3.2 Визначення критерію самоочищення атмосфери

Оскільки природна незмінена рослинність у межах урбоекосистеми відсутня, то доцільно визначати потенціал самоочищення для компонентів ПТК.

Основним критерієм самоочищення атмосфери є числове значення метеорологічного потенціалу самоочищення атмосфери (МПСОА). Цей показник розраховується за формулою:

(3.5.)

де: К – числове значення МПСОА,

Т – кількість днів з туманами,

О – кількість днів з опадами,

В1 – кількість днів з швидкістю вітру 0 – 1 м/с,

В2 – кількість днів з швидкістю вітру > 6 м/с.


К=(20+50)/(10+20)=2,3

Згідно варіанту, з таблиці 7 вибраємо значення показників підставляємо у формулу та розрахувуємо числове значення МПСОА. Дані розрахунків заносяться до таблиці 3.3.

Таблиця 3.3.

Розрахунок значення метеорологічного потенціалу самоочищення атмосфери

Показники Значення
1 Кількість днів з туманами 20
2 Швидкість вітру 0 – 1 м/c 50
3 Швидкість вітру > 6 м/с 20
4 Кількість днів з опадами 10
5 МПСОА 2,3

3.3 Заходи по забезпеченню охорони атмосферного повітря

Заходи по дотриманню охорони атмосферного повітря поділяють на наступні:

Організація санітарно – захисних зон;

Архітектурно – планувальні рішення;

Інженерно – організаційні заходи;

Безвідходні та маловідходні технології;

Технічні засоби та технології очищення відходів.

Необхідно, користуючись формулою по розрахунку СЗЗ:

(3.6.)

де: L, - розрахунковий рівень СЗЗ,

L0 - розрахунковий розмір ділянки місцевості в даному напрямі м,

P – середньорічна повторюваність напрямків вітру %,

P0 – повторюваність напрямків вітру одного румба при круговій розі вітрів %.

 (3.7.)

Таблиця 3.4.

Середньобагаторічна повторюваність вітрів (станція Київ)

Назва румбів
Пн. Пн.Сх.. С Пд.Сх.. Пд. Пд.Зх. З. Пн.Зх. Штиль
9 9 12 17 9 14 16 14 15

Уточнюємо санітарно – захисну зону (СЗЗ) для підприємств, які розташовані на планшеті. Перед цим, користуючись даними таблиці 5, визначаємо до якого класу належить дане підприємство.

Уточнюємо санітарно – захисну зону (СЗЗ) за формулою:

Пн.: L=250*(9/12,5)=180

Пн.Сх..:L=180

Сх..:L=240

Пд.Сх..:L=340

Пд.:L=180

Пд.Зх.:L=280

Зх.:L=320

Пн.Зх.:L=280

Штиль:L=300

За даними таблиці 3.4. будуємо розу вітрів (зобразимо її на рисунку 3.1.), та за розрахованими даними будуємо уточнену санітарно-захисну зону (рис. 3.2.).


3.4 Оцінка шумового забруднення

Згідно з діючим в Україні законодавством, рівень шуму. Що створюється автотранспортом (акустична характеристика) визначається шумометром на відстані 7 м від першої (ближньої) розрахункової точки до смуги транспортного потоку.

Якщо такого пристрою немає, то для наближеного визначення шуму на відстані 7 метрів (норматив), користуються розрахунком.

Рівень шуму на нормативній відстані визначається за формулою:

(3.8.)

де: N – інтенсивність руху автотранспорту авто/год,

∑n – сума поправок, яка враховує відхилення умов від типових.

Поправки визначаються за формулою:

(3.9.)

де: XN, - поправка на співвідношення громадського та вантажного транспорту (1 – 5 дБ),

XV, - поправка на відхилення швидкості руху (2 – 8дБ),

XI, - поправка на ухил автошляху (Додаток 2),

Xтр – поправка на рух трамваю вздовж вулиці (2 – 3 дБ).

∑n =2+5-2,75+3=7,25

V7= 46 + 11,8 lg 1230 +7,25 = 89,71 дБ

Наступним шляхом є розрахунок рівня шуму від автомагістралі, на відстані м. (згідно варіанту) за формулою:


(3.10.)

Де: VN – рівень шуму від джерела на відстані (за варіантом),

V7 - рівень шуму від джерела,

X1 – зниження шуму внаслідок поширення звукових хвиль в атмосфері,

X2 – зниження шуму під впливом земної поверхні,

X3 – зниження шуму під впливом зелених насаджень,

X4 – поглинаючий ефект будівель (25 дБ).

  (3.11.)

де: PI – відстань від джерела шуму.

Х1=10 lg15/7=3,86

де: КN - коефіцієнт поглинання шуму, який дорівнює для асфальту – 0,9, відкритого грунту – 1, газону – 1,1.

Х2=0,9*3,86 =3,48

де: К3 – коефіцієнт зниження звукової енергії зеленими насадженнями, що становить – 1,2 для смуги з двох рядів дерев з чагарником та шириною 6 м, 1,5 – для тієї ж смуги, але шириною 7 м.

Х3=1,2*3,86=4,63


Після виконання розрахунків отриманий результат по рівню шуму необхідно порівняти з нормативними значеннями (Додаток 4).

За наведеною формулою обраховуємо рівень шуму від автомагістралі:

Вантажні та нелегкові автомобілі:

VN=89,71-3,86-3,48-4,63-25=52,74 дБ

Виходячи з обробки інтенсивності шумового забруднення, можна зробити висновок, що даний район міста перевантажений кількістю автотранспорту.

Тому можна запропонувати вантажні автомобілі в години “пік” пускати на об’їздні автотраси, а також зменшити кількість індивідуального автотранспорту.


Розділ 4. Процеси формування якості міської води

Поверхневий стік з територій міст та промислових майданчиків є суттєвим джерелом забруднення та замулення водних об’єктів. Встановлено, що у заселених зонах з поверхневим стоком у поверхневі води потрапляє 80% забруднюючих речовин (Додаток 5).

Найбільш високий рівень забруднення поверхневого стоку спостерігається на територіях великих торгівельних центрів, автомагістралях, територіях промислових підприємств.

Склад поверхневого стоку з території промислових підприємств визначається характером загальних технологічних процесів, ефективністю роботи установок по очищенню промислових стоків та пилогазоочисного обладнання. В залежності від складу накопичених на території промислових підприємств забруднюючих речовин, промислові підприємства поділяють на дві групи.

До першої відносять підприємства, стік з території яких не містить специфічних речовин токсичної дії (енергетика, чорна металургія, машинобудування, приладобудівельні заводи, легка, харчова, електротехнічна промисловість). Інші підприємства відносять до другої групи та характеризуються великою кількістю органічних домішок та специфічних речовин.


Информация о работе «Оцінка стану міської системи м. Києва»
Раздел: Экология
Количество знаков с пробелами: 43768
Количество таблиц: 6
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
115619
12
1

... іля за добу (з 9,7 годин у 1990 р. до 7,7 год. у 1993 р). Протягом 1994 р. негативні процеси, що намітилися в автотранспорті області, ще більше посилилися. Розділ 2. Динаміка простору системи міста 2.1 Оцінка розвитку міста у просторі   Планувальна структура міста - це взаємне розташування основних функціональних зон і системи зв'язків між ними. По суті, це основа міста, яка визначає ...

Скачать
77858
11
6

... за все слід звернути увагу на ринки збуту, які використовує підприємство для поширення своєї продукції. Споживачі меблів підприємства розподілені географічно. Географія поставок дуже широка і щороку поширюється. Таблиця 2.7 Структура ринків збуту продукції ЖКУВП “Біатрон – 3” за 2006-2008 рр. Сегменти ринку збуту Структура збуту, % 2008 р. до 2006 р.,+/- 2006 р. 2007 р. 2008 р. ...

Скачать
117344
5
26

... КОМП’ЮТЕРНОЇ МОДЕЛІ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОЇ СФЕРИ   3.1 Формулювання і опис модельованої системи Розробляється імітаційна модель, яка входить в систему прогнозування стану житлового фонду міста, що забезпечуватиме процес підтримки прийняття рішень у цій сфері на муніципальному рівні. Об'єктом моделювання є житлово-комунальна сфера, що включає галузь житлово-комунального господарства і процеси ...

Скачать
85409
16
2

... дослідження та її методичний апарат дозволили отримати репрезентативні дані, вирішити поставлені завдання на кожному з етапів, отримати достовірні результати, покладені в основу обґрунтування системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі. Основні результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що загальна смертність жінок у віці понад 40 років, хоча практично на третину нижча ...

0 комментариев


Наверх