3.   Наслідку природних і антропогенних екологічних катастроф.

 

Розвитку екологічної кризи сприяють також природні екологічні катастрофи. У межах території України географічний^-географічні-фізико-географічні й тектонічний^-тектонічні-тектонічні-геолого-тектонічні умови можуть сприяти періодичному виникненню таких природних катастроф, як землетрусу силою до 7 - 8 балів по шкалі Ріхтера ( Крим, Карпати), інша територія менше, найменше - північно-східні регіони; паводки ( практично на всіх ріках, але в першу чергу в гірських районах); зсуви ( узбережжя водоймищ Дніпра, Чорного й Азовського морів); курні бури ( лісостепові й степові райони); пожежі ( полісся й лісостеп), випадання граду або великі снігопади, сіли селом і сніжні лавини взимку ( у гірських районах); ураганні вітри, посухи.

Розвиток природних катастроф активізується людською діяльністю. Через вирубку лісів у Карпатах значної почастішали катастрофічні паводки, селі, сніжні лавини, осипи.

За останнє десятиліття в Україні мали місце всі перераховані вище природні катастрофічні явища, які заподіяли більші збитки народному господарству, а іноді приводили й до людських жертв. Кілька прикладів можна привести із зовсім недавнього часу. Паводок на р. Уж восени 1992 року заподіяв збитків на майже 4 млрд. крб. З- за сильних дощів 1992 року в Карпатах рівень води в ріках піднявся на 3-5 м, були підтоплені більші площі сільгоспугідь, господарські об'єкти, кілька сіл, частини міст Мукачеве й Свалява, Ужгород, розмито кілька автодоріг, порушене електропостачання мережі сел. У вересні від сильних дощів розлився паводок у Тернопільській області, у результаті якого загинуло 6 чоловік, заподіяні збитки енергетичному комплексу, об'єктам зв'язку, сільському господарству.

1992 рік. Сильні шторми на узбережжя південного Криму. 15 жовтня сильні вітри зруйнували в Ялті пірс вантажного пора, портові будови. У море злиті цистерни з паливом, затонуло 8 невеликих судів, а великі судна одержали ушкодження. Зірвало даху з будинків, були людські жертви.

В 1992 році також трапилося 58-69 пожеж ( здебільшого антропогенного походження), у результаті яких знищено 1929 га лісу.

Прискорюють розвиток негативної екологічної ситуації й такі явища, як техногенні аварії й антропогенні катастрофи. У всіх галузях промисловості й взагалі людської діяльності 1991-1992 років їх трапилися сотні й число їх усе збільшується.

За останні 34-40 років, крім аварії на ЧАЕС, найбільш відомими по обсягах заподіяного збитку минулого: потужний сель у Бабином Яру в Києві в березні 1961 року - наслідок прориву дамби технічного резервуара цегельного заводу ( більші матеріальні збитки, кілька сотень людських жертв), пожежі не нафтових свердловинах, в 70-х роках аварії на нефте- і газопроводах, аварії на нафтогазовій платформі в Азовському морі; на очисних спорудженнях Калушского калійного комбінату ( теж 70-е роки) заподіяли не тільки економічні, але й екологічні збитки, викликавши загибель біомаси на більших площах в Азовському морі й у басейні Дніпра.

З техногенних аварій недавнього часу можна назвати аварію на Київській насосній каналізаційній станції у вересні 1993 року, коли вийшли з ладу кілька потужних насосів, і в Дніпро протягом тижня щодня зливалося майже 1,5 млн м3 фекальних стоків; аварія на Кременецькій автобазі, коли в ґрунт вилилося близько 14 тонн ДТ, нафтопродукти забруднили р. Икву аж до міста Дубно, риборозплідні станції с. Берегла; диверсія на нафтобазі м. Светловодска Кіровоградської області ( вилито близько 200 тонн пального); аварія на ТЭЦ у Чернігові в 1992 році ( пролито мазуту близько 300 тонн)

Улітку 1992 року через переповнення каналізаційних ємностей курортних міст Криму трапився масовий злив нечистот на пляжі Ялти, Алушти, Судака, Сак, Керчі, Теодозії, із цієї причини пляжі цих міст було закрито на два місяці.

Крім названих тільки в 1992-1993 роках в Україні відбулися десятки менш великих аварій на промислових підприємствах, десятки в інших сферах виробництва. Цей тривожний фактор необхідно обов'язково враховувати, ретельно аналізувати причини як техногенних так і природних екологічних катастроф і аварій і застосувати міри для їхнього попередження, запобігання або відомості негативних наслідків до мінімуму.

4.         Наслідку Чорнобильської катастрофи.

На Чорнобильській техногенній аварії, що стала аварією глобального масштабу, необхідно акцентувати більшу увагу.

Як сьогодні стало відомо із численних фактів ученим-екологам, жодна катастрофа ХХ сторіччя не мала таких важких екологічних наслідків, як Чорнобильська. Ця трагедія не регіонального, не національного, а глобального масштабу. У результаті катастрофи вже загинуло багато тисяч чоловік ( 50% з тих, хто брав участь у ліквідації аварії). Колективна доза опромінення сьогодні становить 20 мільйонів людей тільки в момент ліквідації аварії.

Сильним радіоактивним забрудненням уражено 5 мільйонів га території України, більша частина яких - сільськогосподарські вгіддя, забруднено більше 1,5 мільйона га лісів. Більше 15 тисяч чоловік живуть у зоні небезпечного для життя й здоров'я забруднення, їжаку близько 1,5 мільйона чоловік проживає на території, де радіоактивне тло в десятки разів перевищує припустимі норми. Дезактивационные роботи, на які було витрачено в 1986-1989 роках мільйони, бажаних результатів не дали.

У водах Дніпра, Прип'яті, Київського водоймища концентрація радіонуклідів і через шість років після аварії було в 10-100 разів вище, ніж до аварії, а в донних відкладеннях, особливо иловых, збагачених органікою, нагромадилася величезна кількість радіоактивного бруду. Більшу небезпеку представляють для навколишнього середовища близько 100 тимчасових могильників навколо АЕС, у яких перебувають більше 40 млн м3 твердих відходів і саркофаг над четвертим блоком, що вибухнув. Там ще залишилася величезна кількість радіоактивного бруду, надійність нерозповсюдження якої зовсім не гарантована. Могильники вже сьогодні протікають, саркофаг із часом просідає й деформується, з роками стає усе більше радіоактивним.

Вплив Чорнобильської аварії на здоров'я людей дуже значно й буде проблемою не тільки для нас, але й для декількох наступних поколінь. Уже в 1991-92 роках у Житомирській і Київській областях, як і в Білорусі, по даним МОЗ України, у жительок забрудненими радіонуклідами території значно збільшилася кількість недонесених дітей і калік. Кількість важких ускладнень вагітності збільшилося в 2-3,5 рази, є серйозні генетичні зміни здоров'я. Загрозливо росте кількість випадків захворювання раком, підвищується смертність.

Наслідку цієї трагедії вічні, глобальні, і тепер можна лише говорити про здатність біосфери пристосовуватися до нових умов середовища.


II.  Шляхи рішення екологічних проблем.


Информация о работе «Екологія України. Проблеми. Географія. Шляхи рішення»
Раздел: Экология
Количество знаков с пробелами: 71542
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
45888
0
0

... сутність глобальних проблем; −    розглянути класифікацію глобальних проблем; −    запропонувати шляхи вирішення глобальних проблем сучасності. Об’єктом дослідження курсової роботи є світове господарство, предметом – глобальні проблеми та основні шляхи їх вирішення. Курсова робота складається з трьох розділів. Перший розділ присвячений причинам виникнення та сутності глобальних ...

Скачать
45089
1
0

... ж сировини. Залучення великих обсягів водних ресурсів у господарський обіг та їх забруднення спричинили катастрофічний стан багатьох водноресурсних систем. Проблеми підвищення еколого-економічної ефективності водогосподарської діяльності і, зокрема, сфери водокористування, тісно пов’язані з аналізом і оцінкою взаємодії та впливу структури виробництва на водноресурсний потенціал та проблемами ...

Скачать
32180
0
0

... державної влади України щодо вдос­коналення державного регулювання сфери іноземного інвестування; - підтримка малого підприємництва, оскі­льки малий та середній бізнес дозволяють використовувати інвестиційний потенціал територій, створювати конкурентне ринкове середовище, швидко реагувати на споживчі потреби і кон'юнктуру ринку, розширюють мережу видів діяльності, орієнтуються на регіональну і ...

Скачать
238694
19
11

... стан туристичної галузі в Україні, наявність пози­тивних зрушень у розвитку сільського зеленого туризму як прибуткового і найменш капіталомісткого виду туризму. Метою дослідження є аналіз стану міжнародного туризму на Херсонщині для розробки проектних рішень щодо його розвитку. Тому в процесі виконання роботи: 1. Проаналізована діяльність суб'єктів туристичної індустрії та зроблено висновок про ...

0 комментариев


Наверх