2. Основні положення Варшавської конвенції 1929 року

Основною міжнародною угодою про умови повітряних перевезень є Конвенція для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, підписана у Варшаві 12 жовтня 1929 р. (Варшавська конвенція). Радянський Союз брав участь у підготовці проекту Конвенції та ратифікував її в 1934 році.

Учасники Конвенції — понад 100 країн. 28 вересня 1955 р. у Гаазі був підписаний Протокол про зміну деяких положень Варшавської конвенції (Гаазький протокол).

Таким чином, правовий режим міжнародних повітряних перевезень в усіх регіонах практично визначається положеннями Варшавської конвенції та Гаазького протоколу [4; 216].

У ст. 1 Варшавської конвенції дане визначення повітряних перевезень, на які поширюється її дія:

-  місце відправлення та місце призначення, розташовані на території двох держав, що беруть участь у Конвенції;

-  місце відправлення та місце призначення — на території тієї самої держави, що бере участь у Конвенції, однак зупинка передбачена на території іншої країни, навіть якщо вона і не учасник Конвенції.

Конвенція не поширюється на повітряні перевезення між державою, що бере участь у Конвенції, та державою, що не є учасником Конвенції. В силу ст.2 Конвенції вона не застосовується також до перевезення пошти.

Договір перевезення, транспортні документи

Договірний характер відносин сторін чітко виражений у статтях Варшавської конвенції, в яких ідеться про складання договору перевезення пасажира і вантажів. Згідно ст. 33 Конвенції ніщо в ній не може перешкодити перевізнику відмовитись від складання договору перевезення.

Договір перевезення оформляється складанням проїзного квитка (для пасажирів), багажної квитанції (для багажу) чи повітряно-перевізних документів — авіавантажної накладної (для вантажу).

При перевезенні пасажирів видається проїзний квиток, який повинен містити вказівки:

-  місця відправлення;

-  місця зупинки;

-  місця призначення;

-  суми платежу.

При перевезенні зареєстрованого багажу видається багажна квитанція, що може бути об'єднана з проїзним квитком. В обох випадках вона повинна містити таку ж інформацію, що й проїзний.

Проїзний квиток і багажна квитанція є свідченням укладення договору про перевезення та його умов. Відсутність, неправильність або їх втрата не впливають ні на існування, ні на дійсність договору про перевезення.

Для перевезення вантажу (товару) оформлюється документ повітряного перевезення. Цей документ складається відправником в трьох дійсних екземплярах і вручається разом з товаром. Перший екземпляр має примітку «для перевізника» і підписується відправником. Другий екземпляр призначений для отримувача, підписується відправником і перевізником і має слідувати разом з товаром. Третій екземпляр підписується перевізником і повертається ним відправнику після отримання товару.

Перевізник повинен поставити свій підпис перед завантаженням товару на борт повітряного судна. Підпис перевізника може бути замінений штемпелем; підпис відправника може бути печатним або штемпельним.

Документ повітряного перевезення повинен містити:

-  інформацію щодо місця відправлення та місця призначення;

-  якщо місце відправлення та місце призначення розташовані на території однієї і тієї ж країни сторони договору, а одна чи декілька передбачених зупинок — на території іншої країни, необхідно зазначити принаймні одну таку зупинку;

-  повідомлення відправником про те, що здійснюється перевезення, при якому місце кінцевого призначення чи зупинка розташовані не в країні відправлення;

-  відомості про вагу, розміри й упаковку товару, а також стосовно його обсягу, стану та кількості місць.

Щодо авіавантажної накладної, то Конвенція містить ряд додаткових постанов.

Відсутність, неправильність, втрата перевізного документа відповідно до Варшавської конвенції не впливають на дійсність договору перевезення і він підпадає під дію Конвенції.

Права відправника

Відправник має право (за умови виконання всіх обов'язків, що випливають з договору перевезення):

-  розпоряджатись товаром, або

-  забрати його з аеродрома відправлення чи призначення, або

-  зупинити його на шляху слідування при посадці, або

-  дати вказівку про видання товару в місці призначення чи на шляху слідування іншій особі, яка не є отримувачем за договором, або

-  вимагати повернення товару на аеродром відправлення, оскільки здійснення цього права не завдає шкоди ні перевізнику, ні іншим відправникам, і з зобов'язанням відшкодування витрат, що виникли внаслідок цього.

Права відправника припиняються в той момент, коли виникають права отримувача.

Відповідальність відправника

Відправник відповідає за правильність відомостей і повідомлень, що стосується товару, який він заносить в документ повітряного перевезення. Відправник буде нести відповідальність за будь-яку шкоду, нанесену перевізником або будь-якою іншою особою, перед якою відправник несе відповідальність, за неправильність, неточність або неповноту відомостей, наданих ним.

Права отримувача

Права отримувача виникають з моменту прибуття товару на місце призначення. З цього моменту отримувач має право вимагати від перевізника передання йому документа повітряного перевезення та видання йому товару проти виплати суми вимог і виконання умов перевезення, вказаних в перевізному документі.

Якщо отримувач відмовляється від прийняття перевізного документа, або товару, чи якщо вони не можуть бути йому вручені, то відправник знову отримує своє право розпорядження.

Отримання багажу і товару отримувачем без заперечення вважається доказом, що товари були доставлені в належному стані та згідно з перевізним документом, аж до доведення протилежного.

У випадку спричинення шкоди особа, яка має право на отримання вантажу, повинна направити перевізникові протест негайно після виявлення шкоди чи протягом семи днів з дня отримання багажу та чотирнадцяти днів з дня отримання товарів. У випадку спізнення протест має бути заявлено не пізніше ніж через 21 день, починаючи з дня, коли багаж чи вантаж були передані в її розпорядження.

Відповідальність перевізника

Перевізник несе відповідальність за шкоду, завдану внаслідок запізнення при повітряному перевезені пасажирів, багажу чи товарів.

Перевізник відповідає за шкоду, що виникла в разі смерті, чи будь-якого іншого тілесного пошкодження, нанесеного пасажирові, якщо нещасний випадок, який завдав шкоди, мав місце на борту повітряного судна чи під час будь-яких операцій по висадці та посадці.

Перевізник відповідає за шкоду, що мала місце у випадку знищення, втрати, пошкодження зареєстрованого багажу чи товару, якщо це трапилась під час повітряного перевезення.

Правила Варшавської конвенції про умови відповідальності повітряного перевізника стосуються тільки перевезень пасажирів, вантажу та багажу, але не ручної поклажі пасажира. Щодо неї передбачена лише межа відповідальності перевізника.

Згідно ст. 20 перевізник не несе відповідальності, якщо він доведе, що ним і поставленими ним особами було вжито всіх необхідних заходів для того, щоб запобігти шкоді або що неможливо було їх вжити. Таким чином, відповідальність заснована на провині, причому доведення відсутності провини лежить на перевізнику. Ці важливі положення чітко виражені в тексті конвенції і є загальновизнаними.

При перевезенні пасажирів відповідальність перевізника стосовно кожного пасажира обмежується сумою 250 000 франків. За згодою сторін ця межа може бути підвищена, а суми переведені в національну валюту округлено. При перевезенні зареєстрованого багажу і товарів відповідальність перевізника обмежується сумою в 250 франків за кілограм.

Для перевезень багажу та вантажів Варшавська конвенція передбачає обов'язкове претензійне судочинство. Претензія повинна заявлятися письмово, причому допускається її оформлення як у вигляді окремої претензії, так і шляхом внесення відповідної помітки в перевізний документ. Незаява претензії протягом встановленого терміну (п. 4 ст. 26) позбавляє права на пред'явлення позову до перевізника, за винятком випадків обману з його боку. Для перевезень пасажирів обов'язкове пред'явлення претензії не передбачено, і пасажир у випадку заподіяння шкоди його здоров'ю може відразу ж звернутися до суду [6].


Информация о работе «Конвенції з авіаційних перевезень»
Раздел: Международные отношения
Количество знаков с пробелами: 25121
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
52088
0
0

... іт із забезпеченню безпеки цивільної авіації і надійності авіаційної техніки. Розділ 3. Напрямки вирішення проблем управління процесом авіаційних перевезень в Україні З метою приведення системи розрахунків за аеронавігаційне обслуговування у відповідність із міжнародними зобов’язаннями України і рекомендаціями ІКАО необхідно розробити низку нормативних документів, що стосуються: 1) закріплення ...

Скачать
181780
0
0

... , зі змінами характеру економічної діяльності в цілому. Варто очікувати, що формування цієї бази зажадає ще досить великих зусиль і тривалого часу.   Розділ 3. Договір перевезень вантажів автомобільним транспортом: проблеми та тенденції правового регулювання 3.1 Поняття договору перевезень вантажів автомобільним транспортом У господарському праві категорія договір використовується у ...

Скачать
207094
26
25

... і становив 2.30, відповідно збільшився дохід, прибуток і рентабельність перевезень що призвело до зменшення витрат підприємства. 3. Технологія і організація перевезень фанери з міста Рівне (Україна) в місто Мілан (Італія) рухомим складом ТзОВ „Камаз-Транс-Сервіс” 3.1 Дослідження вантажопотоку Згідно договору, укладеного ТзОВ „Камаз-Транс-Сервіс”, на 2006 рік прогнозується обсяг перевезень ...

Скачать
35367
0
0

бережної держави. Серед нормативних актів України у сфері морських перевезень безперечно важливе значення має Кодекс торговельного мореплавства України. Був прийнятий 23.05.1995 р., введений в дію 12.07.1995 р., останні зміни 20.06.2007 р. Зокрема питання перевезення вантажів визначено в розділі 5 Кодексу торговельного мореплавства України. Водні транспортні послуги включають перевезення не ті ...

0 комментариев


Наверх