Екологічний стан водойм України

1.4 Екологічний стан водойм України

Коротко розглянемо екологічний стан водойм України. Ріки Дніпро та Дністер є найбільшими прісноводними водоймами країни, в басейнах яких проживає близько 80% населення. З інтенсивним розвитком промисловості, сільського й житлового-комунального господарства було побудовано понад 800 водосховищ, у тому числі 13 з об’ємом понад 100 млн м³, значно зросло споживання прісної води та скидання забруднених стічних вод. В атмосферу басейну щороку викидається понад 10 млн т газопилових забруднень з промислових об’єктів. У басейні Дніпра працюють 5 атомних електростанцій. У стічних водах містяться в надлишковій кількості амонійний і нітритний азот, нафтопродукти, фенол, солі важких металів та хлорорганічні пестициди.

Значної шкоди Придніпров’ю завдало будівництво шістьох ТЕС та водосховищ, що затопили майже 700 тис. га родючих заплавних земель (близько 2,1% загальної площі України). В результаті такого будівництва режим Дніпра наблизився до застійного озерного. Різко зменшився водообмін і створилися застійні зони. Ріка втратила здатність самоочищатися. Піднявся рівень ґрунтових вод далеко від берегів. Почастішала евтрофікація вод і посилилося засолення грунтів.

Надзвичайно небезпечним є радіаційне забруднення донних відкладів Дніпра, особливо Київського водосховища, після аварії на ЧАЕС. У намулах Дніпродзержинського й Дніпровського водосховищ накопичуються значні кількості заліза, важких металів, фенолу та нафтопродуктів.

Більшість приток Дніпра забруднені переважно амонійним і нітратним азотом, фенолами, нафтопродуктами та сполуками важких металів. Найвищий рівень забруднення встановлено у воді річок Устя, Тур’я, Мокра Московка, особливо сполуками купруму й цинку, максимальні концентрації яких відповідно дорівнюють 30-35 і 14-19 ГДК. Високий вміст міді (44-17 ГДК) і мангану (38 ГДК) спостерігався у водах Горині (смт. Оржів), Тетерева (м. Житомир), Гнилоп’яті (м. Бердичів), Десни (м. Чернігів).

У басейні р. Дунай спостерігається забруднення нітратним азотом (11-16 ГДК), сполуками цинку (11 ГДК), мангану (10-21 ГДК) та нафтопродуктами, р. Дністер — нітратним азотом (13-19 ГДК), сполуками купруму (80), цинку (1,1) і мангану (16-19 ГДК). Особливо забрудненими є притоки Дністра — річки Тисмениця, Свіча, Черва, Бистриця-Солотвинська, Золота Липа, Коропець, Серет — амонійним і нітратним азотом, фенолами та сполуками купруму й цинку.

У надзвичайно незадовільному екологічному стані перебуває Азовське море. Погіршення екологічної ситуації зумовлене будівництвом гребель і водосховищ на ріках Дон і Кубань, які живлять море, впровадженням зрошувального землеробства та рисосіяння в прибережних районах, облаштуванням великих водозаборів у басейнах Дону й Кубані, які щорку недодають в Азовське море 10-15 км³ прісної води. Зростання забруднення навколишнього середовища викидами хімічної та металургійної промисловості (Ростов, Таганрог, Камиш-Бурун, Маріуполь, Донецьк), змив пестицидів з полів та будівництво численних баз відпочинку також сприяли погіршенню екологічного стану і призвели до різкого зменшення біологічної продуктивності екосистем. Так, вилов риби, який 50 років тому був у 40 разів більшим, ніж у Чорному й Балтійському морях разом узятих, скоротився в 40 разів [11].

Загалом для водомірних постів України переважають помірно забруднені води, тобто умовно чисті. Екологічно чиста вода виявлена в Закарпатській, у південній частині Вінницької, на південному сході Харківської та заході Одеської областей, а також у південно-західній частині Автономної Республіки Крим. Підвищена забрудненість води відмічена у Львівській, Одеській, Запорізькій, Дніпропетровській та Донецькій областях. Висока забрудненість води — в північній частині Донецької області і дуже висока — на значній території Херсонської області.

Малі річки забруднені значно більше, ніж великі. Вони мають невисоку стійкість і низький потенціал самоочищення. Отже, швидшими темпами деградують малі річки.

Забруднення поверхневих вод значною мірою впливає на якість підземних вод. Найбільш незадовільний стан підземних вода на Півдні України: в Одеській, Миколаївській, Херсонській і Запорізькій областях та Автономній Республіці Крим. Понаднормове забруднення пестицидами спостерігається у Вінницькій, Житомирській, Луганській та Миколаївській областях і Автономній Республіці Крим. Нітратне забруднення, що перевищує ГДК, відмічається практично на всій території України, за винятком її західних областей [2].

1.5 Наслідки забруднення гідробіоценозів для людини

Людина щодня використовує значну кількість води: для побутових потреб і особистої гігієни міський житель — 40-50 л, сільський житель — до 100 л, у промисловості та сільському господарстві — 400-500 л на душу населення. В результаті діяльності людини відбувається забруднення води, що становить велику загрозу, у першу чергу для здоров’я людини.

Шкідливим для здоров’я людини може бути не тільки використання забрудненої води, але й вплив її через такі трофічні ланцюги, як вода — грунт — рослина — тварина — людина або вода — планктон — риба — людина. Розрізняють три основних типи забруднення води: біологічне, хімічне та радіоактивне [12].

Внаслідок фізичного, хімічного і теплового забруднення водних екосистем Дніпра порушується режим середовища перебування багатьох гідробіонтів. Так будівництво шлюзів, дамб, використання мілководних штучних водойм може бути причиною „цвітіння” води, що обумовлено швидким та інтенсивним розвитком синьо-зелених водоростей. Під час відмирання водоростей особливо у спекотний літній період, уся поверхня води часто вкривається плівкою зі слизу, що утруднює збагачення води киснем. Крім того, при цьому утворюються такі небезпечні токсичні речовини, як фенол, індол та інші. Вода стає непридатною не тільки для пиття, але й для купання.

При потраплянні та накопиченні цих речовин в організмі риб можуть спостерігатися захворювання і навіть їхня загибель. У людей токсини синьо-зелених водоростей зумовлюють розвиток шлунково-кишкових захворювань і в деяких випадках важкі алергії.

Сьогодні природна вода, забруднення стічними водами, непридатна для вживання населенням, оскільки шкідливі речовини та збудники хвороб, які містяться в ній, викликають інфекційні захворювання (черевний тиф, дизентерію, інфекційний гепатит, холеру, лептоспіроз) та інші патологічні порушення в організмі людини (дані Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні за 1999 і 2000 рр.). До слова, за вмістом вірусу гепатиту А води України лідирують у Європі. У забрудненій воді деякі паразити можуть проникати в організм людини через шкіру під час прання білизни, купання, вилову риби та її вживання у їжу і спричинити такі захворювання, як дерматит, опісторхоз, дифілоботріоз та інші [7].

Деякі лікарські препарати, нітрати, миючі засоби (СПАР), ртуть, нафта і нафтопродукти, пестициди не розкладаються протягом тривалого часу. Накопичуючись у планктоні, рибі, а потім трофічними ланцюгами потрапляючи в організм людини, вони пригнічують діяльність багатьох органів, діють як пухлиноутворювачі.

Закислення води та грунтів негативно позначається на організмі людини, в якому накопичуються кислоти, відбувається його закислення (ацидозний стан організму). У таких тварин і людини спостерігається затримка росту, пригнічується імунний статус. Особливо чутливі до ацидозу немовлята. За низького рН гинуть ікра риб, молюски, креветки. Причому смерть обумовлюється не тільки закисленням води, але й отруєнням гідро біонтів внаслідок переходу з донних відкладень у розчинні форми таких важких металів, як свинець, ртуть, кадмій, олово, алюміній, нікель тощо. Що ж стосується радіонуклідів, наприклад, у Київському морі та грунтах інших забруднених зон. Поки в умовах нормального рН перебували у нерозчинній формі у воді та грунті, загроза їх для усього живого була відносно незначна, а у розчинній формі вони несумісні із життям.

Багато гідробіонтів накопичують хімічні та радіаційні забруднення як по трофічних ланцюгах, так і через воду. У результаті міграції з водою і їжею радіонукліди потрапляють в організм людини, накопичуються там і викликають радіоактивне ураження або рак [13].

Існує небезпека забруднення риб свинцем внаслідок застосування цього елемента під час ліквідації Чорнобильської аварії. Частина його потрапила у ріки Прип’ять і Дніпро. Цей свинець також стимулює різні патології, проникаючи з водою і рибою в організм людини. Кадмій, який застосовується в атомних реакторах, виявляють у зябрах, нирках і печінці риб, а також у кістяку наземних видів тварин.

Нині людство майже не вживає природну питну воду і перейшло на техногенну — її одержують на водопровідних станціях шляхом фізико-хімічної обробки [1].

2 СТАН ГІДРОБІОЦЕНОЗУ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ВОДОСХОВИЩА

2.1 Гігієнічний моніторинг Кременчуцього водосховища

2.1.1 Створення моніторингу Кременчуцького водосховища  в межах Черкаського регіону

Подальше зниження ефективності природокористування і посилення антропо­генного тиску на довкілля - головна еколо­гічна проблема для України. Незважаючи на те, що вона пов'язана із соціально-економічними труднощами, негативними природними факторами тощо, її вирішенню також сприятиме зміна парадигми відносин людини і природи, перехід до нових пріори­тетів та цінностей. Основою успішної реалі­зації концепції є, насамперед, усвідомлення населенням України гострих екологічних проблем, можливих шляхів їх подолання, чому значною мірою сприяє екологічна освіта, загальна інформованість.

У вирішенні проблеми екологічної рівноваги значне місце відводиться роботі щодо створення моніторингів об'єктів до­вкілля.

Одним із найважливіших об'єктів до­вкілля є вода, яка, за даними Міністерства охорони здоров'я, є причиною 1/4 захворю­вань населення України.

Враховуючи вищевикладене, на вико­нання Указу Президента України від 14 кві­тня 1992 року № 248 "Про утворення Над­звичайної комісії з проблем екологічного стану р. Дніпро та якості питної води", Роз­порядження Президента України від 3 лип­ня 1992 року №120/92-РП "Про заходи що­до організації роботи по поліпшенню еколо­гічного стану р. Дніпро та якості питної во­ди", "Програми комплексного моніторингу за станом якості води басейну рік Дніпро, Південний Буг, Сіверський Донець в межах України", затвердженої Міністерством охо­рони здоров'я України 22.04.94 p., Розпоря­дження Голови Черкаської обласної держа­вної адміністрації "Про регіональну про­граму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період до 2010 р." від 30.01.98 р. № 48, По­станови Кабінету Міністрів України від 30.03.98 р. № 391 "Про затвердження поло­ження про державну систему моніторингу довкілля", Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.99 р. № 465 "Про затвер­дження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами" ми розробили методологічні підходи щодо створення моніторингу Кременчуцького водосховища в межах Черкаського регіону.

При розробці методологічних підходів враховано:

-еколого-географічне положення ре­гіону;

-незначну швидкість руху води (від 0,1до 1,2 м/с);

-значну ширину водосховища (до 36 км);

-мілководдя на значних площах;

-скиди господарсько-фекальних та про­мислових стоків;

-те, що водосховище є джерелом водо­постачання для міст Черкаси, Канів,Чигирин; те, що воно використовується в рекре­аційних цілях населенням Канівсько­го, Черкаського,Золотоні-ського, Чи­гиринського районів та м. Черкаси.

Ми визначили постійні створи, термі­ни і періодичність відбору зразків з ураху­ванням якісних та кількісних показників води.

Моніторинг здійснюється з урахуван ням контролю за станом води в притоках Дніпра (Рось, Ольшана, Тясмин та ін.).

Відзначимо, що, незважаючи на наяв­ність форм державної статистичної звітнос­ті в Україні, немає інтегрованої системи спостереження за водою в р. Дніпро і не на­працьовані дійові механізми збору і ефекти­вного використання даних. Тому питання створення моніторингу Дніпра для України, з її складною екологічною ситуацією та роз­ташуванням у центрі Європейського конти­ненту є навіть актуальним [14].

Створення такої інтегрованої системи має здійснюватись за напрацьованими да-, ними Міністерства охорони здоров'я.

Метою створення такої системи є сис­тематичне отримання оперативної інформа­ції про ступінь забруднення води для оцінки і управління факторами ризику здоров'я людини як для України, так і для інших те­риторій (Чорне море та ін.).

Методологічно давно установлено, що для проведення моніторингу стану об'єктів навколишнього середовища визначення од­нієї тільки кількості негативних чинників не достатньо.

Необхідно визначити їх дію на стан природи, сільгоспугідь та здоров'я людини.

При вирішенні цього питання поряд з традиційними мікробіологічними, фізико-хімічними методами досліджень із викорис­танням високочутливих приладів (хроматографів, полярографів, спектрофотометрів) ми на майбутнє передбачаємо проведення біо-індикації. Етапами створення моніторингу є:

-    конкретизація мети та завдань;

-    оцінка існуючої інфраструктури;

-    розробка ключових елементів;

- проведення формуючого експерименту.
В роботі з програми моніторингу задіяні обласна, Черкаська міська санепідстан-ція, а також санепідстанції Канівського, Черкаського, Золотоніського та Чигиринсь­кого районів [15].

Похожие работы

Ефективність засобів та знарядь лову риб на Каховському водосховищі

Скачать

70418

4

2

... види, як верховодка – 0,38%, краснопірка – 3,82% та інші (рисунок 3.4). Рисунок 3.4 – Видовий склад уловів риболовів-любителів на Каховському водосховищі у 2006-2009 роках 3.3 Ефективність засобів та знарядь любительського лову риби Оцінка впливу насадки, що використовується на інтенсивність лову поплавковою вудкою здійснювалась за результатами опитування 260 рибалок ...

Динаміка вилову риби в природних водоймах та вплив екологічних факторів на продуктивність

Скачать

93750

2

4

... міру намерзання льоду риба концентрується в ямах, з яких її вичерпують сачками. РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ПОКАЗНИКІВ ВИЛОВУ РИБИ В ПРИРОДНИХ ВОДОЙМАХ 4.1 Природоохоронні заходи, які сприяють збільшенню цінних видів риби у річках Полісся Водойми мають визначену рибопродуктивність, що залежить від сукупності умов, зокрема від кормових ресурсів. У рибництві під природною рибопродуктивністю ...

Порівняльна характеристика рибопродуктивності ставів за умов використання інтенсивної, напівінтенсивної та екстенсивної технології отримання рибницької продукції

Скачать

69751

0

6

... матеріал та методика роботи. Дослідження проводили на базі Іркліївського риборозплідника рослиноїдних риб вздовж виробничої практики. З метою вивчення шляхів інтенсифікації отримання рибницької продукції в умовах Іркліївського риборозплідника рослиноїдних риб проводилось ознайомлення і вивчення наявних заходів інтенсифікації ведення рибогосподарства. Також проходило ознайомлення з запланованими ...

Виробництво товарної риби

Скачать

60375

8

0

... ів зумовила зростаючу зацікавленість колгоспів, радгоспів, спеціалізованих рибогосподарських й наукових організацій до водойм різного походження, призначення та відомчої підпорядкованості в плані виробництва товарної риби. До цієї групи водойм належать малі водосховища, створені в результаті цілеспрямованої діяльності, що пов’язана з необхідністю перерозподілу строку або створення стабільних запас ...