Підвищення якості плодово-ягідної продукції в ринкових умовах

3.4 Підвищення якості плодово-ягідної продукції в ринкових умовах.

У ринкових умовах проблема якості плодової продукції висувається на перше місце і значною мірою зумовлює формування ринкової стратегії розвитку садівництва в країні. Термін “якість плодової продукції” фактично стосується якості партії продукції, яка визначає її біологічну та харчову цінність. У ринкових умовах цього вже недостатньо, оскільки така продукція повинна не тільки відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, а й бути конкурентоспроможною на споживчому ринку за економічними та екологічними параметрами. Організаційно-економічний механізм формування якості плодової продукції слід розглядати як систему організаційних, технологічних, економічних та екологічних важелів і методів управління якістю плодової продукції, яка відповідає вимогам ринку й забезпечує стабільну діяльність садівничих підприємств та конкурентоспроможність продукції в певних сегментах продовольчого ринку. Якість плодової продукції залежить від комплексу агротехнічних, технологічних, організаційних і соціально-економічних заходів. Рівень якості плодової продукції формується на стадіях виробництва, зберігання, переробки, транспортування та реалізації і повинен контролюватися на окремих технологічних стадіях надходження її до споживачів.

Згідно з вимогами до споживчої якості, а також харчової цінності плодової продукції існує система показників, які забезпечують оцінку її якості як на окремих стадіях проходження до споживача, так і протягом життєвого циклу (рис. 3.8).

У підвищенні якості плодової продукції особливе місце посідає правильний добір порід, сортів і підщеп. Вибір сортів залежить від придатності їх до тривалого зберігання, строків дозрівання та вимог конкретних споживачів по різних каналах збуту продукції. Розрахунок коефіцієнта кореляції залежності урожайності від вибору сорту в ДГ “Мелітопольське” свідчить, що тіснота зв‘язку між урожайністю черешні та добору сорту становить 6-7відсотків.

Сорт передусім впливає на окупність виробництва плодів. На внутрішньому ринку перевага надається сортам з високою якістю продукції та плодами привабливого зовнішнього вигляду. Наприклад, яблука повинні бути в діаметрі 7-8 см, яскраво забарвленими та без будь-яких механічних пошкоджень. Впровадження у виробництво нових сортів з високими смаковими й біологічними властивостями стимулюється підвищеними цінами на цю продукцію. Нині на ринку збільшився попит на такі сорти яблук, як Голден Делішес та Чемпіон, середня ціна продажу яких удвічі вища, ніж традиційні сорти Макінтош та Джонатан. На ринках існує так звана “мода” на сорти плодової продукції. Так, якщо в зарубіжних країнах увага приділяється якомусь одному сорту з різноманітними смаковими якостями і зовнішнім виглядом.

Аналіз діяльності спеціалізованих сільськогосподарських підприємств у розділі 2 показав, що поряд з досягненням найкращих економічних показників виробництва плодово-ягідної продукції, як правило, забезпечується і вища її якість. Це закономірно, оскільки велике спеціалізоване виробництво має великі можливості щодо використання досягнень науково-технічного прогресу, розробки й впровадження досконалої технології виробництва високоякісної продукції. У ДГ “Мелітопольське” вирощується понад 30 сортів яблук. Урожайність деяких сортів яблук в 2001 р. становила: Карола – 587,5 ц/га, Ред Мела – 437,5 ц/га, Яркоє – 750,0 ц/га, Хасилдар – 775,0 ц/га, Зірка – 555,0 ц/га, Прима – 387,5 ц/га, Азербайджанське – 371,3 ц/га, Оранжеве благове – 512,5 ц/га. Середня урожайність яблук в 2001 р. у всіх категоріях господарств була 23,2 ц/га, а в сільськогосподарських підприємствах – 18,4 ц/га.

Такі показники урожайності одержані перш за все за рахунок застосуванню удосконалених технологій вирощування та уведення якісних, конкурентоспроможних сортів. Сорти плодово-ягідної продукції різняться за показниками якості, строками дозрівання, умовами зберігання та транспортування. Так, з літніх сортів яблуні вирощуються такі сорти: Мела, Карола, Єва, Ред Мела, Яркоє, з осінніх – Прима, азербайджанське, Зірка, Пуритан, Голден Резістент, Гала, Ліберті; із зимових – Голдспур, Голден Делішес, Старт, Південне, Світанок, Кандиль Краснодарський. Це дає можливість господарству не тільки вільно конкурувати на регіональному ринку, а вивозити якісну продукцію за межі області та країни.

Вихід на ринок нових сортів плодових культур, з одного боку, вимагає додаткових витрат на просування продукції, рекламу і забезпечення населення інформацією про нові споживчі якості та переваги, що пов‘язано з деяким ризиком для виробників її. З іншого боку, відсутність асортименту товару обмежує вибір покупців і знижує рівень задоволення їх потреб.

Актуальність проблеми якості продукції зростає із задоволенням кількісної потреби населення у плодах та ягодах. Виробництво необхідних населенню плодів може бути ефективним тільки у тому разі, якщо відомі загальний обсяг і структура платоспроможного попиту. Під впливом збільшення попиту на сливу та абрикос виробництво переходить на вирощування кісточкових, що зумовлює відповідні зміни у структурі породно-сортового складу та вирощуванні саджанців. Підвищення потреби у вітамінах і мінеральних речовинах у зв‘язку з Чорнобильською катастрофою та незадовільним екологічним станом забезпечило розвиток ягідництва та вирощування яблук.

Поняття “якість плодової продукції” охоплює не тільки зовнішній вигляд, характеристику продукції, споживчі властивості, а й поширюється на масу плодів, упаковка плодової продукції, що є важливим чинником при виборі товару. Повинні також передбачатися певні вимоги до калібровки плодів, тобто розподіл її за розмірами. Калібровка обов‘язкова для плодів вищих сортів, оскільки покращує товарний вигляд, полегшує правильну упаковку та їх цілість під час транспортування і в кінцевому результаті впливає на рівень реалізаційної ціни.

Основою формування якісної плодово-ягідної продукції є стандартизація, мета – гарантування якості продукції з урахуванням вимог світового ринку та забезпечення безпеки здоров‘я населення. Декретом Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію та сертифікацію” від 10 травня 1993 року № 46-93 передбачені нормативні документи щодо стандартизації плодової продукції: державні стандарти України, галузеві стандарти України, технічні умови України [24].

В умовах конкуренції для забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку виробники плодової продукції повинні орієнтуватися на міжнародні стандарти ІСО (International Standards Organization), тобто стандарти міжнародної організації по стандартизації, яка сприяє розвитку системи стандартизації у світовому масштабі для полегшення міжнародного товарообміну і взаємодопомоги.

Конкурентоспроможність плодової продукції визначається не тільки її якістю, а й ціною, що насамперед залежить від витрат на її виробництво. Для досягнення конкурентоспроможності необхідно, щоб витрати на якість становили не менше 15-20% сукупних витрат. Проте, офіційні статистичні узагальнені дані про якість плодів та ягід протягом 1998-2003 років відсутні. Звітні дані за встановленими формами не дають змоги поглиблено проаналізувати показники якості плодової продукції та обсяги реалізації плодів навіть першого сорту. Так, за даними сільськогосподарського щотижневика “Рыночная информационная система в сельском хозяйстве” (м. Одеса) рівень цін плодової продукції в регіоні південного Степу характеризується даними на прикладі сільськогосподарського ринку Мелітополя (рис. 3.9).

Протягом грудня-березня 2001 року спостерігається обернено пропорційна залежність рівня цін на яблука І та ІІ сортів. Передусім це пояснюється нерівномірним надходженням плодів на ринок, а також різним співвідношенням І та ІІ сорту яблук у структурі валового збору. У вересні ринок був перенасичений яблуками ІІ сорту. Тому зниження ціни ІІ сорту в цьому місяці пояснюється прагненням виробників до швидкого збуту продукції, яка швидко псується. У цей період спостерігається тенденція зниження частку яблук І сорту. Однак таке зниження є тільки відносним. Обсяги виробництва яблук зростають швидшими темпами, ніж їх якість. Основним постачальником яблук на місцевий ринок є ОПГ “Мелітопольське”. Частка яблук І сорту в цьому господарстві у період урожаю досягає 60-70%, але якість плодів знижується в періоди післязбиральної доробки, транспортування та реалізації.

Функціонування ринку плодово-ягідної продукції повинно базуватися на постачанні її продукції протягом року з урахуванням тенденцій попиту. Якщо в літній та осінній періоди, тобто в період збору врожаю, плодово-ягідна продукція надходить на ринок в повному обсязі для задоволення потреб споживачів, і навіть в деяких регіонах перенасичує ринок, то в зимово-весняний період ринок заполонений імпортованими плодами та цитрусовими. Нині суттєве значення має не тільки обсяг реалізації плодово-ягідної продукції, але й максимально розтягнутий цикл таких постачань, що забезпечує підприємству більш стабільну роботу в умовах конкуренції, а також росту цін на плоди, які реалізуються в більш пізні строки. Наприклад, ціни на яблука поступово збільшуються з грудня по березень та досягають свого максимуму у лютому місяці.

Реалізація плодів кісточкових культур здійснюється з червня по жовтень. При цьому, найбільш розтягнутим циклом, а також більш пізніми строками реалізації в групі кісточкових характеризуються слива і персик. Персик реалізується за значно високими цінами порівняно з іншими видами плодової продукції. Особливістю реалізації черешні є те, що плоди ранніх строків дозрівання реалізуються за високими цінами. Це пояснюється тим, що в червні не поступає інших видів плодової продукції нового урожаю.

Аналіз динаміки цін на яблука показує, що вирощування зерняткових культур, зокрема яблук, може забезпечити господарству прибуток за рахунок зберігання, крім того забезпечує господарству тривале постачання коштів протягом року.

Отже, для продовження періоду постачання свіжої плодової продукції на ринок вкрай необхідно розвивати базу зберігання, на засадах нових технологій для підвищення якості продукції. Прикладом може бути діяльність ДГ “Мелітопольське” (табл. 3.17).

Так, при зберіганні яблук таких сортів як Гала та Ельстар протягом 4-5 місяців вихід яблук І сорту у стандартній продукції забезпечується на 100%, Голден Делішес – на 75,5%. Найбільш пристосованими для довготривалого зберігання вважаються Джонаголд та Ройал Ред Делішес, які забезпечують вихід стандартної продукції відповідно на 97,8 та 96,6% при терміні зберігання 230 та 227 діб, при цьому вихід І сорту яблук Джонаголд забезпечувався на 93,5% від загального обсягу. Отже, зберігання яблук подовжує строки реалізації до квітня – травня наступного року.

Таблиця 3.17

Зберігання плодів яблуні врожаю, 2000 р.

Результати дослідження свідчать, що існуюча роздрібна торгівля плодово-ягідною продукцією та продуктами її переробки не відповідає споживчим вимогам до якості продукції. Основна частина плодів і ягід реалізується через палатки, ларьки, павільйони. Крім того, що вид торгівлі має відносно вузький асортимент плодів та ягід, незручний для обслуговування населення, невигідний для організації контролю якості плодів та ягід, не відповідає необхідним умовам зберігання якості продукції.

Отже, підвищення якості плодово-ягідної продукції в своєї більшості залежить в основному від удосконалення організації фірмової й оптової торгівлі на регіональному рівні, основне завдання якої полягає в тому, що при мінімумі посередників забезпечити швидке просування плодово-ягідної продукції від виробника до споживача. Налагодження взаємозв’язків сільськогосподарських підприємств з оптовими ринками, агроторговими домами, магазинами, підприємствами громадського харчування зумовлює зниження втрат продукції при транспортуванні та зберіганні.

У ринкових умовах для узагальнення терміну якості плодово-ягідної продукції важливими є питання конкурентоспроможності продукції, ціни та каналів реалізації. Виникає об’єктивна потреба науково-обґрунтованого розрахунку якості продукції з економічної точки зору споживача.

Для визначення впливу споживчого попиту на продукцію розроблена модель оцінки якості плодово-ягідної продукції. Розв‘язання моделі включає наступні етапи:

1.         Визначення технологічних показників якості продукції., до яких були віднесені показники, які характеризують всі стадії виробництва (технологічні, функціональні, нормативні, фізичні, зрілість, хімічний склад, транспортабельність)

2.         Визначення основних крітеріїв споживчого попиту на плоди і ягоди, які були визначені методом анкетного опитування: смакові якості, свіжість продукції, натуральність, зовнішній вигляд, вміст вітамінів, корисність плодів та ягід, мода, термін зберігання дизайн упаковки, маса плодів, рівень цін, знижки при купівлі, помологічний сорт продукції, регіон вирощування, екологічні критерії.

3.         Встановлення позитивного чи негативного зв‘язку між технологічними показниками якості та їх взаємного впливу .

4.         Кількісна оцінка крітеріїв споживчої попиту за технологічними умовами підвищення якості за п’ятибальною системою (1- слабка залежність; 3-середня залежність; 5 – сильна залежність).

5.         Планування виробництва продукції за умов її конкурентоспроможності на регіональному ринку.

6.         Оптимізація факторів підвищення якості плодово-ягідної продукції за технологічними показниками, умовами споживчого попиту та конкурентоспроможності продукції в регіоні.

Модель якості була розрахована для дослідного господарства “Мелітопольське” Запорізького району (додаток Ш).

Показник підвищення якості визначається як добуток коефіцієнта підвищення показників та оцінки факторів. Узагальнюючим показником в моделі є показник оптимізації технологічних умов виробництва для підвищення якості продукції, який визначається як добуток показника підвищення якості та коефіцієнту зв‘язку між крітерієм споживчого попиту та визначеним технологічним показником якості.

, де  (3.1)

де, R – показник оптимізації технологічних умов виробництва з урахуванням споживчого попиту;

a_ij – коефіцієнт зв’язку між i-м критерієм споживчого попиту та j-м технологічним показником якості за п‘ятибальною системою;

x_j – j-й показник якості

Аналіз даних моделі якості визначив, що для умов конкурентоспроможності продукції ДГ “Мелітопольське” основними показниками якості при прогнозуванні подальшого виробництва будуть технологічні і фізіологічні показники та хімічний склад плодів і ягід. Найбільшу частку в структурі узагальненого показника займають смакові якості (5,3%), вміст органічних і мінеральних речовин (5,2%), вміст пектину (5,2%) та цукру і білків (4,8%). Вагомими факторами є також колір (4,8%), зовнішній вигляд (4,6%) та форма плодів (4,1%). Господарство відзначається високим рівнем зберігання та первинної переробки плодів і ягід, тому показники зрілості відіграють неабияку роль.

Ці дані насамперед підтверджуються думкою споживачів Запорізької області, на підставі чого показник якості за такими факторами як смак, свіжість плодів і ягід, корисність продукції були визначені за найвищим балом – 7,0.

Таким чином основними факторами, які дозволять ДГ “Мелітопольське” конкурувати на регіональному рівні, є смакові якості та корисність продукції (а саме вміст цукру, білків, органічних і мінеральних речовин), зовнішній вигляд, зокрема колір і маса плодів, а також різноманіття порід та сортів на ринку.

Отже, якість плодово-ягідної продукції, поряд з ціною реалізації, є одним з основних факторів підвищення її конкурентоспроможності, що дозволяє визначити не тільки взаємозв‘язки між виробниками й об‘єктами ринкової інфраструктури, але і скоригувати обсяги виробництва плодів відповідно попиту на них на ринку, а також гарантувати прибутки партнерам у ланці «виробництво – зберігання – переробка – збут».

Висновки до розділу 3

1. У плані розвитку садівництва Запорізької області на 2010 – 2015 рр. прогнозується виробництво плодів та ягід у всіх категоріях господарств в обсязі відповідно 1563 та 1805 тис. ц, у тому числі зерняткових культур – 512 та 590,5 тис. ц, кісточкових культур – 977 та 1140 тис. ц. З метою удосконалення системи збуту плодово-ягідної продукції та планомірного забезпечення протягом року пропоновані такі канали реалізації продукції в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення (2010 р.): відповідно на переробку 10,0 та 2,0 тис. ц; на ринку – 144,0 та 205,0 тис. ц; комерційним структурам – 213,7 та 78,0 тис. ц, експорт – 110,0 та 250,0 тис.ц.

2. З метою забезпечення необхідного обсягу валових зборів плодово-ягідної продукції обґрунтовані основні елементи удосконалення технології вирощування:

- обґрунтований добір порід і сортів;

- формування та своєчасна обрізка плодових дерев

- внесення в грунт оптимальних доз мінеральних і органічних добрив

- застосування заходів по боротьбі зі шкідниками та хворобами.

3. У сучасних умовах ефективним каналам реалізації є фірмова торгівля, що забезпечує своєчасне постачання продукції на споживчий ринок, визначає низькі ціни на плоди і ягоди і зумовлює збільшення кількості споживачів. Створення фірмової торгівлі в СВК “Фрунзе” Веселівського району дозволило довести рівень товарності в 2003 р. до 91,4%, прибуток від реалізації становив 174,0 тис. грн., рівень рентабельності – 26,7 %.

4. Для подальшого розвитку ефективної системи реалізації плодів і ягід велике значення має створення оптової торгівлі в регіоні. Участь в оптовій торгівлі для сільськогосподарських підприємств рекомендується в тому разі, якщо обсяги реалізації плодів і ягід у сільськогосподарському підприємстві невеликі, продукція швидко псується й потребує термінового продажу.

5. За результатами дослідження пропонується реалізувати плодово-ягідну продукцію через місцеві ярмарки, які дають змогу сільськогосподарським підприємствам налагоджувати безпосередні контакти із споживачами, аналізувати свою торгівельну діяльність та досліджувати ринок, підтримувати зв’язки із постійними оптовими і роздрібними підприємствами.

6. Новим каналом є реалізація плодово-ягідної продукції через електронну систему. Наведена матриця електронних послуг дозволяє сільськогосподарським підприємствам обрати оптимальний вид електронної реалізації продукції залежно від обсягів продажу та характеру діяльності підприємства.

7. Визначені основні показники якості плодової продукції на всіх стадіях її просування від виробництва до реалізації, які забезпечують її поліпшення в ринкових умовах. Дослідженнями встановлено, що основними факторами підвищення якості з технологічної точки зору є добір порід і сортів та дотримання умов зберігання плодово-ягідної продукції. Найбільш пристосованими для довготривалого зберігання вважаються Джонаголд та Ройал Ред Делішес, які забезпечують вихід стандартної продукції відповідно на 97,8 та 96,6 %, при терміні зберігання 230 та 227 діб.

8. Для визначення оптимального співвідношення технологічних показників якості та показників споживчої переваги адаптована модель комплексної оцінки якості плодово-ягідної продукції для ДГ “Мелітопольське”. Найбільшу частку в структурі комплексного показника якості займають смакові якості плодів та ягід (5,3%), вміст органічних та мінеральних речовин (5,2%), наявність пектину (5,2%) та вміст цукру і білків (4,8%), що вказує на необхідність впровадження нових порід і сортів плодів та ягід у господарствах.

Дослідження розвитку виробництва плодово-ягідної продукції у Південному Степу України та шляхів підвищення його ефективності дозволяють зробити наступні висновки та пропозиції:

1.   Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції визначається взаємодією природних, технологічних, організаційних й економічних факторів, а також залежить від факторів зовнішнього середовища та функціонування ринку. Підвищення економічної ефективності забезпечується за рахунок концентрації виробництва і зональної спеціалізації галузі, оптимального розміщення виробництва, підвищення продуктивності садів у підприємствах різних форм господарювання за умов орієнтації їх на вимоги ринку.

2.   За останні роки у Запорізькій області спостерігається тенденція зменшення як загальної площі плодово-ягідних насаджень, так і площ у плодоносному віці (майже в 1,5-2 рази). Сільськогосподарські підприємства області характеризуються низьким рівнем урожайності, який у 2003 р. коливався від 5 до 20 ц/га. Щорічне зменшення валового збору у сільськогосподарських підприємствах становить у середньому 13,7 тис. ц. Основними районами досліджуваної області, які вирощують плодово-ягідну продукцію, є Мелітопольський (49,1% від загального валового збору), Михайлівський (15,7%), Веселівський (7,5), Запорізький (6,9%).

3.   Показник норми прибутку є одним з основних показників ефективності виробництва плодово-ягідної продукції, який розраховується за даними бухгалтерського обліку і включає вартість землі за грошовою оцінкою. Дослідженнями встановлено, що норма прибутку виробництва плодово-ягідної продукції не перевищує 10%.

4.   Дослідження впливу основних організаційно-економічних чинників на ефективність виробництва плодово-ягідної продукції показали: з підвищенням рівня концентрації плодово-ягідних насаджень з 12 до 127 га у середньому на господарство собівартість реалізованої продукції і затрати праці на 1 ц знижаються відповідно у 1,7 та 2,4 рази, водночас урожайність продукції збільшується у 5,6 разів; з підвищенням спеціалізації виробництва від 0,2 до 12,7% затрати праці знижуються на 75%, собівартість 1 ц реалізованої продукції зменшується на 70%, прибуток на 1 га досягає 303,6 грн.; збільшення обсягів валової продукції з 102 до 7200 ц у середньому на господарство дозволяє зменшити затрати праці на 1 ц у 4,6 раза, знизити собівартість 1 ц реалізованої продукції у 3 рази та одержати 349,2 грн. прибутку на 1 га насаджень.

5.   Основними факторами, які впливають на рівень споживання плодів і ягід, є рівень сукупного доходу населення, кількість членів сім’ї, сезонність виробництва, ціни та якість продукції. Основними споживачами плодів та ягід в досліджуваній області є населення, рівень доходу якого перевищує 300,0 грн. Більшість опитуваних віддають перевагу яблукам (83%) і черешні (58%), приділяючи при цьому увагу смаковим якостям (68%) та свіжості продукції (65%).

6.   Основними концептуальними положеннями розвитку виробництва плодово-ягідної продукції мають бути: підвищення родючості ґрунтів, збереження та ефективне використання ресурсів, стабілізація і нарощування обсягів виробництва, зменшення собівартості, підвищення якості та розширення асортименту продукції, налагодження взаємозв’язків між сільськогосподарськими підприємствами і підприємствами ринкової інфраструктури. Обсяг виробництва плодів і ягід у 2010 р. становитиме 156,3 тис. тонн, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – 76,5 тис. тонн, у 2015 році – відповідно 180,5 і 98,5 тис. тонн.

7.   У підвищенні ефективності виробництва плодово-ягідної продукції пріоритетним напрямом повинне стати впровадження інтенсивних технологій вирощування плодово-ягідних культур. Економічна оцінка інтенсивної технології виробництва черешні в умовах Південного Степу показала, що при затратах праці 1103 люд.-год. та виробничих затратах 6011 грн. на один гектар урожайність досягне 80 ц/га, рівень рентабельності виробництва черешні становитиме 530,7%, що в 1,4 раза більше, ніж при існуючій технології.

8.   Впровадження запропонованої схеми каналів реалізації плодів та ягід дозволить сільськогосподарським підприємствам швидко реагувати на зміни кон’юнктури ринку залежно від вибору каналів реалізації. Важливим питанням удосконалення системи реалізації продукції є формування власної торгівлі сільськогосподарськими підприємствами, реалізація плодово-ягідної продукції через місцеві ярмарки та електронну систему Internet. Так, через власні магазини у 2010 та 2015 рр. прогнозується реалізовувати відповідно 11,5 та 12,8 тис. тонн плодів та ягід, або 16,7 та 13,1% товарної продукції.

9.   Участь в електронній торгівлі сільськогосподарськими підприємствами може здійснюватися залежно від розміру і спеціалізації господарств та коливатися від надання інформації в електронній мережі до реалізації продукції безпосередньо за допомогою мережі Internet. Нормативні витрати на створення електронного магазину та інформаційної сторінки в електронній мережі відповідно становлять 5,4 і 5,2 тис. грн.

10.Визначення оптимального співвідношення технологічних показників якості і споживчого попиту та адаптація моделі оцінки якості продукції на прикладі ДГ “Мелітопольське” Запорізької області свідчить, що найбільшу питому вагу в структурі комплексного показника якості займають смакові якості плодів (5,3%) та хімічний склад (4,8-5,2%). При плануванні виробництва для конкурентоспроможності продукції необхідно приділити увагу підвищенню таких показників якості як фізіологічні, нормативні та хімічний склад.

Таким чином, тільки на засадах комплексного системного підходу до визначення розвитку галузі садівництва можна забезпечити подальше збільшення валового виробництва плодово-ягідної продукції та рівнів товарності й рентабельності виробництва як основних умов підвищення ефективності виробництва.

Похожие работы

Інтегральна ефективність діяльності

Скачать

71260

17

2

... підвищення ефективності діяльності підприємства. Кожен керівник, підприємець чи менеджер підприємства мусить знати, що абсолютно досконалого стилю управління для усіх випадків не існує. Загальна ефективність діяльності підприємства залежить від того, коли, де, як і по відношенню до кого застосовується відповідний стиль управління. Відомо, що стиль управління, в якому поєднані професійна компетентн ...

Стандартизація, уніфікація та сертифікація продукції та їх економічна ефективність

Скачать

102999

2

1

... того, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям відповідають встановленим законодавством вимогам. [6] Відповідно до ст. 13 Декрету КМУ «Про стандартизацію та сертифікацію» сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну. Сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те органами з сертифікації – підприємствами, ...

Облік собівартості продукції рослинництва

Скачать

64075

6

0

... коли виготовляється складна продукція, яка довго коштує з тривалим циклом виробництва. Основною вимовою позамовного методу є точний облік витрат та відокремлення їх по кожному замовленню (роботі) від витрат по інших замовленнях. 4.2 Загальні принципи обчислення собівартості продукції рослинництва Калькулювання на будь-якому підприємстві, незалежно від його виду діяльності, розміру і форми ...

Технологія виробництва вина

Скачать

80730

9

4

... Для іммобілізації дріжджів у виробництві ігристих вин перспективне впровадження альгінату натрію харчового, каррагинана і филлофорина харчового. Для стабілізації перлових вин застосовують аллилгорчичное масло. 2.4 Проблеми у технології виробництва вина, заходи їх попередженню. Фальсифікація вина Серед помутнінь превалюють кристалічні, далі слідують колоїдні, включаючи оборотну і необоротну ...