8.3 Ймовірність вирішення питання без громадського обговорення

 

Не так давно поряд з археологічними розкопками без жодних дозволів з боку столичної влади якось дуже швидко виросла добротна приземкувата капличка на кам’яному підмурівку. Це «застовпила» місце парафія Української православної церкви Московського патріархату. ЇЇ священики і парафіяни не надто охоче відповідають на запитання про історію і можливе майбутнє Десятинної. Але заклопотаний батюшка, відмовившись назватися, все ж сказав, що їх цілком влаштує відбудова церкви у тому вигляді, в якому вона була до 1936 року. Тобто Московський патріархат, швидше за все, автентичністю стародавнього храму перейматися не буде, його цілковито влаштує Аннєнковська «ступа». Головне – надзвичайно вдале розташування храму. Адже жоден український чи іноземний турист не пройде мимо Андріївського узвозу з його сувенірним клондайком!

Власне кажучи, саме після будівництва цієї каплиці дискусія про майбутнє Десятинної стала набирати нових обрисів. Все тихіше ставиться питання «відбудовувати чи ні?», все більше (але якось кулуарно) розгортається боротьба – в чиїй юрисдикції (УПЦ КП чи УПЦ МП) відбудовувати храм? Складається враження, що чим менше це питання обговорюватиметься громадськістю – тим швидше воно буде вирішене «в закритому режимі». Ну справді – передала ж Київрада Києво-Печерській лаврі (Московський Патріархат) церкву Спаса на Берестові! І це незважаючи на численні протести громадськості і на те, що храм Спаса на Берестові будувався як усипальниця Мономаховичів і ніколи лаврі не належав…


9. Висновки

 

Отже, як показало дослідження історії Десятинної, ця церква відіграла велику роль у справі утвердження національно-культурних традицій українського народу і є символом древньої української державності. Вона стала зразком для будівництва древніх українських храмів, у її стінах започатковувалося літописання, проходили «дипломатичні» прийоми. Десятинна – вірогідне місце поховання князя Володимира і княгині Ольги. ЇЇ культурні і духовні скарби (ікони, книги та коштовні чаші для богослужінь) були безцінними.

У час монголо-татарської навали Десятинна стала останнім оплотом киян, а після падіння – великою братською могилою.

Майбутнє Десятинної церкви є невизначеним. Полеміка навколо її відбудови на шпальтах газет поки що стихла, і залишається велика загроза непублічного, «кулуарного» вирішення питання про її відбудову і конфесійну «приналежність». На жаль, вирішальне значення в цьому питанні можуть мати не аргументи науковців, а політичні впливи і симпатії у владі Києва і держави.

На мою думку, краще б над фундаментами Десятинної сяяли світлові контури, аніж розгорнулася жвава торгівля брошурками антиукраїнського спрямування в храмі сумнівної архітектурної цінності, який, до того ж, належав би церкві іншої держави…


Використана література

1. Літопис Руський. За Іпатіївським списком. Переклав Леонід Махновець. – К., 1989. – С. 67. ( всього 591+ XVI стор.)

2. Визначні пам’ятки Києва. Енциклопедичний довідник. – К., Фенікс, 2005. - С. 198.

3. Голубинський Е. История Русской Церкви. Т.1. – М., 1997. – С. -181.

4. Літопис Руський. - С. 70.

5. Димитрій Рудюк, архієпископ. Мати церков руських. – К., 2005. – С. 13. (всього 107 стор.)

6. Филарет Гумилевский, архиепископ. История Русской Церкви. – М., 2001. – С. 75.

7. Визначні пам’ятки Києва. Енциклопедичний довідник. - С. 199.

8. Визначні пам’ятки Києва. Енциклопедичний довідник. - С. 199.

9. Визначні пам’ятки Києва. Енциклопедичний довідник. – С. 200.

10. Юрій Олійник. Право на руїни// Дзеркало тижня, 2005. - № 15-16.

11. Никитенко Н.Н. Русь и Византия в монументальном комплексе Софии Киевской. – К., 2004. – С. 56-58.

12. Макаров. А. Малая энциклопедия Киевской старины. – К., 2002. – С. 131-132.

13. Макаров. А. Вказана праця. – С. 145.

14. Макаров А. Вказана праця. – С. 94.

15. Літопис Руський. – С. 208.

16. Ричка В. Княгиня Ольга. – К., Видавничий Дім Альтернативи, 2004. – С. 207-211. (всього 335 стор.)

17. Літопис Руський. – С. 94.

18. Літопис Руський. - С. 246.

19. Літопис Руський. – С. 300, 302.

20. Толочко П. Русские летописи и летописцы. – СПб., 2003. – С. 28.

21. Грипась Володимир. 1240 рік: загибель Київської Русі. - Україна Incognita. – К., Факт, 2002. – C. 67-69. (всього 397 стор.)

22. Грипась Володимир. Вказана праця. – С. 66.

23. Визначні пам’ятки Києва. Енциклопедичний довідник, - С. 199.

24. Втрачений храм. Десятинна церква у Києві (996-1896рр.) // Політика і культура №17 (148) 21-24 травня 2002. – С. 46.

25. Костомаров М. Київський митрополит Петро Могила // Хроніка 2000. - №60. – К., 2004. – С. 30.

26. Димитрій Рудюк, архієпископ. Мати церков руських. – К., 2005. – С. 34.

27. Світлана Галата. Торгівля святістю // Україна молода, - 2005. - № 169, - 14 вересня. – С. 5.

28. Визначні пам’ятки Києва. Енциклопедичний довідник. – С. 199.

29. Болховітінов Євгеній, митрополит. Вибрані праці з історії Києва. – С. 28. Цитата за книгою: Димитрій Рудюк, архієпископ. Мати церков руських. – К., 2005. – С. 21.

30. Димитрій Рудюк, архієпископ. Вказана праця. – С. 63.

31. Петров М. Скрижалі пам’яті. – К., 2004. – С. 124.

32. Димитрій Рудюк, архієпископ. Вказана праця. – С. 40.

33. Захарченко М. Киев тепер и прежде. - К. 1995. - С. 210.

34. Нестуля О. Доля церковної старовини в Україні. Ч. 2. – К., 1995. – С. 179.

35. Визначні пам’ятки Києва. Енциклопедичний довідник. – С. 199.

36. Юрій Олійник. Миро чи сльози? // Дзеркало тижня, 2005. - № 7, 26 лютого. – С. 19.

37. Там само.

38. Дзеркало тижня. – 2000. - 15 червня

39. Юрій Олійник. Право на руїни. // Дзеркало тижня, 2005. - № 15-16, - 23 квітня. – С. 21.

40. Там само.


Информация о работе «Десятинна церква – минуле, сьогодення і можливе майбутнє»
Раздел: Культура и искусство
Количество знаков с пробелами: 47808
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
837850
0
0

... 15. Білецька В. Українські сорочки, їх типи, еволюція і орнаментація//Матеріали доетнографії та антропології. 1929. Т. 21—22. Ч. 1. С. 81. 16. Кравчук Л. Т. Вишивка // Нариси історії українського декоративно-прикладного мистецтва. Львів, 1969. С. 62. 17. Добрянська І. О„ Симоненко І. Ф, Типи та колорит західноукраїнської вишивки//Народна творчість та етнографія. 1959. № 2. С. 80. 18. ...

Скачать
482216
0
0

... Философия культуры. – М.: NOTA BENE, 2001. – 349 с. 5.  Додельцев Р.Ф. Концепция культуры З. Фрейда. – М.: Знание, 1989. – 60 с. 6.  Киссель М.А. Джамбаттиста Вико. – М.: Мысль, 1980. – 197 с. 7.  Культурологія. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник (М.М.Закович, І.А.Зязюн, О.М.Семашко та ін.). – з вид. – К.: Знання, 2007. – 567 с. 8.  Фрейд Зігмунд. Вступ до психоаналізу: Лекції ...

Скачать
350134
0
0

... культурною діяльністю для добра українського народу.[220,С.9] Значення постатей Митрополита А.Шептицького та Патріарха Й.Сліпого важко переоцінити. Яскравим свідченням цього є розпочатий Українською Греко-Католицькою Церквою процес беатифікації Митрополита Андрея Шептицького. Після розвалу тоталітарно-імперського СРСР Україна стала незалежною, самостійною державою, на території якої проживають ...

Скачать
147546
0
0

... людину Середньовіччя, її психологію, потрібно зважати на зовнішнє середовище, на її уявлення про Всесвіт, на що впливала велика кількість чинників. Найбільше значення на формування людини середньовіччя мало оточуюче середовище, Християнська релігія та залишки язичницьких вірувань і забобонів. Тогочасна Європа являла собою величезний покрив лісів і ланд з розкиданими по ньому обробленими родючими ...

0 комментариев


Наверх