Характеристика етнічного стереотипу
Аутостереотип - уявлення людей про себе і інших представників своєї національності
Джерела етнічних стереотипів
Етнічні стереотипи і міжкультурне спілкування
Дослідження етнічних стереотипів за допомогою проективного тесту
Дослідження впливу ЗМІ (періодичних та Інтернет-видань) на формування етнічних стереотипів
Навигация
Дослідження етнічних стереотипів за допомогою проективного тесту
Особливості формування етнічних стереотипів
114593
знака
14
таблиц
3
изображения
3.1 Дослідження етнічних стереотипів за допомогою проективного тесту
Мета дослідження:
1) довести або спростувати припущення про те, що у респондентів вже наявні сформовані етнічні стереотипи по відношенню до різних народів;
2) прослідкувати, які саме етноси найбільш піддаються стереотипізації;
3) виявити можливі причини та джерела виникнення стереотипів.
Характеристика вибірки:
Групу респондентів склали студенти у віці від 18 до 25 років. Всього в експерименті брало участь 30 чоловік, з них 9 чоловіків і 21 жінка. У експерименті брали участь респонденти української національності.
Методика дослідження:
Для підтвердження або спростування гіпотези був вибраний проективний метод. Випробуваним був запропонований готовий малюнок порожньої карти світу лише з контурами материків. Інструкція включала в себе наступне: «Позначити на цій карті світу свій народ або свою країну та ще 7 інших народів або країн, які ви побажали би бачити на своїй карті світу. Обґрунтувати свій вибір. Країни або народи можуть бути розміщені у вільному місці, незалежно від їх реального географічного положення».
Результати дослідження:
Після отримання результатів, були зроблені наступні висновки:
Європейські етноси відмітили на своїй карті усі 100% респондентів. 66,7% випробуваних бажали бачити на ній представників країн Північної Америки. Серед них: 53,4% - американці, 13,3% - канадці, 6,7% - мексиканці, 6.7% - корінні індіанці. 63% респондентів обрали народи азіатських країн; 30% - представників Африканського континенту; 23% - країн Латинської Америки, ще 23% - австралійців.
Серед найбільш бажаних народі виявилися наступні:
ü Росіяни – 83,3%;
ü Американці – 53,3%;
ü Італійці – 53,3%;
ü Французи – 46,7%;
ü Японці – 36,7%;
ü Китайці – 36,7%;
ü Іспанці – 30%;
ü Німці – 26,7%;
ü Білоруси – 23,3%;
ü Англійці – 23,3%;
ü Індійці – 23,3%
ü Австралійці – 20%;
ü Бразильці – 16,7%;
ü Поляки – 13,3%;
ü Єгиптяни – 10%;
ü Аргентинці – 10%.
Аналізуючи отримані результати, можна зробити наступні висновки.
1. Серед респондентів, які відмітили на своїй карті країни Африки, не було жодного, хто позначив би конкретний народ або назву конкретної країни. В основному позначали, наприклад, так: «африканці» або «негри», те саме по відношенню до арабських країн, які знаходяться на території Африканського континенту. Їх народи називали «арабами», не конкретизуючи. Африканців в більшості випадків зображали саме на африканському континенті, мотивуючи це, наприклад, наступним чином: «нехай там і залишаються» або «там їм і місце». Це може говорити про вже сформований стереотип по відношенню не тільки до африканців, а і до усього чорношкірого населення планети, зважаючи на те, що позначення «негри» зустрічалося досить часто. Пояснення респондентів може говорити про те, що сформований стереотип носить негативний характер. Випробувані досить мало знають про африканців, вони не досить високої думки про цих людей і не бажають мати з ними нічного спільного, хоча реальних причин цього не називають.
2. Стосовно російського етносу, то можна прослідкувати два сформовані стереотипи. Перший стосується того, що українців і росіян поєднують спільні слов‘янські корені та спільна історична доля. На своїх картах респонденти, як правило, зображали росіян поруч із українцями, пояснюючи це наступним чином «росіяни і українці – брати-слов‘яни, хочеться, щоб жили дружно». Інший стереотип носить більш негативний характер і виявляється у тому, що в росіянах і в Росії вбачають загрозу. «Чим далі Росія від України, тим краще», або «Росіяни не люблять українців», або «Росія залишила поганий відбиток у історії нашої країни».
3. Стосовно американців теж можна прослідкувати два стереотипи. З одного боку їх називали «розумною нацією», «здібними людьми», відмічали добре розвинене суспільство і високий рівень життя, зазначали, що американці можуть стати захистом для українців. З іншого боку, в Америці також вбачали загрозу для України - «Чим далі від України, тим краще». Більш того, щодо американців іноді проявлялась немотивована агресія, яку, однак, важко назвати стереотипом. Наприклад, США позначали на Африканському континенті і пояснювали «хай відчують, як воно там» і т.п.
4. Близько 57% респондентів вважають французів привітливою та романтичною нацією. Серед іншого відмічали також переваги кінематографу, культури та мистецтва.
5. 83,3% випробуваних відмічали, що японці мудрі та сильні духом люди, схильні до філософських роздумів про життя, з легкістю досягають душевної гармонії.
6. Близько 49% респондентів вважають скандинавські народи стриманими і холоднокровними, цілеспрямованими, людьми із залізним характером.
7. 78,1% респондентів вважають німців педантичними та організованими, що допомагає їм досягти чудової організації життєдіяльності та високого рівня життя.
8. 52% випробуваних назвали індійців добрими, високоморальними та душевними людьми, які зуміли зберегти найвищі людські цінності у сучасному жорстокому світі.
9. 45,8% респондентів вважають бразильців здоровою та спортивною нацією, чому, на їхню думку, сприяє природне середовище Бразилії. Також саме бразильці відмічалися як найбільш врівноважена та розумна нація серед інших народів Латинської Америки.
10. 57,4% респондентів назвали аргентинців темпераментними, імпульсивними, пристрасними та дуже вродливими людьми.
За допомогою даного методу можна також дослідити таке явище як етноцентризм, тобто схильність до возвеличення власного етносу або його окремих рис національного характеру над іншими націями та народами (48). Серед наших респондентів близько 30% виявили саме цю схильність. Вони зображали Україну у центрі планети або на цілому, як правило великому, континенті, або на пересічному шляху між Європою та Азією, мотивуючи це наступним чином:
ü Щоб Україна була передовою державою;
ü Щоб інші країни залежали від України;
ü Щоб усі світові процеси відбувалися з участю України і українців.
Також Україну часто поміщали на території теплих континентів (Африка, Південна Америка, Австралія). Серед перелічених причин називалися наступні:
ü Теплий клімат;
ü Красива природа;
ü Велика кількість корисних копалин;
ü Вихід до моря.
Близько 25% випробуваних розміщали Україну на її справжньому географічному положенні.
Серед найближчих союзників України називалися європейські та азіатські країни, якими і намагалися оточувати Україну на карті. Найчастіше це Франція, Німеччина, Білорусь, Росія і Японія. Серед країн, які респонденти найменше хотіли би бачити серед союзників України – Росія і США. («Хотілося, щоб Україна була ближче до країн колишнього СРСР та подалі від США», «Чим далі від США і Росії, тим краще для українців»).
Також у ході експерименту відмічалися наступні тенденції:
1) Політичний фактор впливає на сприйняття інших народів. Серед причин розміщення тих чи інших країн а також відношення до них називалися історичні події (розпад СРСР, війна у Іраку, сучасні відносини України з іншими країнами).
2) Більшість респондентів, аналізуючи свій вибір, робили акцент не на рисах національного характеру, а на інших факторах, які характеризують скоріше країну, аніж народ: природне середовище, традиції, історичні пам‘ятки, економічний розвиток, географічне розміщення, мова, стиль, курортний відпочинок. Це може говорити про те, що з особливостями національного характеру різних народів випробувані знайомі не досить добре.
3) Не дивлячись на інструкцію, у якій говорилося про те, що мають бути відмічені найбільш бажані народи і країни, у своїх поясненнях респонденти характеризували деякі з них із негативного боку і негативного відношення. Це може говорити про те, що негативні стереотипи не менше, ніж позитивні, укорінені у свідомості випробуваних.
Похожие работы
... і етнічної психіки як екстраверсія/інтроверсія, екстернальність/інтернальність, емоційність/прагматизм (згідно теорії Донченко). II етап охоплює вивчення за допомогою анкетування сприйняття США і Росії українцями у різних аспектах взаємодії України з цими країнами, які розглянуті в теоретичній частині. III етап має на меті прослідкувати виникнення авто- і гетеростереотипів за допомогою методу ...
... між ними. По-друге, стереотип є спосіб структурування досвіду розуміє суб'єкта, спосіб організації знань, використовуваних для розуміння іншої людини »[8; 108]. 2. Роль соціальних стереотипів у сприйнятті людиною людини 2.1 Характеристика процесу сприйняття Останнім часом у всьому світі вчені включаються в розробку комплексу проблем, що становлять психологію пізнання людьми один одного. ...
... опозицій є базовою складовою андроцентричного світогляду людини нового і новітнього часу, що призводить до фактичного ототожнення чоловіків із усім людством, і, водночас, витіснення жінки в сферу Природи. 7. Рефлексія ґендерних стереотипів у культурі Гендерні стереотипи у мистецтві. Ми вже з’ясували, що ґендерні стереотипи є продуктом і невід’ємним компонентом культури. У цьому розділі ми ...
... ія спорту – галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності психічної діяльності індивідів і груп в умовах спортивної діяльності (тренування, змагання, відновлення). 28. Психологія соціальної роботи – галузь науки, яка вивчає психологічні особливості професійної діяльності, яка полягає у допомозі окремим особам, групам чи спільнотам і спрямована на розвиток чи відновлення здатності до соці ...
0 комментариев