Методи завантаження модулів

1.5 Методи завантаження модулів.

Методи завантаження істотно впливають на час реалізації завантаження, що має особливо велике значення при роботі в діалоговому режимі. Після коректування програми в загальному випадку потрібно зробити перезавантаження всіх програм з редагуванням внутрішніх і зовнішніх зв'язків.

Завантаження модулів може відбуватися по декількох стратегіях:

у порядку їхнього збереження в бібліотеці;

у послідовності заздалегідь привласнених їм номерів;

відповідно до ієрархії підпорядкованості.

1.6 Засоби автоматизації розробки програм.

Завдання трансляції полягає в аналізі розробленого програмістом вхідного тексту програми, записаного мовою програмування, його контролі і перетворенні у вихідний текст, яким може бути або програма для реалізуючої ЕОМ, або проміжна мова. Система трансляційних засобів складається з взаємозалежних трансляторів з кожної мови програмування. Така система дозволяє виключити дублювання функцій і компонент трансляторів з мов нижніх рівнів у трансляторах з мов верхнього рівня. Для одержання малого розширення програм вимагаються транслятори з алгоритмічних мов програмування, що мають багатопросмотровую структуру.

Транслятор з алгоритмічної мови вирішує наступні задачі:

лексичний контроль проводиться при першому перегляді тексту, при цьому виконується ряд інших функцій транслятора, зв'язаних з виділеними в процесі синтаксичного аналізу конструкціями мови, - складання списку глобальних перемінних, міток і ін.;

розподіл пам'яті локальних перемінних програмних модулів виробляється транслятором по фіксованій для реалізуючої ЕОМ логіку з використанням типу, довжини і розмірності масиву, зазначених в описі перемінних; організація локальної пам'яті значною мірою визначається структурою ПЕОМ і залежить від способів адресації, наявності апаратної вибірки перемінного числа бітів, системи модифікації і т.д.;

семантичний контроль використання величин у різних конструкціях програми здійснюється після того, як визначені характеристики усіх величин, застосовуваних у програмі (локальних і глобальних перемінних, констант);

оптимізація програм проводиться по тексту вхідною мовою чи проміжною мовою, структура якого пристосована для рішення даної задачі;

генератор команд формує машинну команду з її складових, інформація про які отримана в результаті трансляції програми; будь-яка машинна команда може бути представлена як сукупність полів: код операції, операнд, база, індексація, ознаки типу адресації, ознаки умов;

завантажник, використовуючи редактор зв'язків, робить комплексування або всі об'єктні модулі, що містяться в бібліотеці, або частини модулів, що підлягають налагодженню.

Результатом трансляції програм є модуль. Модулі складаються з керуючої й інформаційної частин.

Керуюча частина містить дані, що використовуються завантажником для редагування і завантаження програми (початкова адреса трансляції, словники переміщень і зовнішніх імен, різні ознаки, що характеризують структуру програми і методи завантаження).

Інформаційна частина містить програму модуля в кодах реалізуючої ЕОМ у формі, необхідної для роботи завантажника.

Існують наступні типи модулів: абсолютний - інформаційна частина модуля набудована на те місце пам'яті, де він буде виповнюватися; об'єктний - результат трансляції програми, у керуючій частині містить інформацію, по якій її інформаційна частина редагується по внутрішніх і зовнішніх зв'язках; завантажувальний - результат об'єднання декількох об'єктних модулів в один модуль, готовий до виконання.

2. Опис програми “Price for Print”

2.1 Короткий опис підприємства де буде експлуатуватися програма.

Дана програма була розроблена спеціально для підприємства “Cross Print”, на якому я проходив виробничу практику. Це підприємство займається випуском друкарської продукції (брошур, буклетів, книг). Швидко зростаючі потреби підприємства і кількість клієнтів змушує його впроваджувати в процес своєї роботи нові технології такі як розробка автоматизованих систем, автоматизованих робочих місць (АРМ) із прикладним програмним забезпеченням.

Програма “Price for Print” покликана прискорити роботу менеджера з продажу підприємства “Cross Print” тобто фактично автоматизувати його роботу.

2.2 Інтерфейс програми.

“Price for Print” призначена для підрахунку ціни за надані друковані послуги.

Програма складається з трьох форм:

Головна форма “Замовлення”

Мал. 1 Головна форма, сторінка 1 “Замовлення”

На головній формі розташовані три сторінки на мал.1 представлена 1 сторінка “Замовлення”. На цій сторінці менеджер (користувач) вводить дані по яких будить розраховуватися ціна замовлення.

Головна форма “Клієнти”

Мал. 2 Головна форма, сторінка 2 “Клієнти”

На другій сторінці “Клієнти” менеджер (користувач) вводить дані про клієнта, що зробив замовлення і часові рамки (дата оформлення замовлення, дата виконання замовлення).

Головна форма “Рахунок”

Мал. 3 Головна форма, сторінка 3 “Рахунок”

На сторінці три “Рахунок” видається звітна інформація з вартості замовлення, про замовника, про найменування продукції і матеріалів.

Друга форма “База даних”

Мал. 4 Форма 2 “База даних”

В другий формі “База даних” можна зробити запис у базу, даних які використовуються при обчисленні ціни замовлення.

Третя форма “Про програму”

Мал. 5 Форма 3 “Про програму”

Остання третя форма представляє менеджеру (користувачу) інформацію про розробника програми і попереджає про захист усіх прав.

3. Розрахунки.

3.1 Розрахунок собівартості однієї одиниці продукції.

Для того щоб одержати усю вартість замовлення необхідно знайти спочатку собівартість однієї одиниці продукції. У мене в програмі собівартість визначається по наступній формулі:

“Собівартість” = [ (“Вартість папера”*“Кількість аркушів”+“Вартість чорнила”*“Кількість аркушів”*“Кількість сторін”+“Вартість майстер плівки”*“Кількість майстер плівки”)/“Кількість екземплярів” ]

3.2 Розрахунок вартості замовлення.

Головним вихідним параметром у даній програмі є “Вартість замовлення” до його розрахунку варто підходити дуже ретельно тому що найменша помилка в розрахунках може привести до великих фінансових утрат. Розрахункова формула не дуже складна от її вид:

“Вартість замовлення” = [ “Собівартість”*“Коефіцієнт корекції”*“Кількість екземплярів” ]

“Коефіцієнт коректності” - це коефіцієнт який містить у собі різні виробничі витрати (брак, витрати на роботу верстата і т.і.).

Аналіз результатів

Вихідні результати програми цілком задовольняють потреби менеджера, підвищують ефективність і швидкість його праці.

Нижче приведені графіки роботи менеджера:

Проаналізувавши ці графіки можна зробити висновок що ефективність роботи менеджера підвищилася в де кілька разів. Це значно підвищує потенціал підприємства в цілому.

Список литературы

Кирилов В.В. Основи проектування реляційних баз даних: Навч. посібник. – Спб.: ІТМО, 1994. – 90 с.

Сєргєєв О.П. Borland Delphi. – К.: ДЦКСТ, 1998. – 83 с.

Фаронов В. В. Delphi 5 керівництво програміста. – М.: “Нолидж”, 2001. – 880 с.

Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 261 с.

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://www.monax.ru/