2.4. Забезпеченість населення плодово-ягідною продукцією

Гарантоване продовольче забезпечення населення займає одне з центральних місць у розвитку сільського господарства області. Основними критеріями оцінки продовольчої безпеки є наявність продовольства, його стабільність і доступність. Обсяг споживання продуктів й енергетична цінність добових раціонів залежить від природних і соціальних умов, національних традицій та культури харчування.

Протягом 1997-2002 років фактичне споживання основних сільськогосподарських продуктів порівняно з попередніми роками постійно знижається. Населення намагається замінити необхідні продукти харчування більш дешевими. Фактичне споживання переважної більшості продуктів у цей період було меншим не тільки від раціональної норми харчування, а й мінімальної. Загрозлива ситуація склалася щодо споживання плодів, ягід і винограду. В 2002 р. обсяг споживання на 1 особу становив 27,8% від раціональної та 36,8% від мінімальної норми [142]. Можна стверджувати, що в Запорізькій області більшу увагу приділяють продуктам першої необхідності, визнаючи плоди та ягоди продукт “третього столу”.

Рівень споживання плодів та ягід насамперед залежить від рівня виробництва продукції у розрахунку на 1 особу в області (табл. 2.25)

Таблиця 2.25

Динаміка споживання плодів, ягід і винограду на 1 особу

за рахунок внутрішнього виробництва в Запорізькій області, кг

Показники 1997 1998 1999 2000 2001 2002 Відхилення в % до 2002 р.
1997 2001
Виробництво 47 10 8 29 22 24 51,1 109,1
Споживання 36 14 12 18 19 25 69,4 131,6
Відхилення рівня споживання від виробництва 11 -4 -4 11 3 -1 * *
Частка спожитої продукції у виробництві 76,6 140,0 180,0 62,1 86,4 104,2 136,0 120,6

Зниження рівня виробництва протягом 1997-1999 рр. зумовило й зниження споживання плодів і ягід. Так, у порівнянні з 1997 р. рівень виробництва плодів і ягід в 1999 р. знизився на 83,0%, споживання – відповідно на 33,3%. Споживання плодів та ягід в області за рахунок внутрішнього виробництва забезпечувалось лише в 1997, 2000 та 2001 роках. При цьому слід зазначити, що в 2000 та 2001 роках воно збільшилося за рахунок імпорту продукції в область. У 2000 і 2001 рр. імпорт плодів і ягід Запорізькій області перевищував показник експорту відповідно в 12 та 3,8 рази, а сальдо зовнішньоторговельної діяльності становило відповідно –190,73 та 37,79 тис. дол.

Як вже зазначалося, основною проблемою недостатнього рівня харчування населення досліджуваної області є низький рівень їх добробуту.

Одним із факторів низького рівня ефективності виробництва є недостатнє споживання плодово-ягідної продукції в Запорізькій області і залежить від розташування господарств у міській чи сільській місцевості. Це пояснюється тим, що сільські споживачі у більшій мірі є одночасно і виробниками, і споживачами плодово-ягідної продукції (табл. 2.26).

Таблиця 2.26

Рівень споживання фруктів, ягід і винограду в домогосподарствах Запорізької області за місцем проживання, 2002 р.

Показники Усі домо­господарства У міських поселеннях У сільській місцевості
Споживання в середньому за місяць в розрахунку на 1 особу, кг 4,1 3,9 4,7
Частка спожитої плодової продукції, вирощеної в особистих підсобних господарствах (в середньому за місяць), % 30,8 15,7 68,1
Грошові витрати на плодову продукцію в середньому за місяць в розрахунку на 1 домогосподарство, грн. 10,1 12,5 3,2
Частка плодової продукції в усіх грошових витратах в середньому за місяць, % 1,7 2,0 0,5
Частка плодової продукції у витратах на продовольчу групу товарів в середньому за місяць на домогосподарство, % 3,4 3,8 1,2

У 2002 р. рівень споживання плодів і ягід по місяцях в середньому становить 4,1 кг, у тому числі в домогосподарствах міських поселень – 3,9 кг, сільської місцевості – 4,7 кг. Частка спожитої продукції, вирощеної в домогосподарствах сільської місцевості, дорівнює 68,1%, а в міських поселеннях – 15,7%. Тому щомісячні грошові витрати у домогосподарствах сільської місцевості менші в 2,7 рази порівняно з домогосподарствами населення.

Для більш детального аналізу споживання плодів і ягід у регіоні нами було проведено анкетне опитування населення Запорізької області протягом березня – липня 2003 року. Обсяг виборці склав 500 чоловік.

Основним споживачем у сім‘ї, за відповідями респондентів є діти дошкільного віку – (13%), або школярі – (11%). При вивченні впливу кількості дітей в сім‘ї на обсяги споживання плодово-ягідної продукції було виявлено, що основними споживачами є сім‘ї, з двома дітьми (36%), сім‘ї з трьома і більше складають лише 8%.

Обсяг і структура споживання плодів та ягід залежать від рівня доходів сім‘ї. Найбільшу частку вагу в структурі доходів займають респонденти, рівень доходу яких перевищує 300,1 грн., на них припадає 28%. Групи респондентів з різними рівнями доходів за обсягами споживання плодово-ягідної продукції розподілились таким чином: до 120 грн. – 22%; 120,1-180,0 грн. – 17%; 180,1 – 240,0 грн. – 21%, та 240,1 – 300,0 грн. – 12%. Однак, якщо розглядати суму щомісячних витрат на купівлю плодів і ягід, то основна частка населення в місяць витрачає не більше 25 грн. (49%), від 25 до 50 грн. витрачає 30 респондентів, лише 21% респондентів щомісяця витрачає понад 50 грн. Тому постає потреба визначення залежності щомісячних грошових витрат на плоди та ягоди від середньомісячного доходу (табл. 2.27).

Таблиця 2.27

Щомісячні грошові витрати на плоди та ягоди залежно від середньомісячного доходу (% від числа респондентів, що дали відповідь на запитання)

Група респондентів Середньомісячний дохід, грн. Сума витрат, грн.
до 25 від 25 до 50 понад 50
І до 120,0 73 27 -
ІІ 120,1-180,0 65 29 6
ІІІ 180,1-240,0 57 38 5
IV 240,1-300,0 33 42 25
V понад 300,1 21 21 58

Респонденти, які входять у групу із середньодушовим доходом до 120,0 грн., витрачають на купівлю плодів і ягід до 25 грн. Лише 27% цієї групи витрачають у середньому на плодово-ягідну продукцію від 25 до 50 грн. Аналогічна тенденція спостерігається в ІІ і ІІІ групах за середньодушовим доходом, де частка грошових витрат на плоди та ягоди відповідно становить 65 і 57%. Респонденти із середньомісячним доходом 240,1–300,0 грн. інших других давали відповідь “від 25 до 50 грн”.

Отже, респонденти з високим рівнем доходу (понад 240,1 грн.) щомісяця витрачають на купівлю плодів та ягід більше 25 грн., понад 50 грн. витрачають респонденти з рівнем доходу більше 300,1 грн. (58%).

У процесі дослідження встановлено, що середньомісячний дохід впливає час покупки, тут мається на увазі залежність споживання плодів і ягід від пори року (табл. 2.28).

Таблиця 2.28

Сезонне споживання плодів і ягід залежно від середньомісячного доходу (% від числа респондентів, що дали відповідь на запитання)

Середньомісячний дохід, грн. Час покупки
взимку, менше літом влітку, менше зимою в сезон збору врожаю однакова кількість протягом року важко відповісти
до 120,0 4 36 51 5 4
120,1-180,0 - 53 41 6 -
180,1-240,0 5 38 40 17 -
240,1-300,0 - 17 50 33 -
понад 300,1 4 29 25 37 5

Тільки незначна частка населення може споживати однакову кількість плодів і ягід протягом року незалежно від календарної пори. Основною причиною такого явища є збільшення цін на плодово-ягідну продукцію взимку та весною. Тому лише респонденти з високим рівнем доходу (від 240,1 грн.) більше від інших груп населення споживають плоди рівномірно протягом року. У групах з рівнем доходу від 240,1-300,0 та понад 300,1 грн. частка споживання плодової продукції рівномірна протягом року і відповідно дорівнює 33 та 37%. Споживання однакової кількості плодів і ягід протягом року в сім‘ях з низьким середньодушовим доходом пояснюється наявністю в них дітей дошкільного віку. Так, 39% респондентів із середньодушовим доходом 180,1-240,0 грн. відповіли, що основними споживачами плодів і ягід в сім‘ї є діти дошкільного та шкільного віку.

Як свідчать результати дослідження, населення Запорізької області споживає більше плодів та ягід влітку – це черешня, персик, горіхоплідні, або в сезон збору урожаю – ягідні культури і вишня (продукція, що швидко псується), яблука і груші (сезон збору урожаю – вересень і жовтень).

Слід вказати, що плоди і ягоди, які закуповуються населенням у сезон збору урожаю, використовуються не тільки на споживання, а й на зберігання і переробку в домашніх умовах. Обсяг заготовленої плодово-ягідної продукції в сім‘ї залежить не тільки від рівня середньодушового доходу, а й від кількості членів сім‘ї, особливо дітей дошкільного віку (табл. 2.29).

Таблиця 2.29

Обсяг заготівель плодів та ягід

залежно від кількості членів сім‘ї, %

Кількість членів сім‘ї, чол. Обсяг плодів і ягід для домашніх заготовок, кг
до 10 кг від 10 до 25 кг понад 25 кг разом
1 5 - 5 10
2 7 4 10 21
3 і більше 5 24 40 69
Разом 17 28 55 100

Основний обсяг заготівель у домашніх умовах припадає на сім‘ї, у складі яких налічується три або більше членів і складає 69%, при чому 40% респондентів цієї групи заготовляють щорічно понад 25 кг плодово-ягідної продукції. Саме цим і пояснюється висока частка витрат на купівлю плодів і ягід в сезон збору врожаю. Дуже низьким обсягом заготівель характеризуються перша і друга групи респондентів, частка яких відповідно становить 10 і 21%. На запитання “Яким плодам Ви віддаєте перевагу: свіжим, замороженим, сушеним, консервованим чи сокам ”, 83% першої групи дали відповідь: “свіжим”.

З метою подальшого визначення видової структури плодово-ягідної продукції для удосконалення стратегії реалізації на регіональному ринку, нами було запропоноване розподілити її залежно від переваги споживання (плодові, ягідні, горіхоплідні, цитрусові, тропічні).

Види плодів та ягід залежно від відповідей респондентів розподілилися в такому порядку: плодові – 1-е місце, цитрусові – 2-е, ягідні та тропічні – 3-є, горіхоплідні – 4-е місце. Більшість опитуваних віддають перевагу яблукам (83%), як традиційна плодова культура була визначена черешня (58%), лідерами також є абрикос і персик, частка яких відповідно дорівнює 47 і 42%. Інші види продукції розподілилися таким чином: слива і груша – по 16%, вишня – 17 відсотків.

Взагалі, населення Запорізької області дуже часто віддає перевагу свіжим плодам, ніж переробленим (мається на увазі промислова переробка). Для визначення ставлення споживача до плодів та ягід за різних видів переробки (заморожені, сушені, консервовані, соки) нами використана шкала Богардуса, яка дозволяє визначити реальний крок, який відділяє відношення до одного виду плодів від відношення до іншого [95, с.229]. Щодо кожного виду переробленої продукції були визначені відповіді, які в свою чергу поділені за балами (чим менший бал, тим позитивніше становлення):

-          купую сам і рекомендую знайомим – 1 бал;

-          купую дуже часто – 2 бали;

-          купую за необхідністю – 3 бали;

-          покупаю рідко – 4 бали;

-          особливої прихильності до продукту немає – 5 балів;

-          не купую взагалі – 6 балів.

Середній бал переваги при споживанні того чи іншого виду плодів розраховувався як статистична середня.

Таким чином, можемо констатувати, що респонденти віддають перевагу свіжим плодам (середній бал 3), сокам (4,5 бала), консервованим плодам (4,8 бала), сушеним (5,3 бала) і замороженим (5,8 бала). Отже, більшість опитуваних віддають перевагу натуральним плодам, а не переробленим. На запитання “Чи берети Ви до уваги вміст корисних речовин у плодово-ягідній продукції” 83% респондентів відповіли “так”, 17% - “ні” і лише 10% не змогли визначитися.

При купівлі і споживанні плодово-ягідної продукції населення віддає перевагу вітчизняним плодам порівняно з імпортованими, за винятком цитрусових (табл. 2.30).

Таблиця 2.30

Надання переваги якості вітчизняним плодам перед імпортованими, %

Варіанти відповідей Вітчизняна продукція Імпортована продукція
Однозначно так 54 1
Так, але тільки деяких видів 7 2
Іноді 12 3
Ні, так не вважаю 4 3
Важко відповісти 14 -
Разом 91 9

Таким чином, 91% респондентів віддають перевагу вітчизняним плодам, ніж імпортованим, при цьому 54% з них стверджують, що якість вітчизняних плодів вища. 7% опитаних вважають, що якість краще тільки деяких видів вітчизняних плодів та ягід, таких як черешня, абрикос, смородина, полуниця. Серед імпортованих фруктів за кращими показниками якості 2% респондентів визнали іспанські яблука.

Сукупно оцінити якість плодово-ягідної продукції з точки зору споживчої переваги можна, узагальнити за допомогою оцінки різноманітних за складом показників (табл. 2.31)

У процесі дослідження нами визначено, що більша частина респондентів приділяє увагу смаковим якостям (68%) та свіжості продукції (65%). Вагомим чинником також є корисність плодів для здоров‘я (53%) та вміст вітамінів і мінеральних речовин (28%).

Таблиця 2.31

Оцінка якості плодово-ягідної продукції за показниками споживчої переваги

Місце Умови, які визначають попит % до числа опитаних
1 Смакові якості продукції 68
2 Свіжість 65
5 Натуральність 50
6 Зовнішній вигляд 41
7 Вміст вітамінів і мінеральних речовин 28
4 Корисність для здоров‘я 53
14 Мода чи престижність продукції 5
11 Термін зберігання 20
13 Дизайн та розмір упаковки 6
10 Маса 22
3 Рівень цін 57
12 Знижки при купівлі 11
8 Сорт продукції 25
9 Регіон вирощування 24
8 Екологічні критерії 25

Як визначає А.О. Бабич, “плоди і ягоди містять практично всі необхідні для організму речовини – вуглеводи, білки, жири, органічні кислоти, вітаміни, ферменти та мінеральні солі. Нестача їх в щоденному раціоні, тим більше відсутність, призводить до серйозних захворювань” [9, с. 354].

Рівень цін має велике значення для 57% респондентів, знижки при купівлі – 11%. Отже, населення приділяє увагу не тільки ціновим факторам, а й внутрішньому складу продукції, смаковим якостям плодів і ягід, що набуває великого значення при вирішенні питань поліпшення якості продукції з технологічної точки зору. Ринок потребує продукції, яка відповідає не тільки державним і міжнародним стандартам, а й вимогам споживачів.

При прийнятті рішення про купівлю плодів і ягід для населення досліджуваної області має значення й місце торгівлі. Нами було запропоновано обрати 3 види купівлі плодово-ягідної продукції, якими найчастіше користуються респонденти (рис. 2.6)

За відповідями респондентів, 38% опитуваних купують плодово-ягідну продукцію на місцевих ринках, 12% – у магазинах, 10% – в пунктах оптової торгівлі. Слід зазначити, що 30% респондентів споживають продукцію власного виробництва, при цьому 24% з них – жителі сільської місцевості.

Вибір місця купівлі залежить від соціального статусу респондентів. Основними споживачами плодово-ягідної продукції на місцевому ринку є інженерно-технічні робітники (7%), підприємці (6%), студенти (5%) , а також медики, наукові працівники та вчителі (5%). Вибір такого типу ринку пояснюється зручністю місце розташування, низьким рівнем цін, можливістю знижок при купівлі та дегустація безпосередньо на ринку смакових якостей плодів.

Небажання респондентів купувати плоди та ягоди в магазині пояснюється високим рівнем цін, відсутністю широкого асортименту вітчизняної продукції та несвіжістю продукції. У Запорізькій області ще достатньо не розвинута фірмова торгівля, особливо плодами та ягодами, що віддаляє споживачів від виробника сільськогосподарської продукції і ставить виробників у залежність від посередників.

На думку опитуваних, якісні плоди та ягоди потребують реклами. При купівлі плодово-ягідної продукції респонденти в основному спираються на власний досвід (41%), досвід знайомих (18%), поради продавця (9%), зовнішній вигляд (9%), рекламу (7%), інформацію з періодичних видань (5%). Причиною такого явища є насамперед за все відсутність інформації в друкованих засобах. У дослідженому регіоні не розвинута ярмаркова торгівля та виставкова діяльність. Виробники продукції відмовляються брати в них участь, оскільки на їх погляд такий тип торгівлі неефективний.

Таким чином, забезпечення якісною плодово-ягідною продукцією населення досліджуваної області постає вагомою проблемою у формуванні садівництва в ринкових умовах. Великі контрасти в рівнях виробництва плодів і ягід та в системі їх реалізації у сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення спостерігаються як в окремих районах, так і в області в цілому. Між тим Запорізька область має реальні можливості для регулювання виробництва продукції та доведення її до споживачів з високими якісними кондиціями та за нижчими цінами.

Висновки до розділу 2

 

1.         Запорізька область характеризується зональним розміщенням плодово-ягідних насаджень. Основна частка насаджень розташована в третій агрокліматичній зоні і дорівнює 52,6% від загальної площі насаджень області. В подальшому удосконалення розміщення багаторічних насаджень необхідно зробити у напрямку збільшення площ під кісточковими культурами і ягідниками в курортній зоні та в районах, які розташовані біля великих міст, під зернятковими – в районах переробних підприємств.

2.         Основною культурою в породно-сортовому складі насаджень є черешня, яка займає 33,8% і яблуня – 42,0%. Низьку частку в структурі насаджень складають ягідники, які займають 0,6%. Породно-сортовий склад насаджень в Запорізькій області необхідно змінити відповідно з попитом на продукцію в літні місяці, збільшення насаджень яблуні, сливи і абрикосу згідно з потребою у переробній промисловості та насаджень черешні відповідно з експортом в інші області і регіони України.

3.         Сільськогосподарські підприємства області характеризуються низьким рівнем урожайності, який в середньому за останні 6 років дорівнює 10,4 ц/га, у тому числі по зернятковим – 14,7 ц/га, кісточковим – 8,0 ц/га. Сільськогосподарські підприємства не дотримуються умов сучасної технології вирощування плодових культур. У подальшому важливим напрямком відтворення садівництва і підвищення ефективності виробництва в сільськогосподарських підприємствах області є застосування сучасних технологій вирощування плодових культур, взагалі черешні та яблуні .

4.         Строкатість урожайності плодово-ягідних культур та її низький рівень виявилися основними факторами низьких обсягів валового збору, який був максимальний в 2003 році і дорівнював 834,8 тис.ц за всіма категоріями господарств. Основна частка валової продукції зосереджена в особистих господарствах населення і в 2003 році складала 74,6%.

5.         В структурі валового збору в Запорізькій області основне місце займають кісточкові культури (47,8%), зокрема черешня (10,7%) і абрикос (19,4%). Незважаючи на те, що яблука займають 33,7% в структурі валового збору, цього не достатньо для задовільного споживання населенням Запорізької області згідно раціональної норми.

6.         Основним каналом реалізації, який реально відображає ринкову ситуацію є реалізація продукції через власні магазини та міські ринки, який в 2003 році дорівнював 34,3%. Незважаючи на це досить переважає частка реалізації плодово-ягідної продукції в рахунок оплати праці, яка складає 11,8%. Існуюча структура реалізації є недосконалою для сільськогосподарських підприємств. В подальшому, вкрай необхідно реалізувати заходи по удосконаленню структури реалізації плодово-ягідної продукції за районами та агрокліматичними зонами відповідно до їх спеціалізації.

7.         Одночасне існування рентабельних, низькорентабельних і збиткових підприємств вказує на наявність резервів підвищення ефективності виробництва плодів та ягід. Групування сільськогосподарських підприємств ІІІ агрокліматичної зони дозволило виявити пряму залежність підвищення ефективності виробництва плодово-ягідної продукції за рахунок таких факторів як рівень концентрації та спеціалізації галузі, обсяги виробництва та реалізації плодів і ягід, рівню прибутку на 1 га плодоносних насаджень.

8.         За 1997-2002 роки в Запорізькій області склалася загрозлива ситуація щодо споживання плодів і ягід. У 2002 році обсяг споживання на 1 особу становив 29,8% від раціональної норми. За даними анкетного опитування встановлена чітка залежність рівня споживання плодів від кількості членів в сім‘ї, соціального статусу, сезонності виробництва, місця виробництва, рівня цін та якості продукції. Дослідженнями встановлено, що з точки зору споживчої переваги, основними умовами, які визначають попит на плоди і ягоди на ринку є смакові якості продукції, свіжість продукту та рівень цін.


РОЗДІЛ 3

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ САДІВНИЦТВА В РИНКОВИХ УМОВАХ

 


Информация о работе «Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 320068
Количество таблиц: 56
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
71260
17
2

... підвищення ефективності діяльності підприємства. Кожен керівник, підприємець чи менеджер підприємства мусить знати, що абсолютно досконалого стилю управління для усіх випадків не існує. Загальна ефективність діяльності підприємства залежить від того, коли, де, як і по відношенню до кого застосовується відповідний стиль управління. Відомо, що стиль управління, в якому поєднані професійна компетентн ...

Скачать
102999
2
1

... того, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям відповідають встановленим законодавством вимогам. [6] Відповідно до ст. 13 Декрету КМУ «Про стандартизацію та сертифікацію» сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну. Сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те органами з сертифікації – підприємствами, ...

Скачать
64075
6
0

... коли виготовляється складна продукція, яка довго коштує з тривалим циклом виробництва. Основною вимовою позамовного методу є точний облік витрат та відокремлення їх по кожному замовленню (роботі) від витрат по інших замовленнях. 4.2 Загальні принципи обчислення собівартості продукції рослинництва Калькулювання на будь-якому підприємстві, незалежно від його виду діяльності, розміру і форми ...

Скачать
80730
9
4

... Для іммобілізації дріжджів у виробництві ігристих вин перспективне впровадження альгінату натрію харчового, каррагинана і филлофорина харчового. Для стабілізації перлових вин застосовують аллилгорчичное масло. 2.4 Проблеми у технології виробництва вина, заходи їх попередженню. Фальсифікація вина Серед помутнінь превалюють кристалічні, далі слідують колоїдні, включаючи оборотну і необоротну ...

0 комментариев


Наверх