4. Системи вентиляції житлових та громадських споруд

Вентиляція передбачається для створення і підтримання установлених нормами параметрів повітряного середовища будівель та споруд. Ефективність вентиляції приміщень у великій мірі залежить від правильного вибору і розташування пристроїв для подачі та видалення повітря. В свою чергу загальна ефективність вентиляції залежить від правильної організації видалення повітря із приміщення. Суттєвим при розподілі параметрів повітря в об'ємі приміщення є правильний вибір конструктивних рішень припливних пристроїв.

Системи вентиляції вибирають з урахуванням призначення будівлі, її об'єму, характеру шкідливостей, які виділяються, кліматичного району будівництва даного об'єкта, наявності вторинних теплових ресурсів і вимог до систем вентиляції. При цьому керуються відповідними будівельними нормами і правилами .Основними принципами організації вентиляції є:

•  застосування місцевої витяжної вентиляції при її максимальній ефективності;

•  загальнообмінна вентиляція повинна забезпечувати асиміляцію теплонадлишків та розбавлення шкідливостей до ГДК, а також видалення забрудненого повітря з метою підтримання нормованих параметрів повітря у приміщенні;

•  припливне повітря необхідно подавати таким чином, щоб воно надходило в робочу зону чистим, а його параметри відповідали санітарним нормам.

Складність прийнятого рішення вентиляції визначається з техніко-економічних міркувань. Забезпечення нормованих параметрів повітряного середовища повинно відбуватися за допомогою найбільш дешевих і простих способів. За цією ознакою способи створення і підтримки нормованих параметрів можна розташувати в такій послідовності: природна вентиляція; змішана (природна і механічна) вентиляція; механічна вентиляція з випарним охолодженням, тобто від простого і дешевого до складного і дорогого.

Вентиляція приміщень житлових будівель призначена для видалення надлишків теплоти, вологи, вуглекислого газу, які виділяються людьми, інших шкідливих виділень у результаті процесів приготування страви тощо. За існуючими нормами [5, 20, 33] в цих будівлях влаштовують витяжну вентиляцію з верхньої зони приміщень кухонь, санітарних вузлів, ванних і душових кімнат, а в деяких випадках і житлових кімнат. Надходження повітря відбувається неорганізовано через кватирки і нещільності в зовнішніх огороджуючих конструкціях. Вентиляція передбачається з природним спонуканням, яка проектується відповідно до вимог [5].

Повітрообмін в приміщеннях житлових будівель з урахуванням нормованої площі на одну людину приймається 3 м3/год на 1 м2 житлової площі. Виходячи із необхідності вентиляції кухонь, мінімальна кількість видаляючого повітря складає: для кухонь квартир з електроплитами - не менше 60 м3/год; з газовими 2-камфорочними плитами - не менше 60 м3/год, з 3-камфорочними плитами - не менше 75 м3/год, з 4-камфорочними плитами - не менше 90 м3/год. Із ванних і індивідуальних санвузлів кількість видаляючого повітря складає по 25 м3/год, а із суміщеної ванни та санвузла - 50 м3/год.

Схема повітрообміну в житлових будівлях така: зовнішнє повітря надходить безпосередньо в житлові приміщення, а видаляється через видаляючі канали кухонь та санвузлів. В квартирах із чотирьох і більше кімнат передбачається додаткове видалення із усіх кімнат, за винятком двох ближчих до кухні. Така схема повітрообміну надає можливість руху чистого зовнішнього повітря в житлові приміщення, а потім із них в сторону побутових приміщень.

В гуртожитках і готелях витяжна вентиляція влаштовується в спальних кімнатах, санвузлах і підсобних приміщеннях, крім вестибюлів та складових кімнат. В готелях підвищеної категорії рекомендується влаштовувати подачу повітря у верхню зону житлових приміщень санвузлів і ванних кімнат.

Вихідні канали природної вентиляції влаштовують у внутрішніх стінах (капітальних несучих) або можуть бути приставними за відсутності внутрішніх капітальних стін. Всередині зовнішніх стін канали влаштовувати забороняється із-за можливої конденсації водяної пари, що призводить при замерзанні та розмерзанні конденсату до руйнування стін. При улаштуванні приставного каналу до зовнішньої стіни обов'язково між ним та стіною передбачається зазор не менше 5 см. Конструкції вентиляційних каналів зображено на рисунку 4.

Мінімально допустимий розмір вентиляційних каналів у цегляних стінах Уг х Уг цеглини (140x140 мм). Відстань між суміжними каналами та між каналами і поверхнею стін повинна бути не менше У цеглини (140 mm). Мінімальний розмір приставних повітропроводів із блоків або плит становить 100x150 мм. У приміщеннях із нормальною вологістю приставні канали виконуються з гіпсошлакових або гіпсоволокнистих плит, а при підвищеній волозі - із шлакобетонних або бетонних плит товщиною 35-40 мм. У сучасних великопанельних будівлях вентиляційні канали виготовляють у вигляді спеціальних блоків або панелей із бетону, залізобетону тощо. Форма перерізу каналів є кругла, якнайбільш раціональна. Конструкцію вентиляційних блоків зображено на рисунку 5.

Рис. 4. Конструкції вентиляційних каналів і повітропроводів:

в - в цегляних внутрішніх стінах; 6- в борозні внутрішньої стіни при закриванні плитами; в - підвісний повітропровід під стелею; г - приставні вертикальні канали; д - розташування каналів у внутрішніх стінах із вмонтованими шафами; є - канали з сухої штукатурки в перегородках; 1 - цегляні стіни; 2 -штукатурка; 3 - гіпсошлакові плити; 4 - перекриття; 5 - сталева підвіска; 6 -кріплення розмірами 50x50x4 мм

Для будівель поверховістю до п'яти вентиляційні блоки виготовляють з індивідуальними каналами для кожного поверху (рис. 5, а), а для будівель поверховістю більше п'яти вентиляційні блоки виготовляють із перепускним каналом через один або більше поверхів (рис. 5, б). Дана конструкція дає можливість скоротити площу, яка зайнята каналом. Крім цього, такий блок має канал (рис. 5, в), до якого можуть приєднуватися вертикальні канали з поверхів.

Використання каналів (рис. 5) дає можливість забезпечити пожежну безпеку вентиляційних систем, звукоізоляцію та виконання санітарно-гігієнічних вимог.

Рис. 5. Конструкція вентиляційних блоків багатоповерхових будівель:

а - з окремими каналами при поверховості до п'яти; б - з похиленим перепускним каналом при поверховості будівлі більше п'яти; в - з двома каналами супутниками.

Видалення повітря з кухонь і приміщень санвузлів багатоповерхових будівель відбувається з використанням збірних вертикальних каналів - колекторів, до яких приєднуються вихідні канали з окремих приміщень під стелею (рис. 6, а). Використовується також схема видалення повітря з улаштуванням горизонтальних збірних колекторів (рис. 6, б). При такій схемі до одного колектора необхідно приєднувати канали з п'яти приміщень поверхів, які розташовані нижче. Горизонтальні колектори виконуються у вигляді підшивних каналів.


Рис. 6. Розташування каналів природної вентиляції багатоповерхових житлових і громадських будівель (схема) :

а - система з вертикальним колектором; б - система з горизонтальним колектором; 1 - отвір для видалення повітря; 2 - вертикальний колектор; З - відгалуження від колектора; 4 - витяжна вентиляційна шахта; 5 -регулюючий клапан; 6 - горизонтальний колектор

Необхідно зазначити, що не можна об'єднувати системи витяжної вентиляції квартир, приміщень гуртожитків і готелів із системами вентиляції громадських приміщень (магазини, столові, кафе тощо), які розташовані на перших поверхах будівель.

Радіус дії витяжних канальних систем природної вентиляції рекомендується приймати не більше 8 м із-за умови стабільності їх роботи. Витяжні вентиляційні системи закінчуються вентиляційними шахтами з металевим зонтом, а з метою використання сил вітру -дефлектором у випадку без теплих горищ. Теплі горища рекомендується передбачати для будівель висотою 9 поверхів і більше. Схему будівлі з теплим горищем зображено на рисунку 7. Конструкція теплого горища складається з перекриття, зовнішніх стін і горищної покрівлі, яка виконується зазвичай з утепленням або без нього. Конструктивно зовнішні стіни теплого горища не відрізняються від стін будівлі. На горищі не має бути наскрізних отворів, крім невеликих світлових засклень. Вхід на тепле горище проектується зі сходинкових кліток через герметичні двері.

Рис. 7. Тепле горище (схема):

1 - машинне відділення ліфта; 2 - витяжна вентиляційна шахта; 3 - панель покриття; 4 - опорна панель; 5 - панель покриття лотка; 6 - оголовок вентиляційного блока; 7 - панель горищного перекриття; 8 - водостічний стояк

Висота теплого горища повинна бути не менше 1,6 м. Випуск повітря на тепле горище здійснюється через оголовки, які ставляться на вентиляційних блоках. Використання дефлекторів у витяжних вентиляційних системах з природним спонуканням обґрунтовується за результатами аеродинамічного розрахунку, коли втрати тиску в системі більші наявного гравітаційного тиску. Конструктивно дефлектор типу ЦАП (центральний аерогідродинамічний інститут) зображено на рисунку 8.

Дефлектор - це насадка, яка встановлюється на гирлі повітропроводу або шахти, або безпосередньо над вихідними отворами покриття, суміщеного з перекриттям промислової будівлі. Робота дефлектора відбувається з використанням енергії потоку повітря внаслідок дії вітру. Під час набігання вітрового потоку на дефлектор у лобовій його частині утворюється зона надлишкового тиску (приблизно 2/7 периметра), а в останній частині - зона розрідження, через що збільшується ефект видалення повітря із приміщення.

У будівлях сучасних готелів проектуються припливно-витяжні загальнообмінні з механічним спонуканням системи вентиляції, схеми яких подано на рисунку 9. Як правило, в підвальних приміщеннях влаштовують припливні камери для обробки припливного повітря, а на технічному поверсі - обладнання витяжних вентиляційних систем (вентилятор, регулюючі пристрої тощо). Якщо поверховість будівлі десять і більше, то на двох верхніх поверхах на вентиляційних вітропроводах обов'язково передбачаються автоматичні зворотні апани, а на припливних та витяжних шахтах технічних поверхів - апани, які автоматично відкриваються під час зупинки вентилятора при підвищенні температури повітря в шахті до 50 °С.

Рис. 8. Дефлектор ЦАП (схема):

1 - патрубок вентиляційної системи; 2 - насадка-дифузор; 3 - оголовок (корпус); 4 - кріпильні стояки; 5 - зонт; 6 - конусний відбивач природних опадів

Вентиляція приміщень магазинів, підприємств побутової» обслуговування населення, підприємств громадського харчування, бань, пралень створюється відповідно до будівельних норм і правил для даних будівель.

Рис 9. Системи загально обмінної припливно-витяжної з механічним спонуканням вентиляції багатоповерхових житлових і громадських будівель (схеми):

а - системи з вертикальними колекторами; б - системи з горизонтальними колекторами-збірниками; 1 - отвори на видалення повітря, 2 -вертикальний колектор; 3 - відгалуження від колектора, 4 -зворотні клапани (самозакривні); 5 - автоматичний клапан; 6 - вентилятор, / -клапан; 8 - отвори для подачі повітря; 9 - припливна камера

 

Магазини. Основними приміщеннями є торгові зали, повітрообмін яких знаходять шляхом розрахунків і визначення максимальна кількості повітря з умов асиміляції надлишків тепла, видалення вологи, позбавлення вуглекислого газу до ГДК, які надходять у приміщення від обслуговуючого персоналу та покупців. Обов'язкова перевірка вітрообміну за санітарними нормами. Магазини, які знаходяться в будівлях іншого призначення, повинні мати самостійні системи вентиляції. В охолоджуючих камерах для зберігання овочів і фруктів проектується припливно-витяжна система вентиляції. Підприємства Побутового обслуговування населення. Основними шкідливостями Технологічних приміщень є гази й пара технологічних процесів (за даними технологів), теплота, волога, пил. Джерелами шкідливостей є технологічне обладнання, люди, сонячна радіація, електродвигуни, відкриті дзеркала ванн із різними хімічними речовинами тощо. Повітрообмін приміщень із машинами знежирення повинен бути не меншим п'ятнадцятикратного (15 гол"1). Крім цього, дані приміщення працюють з дисбалансом під час подачі у приміщення (30%) припливного повітря. Різниця повітрообміну (70%) подається в суміжні приміщення. Дане положення створюється для запобігання забруднення більш чистих приміщень.

Підприємства громадського харчування. Приміщення підприємств громадського харчування поділяють на три основні групи залежно від х призначення та технологічного спрямування: гарячі цехи для приготування страви, які працюють одночасно з мийками посуду; допоміжні приміщення, в тому числі складські; адміністративні й побутові приміщення. Основними шкідливостями, які надходять у приміщення підприємств громадського харчування, є теплота від технологічного обладнання, від електродвигунів, людей, страви, сонячної радіації; волога від технологічних процесів, людей, страви, а Також вуглекислий газ, який виділяється при диханні людей.

Повітрообміни приміщень беруться за результатами розрахунків на асиміляцію теплоти, видалення вологи та розбавлення вуглекислого газу до ГДК наступного призначення: зали приймання страви, «здавальні, буфети, гарячі цехи, приміщення для випікання кондитерських виробів, мийки столового й кухонного посуду, судків, тири. Повітрообміни всіх інших приміщень розраховуються за кратністю.

Системи вентиляції підприємств громадського харчування, розташованих у приміщеннях іншого призначення, проектуються окремими від систем вентиляції цих приміщень. Рециркуляція повітря у Приміщеннях не допускається. Температуру повітря, яке видаляється І) залів і гарячих цехів підприємств громадського харчування, визначають з урахуванням градієнта температури по висоті.

Надходження шкідливостей у вигляді теплоти та вологи від людей визначаються з урахуванням виду робіт: в гарячих цехах – помірної середньої важкості), в залах - легкої. Санвузли і душові на підприємствах громадського харчування обладнуються самостійними витяжними системами. Надходження повітря в ці приміщення відбувається через суміжні приміщення.

Театри обладнуються механічними припливно-витяжними загальнообмінними системами вентиляції, які є самостійними для глядацького та сценічного комплексів, кімнат для паління, санітарних вузлів, підсобних при буфетах, світло-проекційних. Вентиляцію кімнат для паління та санвузлів допускається об'єднувати в одну систему. Основними шкідливостями, з якими бореться вентиляція, є: теплота, волога та вуглекислий газ від глядачів та артистів і обслуговуючого персоналу, теплота від освітлення штучного та сонячної радіації. Розрахунковим береться більший повітрообмін із можливих.

Для систем вентиляції глядацького залу та інших приміщень можна використовувати рециркуляцію повітря, причому кількість припливного зовнішнього повітря береться більшою з повітрообмінів, розрахованих за санітарними нормами не менше 20 м3/год повітря на 1 людину і на розбавлення вуглекислого газу до ГДК. Повітря, яке надходить у приміщення театру, з урахуванням рециркуляції обов'язково очищується від пилу. Припливні отвори систем вентиляції обладнуються регулюючими повітророзподільниками. Системи вентиляції повинні мати пристрої віброшумопоглинання, автоматичного регулювання, дистанційного та місцевого контролю і сигналізації!

Кінотеатри. Приміщення кінотеатрів обладнуються припливно-витяжними загальнообмінними системами вентиляції. Подача повітря виконується механічними системами припливної вентиляції з підігріванням повітря в холодний період року. Видалення повітря із глядацьких залів і інших приміщень, крім комплексу приміщень кінопроекційної, здійснюється системами витяжної вентиляції з природним спонуканням. В багатозональних кінотеатрах із загальною місткістю залів до 800 місць треба передбачати обслуговування однією системою припливної вентиляції декількох глядацьких залів, при цьому необхідно для кожного глядацького залу проектувати за розрахунками пристрій зонального підігрівання повітря і додатковий шумоглушник. Підігрівання повітря в основних калориферах припливної центральної вентиляційної камери необхідно передбачати до +6 °С.

Системи вентиляції кінотеатрів допускається проектувати за схемою з двома вентиляторами. Продуктивність рециркуляційно-витяжного вентилятора треба брати рівною об'єму рециркуляційного повітря. У глядацьких залах при ширині залу близькій до довжини припливне повітря подається через отвори з стелі біля однієї із бокових стін (або торцевої стіни, залежно від того, яка із стін довша). Видалення повітря відбувається через отвори в стелі біля протилежної бокової (або торцевої) стіни. Можливо також подавати повітря через отвори в стелі біля бокових (торцевих) стін, а видалення повітря через отвори в середині стелі. За наявності у глядацькому залі балконів припливне повітря подається під стелею балкона зі сторони проекційної в об'ємі, визначеному за кратністю, який відповідає кількості місць на балконі.

Припливне повітря в фойє подається у верхню зону окремою системою вентиляції або суміщеною з припливною системою глядацького залу. Приміщення санітарних вузлів та кімнати для паління обладнуються витяжними з механічним спонуканням загальнообмінними системами вентиляції. Подача припливного повітря в об'ємі видалення з цих приміщень організовується в суміжні з ними приміщення (фойє, кулуари тощо). Припливне повітря у вестибюль може подаватися через фойє, розподільчі кулуари або безпосередньо у вестибюль.

Можна об'єднувати в загальну систему видалення повітря із санітарних вузлів і кімнат для паління. Із приміщень кінопроекційної і одночасно від кінопроекторів, перемоточної, кімнат кіномеханіка і радіовузла, майстерні кіномеханіка видалення повітря відбувається за допомогою витяжної загальнообмінної з механічним спонуканням вентиляційної системи. При цьому можлива рециркуляція частини повітря з кінопроекційної.

Клуби обладнуються припливно-витяжними системами вентипяції, які є самостійними для приміщень глядацької та клубної частин з обслуговуючими і адміністративними приміщеннями. У глядацькій частині проектується припливна вентиляція з механічним спонуканням для глядацького залу з використанням рециркуляції повітря, фойє та обслуговуючих глядацького залу приміщень. Самостійними проектуються витяжні системи механічної вентиляції із убиралень, кімнат для паління, кіноапаратної, кімнат для артистів, акумуляторних та кислотних. Природне видалення повітря: з глядацького залу, приміщення сцени, адміністративно-господарських приміщень.

У клубній частині передбачається така вентиляція: самостійна припливна з механічним спонуканням - в кімнатах роботи гуртків, бібліотеках, вестибюлях, готельних, виставкових залах, приміщеннях дитячого сектора; окрема самостійна припливна з механічним спонуканням - для спортивного залу, яка може бути суміщена з повітряним опаленням, при цьому дозволяється рециркуляція повітря; природна витяжна - для всіх інших приміщень, крім убиралень та душових кімнат, в яких проектується витяжна механічна загальнообмінна вентиляція. Видалення повітря з глядацького залу передбачається через отвори в площині стелі або в площині верхньої частини стіни біля порталу чи перед завісою. Забір повітря на рециркуляцію відбувається від витяжних вентиляційних систем глядацького залу, або окремими системами через отвори, розташовані у верхній частині площини внутрішніх капітальних стін.

Технічні рішення схеми подачі припливного повітря повинні виключати утворення застійних непровітрюючих зон. У приміщеннях фойє і кулуарах проектується тільки подача припливного повітря у верхню їх частину з 10% позитивним дисбалансом щодо об'єму повітря, яке видаляється із приміщень буфету, убиралень, гардероба і кімнат для паління з додатковим 2-х кратним притоком у вестибюль.

 


Информация о работе «Вентиляція та кондиціювання житлових та громадських споруд»
Раздел: Строительство
Количество знаков с пробелами: 55164
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 17

Похожие работы

Скачать
304576
89
18

... Чарка, стакан 4 320 2 80 400 Столові прибори (комплект) 4 320 2 80 400 Далі наведемо характеристику посуду, який будуть використовувати в комплексному закладі ресторанного господарства (табл. 2.8–2.11). Таблиця 2.8. Характеристика та призначення класичного вітчизняного порцелянового та фаянсового посуду Найменування Розміри, мм Місткість, см3, порцій Призначення ...

Скачать
86497
13
11

... і розрахунок основного обладнання 4.1 Характеристика котлів марки ДЕ-4–14ГМ У зв'язку з розширенням котельні виникає потреба вибору котельного агрегату. Зважаючи на те, що котли ДЕ-4–14ГМ мають високий ККД та добре зарекомендували себе в роботі, а також підходять для розширення своєю потужністю, обираємо саме цей котел. Газомазутні парові вертикальні водотрубні котли типу ДЕ призначені для ...

Скачать
36510
0
19

... через однакові відстані, можна установлювати на підлозі цехів або підвішувати на колонах. Опалювальні агрегати можуть використовувати в цивільних будинках: школах, дитячих садках, магазинах та ін. Сучасна конструкція такого агрегату (GOLD шведської фірми "PM-Luft - виробника вентиляційного обладнання) показана на рис.10. Установка є припливно-витяжною, обладнана пристроями для обробки двох поток ...

Скачать
23331
5
3

... 25 1.2 Генплан Генеральний план затверджується і є основним юридичним документом і затверджується в порядку, встановленому Містобудівним кодексом і законами або іншими нормативними правовими актами. Житловий п’ятиповерховий будинок запроектовано в київській області смт. Мотовилівка Фастівського району. Генплан має прямокутну конфігурацію з розмірами сторін: x м. Рельєф ділянки спокійний, ...

0 комментариев


Наверх