5 СЕРТИФІКАЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛННЯ НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ НА ПІДПРИЄМСТВІ «БІОЛА»

 

5.1 Гармонізація нормативних документів з якості води

На Україні, де значними темпами розвивається сертифікація систем управління якості за стандартами ISO сери 9000, у Реєстрі Державної системи сертифікації – УкрСЕПРО станом на 01.01.2005 зареєстровано лише 16 сертифікованих систем СУНС. Серед, них підприємства, на яких системи були сертифіковані ДП «Укрметртестстандартом» (м. Київ) - акредитованим органом з сертифікації систем управління навколишнім середовищем. Компанія «Біола» одна з перших підприємств на якому була сертифікована СУНС.

Однією з основних проблем при розробці СУНС на підприємстві по виготовленню питних напоїв є контроль якості води. На підприємстві «Біола» вода, яку завод споживає на технологічні потреби, після біологічної очистки та лабораторних тестів, частково використовується знову. У наповненому очищеними стічними водами озерці, що розташоване на території заводу, розводять рибу. Всі відходи виробництва (картон, папір, пластик, метал тощо) уважно сортуються, пресуються та відвозяться до компанії, що займається утилізацією відходів. Спеціальне сучасне обладнання використовується для абсорбції продуктів згоряння природного газу, які надалі стають сировиною для виробництва вуглекислоти.

У цей час контроль якості води проводиться на відповідність стандарту колишнього Радянського Союзу й має потребу в подальшому розвитку. Одним з принципів державної політики є наближення вимог національних стандартів на питну воду, технологій виробництва, а також засобів вимірювання i методів оцінки до стандартів, технологій, засобів i методів, прийнятих в ЄС.

У процесі розроблення та переглядання стандартів на питну воду враховують показники державних санітарних правил i норм, а також європейські нормативи вимоги щодо якості питної води.

Повноваження стосовно організації розроблення державних, міждержавних i рeгіoнальних програм у сфері питної води та питного водопостачання покладено на Кабінет Міністрів України.

Основними регулювальними документами є [28,29] та інші законодавчі акти. Розроблено також ряд нових нормативних документів з питань водопостачання, але вони за своїми параметрами не відповідають тим вимогам, які встановлено аналогічними нормативними документами ЄC та Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Слід зазначити, що у Російській Федерації з 1 липня 1997 року діє документ [30], який за кількістю та якістю нормованих показників максимально наближено до міжнародних НД аналогічного призначення.

У таблиці 5.1 показано порівняльну характеристику нормування показників якості води.

Таблиця 5.1 Порівняльна характеристика нормування показників якості питної води

Нормативні

документи

Категорії показників Разом
Хі-мічні Органо-лептичні Мікро-біологічні Радіо-логічні Органіч-ні речо-вини Неорга-нічні речо-вини
Кількість показників за категоріями
НД Всесвітньої організації охорони здоров'я 1 2 2 2 26 61 94
НД Європейського Союзу 6 2 6 2 28 11 55
СанПиН РФ [30] 4 5 6 2 43 37 97
ДСанПіН України [31] 4 4 6 2 15 5 36
ГОСТ 2874-82 [32] 3 4 2 0 17 1 27

Начасі в Україні є чинні нормативні документи ДСанПіН України [31] та ГОСТ 2874-82 [32]. Якщо їх проаналізувати, то легко побачити, що вони нормують набагато менше параметрів якості питної води, ніж аналогічні міжнародні документи.

Як видно з таблиці, у ДСанПіН [31] України та ГОСТ 2874-82 [32] нормовано приблизно однакову кількість показників якості води, тобто прийняття ДСанПіН [31] України не спричинило суттєвих змін у нормуванні показників якості води: їх кількість є набагато меншою за кількість показників у документах ВООЗ, ЄC та РФ.

Тому доцільно в Україні розробити i ввести в дію новий національний стандарт, котрий за кількістю нормованих параметрів та за їхніми числовими значеннями максимально наблизити до аналогічних НД, чинних в ЄC, врахувавши існуючу в Україні загострену екологічну ситуацію.

5.2 Статистична обробка результатів прямих багаторазових вимірів з незалежними рівноточними спостереженнями

На підприємстві з виробництва питних напоїв «Біола» постійно контролюють якість води відповідно до ГОСТ 2874-82 [32].

Одним з контрольованих параметрів є водневий показник рН. Водневий показник виміряється при рН метрі будь-якої моделі зі скляним електродом з похибкою вимірів не перевищуючої 0,1 рН.

Скляний електрод у більшості випадків являє собою трубку з горлового скла, на кінці якої напаяна чутлива мембрана зі спеціального електродного скла [33]. Мембрана виконує функцію одночасно двох водневих електродів: зовнішнього, дотичного з контрольованим розчином, і внутрішнього, дотичного із приелектродній рідиною, що має відому сполуку й певне значення рН. Контакт між обома електродами здійснюється через скляну мембрану, що володіє електричним опором.

Для зняття потенціалу із внутрішньої поверхні скляного електрода служить допоміжний електрод контактної системи.

Таким чином, потенціал скляного електрода є алгебраїчною сумою потенціалів внутрішньої й зовнішньої поверхні вимірювальної мембрани. За умови сталості величини рН приелектродній рідині результуюча э.д.с. скляного електрода буде функцією величини рН контрольованого розчину.

Для виміру показника рН води проводять багаторазові виміри експериментальним шляхом. Данні занесемо у таблицю 5.2.

Таблиця 5.2 ‑ Експериментальні результати вимірювань

1 6,888 -0,0106 0,00011342 1 6,881
2 6,910 0,0114 0,00012882 2 6,884
3 6,901 0,0024 0,00000552 3 6,886
4 6,904 0,0054 0,00002862 4 6,888
5 6,913 0,0144 0,00020592 5 6,889
6 6,900 0,0014 0,00000182 6 6,891
7 6,906 0,0074 0,00005402 7 6,891
8 6,894 -0,0046 0,00002162 8 6,894
9 6,886 -0,0126 0,00016002 9 6,896
10 6,902 0,0034 0,00001122 10 6,900
11 6,881 -0,0176 0,00031152 11 6,901
12 6,903 0,0044 0,00001892 12 6,902
13 6,884 -0,0146 0,00021462 13 6,903
14 6,889 -0,0096 0,00009312 14 6,904
15 6,909 0,0104 0,00010712 15 6,906
16 6,919 0,0204 0,00041412 16 6,906
17 6,906 0,0074 0,00005402 17 6,909
18 6,891 -0,0076 0,00005852 18 6,910
19 6,896 -0,0026 0,00000702 19 6,913
20 6,891 -0,0076 0,00005852 20 6,919

Результати вважаються незалежними й рівноточними. У загальному випадку вони можуть містити систематичні й випадкову складові погрішності вимірів. Зазначено довірчу ймовірність P=0,95; =3,42 – поправковий коефіцієнт.

За результатами багаторазових спостережень визначити найбільш достовірне значення рН і його довірчі границі.

З результатів спостережень виключити систематичні погрішності не вдається, тому ми їх відносимо до невиключених систематичних погрішностей або до невиключених залишків систематичних погрішностей.

Перевіримо відповідність експериментального закону розподілу результатів спостережень нормальному.

Для цього використаємо 2 критерії згоди.

a)     для перевірки гіпотези про нормальність розподілу вихідної серії результатів спостережень за критерієм 1 обчислимо параметр (показник) d, обумовлений співвідношенням

, (5.1)

де  – середнє арифметичне результатів спостережень X,

, (5.2)

*,

 – зміщена оцінка СКВ результатів спостережень Xi

, (5.3)

,

.

Результати спостережень , вважаються розподіленими за нормальним законом, якщо виконується умова:

. (5.4)

Значення -процентних точок розподілу показника (статистики) d

, (5.5)

.

Одержав квантілі розподілу параметра = 0,025 знайдемо показник  (див. таб. 5.3).

Таблиця 5.3 ‑ Значення показника

x1

x

x2

a 0.01 0.025 0.05
d 0.9001 d 0.8768

, (5.6)

.

Одержав квантілі розподілу параметра  знайдемо показник  (див. таб. 5.4).


Таблиця 5.4 ‑ Значення показника

X1

X

X2

d 0.95 0.975 0.99
a 0.7304 d 0.6950

Тому що розрахункове значення d не виходить за межі теоретичних значень,  можна вважати, що за першим критерієм розподіл отриманих результатів підкоряється нормальному закону;

б) визначимо приналежність результатів спостережень до нормального розподілу по 2 критерію. Відповідно до критерію 2.

Визначаємо число m різностей , які перевершують деяке теоретичне значення ,

де  – незміщена оцінка СКО результатів спостережень

, (5.7)

,

– верхня квантiль розподілу інтегральної функції нормованого нормального розподілу, що відповідає довірчої ймовірності P2. Значення m=1 і P2=0.975 знаходимо по числу спостережень n=20 і рівню значимості  для критерію 2. Потім обчислюємо  і по табл. П.3 [34] додатка інтегральної функції нормованого нормального розподілу знаходимо , відповідне вичисленому значенню функції

.

.

Аналізуючи значення модулів відхилення  результату спостережень, ми бачимо, що не один з їх не перевищує значення , при m=1, що підтверджує теоретичне допущення.

Проведемо перевірку грубих погрішностей результатів спостережень.

Для цього: а) складемо впорядкований ряд результатів спостережень, розташувавши вихідні елементи в порядку зростання й виконавши їхню перенумерацію (див. таблицю 5.2);

б) для крайніх членів (результатів спостережень) упорядкованого ряду, які найбільш вилучені від центра розподілу (обумовленого як середнє арифметичне  цього ряду) і тому з найбільшою ймовірністю можуть містити грубі похибки, знаходимо модулі різностей ,  і для більшого з них обчислюємо параметр:

, (5.8)

де  – найбільше значення  при

,

,

;

в) по таблиці tT (табл. П.7 додатка [34]), входом якої є число елементів вибірки  і задана довірча ймовірність  (або рівень значимості a), знаходимо теоретичне або граничне значення параметра  і порівнюємо його з обчисленим фактичним значенням параметра.

Критерієм анормальності результату спостережень є умова .

Одержуємо, що умова не виконалася , значить результати вимірів грубих похибок не містять.

Обчислюємо незміщену оцінку СКВ результату виміру відповідно до вираження:

, (5.9)

,

де значення незміщеної оцінки СКВ  результатів спостережень Xi, обчислено для обсягу вибірки , не утримуючої аномальних (грубих) результатів спостережень. Визначаємо довірчі границі  випадкової складової погрішності вимірів з багаторазовими спостереженнями залежно від числа спостережень n у вибірці, що не містить анормальних результатів, границі  довірчого інтервалу обчислюємо по формулі при n<30:

, (5.10)

де ts=2,09 – коефіцієнт Стьюдента, обумовлений на підставі розподілу Стьюдента по заданій довірчій імовірності Р=0.95 або рівню значимості а й числу ступенів волі Кs= n – 1=19 .

 

Визначаємо довірчі границі  сумарної невиключеної систематичної складової погрішності результату вимірів з багаторазовими спостереженнями.

Вихідними даними на цьому етапі обробки є границі невиключених залишків систематичних погрішностей, отримані в процесі попереднього аналізу умов проведення експерименту.

, (5.11)

де = 3,42 – числовий коефіцієнт, що залежить від довірчої ймовірності Р.

.

Визначаємо довірчі границі  сумарної (повної) погрішності вимірів з багаторазовими спостереженнями.

Обчислення  засновано на співвідношенні між СКВ  випадковою складовою й довірчими границями  невиключеної систематичної складової погрішності вимірів з багаторазовими спостереженнями. При цьому можливі три випадки з яких ми вибираємо случай при якому .

Для знаходження повної похибки необхідно побудувати композицію розподілу випадкових і невилучених систематичних похибок вимірювань. Проте побудова композиції утруднена, тому використовують емпіричну формулу розрахунку довірчої повної похибки результату вимірювань

, (5.12)

.

Записуємо результат вимірів з багаторазовими спостереженнями. Його представляємо у вигляді:

.


6 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ НДР

 

6.1 Мета й призначення розробки

Метою даної роботи є підвищення екологічної безпеки виробництва продукції – питних напоїв.

У результаті проведення НДР була розглянута модель сертифікації системи управління навколишнім середовищем і методи впровадження її на підприємстві.

Результати НДР можуть бути використані для підвищення екологічної безпеки виробництва продукції на підприємствах у будь-якій галузі виробництва.


Информация о работе «Захист навколишнього середовища, підвищення конкурентноздатності продукції»
Раздел: Экология
Количество знаков с пробелами: 102821
Количество таблиц: 14
Количество изображений: 6

Похожие работы

Скачать
192829
34
16

... альної відповідальності відповідно до закону. 5.2 Оцінка умов, в яких проводилася дипломна робота Дипломна робота на тему “Підвищення ефективності інноваційної діяльності в умовах ВАТ “Дніпропетровський лакофарбовий завод ім. Ломоносова”” виконувалася у відділі цін та економічного аналізу ВАТ «ДЛФЗ». Дана робота розроблялась з використанням персональної електроно-обчислювальної машини (ПЕОМ ...

Скачать
73519
0
3

... , чим вище рівень концентрації виробництва, його спеціалізації і кооперування, тим вище рівень системи якості, а, отже, складніше механізм, що забезпечує її функціонування.   1.4 Категорії управління якістю продукції. Органи управління якістю продукції на підприємстві Для ефективної організації управління якістю продукції необхідно, щоб був не тільки ясно виділений об'єкт управління, але й ...

Скачать
70666
0
0

... відповідності до оригіналу щоб не порушувати цілісності матеріалу. Тринєєв Геннадій Олексійович, заступник начальника відділу економіки міжгалузевих зв'язків Міністерства економіки України: „Питання захисту вітчизняного виробника дуже болюче і комплексне. І вирішити ми його сьогодні ґрунтовно не можемо. Так, дійсно, йдеться про захист товаровиробника від кого? Термін такий з'явився в 1995 році ...

Скачать
131812
29
0

... , капусту, на Поліссі - капусту, моркву, столовий буряк, тобто ті культури, які за певних кліматичних умов краще розкривають свої біологічні можливості. Змінилися і обсяги виробництва овочів закритого грунту в окремих категоріях господарств. А саме: значно зменшилося надходження їх із суспільного сектору й зросло - з приватного. Частка суспільного сектору у виробництві овочів закритого грунту ...

0 комментариев


Наверх