Навигация
РЕФЕРАТ
З дисципліни: Анатомія та фізіологія
тема: Дванадцятипала кишка
2010
Зміст
1. Загальна анатомія дванадцятипалої кишки
2. Зв'язок з жовчними протоками й протоками підшлункової залози
3. Кровопостачання дванадцятипалої кишки
4. Лімфатична система дванадцятипалої кишки
5. Гістологія дванадцятипалої кишки
1. Загальна анатомія дванадцятипалої кишки
Дванадцятипала кишка (Duadenum (PNA, BNA): Intestinum duadenum (JNA)) — початковий відділ тонкої кишки, що починається безпосередньо від шлунка й закінчується в місці переходу в тонку кишку (flexura duodenoje-junalis). Розташовується вона, у основному, забрюшинно на рівні I-IV поперекових хребців. При зміні горизонтального положення на вертикальне вона зміщається донизу на 3-4 см. і вправо на 1,5-2 см. Попереду неї прикриває шлунок, права частка печінки й брижі поперечної ободової кишки; сама вона підковоподібно оточує голівку підшлункової залози (мал. 1.1).
Умовно у дванадцятипалій кишці виділяють 4 частини: верхню горизонтальну, низхідну, нижню горизонтальну, висхідну (мал. 1.2).
Перша частина дванадцятипалої кишки (pars ascendes superior) довжиною 5 см. направляється від пілоричного відділу шлунка вправо до шийки жовчного міхура. Проксимальна половина цього відділу дванадцятипалої кишки покрита очеревиною з усіх боків, листки якої продовжуються зі шлунка. Дистальна половина (2,5 см.) покрита очеревиною тільки з передньої поверхні. Позаду до цього відділу дванадцятипалої кишки передлежать загальна жовчна протока, комірна вена, нижня порожня вена. Попереду верхня горизонтальна частина прикрита квадратною часткою печінки, знизу передлежить до голівки підшлункової залози. До верхнього краю початкової порції цього відділу кишки прикріплюється гепатодуоденальна порція малого сальника, а до нижнього - великий сальник.
Друга частина (pars descendens) довжиною 7-12 см. направляється від шийки жовчного міхура до верхнього краю тіла ІV-го поперекового хребця (мал. 1.2), утворюючи з першою частиною гострий кут (flehura duvdeni superior). Перша й друга частини дванадцятипалої кишки переходять одна в іншу за реберною дугою трохи вище й медіальнєє кінця хрящової частини IX-го ребра й праворуч від І-го поперекового хребця.
У основному друга частина кишки прикрита поперечною ободовою кишкою і її брижами. Виділяють залежно від відношення до mesocolon дві порції: supra- і inframesocolica. Частини низхідного відділу, не прикриті поперечною ободовою кишкою і її брижами, покриті на невеликій ділянці попереду очеревиною. По внутрішньому контуру ця ділянка інтимно передлежить до голівки підшлункової залози, назад від нього знаходиться права нирка і її судини, правий сечовід, т. psoas major і край нижньої порожньої вени. Попереду - права частка печінки, поперечна ободова кишка, тонка кишка. Приблизно на середині протягу низхідного відділу по заднє медіальної стінці у дванадцятипалу кишку відкриваються загальна жовчна й панкреатична протоки.
Третя частина (pars horizontalis inferior) довжиною до 9-10 см. направляється від правої сторони тіла III або IV поперекових хребців до лівого контуру черевної аорти. Починається вона вправо на 5 см. від середньої лінії й направляється вліво на одному рівні з реберною дугою. Позаду до цієї частини передлежать правий сечовід і гонадні артерія й вена, більший поперековий м'яз, нижня порожня вена, хребет і аорта.
Закінчується цей відділ ліворуч від третього поперекового хребця. Попереду частково вона прикрита коренем брижів тонкої кишки й перетинається верхньою брижєєчною артерією. Третя частина верхнім краєм передлежить до голівки підшлункової залози. A.parcreaticodudenalis inferior розташовується в борозні між підшлунковою залозою й дванадцятипалою кишкою. Попереду й знизу до цієї частини дванадцятипалої кишки передлежить худа кишка.
Четверта частина (pars ascendens) — 2,5 см. довжиною направляється від лівого краю аорти до лівого верхнього краю тіла другого поперекового хребця. Тут вона закінчується дуоденоєюнальним переходом у вигляді характерного вигину (flenura duodenojejurnalis). Цей перехід розташовується на 4 см. нижче й медіальнєє рівня хряща дев'ятого ребра. Позаду від неї знаходяться лівий симпатичний стовбур, поперекові м'язи, ліві ниркові й гонадні судини. Термінальний відділ цієї частини дванадцятипалої кишки щільно прикриває кінцеву частину нижньої мезентеріальної вени, лівий сечовід і ліву нирку.
В області дуоденоєюнального переходу кишка підтримується зв'язкою Трейтца (lig.suspensorium duodeni). Ця зв'язка, що є рудиментом дорзальних брижів являє собою складку очеревини, що містить м'язові волокна (m.suspensorium duodeni), які вплітаються в м'язи лівих ніжок діафрагми. Таким чином, крапками її прикріплення є верхній край pars ascendens дванадцятипалої кишки й ліві ніжки діафрагми. Вона розташовується за підшлунковою залозою, селезінкової вени й наперед від лівої ниркової артерії. Частина її волокон може оточувати черевний стовбур або слідувати ліворуч від нього.
Як уже говорилося, зв'язка Трейтца звичайно прикріплюється до дуоденоєюнального вигину й до третьої й четвертої частин дванадцятипалої кишки (мал. 1.3а). Вона може прикріплюватися також тільки в області flexura duodenojejunal (рис 1.36) або до третьої або четвертої порцій проксимальнєє вигину (мал. 1.3в). Вона може мати також кілька крапок прикріплення. При дослідженні приблизно 1/5 трупів зв'язка Трейтца не виявляється, що не спричиняє яких-небудь функціональних порушень.
Похожие работы
... продукції соляної кислоти. Крім того, хелікобактер продукує речовини, які пошкоджують клітини слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, викликаючи запалення. При знищенні інфекції, як умови лікування виразки шлунка, ознаки запалення зникають. В етіології і патогенезі виразкової хвороби важливу роль відіграють психологічні особисті чинники, з появою виразкової хвороби у хворих формується ...
... із ваготомією, вирізанням виразки й дренуючим втручанням. Види ваготомії: стовбурова (СтВ) (рис. 1), селективна (СВ) (рис. 2), селективна проксимальна (СПВ) (рис. 3.). У плановій хірургії виразкової хвороби дванадцятипалої кишки оптимальним Рис.1.Селективна ваготомія: Рис. 2. Стовбурова ваготомія: 1) стравохід; 2) перерізання шлункових гілок ваперерізаний передній блукаючий гуса й ...
... ред.В. І. Вдовиченка. – Київ, ІВЦ АЛКОН, 2004; 88 с., С.26-29. Анотація Швидкий Я.Б. Діагностичне і прогностичне значення та лікування запально-деструктивних змін слизової оболонки гастродуоденальної зони хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки після антигелікобактерної терапії. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 ...
... мг на 1 кг маси І ЇМ за годину. 7.Симптоматична терапія за показаннями (лікування серцевої недостатності, набряку легень та мозку; профілактика тромбоемболічних ускладнень та ін.). 2 Хронічний гастрит, гастродуоденіт. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки Класифікація виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки І, Клініко-ендоскопічна стадія: 1.Свіжа виразка. 2. ...
0 комментариев