішенням цієї проблеми є технічна модернізація українських меткомбінатів, яка дасть змогу Україні скоротити споживання газу на 60%. Перехід на електрометалургійний спосіб виплавки сталі дозволить скоротити споживання з 1,32 до 0,12 млрд. м3 «блакитного палива». Попри це, лише 4% стали виплавляється электрометалургичним способом, тоді як у західної Європі цей показник становить 44%.

Чорна металургія належить до виробництва, яке при сучасній технології виготовлення металів сильно забруднює навколишнє середовище. Успішно вирішити екологічну про6лему у промислових районах – важливе регіональне, економічне i соціальне завдання. Для цього необхідно впроваджувати на підприємствах чорної металургії новітні очисні технології, що дають змогу звести до мінімуму промислові відходи i викиди в атмосферу, оздоровити місця надмірної концентрації металургійних підприємств, а також лімітний вплив природних факторів на розміщення о6'ектів чорної металургії у регіонах з порівняно високим рівнем заселення. Для забезпечення максимального очищення. стічних вод необхідно також застосовувати багатократну очистку води.

У зв'язку з вищезазначеним виникає одна з найголовніших проблем чорної металургії – неконкурентність на зовнішніх ринках та значна вартість продукції, що призводить до 'виштовхування' українських підприємств зі світових товарних ринків. Для подолання наведених проблем потрібно вжити таких заходів:

·          встановити якнайтісніші зв'язки з вітчизняними підприємствами машинобудування, будівництва i транспорту, а також з іншими метало споживачами з метою детального вивчення нинішньої та перспективної потреб у різних видах металопродукції - з тим, щоб не допустити значного імпорту тих видів прокату, труб i металевих виро6ів, які українські підприємства спроможні виготовити самостійно;

·          активно впровадити проникнення різних видів прокату, труб i металевих виро6ів на перспективні ринки збуту, до країн, які не становлять небезпеки з точки зору порушення антидемпінгових процесів, та їх закріплення там (для чого нео6хідні маркетинг, кваліфіковане представництво, реклама);

·          у пошуках ринків з6уту головну увагу слід приділити країнам Південно-Східної Азії, що інтенсивно розвиваються (Таїланду, Гонконгу, Сінгапуру, Південній Кореї, Філіппінам, Індонезії), близько розташованим країнам (Туреччині, Ізраїлю, Єгипту, Ірану, Індії) та традиційним партнерам (Росії, іншим країнам СНД);

·          систематично вивчати потреби внутрішнього i зовнішніх ринків збуту з тим, щоб своєчасно виготовляти різноманітні види прокату, труб i металевих виробів, конкурентоспроможних за своїми споживчими властивостями (надійністю, конструктивною міцністю, металомісткістю i новизною), цінами (скорочуючи питомі затрати на сировину, матеріали, енергію і водночас поступово з6ільшуючи витрати на заробітну плату, екологію, науку і амортизацію), товарним виглядом (приділяючи увагу якості оздоблення, захисним і декоративним покриттям, упаковці),

·          розпочати кваліфіковане розроблення бізнес-планів для вирішення конкретних проблем, організації та розширення виробництва конкурентноспроможних видів продукції, що мали б гарантований збут, i вести пошук внутрішніх i зовнішніх інвесторів для фінансування робіт з реалізації бізнес-планів.

Зацікавленість металургійних підприємств України щодо цієї непростої роботи повинна стимулюватися відповідними пільгами на прибуток, який спрямовується на розвиток виробництва, впровадження досягнень НТП, використання винаходів, патентів i "ноу-хау" (тобто на використання інноваційного наро6ку).

Виходячи з усієї цієї інформації, можемо зробити висновки, про положення України на світовому ринку чорних металів:

1. Україна недоотримує значні кошти від експорту, оскільки норма прибутку від продажу напівфабрикатів є значно нижчою, ніж від реалізації готового прокату.

2. Експортуючи напівфабрикати і чавун, українські виробники підтримують сировинну базу конкурентів на ринках готового прокату.

3. Закріплюється спеціалізація на виробництві продукції початкової і низької переробки, що є найбільш енерго- та матеріаломістким, а також екологічно проблемним з-поміж інших.

4. Присутність та конкурентоспроможність України на зовнішніх ринках поки що забезпечуються головним чином низькими цінами та наявністю в структурі продажу надмірної частки продукції низької переробки.

5. У найближчій перспективі металургійний бізнес у значній мірі буде залежати від експортної політики КНР і україно-китайських відносин, тому істотно підвищується актуальність ступеня переробки продукції, її конкурентоспроможності порівняно з китайськими аналогами, і навіть освоєння альтернативних Китаю ринків.

Висновки

В процесі виконання роботи нами було проведене дослідження світового ринку чорних металів.

Чорна металургія має дуже давню історію й залишається по сей день однією з фундаментальних галузей. Але науково-технічна революція призвела до втрати нею свого звання провідної.

Світовий ринок чорних металів має понижувальну форму прояву економічної кон’юнктури, тобто це є, так званий, "ринок покупця". Ситуація на ринку чорних металів залишається складною та двоїстою. З одного боку, багато компаній у різних регіонах світу як і раніше розраховують на підвищення цін у найближчому часі, але, з іншого боку, спеціалісти спостерігають значне погіршення ринкової кон’юнктури. Різке збільшення об’ємів китайського експорту і ріст об’єму запасів готової продукції призводить до зниження об’єму продаж, яке може прийняти довгостроковий характер. Низка меткомпаній уже скоротили виплавку сталі, інші – збираються наслідувати їх приклад.

Аналізуючи сучасний стан світового ринку чорних металів ми можемо відзначити, що він зараз знаходиться в певній депресії. Величезне число незалежних виробників і наявність надлишкових потужностей зараз робить світовий ринок чорних металів практично неконтрольованим. Це призводить до цінових війн, антидемпінгових процесів і циклічних змін розквіту й спаду. Процес пошуку компромісу по світових проблемах сталеливарної галузі давно переріс корпоративні рамки.

Також відзначимо, що регіональна концентрація чорної металургії припадає на нові індустріальні країни, країни Східної Європи та СНД через дешеву, але досить кваліфіковану робочу силу, а також, як правило, через достатню насиченість корисними копалинами. Відсоток чорної металургії у ВВП і зовнішньоторговельному обороті розвинених поступово скорочується і трансформується у галузі високоякісної металообробки з великим відсотком доданої вартості.

Розвиток металургійної галузі Китаю суттєво впливає на ціноутворення на світовому ринку. Ця країна є абсолютним лідером як за обсягами споживання, так і за обсягами виробництва й експорту сталі. Так, у 2004 році ціни на сталь зростали високими темпами переважно за рахунок збільшення попиту на ринку Китаю. Однак, у 2005 році за рахунок значного зростання обсягів внутрішнього виробництва ця країна перетворилася на чистого експортера металопродукції, що призвело до загострення конкуренції та зниження цін на світовому ринку сталі. Основними конкурентними перевагами китайських металургійних компаній є значні державні пільги та субсидії, а також занижений курс національної валюти. Згідно з прогнозами Міжнародного інституту чавуну та сталі(International Institute of Steel and Iron) попит на сталь на світовому ринку буде зростати протягом найближчих років. При цьому, прогнозний приріст випуску продукції чорної металургії у Китаї перевищує прогнозне зростання її споживання в цій країні, що є суттєвою ринковою загрозою для виробників з інших країн.

У найближчій перспективі металургійний бізнес у значній мірі буде залежати від експортної політики КНР і україно-китайських відносин, тому істотно підвищується актуальність ступеня переробки продукції, її конкурентоспроможності порівняно з китайськими аналогами, і навіть освоєння альтернативних Китаю ринків. Присутність та конкурентоспроможність України на зовнішніх ринках поки що забезпечуються головним чином низькими цінами та наявністю в структурі продажу надмірної частки продукції низької переробки.

Список використаної літератури

1.         Мазаракі А.А. та інші – Світовий ринок товарів та послуг: регіональна структура – К.: КДТЕУ, 1998

2.         Мазаракі А.А. та інші – Світовий ринок товарів та послуг – К.: КНТЕУ, 2005.

3.         Смирнов І.Г. – Економічна історія. Етапи світового ринко-індустріального розвитку – К., 1995

4.         Панчишин. С. – Макроекономіка – К.: «Либідь», 2002

5.         Междунар. журн. – Металл бюллетень. Украина

6.         International Institute of Steel and Iron, www.worldsteel.org

7.         Iron and Steel Statistics Bureau, www.issb.co.uk

8.         Маркетинговые исследования, www.marketsurveys.ru

9.         Державний комітет статистики України, www.ukrstat.gov.ua