Реферат

На тему: Інженерний менеджмент у формуванні та зайнятості механізаторських кадрів агропромислового комплексу


Зміст

1. Потреба господарств в механізаторах

2. Закріплення техніки за механізаторами

3. Режими роботи механізаторів

4. Раціональна зайнятість механізаторів протягом року


1. Потреба господарств в механізаторах

Питання про механізаторські кадри не можна відривати від механізації сільськогосподарського виробництва. Для того, щоб досягти максимізації прибутку потрібно домогтися гармонічного поєднання механізаторів і техніки.

На всіх етапах розвитку сільського господарства відбувався активний науково-виробничий пошук раціональних форм поєднання техніки і механізаторів, щоб забезпечити найбільш повне використання обох чинників для підвищення продуктивності праці і збільшення виробництва сільськогосподарської продукції.

До широкого поняття “механізатор” або “механізаторські кадри” відносять сільськогосподарських працівників, які пов’язані в процесі праці з машинами і механізмами. У вузькому значенні механізатори – це працівники, які зайняті експлуатацією, технічним обслуговуванням і ремонтом машинно-тракторного парку. Таке визначення може бути прийняте за основу.

В зв’язку з розширенням в господарствах сфери сільськогосподарського виробництва і комунального обслуговування налічується понад тридцять спеціальностей механізаторського профілю.

В нашому суспільстві, не залежно від системи виробничих відносин і рівня розвитку виробничих сил, механізатор є основним виробником сільськогосподарської продукції.

Трудова діяльність механізатора багатогранна. Сучасний тракторист-машиніст – це і землероб, що володіє методами вирощування сільськогосподарських культур, і водій енергомашин (трактора, самохідного комбайна, автомобіля), і машиніст, який знає основні сільськогосподарські машини і вміє на них працювати, і кваліфікований ремонтник.

Посилення ролі механізаторських кадрів визначається також зростаючою напругою балансу праці в агропромисловому комплексі.

Суттєвою причиною зниження забезпеченості машинно-тракторного парку господарств механізаторськими кардами є інтенсивний відтік їх із села. Висока плинність механізаторів в сільськогосподарському виробництві обумовлена складним комплексом взаємопов’язаних економічних і соціальних факторів: ненормований робочий день, надання відпустки тільки в зимовий період, нерівномірність зайнятості протягом року, відсутність постійної роботи, важкі умови праці, а також незадоволення режимами праці і відпочинку, санітарно-гігієнічними умовами праці, станом організації роботи, оплатою праці.

В даний час немає узагальнюючого критерію (якщо не рахувати класність), яким можна було б найбільш повно відображати якісну характеристику механізаторів.

Умови реструктуризації сільськогосподарського виробництва нагально потребують формування механізатора нової формації, який вміє працювати на трьох-чотирьох типах енергомашин, володіє двома-трьома суміжними професіями, досконало знає агротехніку і технологію виробництва рослинницької продукції.

Загальна потреба сільського господарства України в механізаторах становить 500…505 тис. чол., а на періоди “пік” виконання механізованих робіт зростає до 675…680 тис. чол.

У глобальній економіці XXI сторіччя істотно значущою конкурентною перевагою стають людські ресурси. Якщо люди – основний ресурс, то основне завдання менеджменту – управління людьми.

В нашому випадку теорія і практика інженерного менеджменту знаходить застосування в оптимальному формуванні та раціональному використанні механізаторських кадрів.

Формування кадрів механізаторів і рівень організації їх праці у вирішальній мірі обумовлені методами планування їх потреби і використання. Зміна технології, техніки і організації проведення механізованих робіт викликали необхідність розробки нових методичних підходів до визначення потреби і зайнятості механізаторів.

Труднощі у формуванні механізаторських кадрів знаходяться не в абсолютному збільшенні обсягів їх підготовки, а перш за все в оптимальній потребі даних працівників і закріпленні їх в господарствах.

Під потребою сільськогосподарського підприємства в механізаторах розуміють їх чисельність, необхідну для виконання в установлені строки всіх робіт з урахуванням агротехнологічних вимог, науково-обґрунтованих нормативів затрат праці, трудового законодавства і забезпечення круглорічної зайнятості.

Для окремих господарств практичне вирішення трудозабезпеченості пов’язано з методично обґрунтованим визначенням кількісного співвідношення між потребою в механізаторах і фактичною їх чисельністю в середньому за рік і в трудонапружені (“пікові”) періоди року. Якщо встановлення фактичної чисельності механізаторів не представляє принципової складності, головним стає визначення обґрунтованої потреби в них господарств різних форм власності.

Визначення потреби і зайнятості механізаторів на основі розрахунків обсягів робіт і розподілу затрат праці на їх виконання вкладені в загальноприйнятій методиці («Методика определения потребности сельскохозяйственных предприятий в механизаторах», Москва – 1979).

Методика передбачає наступну послідовність роботи:

виділення об’єктів-представників (типових господарств);

визначення реально очікуваного складу машинно-тракторного парку;

визначення обсягу механізованих робіт і розподілення його на протязі року;

складання зведеного робочого плану виконання механізованих робіт;

визначення обсягу робіт по технічному обслуговуванню і ремонту машин;

визначення потреби в механізаторах для господарств-представників;

розрахунки обласних, зональних, республіканських нормативів і потреби в механізаторах.

За даною методикою в таблиці 1-3 приведені розрахунки оптимальної чисельності і зайнятості механізаторів в типових колективних сільськогосподарських підприємствах різних регіонів України.

Крім середньорічної чисельності механізаторів визначена їх потреба при 8-ми і 10-ти годинних змінах для п’яти періодів року: посівний (1.IV-31.V); догляд за посівами і збирання трав (1.VI-30.VI); збирання зернових культур (1.VII-31.VII); збирання просапних культур і сівба озимих зернових (1.VIII‑31.X); зимовий період (1.Х1-31.III).

Домінуючі (83%) трудозатрати механізаторів припадають на використання машинно-тракторного парку і 17% на його ремонт і технічне обслуговування. Причому 58…71% трудозатрат на виконання ремонтно-обслуговуючих робіт приходиться на зимовий період.

Як правило, один з періодів збирання сільськогосподарських культур стає “піковим” і потреба в механізаторах зростає на 40…70% проти середньорічної чисельності. При 10-ти годинній робочій зміні потреба в механізаторах знижується на 20%.

Приведені в розрахунки визначають мінімальну чисельність механізаторів, якою забезпечується виконання сільськогосподарських робіт в сприятливі агротехнічні строки.

Оптимальний склад механізаторських кадрів в господарстві дозволяє застосовувати найбільш прогресивні методи використання техніки, вдосконалювати форми організації праці, створює можливості для ефективного закріплення за кожним механізатором машин, що підвищує відповідальність і зацікавленість їх в збереженні, використанні та зберіганні техніки.

Приведена союзна методика досить складна у визначенні трудозатрат механізаторів на використання, технічне обслуговування і ремонт машинно-тракторного парку. Тому, авторами був розроблений експрес-метод визначення потреби в механізаторах залежно від обсягів механізованих (тракторних) робіт і структури тракторного парку стосовно різних типів господарств основних зон України.

Середньорічна чисельність постійних механізаторів (пмех) визначається з розрахунку співвідношення трудомісткості тракторних робіт (Ттр) в людино-годинах, до затрат часу на виконання даних робіт в рік одним механізатором (Nтр) в нормо-годинах:

Таблиця 1.

Розрахунок оптимальної потреби та зайнятості механізаторів в колективних сільськогосподарських підприємствах Степу України

Показники Типове господарство Степу
За рік (в середньому) по періодах
1.IV-31.V 1.VI-30.VI 1.VII-31.VII 1.VIII-31.Х 1.Х1-31.III
Календарних днів 365 61 30 31 92 151
Затрати праці механізаторів на використанні та обслуговуванні МТП – всього, тис. люд./год. 187,8 25,1 14,3 24,9 71,1 52,4
в т.ч. на: тракторних роботах 115,1 16,9 8,5 11,7 50,8 27,2
комбайнових роботах 12,5 - 1,1 7,8 3,6 -
стаціонарних роботах 0,8 - - 0,5 0,3 -
невідкладних роботах (усунення несправностей, агрегатування, переобладнання машин) 22,2 3,1 2,2 2,3 11,0 3,6
ремонтно-обслуговуючих роботах 37,2 5,1 2,5 2,6 5,4 21,6
Коефіцієнт метеоумов 0,95 0,99 0,99 0,90 1,0
Коефіцієнт невиходів на роботу 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05
Тривалість робочої зміни, год. 8/10 8/10 8/10 8/10 8
Фонд робочого часу на одного механізатора: днів 270 49 24 26 76 95
годин 1985 353 180 195 535 722
Потреба механізаторів, чол.: при 8-ми годинній робочій зміні 95 71 80 127 133 73
при 10-ти годинній робочій зміні 82 57 64 102 107 -
Потреба механізаторів, чол.: для механізованих робіт 65 48 54 102 102 38
для ремонтно-обслуговуючих робіт 30 23 26 25 31 35

Таблиця 2.

Розрахунок оптимальної потреби та зайнятості механізаторів в колективних сільськогосподарських підприємствах Лісостепу України

Показники Типове господарство Лісостепу
За рік (в середньому) по періодах
1.IV-31.V 1.VI-30.VI 1.VII-31.VII 1.VIII-31.Х 1.Х1-31.III
Календарних днів 365 61 30 31 92 151
Затрати праці механізаторів на використанні та обслуговуванні МТП – всього, тис. люд./год. 125,4 16,4 12,4 20,3 45,1 31,2
в т.ч. на: тракторних роботах 77,2 11,7 7,1 13,8 32,6 12,0
комбайнових роботах 4,7 - 0,8 1,7 2,2 -
стаціонарних роботах 1,1 - - 0,6 0,4 1,1
невідкладних роботах (усунення несправностей, агрегатування, переобладнання машин) 17,6 2,6 3,7 2,8 6,9 1,6
ремонтно-обслуговуючих роботах 24,8 2,1 0,8 1,4 3,0 17,5
Коефіцієнт метеоумов 0,91 0,99 0,94 0,86 1,0
Коефіцієнт невиходів на роботу 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05
Тривалість робочої зміни, год. 8/10 8/10 8/10 8/10 8
Фонд робочого часу на одного механізатора: днів 270 49 24 26 76 95
годин 1916 337 180 185 492 722
Потреба механізаторів, чол.: при 8-ми годинній робочій зміні 65 49 69 110 92 43
при 10-ти годинній робочій зміні 57 39 55 88 73 -
Потреба механізаторів, чол.: для механізованих робіт 43 35 44 87 72 17
для ремонтно-обслуговуючих робіт 22 - 25 23 20 26

Таблиця 3.

Розрахунок оптимальної потреби та зайнятості механізаторів в колективних сільськогосподарських підприємствах Полісся України

Показники Типове господарство Полісся
За рік (в середньому) по періодах
1.IV-31.V 1.VI-30.VI 1.VII-31.VII 1.VIII-31.Х 1.Х1-31.III
Календарних днів 365 61 30 31 92 151
Затрати праці механізаторів на використанні та обслуговуванні МТП – всього, тис. люд./год. 115,4 17,6 14,9 14,6 43,2 25,1
в т.ч. на: тракторних роботах 70,3 14,1 10,9 9,3 30,3 5,7
комбайнових роботах 3,9 - 0,7 1,7 1,5 -
стаціонарних роботах 0,9 - - 0,3 0,5 0,1
невідкладних роботах (усунення несправностей, агрегатування, переобладнання машин) 16,0 1,7 2,7 2,3 6,9 2,4
ремонтно-обслуговуючих роботах 24,3 1,8 0,6 1,0 4,0 16,9
Коефіцієнт метеоумов 0,93 0,99 0,99 0,84 1,0
Коефіцієнт невиходів на роботу 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05
Тривалість робочої зміни, год. 8/10 8/10 8/10 8/10 8
Фонд робочого часу на одного механізатора: днів 270 49 24 26 76 95
годин 1923 345 180 196 480 722
Потреба механізаторів, чол.: при 8-ми годинній робочій зміні 60 51 83 74 90 35
при 10-ти годинній робочій зміні 52 41 66 59 72 -
Потреба механізаторів, чол.: для механізованих робіт 39 41 65 57 67 8
для ремонтно-обслуговуючих робіт 21 10 18 17 23 27


Трудомісткість тракторних робіт рівняється їх обсягу в еталонних гектарах (W), помноженому на затрати праці, які необхідні для виконання тракторних робіт в один еталонний гектар (tmp):

Обсяги тракторних робіт приймаються по даних фактичного обліку, або визначають множенням їх щільності (P) на площу ріллі (S):

.

Затрати праці на виконання тракторних робіт в один еталонний гектар визначають діленням загальної трудомісткості тракторних робіт в нормогодинах (Ni) на обсяг їх в еталонних гектарах:

.

Кількість нормогодин на виконання обсягів робіт в еталонних гектарах визначають діленням цих обсягів на коефіцієнт переведення кількості фізичних тракторів в еталонні Kr:

.

Для окремого господарства затрати праці на виконання робіт в еталонних гектарах характеризуються значенням середнього коефіцієнта переведення кількості тракторів фізичних (Nmф) в еталонні (Nmе), тому що продуктивність одного еталонного трактора дорівнює одному еталонному гектару за одну годину.

Значення затрат праці є зворотною величиною значенню коефіцієнта переведення тракторів фізичних в еталонні. Розрахунками значення (tmp) для структури тракторного парку ряду типових господарств основних природно-виробничих зон України встановлений коефіцієнт пропорційності (K = 0,95) між значеннями tmp і Kr.

,

при цьому

.

Звідси чисельність механізаторів постійного складу визначається по формулі:

.

Приклад розрахунку потреби механізаторів за експрес-методом.

В господарстві при кількості фізичних тракторів 46 шт. і в переведенні на еталонні 54,5 шт., коефіцієнт переведення кількості тракторів фізичних в еталонні становить:

.

В господарстві на площі ріллі 2366 га річний наробіток машинно-тракторного парку становить 45700 еталонних гектарів.

Загальна потреба господарства в механізаторах:

.

По даних аналізу зайнятості механізаторів в господарствах річне завантаження одного тракториста-машиніста тракторними роботами дорівнює:

.

На 1000 га ріллі чисельність механізаторів становить:

Якщо обсяги тракторних робіт виразити через їх щільність

,

то розрахункова формула потреби механізаторів на 1000 га ріллі прийме вигляд:

.

Для нашого прикладу

Значенню коефіцієнта 0,84 відповідають затрати праці на виконання тракторних робіт в еталонних гектарах:

. .


Таблиця 4.

Показники чисельності механізаторів на 1000 га ріллі (для господарств степової зони)

Щільність механізованих робіт, ет.га/га Коефіцієнт переведення тракторів фізичних у еталонні:
1,00 -0,99 0,98 -0,97 0,96 -0,95 0,94 -0,93 0,92 -0,91 0,90 -0,89 0,88 -0,87 0,86 -0,85 0,84 -0,83 0,82 -0,81 0,80 -0,79 0,78 -0,77 0,76 -0,75
10 8,7 8,8 9,0 9,2 9,4 9,6 9,8 10,1 10,3 10,6 10,8 11,1 11,4
11 9,5 9,7 9,9 10,1 10,4 10,6 10,8 11,1 11,3 11,6 11,9 12,2 12,5
12 10,4 10,5 10,8 11,1 11,3 11,5 11,8 12,1 12,3 12,7 13,0 13,3 13,7
13 11,3 11,4 11,7 12,0 12,2 12,5 12,8 13,1 13,4 13,7 14,1 14,4 14,8
14 12,1 12,3 12,6 12,9 13,.2 13,5 13,8 14,1 14,4 14,8 15,2 15,6 16,0
15 13,0 13,2 13,5 13,8 14,1 14,4 14,8 15,1 15,5 15,9 16,2 16,7 17,1
16 13,8 14,1 14,4 14,7 15,1 15,4 15,7 16,1 16,5 16,9 17,3 17,8 18,2
17 14,7 14,9 15,3 15,7 16,0 16,4 16,7 17,1 17,5 18,0 18,4 18,9 19,4
18 15,6 15,8 16,2 16,6 16,9 17,3 17,7 18,1 18,6 19,0 19,5 20,0 20,5
19 16,4 16,7 17,1 17,5 17,9 18,3 18,7 19,1 19,6 20,0 20,6 21,1 21,7
20 17,3 17,6 18,0 18,4 18,8 19,2 19,7 20,1 20,6 21,1 21,7 22,2 22,8
21 18,2 18,4 18,9 19,3 19,8 20,2 20,7 21,2 21,7 22,2 22,7 23,3 23,9
22 19,0 19,3 19,8 20,3 20,7 21,2 21,6 22,2 22,7 23,2 23,8 24,4 25,1
23 19,9 20,2 20,7 21,2 21,6 22,1 22,6 23,2 23,7 24,3 24,9 25,5 26,2
24 20,8 21,1 21,6 22,1 22,6 23,1 23,6 24,2 24,7 25,4 26,0 26,7 27,4
25 21,6 22,0 22,5 23,0 23,5 24,0 24,6 25,2 25,8 26,4 27,1 27,8 28,5
26 22,5 22,8 23,5 23,9 24,5 25,0 25,6 26,2 26,8 27,5 28,1 28,9 29,6
27 23,3 23,7 24,4 24,9 25,4 26,0 26,6 27,2 27,8 28,5 29,1 30,0 30,8
28 24,2 24,6 25,3 25,8 26,3 26,9 27,5 28,2 28,9 29,6 30,3 31,1 31,9
29 25,0 25,5 26,2 26,7 27,3 27,9 28,5 29,2 29,9 30,6 31,4 32,2 33,1
30 26,0 26,3 27,1 27,6 28,2 28,9 29,5 30,2 30,9 31,7 32,5 33,3 34,2

Таблиця 5.

Показники чисельності механізаторів на 1000 га ріллі (для господарств лісостепової зони)

Щільність механізованих робіт, ет.га/га Коефіцієнт переведення тракторів фізичних у еталонні:
1,00 -0,99 0,98 -0,97 0,96 -0,95 0,94 -0,93 0,92 -0,91 0,90 -0,89 0,88 -0,87 0,86 -0,85 0,84 -0,83 0,82 -0,81 0,80 -0,79 0,78 -0,77 0,76 -0,75
10 9,1 9,3 9,5 9,7 9,9 10,2 10,4 10,6 10,9 11,2 11,4 11,7 12,0
11 10,1 10,3 10,5 10,7 10,9 11,2 11,4 11,7 12,0 12,3 12,6 12,9 13,2
12 11,0 11,2 11,4 11,7 11,9 12,2 12,5 12,8 13,1 13,4 13,7 14,1 14,4
13 11,9 12,1 12,4 12,6 12,9 13,2 13,5 13,8 14,2 14,5 14,9 15,2 15,6
14 12,8 13,1 13,3 13,6 13,9 14,2 14,6 14,9 15,3 15,6 16,0 16,4 16,8
15 13,7 14,0 14,3 14,6 14,9 15,2 15,6 15,9 16,3 16,7 17,2 17,6 18,0
16 14,6 15,0 15,2 15,6 15,9 16,3 16,6 17,0 17,4 17,9 18,3 18,9 19,2
17 15,6 15,8 16,2 16,5 16,9 17,3 17,7 18,1 18,5 19,0 19,4 19,9 20,4
18 16,5 16,8 17,1 17,5 17,9 18,3 18,7 19,1 19,6 20,6 20,9 21,1 21,6
19 17,4 17,7 18,1 18,5 18,9 19,3 19,7 20,2 20,7 21,2 21,7 22,3 22,8
20 18,3 18,7 19,0 19,5 19,9 20,3 20,8 21,3 21,8 22,3 22,9 23,5 24,0
21 19,2 19,5 20,0 20,4 20,9 21,3 21,8 22,3 22,9 23,4 24,0 24,6 25,2
22 20,1 20,5 20,9 21,4 21,9 22,3 22,9 23,4 24,0 24,5 25,2 25,8 26,4
23 21,0 21,5 21,9 22,4 22,9 23,4 23,9 24,4 25,1 25,7 26,3 27,0 27,6
24 21,9 22,4 22,8 23,3 23,9 24,4 24,9 25,5 26,1 26,8 27,5 28,1 28,8
25 22,8 23,3 23,8 24,3 24,8 25,4 26,0 26,6 27,2 27,9 28,6 29,3 30,0
26 23,7 24,3 24,8 25,3 25,8 26,4 27,0 27,6 28,3 29,0 29,7 30,5 31,2
27 24,7 25,2 25,7 26,3 26,8 27,4 28,1 28,7 29,4 30,1 30,9 31,7 32,4
28 25,6 26,1 26,7 27,2 27,8 28,4 29,1 29,8 30,5 31,2 32,0 32,8 33,6
29 26,5 27,1 27,6 28,2 28,8 29,5 30,1 30,8 31,6 32,4 33,2 34,0 34,8
30 27,4 28,0 28,6 29,2 29,8 30,5 31,2 31,9 32,7 33,5 34,3 35,2 36,0

Таблиця 6.

Показники чисельності механізаторів на 1000 га ріллі (для господарств поліської зони)

Щільність механізо-ваних робіт, ет.га/га Коефіцієнт переведення тракторів фізичних у еталонні:
1,00 -0,99 0,98 -0,97 0,96 -0,95 0,94 -0,93 0,92 -0,91 0,90 -0,89 0,88 -0,87 0,86 -0,85 0,84 -0,83 0,82 -0,81 0,80 -0,79 0,78 -0,77 0,76 -0,75
10 9,6 9,8 10,0 10,2 10,4 10,6 10,9 11,1 11,4 11,7 12,0 12,3 12,6
11 10,5 10,8 11,0 11,2 11,4 11,7 12,0 12,4 12,6 12,9 13,2 13,5 13,8
12 11,5 11,7 12,0 12,2 12,5 12,7 13,1 13,4 13,7 14,0 14,4 14,7 15,1
13 12,4 12,6 13,0 13,2 13,5 13,8 14,2 14,5 14,8 15,2 15,6 16,0 16,4
14 13,4 13,7 14,0 14,3 14,6 14,9 15,2 15,6 16,0 16,4 16,8 17,2 17,6
15 14,4 14,7 15,0 15,3 15,6 16,0 16,3 16,7 17,1 17,5 18,0 18,4 18,8
16 15,3 15,6 16,0 16,3 16,6 17,0 17,4 17,8 18,3 18,7 19,2 19,7 20,1
17 16,3 16,6 17,0 17,3 17,7 18,0 18,5 18,9 19,4 19,9 20,4 20,9 21,4
18 17,2 17,6 18,0 18,3 18,7 19,1 19,6 20,0 20,5 21,0 21,6 22,1 22,6
19 18,2 18,6 19,0 19,3 19,3 20,2 20,7 21,2 21,7 22,0 22,8 23,3 23,9
20 19,1 19,5 19,9 20,4 20,8 21,2 21,8 22,3 22,8 23,4 24,0 24,6 25,2
21 20,1 20,5 20,9 21,4 21,8 22,3 22,9 23,4 24,0 24,5 25,2 25,8 26,4
22 21,1 21,5 21,9 22,4 22,9 23,4 24,0 24,5 25,1 25,7 26,4 27,0 27,6
23 22,0 22,5 22,9 23,4 23,9 24,5 25,0 25,6 26,2 26,9 27,6 28,3 29,9
24 23,0 23,5 23,9 24,4 25,0 25,5 26,1 26,7 27,4 28,1 28,8 29,5 30,2
25 24,0 24,4 24,9 25,5 26,0 26,6 27,2 27,8 28,5 29,2 30,0 30,7 31,4
26 25,0 25,4 25,9 26,5 27,0 27,6 28,3 29,0 29,7 30,4 31,1 31,9 32,7
27 26,0 26,4 26,9 27,5 28,1 28,7 29,4 30,1 30,8 31,6 32,3 33,7 33,9
28 26,8 27,4 27,9 28,5 29,1 29,8 30,5 31,2 31,9 32,7 33,6 34,4 35,2
29 27,8 28,3 28,9 29,5 30,2 30,8 31,6 32,3 33,1 34,0 34,7 35,6 36,4
30 28,7 29,3 29,9 30,5 31,2 31,9 32,7 33,4 34,2 35,1 35,9 36,8 37,7

Для визначення потреби господарств в механізаторах постійного складу, розроблені таблиці 4-6, в яких приведені питомі показники чисельності трактористів-машиністів на 1000 га ріллі в залежності від щільності тракторних робіт і коефіцієнтів переведення кількості тракторів фізичних в еталонні для господарств основних зон України.

Для визначення потреби механізаторів на “піковий” період прийняті поправочні коефіцієнти, які по відношенню до чисельності механізаторів постійного складу становлять для господарства:

Степу1,3…1,35;

Лісостепу1,4…1,45;

Полісся1,5…1,55.

Даний експрес-метод призначений для визначення потреби в механізаторських кадрах в системі річного і середньострокового перспективного планування виробничої діяльності окремих сільськогосподарських підприємств, а також для розробки типових нормативів і визначення загальної потреби в механізаторах в регіональному розрізі – по району, області, зоні, республіці і галузі сільського господарства в цілому.

В сільському господарстві України склалися 14 підзон виробничих спеціалізацій, для яких на прикладі типових господарств галузей розраховані укрупнені нормативи по областям (табл. 37).

Вони визначені, як середньовзвішені показники, де варіруючою величиною виступають нормативи типових господарств різних зон виробничої спеціалізації, а вагами – площі ріллі і багаторічних насаджень цих зон.

Розрахунки виконувались по формулі:


де

Н — обласний норматив потреби в механізаторах на 1000 га оброблюваної площі;

Н1, Н2, Н3, …Нн — відповідні нормативи потреби в механізаторах на 1000 га оброблюваної землі типових господарств кожної підзони виробничої спеціалізації;

S1, S2, S3, …Sн — площа оброблюваної землі кожної групи господарств підзони виробничої спеціалізації, га.

В обласних нормативах потреби механізаторів відбивається питома вага оброблюваної площі, що припадає на кожну підзону виробничої спеціалізації, яка є в області.

Наприклад, в Харківській області знаходиться 4 підзони виробничої спеціалізації, площа оброблюваної землі в яких становить: 1073,1; 388,8; 197,7 і 266,0 тис.га.

Норматив середньорічної потреби в механізаторах на 1000 га оброблюваної землі типових господарств цих підзон відповідно становить: 21,6; 12,9; 15,5 і 21,2 чол. Звідси, обласний норматив потреби в механізаторах на 1000 га оброблюваної землі дорівнює:

Таблиця 7.

Нормативи потреби сільськогосподарських підприємств України в механізаторах, чол/1000 га оброблюваної площі

Сільськогосподарські зони України, назва області Середньорічні Максимальні
Степ
Луганська 15,6 21,3
Дніпропетровська 15,1 21,5
Донецька 15,6 21,4
Запорізька 15,0 21,3
Кіровоградська 17,0 22,8
Кримська АР 20,7 25,0
Миколаївська 15,1 21,3
Одеська 16,7 22,7
Херсонська 15,9 20,6
Лісостеп
Вінницька 21,6 25,5
Київська 21,9 28,0
Полтавська 21,2 28,0
Сумська 20,9 27,5
Тернопільська 21,6 28,5
Харківська 19,2 24,3
Хмельницька 21,6 28,6
Черкаська 21,5 28,4
Чернівецька 31,4 43,6
Полісся
Волинська 30,2 39,7
Житомирська 23,1 29,5
Львівська 26,1 33,4
Рівненська 22,7 29,9
Чернігівська 22,1 27,7
Карпати
Закарпатська 35,8 37,3
Івано-Франківська 31,9 43,0

Основним показником, що характеризує потребу господарств в механізаторських кадрах, є норматив потреби в них на 1000 га оброблюваної землі (ріллі і багаторічних насаджень) при наявному парку машин. Оскільки в нормативі відображені всі нормоутворені фактори виробництва, він характеризує оптимальну потребу в кадрах механізованої праці, забезпечуючи при цьому раціональне співвідношення техніки і людських ресурсів, зайнятих її використанням. Чисельність механізаторів в розрахунку на 100 тракторів дає лише додаткову характеристику потреби в них.

Нормативи потреби в механізаторах повинні стати вихідною базою для планування відтворення і підготовки кадрів механізованої праці.



Информация о работе «Інженерний менеджмент у формуванні та зайнятості механізаторських кадрів агропромислового комплексу»
Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
Количество знаков с пробелами: 52527
Количество таблиц: 13
Количество изображений: 5

Похожие работы

Скачать
626537
17
17

... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...

Скачать
70230
2
4

... іння якістю передбачає однаковий рівень сервісу щодо обслуговування споживача як за допомогою товару (а товар — це «послуга в упаковці»), так і за допомогою додаткового продукту, роль якого виконує сервісне обслуговування споживача. Додатковий продукт — це те, що додається споживачеві до товару, чим один виробник товару може відрізнитися від іншого, адже серед значної кількості товарів однакового ...

Скачать
53779
1
2

... ється насамперед формами власності на засоби виробництва. Висновки Таким чином, в даній роботі нами було розглянута два різних за змістом підходи до системи управління персоналом – американський та японський. У сучасному американському менеджменті велику увагу приділяють культурі та розвитку організації. Кожна солідна фірма має свій особливий «дух», загальну атмосферу, яка визначає етичні ...

Скачать
108054
14
1

... праці (Рр) 1,8 1,8 Комплексна оцінка (Ко.п.) матиме значення для Хоменка С.О. Ко.п. = 0,5 * 0,82 * 1,89 + 0,34 * 1,8 = 1,39 Для Ю.О. Білецького Ко.п. = 0,5 *0,37*1 + 0,1 * 1,8 = 0,36 Таким чином, дослідивши рівень підготовки і перепідготовки персоналу ЗТПП ми можемо зробити висновок, що на це впливає професійно-кваліфікаційний рівень, ступінь складності роботи та результати праці. ...

0 комментариев


Наверх