3. Екологічний стан окремих регіонів.

 

Як уже згадувалося в попередніх розділах, в 1991 році Верховна Рада України оголосила всю територію Української держави зоною екологічного нещастя. За два роки до цього фахівцями географами української Академії Наук була вперше розроблена й складена карта стану навколишнього середовища України по окремих компонентах природи.

Ця карта аргументована підтверджує той факт, що дійсно, територія нашої держави, за винятком окремих невеликих районів у межах Карпат, Центрального Поділля, Полтавщини, східної Винничины, характеризується як забруднена й дуже забруднена, а 15 % цієї території віднесено до категорії «надзвичайно забруднені регіони з посиленим ризиком для здоров'я людей і регіони екологічної катастрофи». У ці 15 % входять тридцатикилометровая зона Чорнобильської АЕС, південь Херсонської області, зона, обмежена лінією Дніпропетровськ - Кіровоград - Кривої Ріг - Нікополь-Запоріжжя-Дніпропетровськ, а так само район Донбасу.

Рішення проблеми поліпшення екологічного стану території України в першу чергу варто починати із введення системи природоохоронних мір у тих регіонах, де зараз екологічна ситуація найбільш напружена, і які мають найбільше соціально-економічне значення для нашої держави.

Такими регіонами правительство визнало Донецко-Придніпровський, Поліською, Карпатською й Азово-Чорноморський з рікою Дніпро.

Приведемо їх коротку екологічну характеристику.


3.1. Екологічні проблеми найбільших рік, Чорного й Азовського морів.

Ці проблеми ставляться до найбільш гострим. Дніпро й Дністер - головні водні артерії нашої держави, у басейнах яких проживає майже 80% населення.

Колись Дніпро - одна з найбільших рік Європи - був чистим, зі стабільної экосистемой, що нормально функціонувала тисячоріччями, мала більшу біологічну продуктивність, годувала й напувала мільйони людей, що живуть у його басейні.

Сьогодні ж через грубі порушення людиною протягом останніх десятиліть всіх правил і принципів раціонального природокористування экосистема Дніпра цілком деградувала, порушена всі вертикальні й горизонтальні зв'язки між биотическими й абиотическими елементами. Основними ознаками сформованої кризової ситуації є: будівництво на Дніпрі каскаду водоймищ, які повністю змінили динаміку стоку, великомасштабні меліорації, будівництво ряду великих промислових комплексів у басейні, величезні обсяги водозабору для промисловості й зрошення, надзвичайно сильне забруднення. По цих же причинах деградувала й экосистема Дністра, де також вимерли коштовні риби, на дні акумулюються більші кількості терригенных відкладень, важких металів, радіонуклідів, гумусових речовин, еродують берега.

Із Дніпра для промислових потреб і потреб сільського господарства щорічно відбирають близько 15 млрд. м3 води, а в атмосферу басейну Дніпра викидається близько 10 млн. тонн газопылевых викидів. Щорічно з різними стоками ( дощовими й поталими водами) у Дніпро й водоймища попадає близько 500 тисяч тонн азотних з'єднань, 40 тис. т фосфорних, 20 тис. т калійних, 1 тис. т заліза, 40 т нікелю, 2 т цинки, 1 т міді, 0,5 т хрому. У басейні Славутича діють сім АЕС!

Штучно річковий режим Дніпра був трансформований в озерний. Водообмен різко сповільнився, створилися зони застою ( замору). Крім цього водоймища значно погіршили навколишнє середовище ( піднявся рівень ґрунтових вод далеко від берегів, підсилилося засолення ґрунтів, майже в 10 разів збільшився обсяг підземного стоку, а разом з ним значно збільшився рівень забруднення підземних вод, особливо в нижній частині басейну; змінився водно-сольовий режим ґрунтів у зонах іригації, знизився зміст гумусу, підсилилася ерозія берегової зони). Такі ж негативні явища характерні й для басейну Дністра. Величезна шкода водам його басейну заподіюють дуже брудні ( пестициди, нітрати) стоки з полів, викиди з таких концернів, як «Хлорвініл» (Калуш), «Укрцемент» ( Кам'янець-Подільський), «Укрнефтехим» ( Надвірне) і ін.

Дуже небезпечним явищем є постійне підвищення рівня радіаційного забруднення донних відкладень Дніпра, особливо Київського водоймища, а також швидке нагромадження в илах Дніпродзержинського й Дніпропетровського водоймищ великої кількості заліза, ціанідів, хлоридів, хрому, міді, кобальту, свинцю, цинку, кадмію, фенолів, нафтопродуктів. Дніпро втратив здатність до самоочищення.

Красуня Десна також вимагає термінової й серйозної допомоги, оскільки її зовсім недавно чисті води сьогодні не відповідають навіть третій категорії джерел питної води, і забруднюються усе сильніше. Головну роль у цьому грає Шосткінський хімкомбінат, промислові підприємства Чернігова й Сум, Смоленська й Курська АЕС.

У дуже важкому екологічному стані перебуває Азовське море, без перебільшення - це зона екологічної катастрофи. Яких те 4050 років тому в ньому виловлювали риби в 35 разів більше, ніж у Чорному морі, в 12 разів більше, ніж у Балтійськом. У басейні раніше водилося 114 видів риб і загальний вилов у кращі роки перевищував 300 тис. тн у рік. З них більша частина - коштовні промислові породи. Сьогодні ж вилови риби впали в шість разів, а виловлюва_ риби отруєна ядохимикатами настільки, що вживати її небезпечно для здоров'я.

Як і води Десни, води Азова коду-те славилися цілющими властивостями, але в результаті антропогенного забруднення в 1987 році концентрація в них пестицидів виросла в 20 разів. Сьогодні в донних відкладеннях моря зміст ядохимикатов, важких металів набагато перевищує норму.

До головних причин загибелі Азова можна віднести:

-           хижацький вилов риби Мінрибгоспом, що почався в 50-х року ХХ сторіччя методом потужного океанічного лову за допомогою величезних тралів, замість традиційних невеликих мереж, особливих снастей, невеликих баркасів, розрахованих на глибини моря 5-8 метрів.

-           Будівництво веслувань і водоймищ на основних живильне море ріках (Дон, Кубань), перетворення цих водоймищ у гігантські промислові відстійники.

-           Інтенсивне введення в сусідніх регіонах - басейнах стоку в море зрошувального землеробства й вирощування рису замість традиційних культур ( що привело до інтенсивної хімізації, забрудненню ґрунтів, засоленню, значному зменшенню стоків рік Дон, Кубань).

-           Збільшення кількості викидів хімічної й металургійної промисловості ( Маріуполь, Ростов, Таганрог); тільки Маріуполь «поставляє» у навколишнє середовище близько 800 тис. тонн токсичних речовин у рік.

-           Інтенсивне будівництво на узбережжі й косах моря численних пансіонатів і баз відпочинку, що негайно привело в колосальному збільшенню побутових і каналізаційних стоків у море.

-           Неконтрольований, лавиноподібний стік у море пестицидів із прилягаючих сільськогосподарських масивів і перенесення їхніми ріками Доном і Кубанню зі своїх масивів.

Екологічна ситуація в Чорному морі не набагато краще. Поки ще його рятують розміри й глибина. Як згадувалося вище, і в цей басейн води Дніпра, Південного Бугу, Дністра, Дунаю щорічно виносять мільйони кубометрів стоків, забруднених величезною кількістю токсичних речовин. Мають місце великі обсяги забруднення шельфових зон побутовими, каналізаційними стоками, пов'язаними з індустрією туризму й рекреації. Із цієї причини в останні роки неодноразово закривалися пляжі Ялти, Теодозії, Євпаторії, Алушти, Одеси. Саме через виникнення більших обсягів брудних терригенных відкладень у прибережних районах північно-західної частини Чорного моря всі частіше трапляються замори. У цьому ж регіоні у зв'язку з розвитком розробки підводних нафтогазових родовищ активізувалося забруднення води нафтопродуктами.

В останні роки значно підвищилося у водах моря й донних відкладень зміст радіонуклідів. Через порушення регіонального гідродинамічного, гідрохімічного й теплового балансів водних мас моря поступово піднімається границя насичених сірководнем глибинних вод моря, і тепер вона вже досягла глибини 80 - 100 метрів, раніше була на глибинах 150 - 200 метрів.

Різко погіршилася ситуація в лиманах, затоках і водоймищах. Величезну небезпеку являють собою припортові потужні заводу й Південний порт біля Одеси, де виробляються й концентруються більші обсяги рідкого аміаку, функціонує потужний анадир Одеса-Тольятти. Це дуже отруйна речовина перевозиться танкерами ємністю до 50 - 120 тис. тонн. Аварія на заводі або одному такому танкері приведе до найтяжких екологічних і економічних наслідків.

Як уже згадувалося, до всім іншим екологічним проблемамам водних экосистем України додалася ще одна - все більше забруднення радіонуклідами вод Дніпровського басейну й морів.

Порятунок Дніпра можливо лише за умови прийняття й реалізації комплексної програми національного рівня, обов'язковоїої тридцятилітньому якої повинна бути система мір для екологічного оздоровлення й відновлення малих рік, а також співробітництво з Росією й Білорусією в цих питаннях.

Необхідно також якнайшвидше розробити концепцію розвитку водного господарства України на майбутнє десятиліття, виконати водогосподарче екологічне районування басейнів рік України.


Информация о работе «Екологія України. Проблеми. Географія. Шляхи рішення»
Раздел: Экология
Количество знаков с пробелами: 71542
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
45888
0
0

... сутність глобальних проблем; −    розглянути класифікацію глобальних проблем; −    запропонувати шляхи вирішення глобальних проблем сучасності. Об’єктом дослідження курсової роботи є світове господарство, предметом – глобальні проблеми та основні шляхи їх вирішення. Курсова робота складається з трьох розділів. Перший розділ присвячений причинам виникнення та сутності глобальних ...

Скачать
45089
1
0

... ж сировини. Залучення великих обсягів водних ресурсів у господарський обіг та їх забруднення спричинили катастрофічний стан багатьох водноресурсних систем. Проблеми підвищення еколого-економічної ефективності водогосподарської діяльності і, зокрема, сфери водокористування, тісно пов’язані з аналізом і оцінкою взаємодії та впливу структури виробництва на водноресурсний потенціал та проблемами ...

Скачать
32180
0
0

... державної влади України щодо вдос­коналення державного регулювання сфери іноземного інвестування; - підтримка малого підприємництва, оскі­льки малий та середній бізнес дозволяють використовувати інвестиційний потенціал територій, створювати конкурентне ринкове середовище, швидко реагувати на споживчі потреби і кон'юнктуру ринку, розширюють мережу видів діяльності, орієнтуються на регіональну і ...

Скачать
238694
19
11

... стан туристичної галузі в Україні, наявність пози­тивних зрушень у розвитку сільського зеленого туризму як прибуткового і найменш капіталомісткого виду туризму. Метою дослідження є аналіз стану міжнародного туризму на Херсонщині для розробки проектних рішень щодо його розвитку. Тому в процесі виконання роботи: 1. Проаналізована діяльність суб'єктів туристичної індустрії та зроблено висновок про ...

0 комментариев


Наверх