В потрійному розмірі -

1. в потрійному розмірі -

· час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, насильно вивезених з тимчасово окупованої території;

· робота в м. Ленінград в період його блокади в роки Великої Вітчизняної війни з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року.

· громадянам, необгрунтовано притягнутим до кримінальної відповідальності, необгрунтовано репресованим і згодом реабілітованим, час тримання під вартою, в також час перебування на примусовому лікуванні.

2.   в подвійному розмірі:

· час перебування в м Ленінград у період його блокади в роки Великої Вітчизняної війни з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року;

· робота і лепрозорних і протичумних закладах, у закладах по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальних закладів.

Згідно Правил[46] до загального трудового стажу, що дає право на отримання допомоги у разі тимчасової непрацездатності зараховується стаж роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності або роботи, протягом якої працівник підлягав обов’язковому соціальному страхуванню, незалежно від характеру і тривалості роботи і тривалості перерв. До загального трудового стажу зараховуються також:

1.   служба у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військ МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законі України, а також в органах внутрішніх справ;

2.   час перебування громадян на альтернативній (невійськовій) службі[47];

3.   час перебування на службі в митних органах;

4.   період перепідготовки та навчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах та період одержання допомоги(у тому числі матеріальної) по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»[48];

5.   час догляду одному з батьків за потерпілою дитиною внаслідок Чорнобильської катастрофи до досягнення нею віку 12 років[49];

6.   час відпусток у зв’язку з вагітністю і пологами, частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною, тривалість якої визначається медичним висновком, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку;

7.   період, протягом якого батьки - вихователі були зайняті у дитячому будинку сімейного типу вихованням дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківських прав;

8.   час навчання на курсах і у школах із підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації і перекваліфікації, якщо направленню на курси чи у школу безпосередньо передувала робота або служба у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військ МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законі України, а також в органах внутрішніх справ;

9.   час роботи або виробничої практики на робочих місцях і посадах, що оплачуються, у період навчання у вищому закладі освіти;

10.час навчання у професійно-технічному закладі освіти[50];

11.час вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу;

12.час вимушеного прогулу особи, взятої під захист;

13.термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв’язку з незаконним відстороненням від роботи (посади).

До загального стажу не враховуються:

1.   час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним[51];

2.   час навчання у вищому закладі освіти ( у тому числі на підготовчих відділеннях), в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі з денною (очною) формою навчання;

3.   час роботи засуджених у колонії-поселення і відбування виправних робот без позбавлення волі за місцем роботи, якщо інше не передбачено законом.

Надбавки за вислугу років державним службовцям обчислюються за фактично відпрацьований час виходячи із посадового окладу з урахуванням доплат за ранг і в залежності від стажу державної служби, визначеного відповідно до Порядку [52].

4. Порядок встановлення трудового стажу.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка[53].

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника [54]. Трудова книжка ведеться на всіх працівників підприємств, установ і організацій усіх форм власності, які пропрацювали на них понад п’ять днів. При влаштуванні на роботу працівники зобов’язані подати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується акуратно кульковою ручкою або ручкою з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору : «05.01.1993 р.» Запис завіряється при звільненні печаткою.

Запис при звільненні у трудовій книжці провадиться з додержанням правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запис; у графі 2 - дата звільнення (10.08.99 р.); у графі з - підстава звільнення («Звільнений за власним бажанням ( наприклад) у зв’язку із зарахуванням до вищого навчального заклад , ст. 38 КЗпП України»); у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис - наказ. розпорядження, його дата і номер.

Днем звільнення вважається останній день роботи, в яки трудова книжка. оформлена згідно чинного законодавства, повинна бути видана на руки працівника. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається лише за письмовою згодою працівника.