3.                Свічки запалювання повинні мати сильний іскровий розряд між електродами.

При безгаражному збереженні автомобільної техніки в умовах низьких температур дуже важливо вибрати режим обігрівання. Теплота від зовнішнього джерела може бути використана в режимі міжзмінного підігрівання — розігрівання двигуна перед пуском і підтримування його теплового стану протягом усього часу стоянки автомобілів, яке здійснюється індивідуальними підігрівниками, гарячого водою, електронагрівниками, газовими пальниками, гарячим повітрям і парою.

Індивідуальним підігрівником, установленим безпосередньо на автомобілі, можна користуватись в будь-яких умовах. Підігрівання гарячою водою дуже просте і найбільш поширене, гарячу воду при цьому заливають у систему охолодження через радіатор. Ефективне підігрівання двигуна парою, оскільки пара містить більше теплоти відносно інших теплоносіїв, пару при цьому також запускають в радіатор. Найзручніше всього використовувати тепло-електронагрівники, які включають у систему охолодження двигуна. Газові пальники встановлюють ззовні під передньою частиною автомобіля під кутом 45° на відстані 500 мм. від передньої стінки піддона картера двигуна. Великого ефекту досягають підігрівниками „Малютка”, до складу якого входять теплообмінник, інфрачервоний випромінювач і вітрозахисний пристрій.

У разі безгаражного зберігання автомобілів при низьких температурах витрачається багато енергії і палива. Тому потрібно порівняти енергетичну ефективність різних методів безгаражного зберігання автомобілів.

де 1- повітророзігрівання t, 2- водопідігрівання t, 3- підігрівання „Малюткою” t, 4 - електропідігрівання t, 5 - повітророзігрівання q, 6 - розігрівання подачею гарячого повітря у картерний простір t,7 - розігрівання подачею гарячого повітря у картерний простір q, 8 - розігрівання „Малюткою” t, 9- розігрівання „Малюткою” q.

Як видно з графіку — повітропідігрівання має найбільшу економічну ефективність. Добрі результати показує також електропідігрівання.

 


Організація зберігання технічного майна

 

Технічне майно (агрегати, запасні частини, акумуляторі батареї, шини, гумові вироби, матеріали та ін.) зберігають у складських приміщеннях. Ці приміщення мають біти зручними для приймання майна , що надходить і підготовки його для зберігання, забезпечувати схоронність і швидку видачу, пожежну безпеку.

Залежно від призначення склади поділять на матеріальні (склади ПММ, шин, запасних частин, матеріалів, палива, допоміжних матеріалів тощо), склади ремонтного фонду, утилю, господарські склади, призначені для зберігання тари, спецодягу, господарських матеріалів, робочого інвентарю. Всі вони знаходяться в приміщеннях.

В даному АТП знаходиться також відкритий склад для зберігання металу великих профілів та лісоматеріалу.

Складські приміщення обладнані стелажами, стендами і підставками, для механізації вантажно-розвантажувальних робіт склади обладнані кранами, електротельферами, візками і ліфтами.

Технічне майно підлягає суворому обліку. На кожен його вид заводять облікову картку, в якій записують прибуток і видаток матеріалів, виводіть залишок. У процесі зберігання технічне майно періодично піддається ТО.

Нормативи зберігання технічного майна

Таблиця 24

Запасні частини і матеріали Термін зберігання, днів
Паливо для автомобілів 5
Мастильні і лакофарбові матеріали 15
Автомобільні шини 15
Кисень та ацетилен у балонах 10
Пиломатеріали, метал 10
Агрегати Сталий незнижуваний запас
Деталі і вузли 20
Відпрацьовані мастильні матеріали 10
Металобрухт, цінний утиль 15
Автомобілі і агрегати, що підлягають списанню 10
Ремфонд що підлягає капітальному ремонту 10
Інструмент 15

Рівень організації роботи складу оцінюється його вантажооборотом, схоронністю матеріальних цінностей, безперебійним постачанням виробничих підрозділів підприємства .

 

Зберігання пально-мастильних матеріалів.

Рідке автомобільне паливо зберігають у спеціальних підземних складах. Таке зберігання автомобільного палива менш небезпечне, займає меншу площу, забезпечує мінімальні втрати на його випаровування. Паливо міститься і резервуарах різної місткості. Їх заглиблюють настільки, щоб найвищий рівень палива був не менш як на 0,2 метра нижче від прилеглої території. При зберіганні рідкого автомобільного палива потрібно передбачати заходи, що гарантують цілковиту безпеку. Основні місця зберігання і роздачі палива — автозаправні станції.

Мастильні матеріали зберігаються у спеціальних маслосховищах, де рідкі масла тримають в цистернах, а консистентні — у металевих бочках з кришками. Склад мастильних матеріалів розміщено у підвалі під постом ТО автомобілів. У цьому ж складі зберігаються гас і промивна рідина.

 

Зберігання запасних частин, агрегатів, матеріалів.

Склад запасних частин має відповідати таким вимогам:

Ø   Його розміщення має забезпечувати швидке одержання запасних частин та доставку їх за призначенням.

Ø   Завжди повинні бути у наявності запасні частини потрібної номенклатури.

Ø   Створені умови для захисту запасних частин від впливу негативної температури і вологи, механічних та інших пошкоджень.

Ø   Мати в наявності пакувальні матеріали.

Ø   Для облікових операцій потрібна обчислювальна техніка.

Складські операції щодо переміщення запасних частин механізовані. Для цього застосовуються різні механізми: електронавантажувачі, ліфти, тягачи з присипними візками, кран-балки, кран-штабелі, конвеєри та інше обладнання.

Велике значення в забезпеченні схоронності при транспортуванні й зберіганні запчастин на складах до моменту використання - є консервація. Вибір консервуючи речовин залежить від матеріалу виробу, точності обробки консервуючи поверхонь, планового строку зберігання, умов зберігання, затрат на консервацію і розконсервацію. Найбільше поширення дістали пластичні мастила, рідкі консервацій ні масла, антикорозійні масла з мастильними властивостями, мікро воски, інгібітори корозії. Схоронність консервованих покриттів залежить від властивостей і якості бар’єрних матеріалів. Бар’єрна упаковка має зберігати консерваційні матеріали і по можливості захищати деталі від механічних пошкоджень. Основний спосіб бар’єрного упакування — загортання у папір.

В умовах АТП запасні частини, агрегати, електрообладнання і прилади зберігають у закритих опалювальних складах на багатоярусних стелажах, розміщених за агрегатною системою. Температура повітря в приміщенні має бути не нижчою 5 °С при відносній вологості 40-75%.

Фарби і лаки зберігають у неопалювальних приміщеннях у справній герметичній упаковці з доброю вентиляцією, захищенням від прямого діяння сонячних променів. Карбід кальцію зберігається у сухому неопалювальному приміщенні з витяжкою, у герметичній упаковці. Сірчана і соляна кислоти — у закритих вентильованих приміщеннях. Балони з киснем зберігаються у вертикальному положенні на дерев’яних пірамідах. Приміщення для зберігання цілком ізольовано, віддалене на 100 метрів від інших будівель та обладнане витяжними трубами. Коркові вироби зберігаються у сухому, добре вентильованому приміщенні. Кольорові метали на стелажах зберігаються окремо, щоб уникнути взаємного впливу, олово — при температурі, не нижчій від +12 °С .

Зберігання акумуляторних батарей.

Під час зберігання акумуляторні батарей втрачають від 0,7 до 4% своєї ємності. Тому в процесі тривалого зберігання потрібно виконувати ряд профілактичних заходів з метою підтримання акумуляторних батарей у справному стані. Батареї зберігаються у сухих, добре вентильованих приміщеннях. Їх установлюють в один ряд на підлозі з вивідними клемами догори на відстані не менше як 1 метр від нагрівальних приладів, у місцях, захищених від потрапляння прямих сонячних променів, при температурі повітря до -30 °С (батареї з сухими пластинами) та не вищий 0 °С (заряджені батареї з електролітом). максимальний строк зберігання батарей у сухому вигляді — не більше двох років, батарей з електролітом - 1,5 року.

Зберігати без електроліту слід тільки у тих випадках, коли треба транспортувати їх до споживача після приведення в дію.

Перед тим як поставити на зберігання, батареї повністю заряджають, після чого видаляють електроліт, а після того покривають 10% розчином нашатирного спирту..

Коли батареї тримають більше 6 місяців, доцільно зберігати їх з заміною електроліту. Для цього акумулятор повністю заряджають і зливають електроліт, потім двічі промивають дистильованою водою з проміжками 15-20 хвилин, наповнюють 4-5% водним розчином борної кислоти, закривають пробками і ставлять на зберігання у приміщенні з температурою вище як 0 °С. Після закінчення терміну зберігання розчин борної кислоти зливають і наповнюють батарею електролітом. Після цього батарею ставлять без під зарядження на автомобіль. Протягом 12 місяців зарядженість батареї практично не змінюється.

Зберігання шин і гумо-технічних виробів.

Щоб запобігти старінню гуми, шини, камери і ободові стрічки зберігають в окремому, закритому, сухому приміщенні, захищеному від сонячних променів. Стелажі в складі розміщені згідно з нормами пожежної безпеки і з урахуванням зручності роботи із застосуванням вантажопідйомних механізмів.

При зберіганні шин допускається коливання температури від -30 °С до +35 °С і при відносній вологості від 50% до 80%. У сховищі не допускається затхлості повітря і плісняви на стінах.

Шини зберігаються у вертикальному положенні на стелажах. При зберіганні шин в зборі з камерами, останні накачують до внутрішнього розміру покришки, щоб запобігти утворюванню складок. Безкамерні шини зберігаються з дерев’яними розпірками між бортами. Камери зберігаються у злегка накачаному стані на кронштейнах. Через коні три місяці камери на кронштейнах слід перевертати. Ободові стрічки зберігаються на кронштейнах пачками в кількості від 5 до 20 штук.

Не допускається зберігання шин, камер і ободових стрічок в одному приміщенні з горючими, мастильними та хімічними речовинами.


Організація заправлення автомобілів

 

Планування робот з ТО і ПР автомобілів

 

Обсяг робіт з ТО і ремонту автомобілів визначається виробничою програмою експлуатації, що її встановлює АТП на кожен рік вищестояща організація і яка є основою для планування всіх видів робіт та визначення штатної чисельності ремонтно-обслуговуючого персоналу.

Технічна служба розробляє план капітального ремонту автомобілів (річний), план ТО (річний, квартальний, місячний, тижневий, добовий), план перспективного використання автомобілів (річний, квартальний, місячний), план оперативного використання автомобілів (добовий).

Ці плани покликані забезпечити вчасне та безперебійне виконання транспортної роботи, установлений порядок направлення автомобільної техніки в ремонт, ритмічну роботу РОВ АТП, органів постачання, вчасне одержання автомобільної техніки з авто обслуговуючих та авторемонтних підприємств.

Для розробки планів ТО та ремонту автомобілів, планів перспективного та оперативного використання автомобілів беруться до уваги наступні данні:

1.                 планове завдання в автомобільних перевезеннях.

2.                 середньорічний пробіг автомобіля.

3.                 періодичність проведення ТО-1 та ТО-2

4.                 середньодобовий пробіг автомобіля

5.                 режим роботи підприємства

6.                 фактичний технічний стан автомобільної техніки

Плани профілактичних та ремонтних робіт погоджують зі службою експлуатації. Роботи з ПР планують по величині трудових затрат і по розподілу їх між видами робіт.

Розрізняють три принципи призначення строків виконання профілактичних робіт:

1.           регламентний — проводять, коли автомобіль досягнув певного напрацювання, що вимірюється в кілометражу або в годинах роботи.

2.           календарний — використовують, коли автомобіль знаходиться на зберіганні, залежить від віку автомобіля, а не від напрацювання.

3.           комбінований — береться до уваги те, що окремі елементи автомобіля спрацьовуються як від роботи так і від простою.

Профілактика проводиться за змішаним режимом, який охоплює планову так і непланову профілактику. Останню проводять після відмовлень. Плановий режим дає змогу прогнозувати пробіг або час надходження автомобіля на профілактику, планувати обсяг робіт з ТО, забезпечити рівномірне завантаження обслуговуючого персоналу.

Основні способи опису планів системи профілактичних і ремонтних робіт — це словесний опис, лінійні графіки, матриці, сітьові графіки та аналітичний опис. Найпростіші — лінійні графіки, на них горизонтальними лініями зображують послідовність і строки виконання робіт.

Перспективний план використання автомобілів складають переважно на місяць. Основою є плани ТО та ремонту автомобілів. У ньому зазначають використання кожного автомобіля по днях, час відправлення на ТО, ремонт та інші простої. Перспективні плани допомагають службі експлуатації уточнити план перевезень на відповідний плановий період. На основі перспективних планів уточнюють потребу в обмінному фонді, автоексплутаційних матеріалах, чисельності виконавців робіт.

Оперативне планування використання автомобілів технічна служба здійснює на добу. Оперативний план служить для уточнення й часткової зміни використання автомобілів залежно від конкретних виробничих умов. Форма оперативного плану аналогічна формі перспективного


Техніко-економічне оцінювання

прийнятих рішень

До оцінювання прийнятих рішень з технологічної частини

Таблиця 22

показник формула розрахунок результат еталон
Загальна кількість потокових ліній

2+1+1 4 -
Загальна кількість робочих постів

6+3+4+5 18 -
Кількість робітників на 1 млн. км. пробігу автомобілів

РШ*1000

LР

56*1000

8760

6.4 ≤5
Кількість робочих постів на 1 млн. км. пробігу автомобілів

LР

(6+3+4+5)*1000

8760

1,65 1
Кількість автомобілів на 1 робітника, шт.

АОБЛ

РШ

300

56

5,3 <4-5
Кількість автомобілів на 1 робочий пост, шт

АОБЛ

300

6+3+4+5

16,7 ³ 15

Площа виробничих приміщень на 1 автомобіль, м2

(FЩО +FТО-1 +FТО-2 +FПО+FПР)

АОБЛ

1800

300

6 » 15

 


Висновки

Парк вантажного АТП складається з 300 автомобілів марки КрАЗ-65032

АТП працює по перерваному шестиденному робочому тижні. Середньодобовий пробіг автомобіля складає 0,16 тис. км. із середнім пробігом по відношенню до ресурсу з початку експлуатації - 30-35Lp до першого КР Вантажно-розвантажувальні роботи виробляються механізованим способом. Середній коефіцієнт використання пробігу дорівнює 0,68. Коефіцієнт випуску автомобілів на лінію складає 0,73.

АТП виконує вантажні централізовані заміські перевезення будівельних вантажів. Автомобіль експлуатується в міській та заміській зоні на дорогах з удосконаленим покриттям.

Режим роботи рухомого складу прийнятий виходячи з призначення автомобілів і місця розміщення підприємства. Автомобілі працюють на лінії в денний час, зона ЩО працює в 2 зміни, починаючи з моменту повернення рухомого складу в парк ТО організовано в між змінний час в 2 зміни. У зоні ТО-2 та ПР організовано 2 зміни. У нічний час виконують роботи з ПР автомобілів.

Виконання профілактичних і ремонтних робіт в заздалегідь запланований термін або після певного напрацювання не цілком задовільне зрослі вимоги безпеки дорожнього руху та економічної експлуатації рухомого складу. Деякі профілактичні роботи виконуються передчасно або із запізненням. ТО та ремонт здійснюється без урахування фактичного технічного стану елементів автомобіля.

Найдосконалішою системою ТО та ПР слід вважати таку, що найповніше забезпечує взаємодію процесів зміни технічного стану автомобіля (тобто процесів зміни діагностичних параметрів) і процесу відновлення. На АТП проводиться обслуговування і ремонт техніки за технічним станом, який називають планово-запобіжним. Періодичність і обсяг робіт планують. Запобіжний характер їх забезпечується постійним наглядом за надійністю і технічним станом автомобіля з метою передчасного виявлення передвідмовного стану. Принцип попередження відмов і несправностей є основним.

ТО та ремонт автомобілів за технічним станом ґрунтується на глибокому знанні показників надійності елементів, застосуванні об’єктивних засобів технічної діагностики, і проводиться:

1.                За контролем рівня надійності. Елементи рухомого складу експлуатують без обмежень до відмови. Фактичний рівень надійності елементів автомобіля не повинен перевищувати установленого статистичного рівня. У разі перевищення цього рівня автомобіль направляють на обслуговування або ремонт.

2.                За контролем параметрів агрегатів. При відпрацюванні установленого ресурсу передбачається періодичний контроль і зміна параметрів, які визначають технічний стан тих чи інших агрегатів.

Мною встановлена наступна періодичність ТО для автомобілів даного АТП

 

нормативна скоригована
ТО-1 4,0 3,2 Тис. км
ТО-2 16,0 12,8 Тис. км

Пробіг перед ТО зменшився, після якісного аналізу умов експлуатації, віку автомобілів, виявлених відмов і несправностей та розрахунку надійності агрегатів, що впливають на безпеку руху автомобіля іоцінки показників надійності.

Скоригувала також трудомісткість ТО

 

нормативна скоригована
ЩО 0,55 0,54 Люд.-год
ТО-1 4,04 3,95 Люд.-год
ТО-2 16,91 16,53 Люд.-год
ПР 7,13

5,85 Люд.-год/тис. км

Трудомісткість зменшилась, так як в АТП всі автомобілі однієї моделі, що спрощує роботи і робить їх одноманітно постійними.

Затрати підприємства на обслуговування автомобілів по видам ТО становлять:

Річна програма Затрати, грн.

ПЩО

71175

ПТО-1

9731,22

ПТО-2

12243,6

ПСО

2148

ППР

119836,8
Всього: 215134,62

Кількість ремонтно-обслуговуючих робітників в АТП по зонам ТО та дільницям складає 56 чоловік на 300 автомобілів КрАЗ


На АТП знайшла застосування така організаційна форма побудови технологічного процесу ТО і ремонту автомобілів як агрегатно-зональна. При ній обсяг робіт при ТО-2 виконують частинами в 5-6 прийомів на спеціалізованих постах і між змінний час. Заїзди збігаються з днями проведення ТО-1. виконавці робіт спеціалізуються на певних агрегатах. Виконання робіт ТО-1 налагоджено потоковим методом. Виробничі роботи виконуються на робочих постах біля автомобіля й в цехах, де обслуговують і відновлюють окремі вузли і деталі, зняті з автомобіля. Постові й цехові виробничі роботи поділяють на обсяги робіт для окремих спеціальностей (слюсарі, зварювальники, мідники. токарі).

Оскільки, для нашого підрозділу трудомісткість робіт з самообслуговування підприємства становить 8988,7 люд.-год., виконання цих робіт передбачено виробничими дільницями.


Згідно з одержаними результатами розрахунків прийнято такі методи технічного обслуговування:

1.                ЩО передбачається проводити на 3-х постовій потоковій лінії, (ZЩО=3).

2.                ТО-1 виконується на потоковій лінії з несучим конвеєром. На лінії чотири робочих місця. ТО-1 проводити у третю зміну на 3-х постовій потоковій лінії, (ZТО-1=3).

3.                ТО-2 виконується на паралельних проїзних постах, що дає можливість скоротити втрати часу і повніше завантаження обладнання, так як робітники можуть перейти через тунелі з поста на пост.ТО-2 здійснюється на потоковій лінії, що має чотири пости, (ZТО-2=4 ). Робочі пости проїзні. А по організації виробництва — спеціалізовані (на кожному з них виконується частина всього комплексу робіт даного виду ТО, що потребує відповідної спеціалізації робітників). По взаємному розміщенням — паралельні.

Збереження автомобілів здійснюється на відкритій площадці без підігріву.

Застосування ТО та ремонту автомобілів за технічним станом потребує широкого впровадження на ВАТ АТП:

Ø    Засобів і методів технічної діагностики.

Ø    Цифрових ЕОМ для оцінки і прогнозування технічного стану елементів, а також для збирання і обробки статистичної інформації про надійність автомобілів.

Ø    Створення на підприємствах спеціальних підрозділів, які виконують роботи щодо оцінки і прогнозування технічного стану автомобілів і приймають рішення про допуск ії до експлуатації або призначення необхідних заходів.

Застосування потокового методу ТО та ремонту автомобілів за технічним станом дасть змогу повніше використовувати індивідуальні можливості елементів автомобіля, а також удосконалювати конструкції новостворюваних моделей автомобілів. підвищить ефективність роботи підприємства і дозволить завоювати велику частку ринку транспортної продукції, чим до впровадження заходів.


Список використаної літератури

 

1.                Лудченко О. А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів  

Київ., Знання-Прес, 2003

2.                Лудченко А. А. Основы технического обслуживания автомобилей

Киев., Вища школа, 1987

3.                Канарчук В. Є. Лудченко О. А. Експлуатаційна надійність автомобілів Частина 1, книги 1, 2, 3  Київ., Вища школа , 2000

4.                Канарчук В. Є. Лудченко О. А. Система забезпечення роботоздатності автотранспортних засобів  Київ, НМК, 1991

5.                Лудченко О. А. Кошарний М. М. Методичні вказівки до виконання курсової роботи  Київ., НТУ 2003

 

 


Информация о работе «Організація технічного сервісу автомобіля КрАЗ-65032»
Раздел: Транспорт
Количество знаков с пробелами: 77826
Количество таблиц: 29
Количество изображений: 2

0 комментариев


Наверх