Навигация
2.5 Злочинна організація
Злочинна організація найбільш небезпечна форма співучасті. Нормування її частіше всього свідчить про наслідки винних скоїти посягання, неможливе дія однієї особи,
Злочинною організацією визначається стійке обеднання двох і більше осіб, що організувалися для спільної злочинної діяльності.
Історичними ознаками злочинної організації є:
І/ згуртованість співучасників - відданість кожного співучасника організації, готовність жертвувати всім для досягнення мети.
2/ стійкість організації - утворення організації для вчинення багатьох злочинів, намір надовго чинити злочини або вчинити один що вимагав спеціальної злочинної діяльності.
Іншими ознаками ж є:
І/ розроблений і схвалений учасниками організації план злочинної діяльності або вчинення певного злочину,
2/ розподіл ролей;
З/ наявність організатора /керівника/ організації;
4/ прикриття своєї діяльності, як своїми силами, так із допомогою сторонніх осіб;
5/ вербування нових членів;
б/ наявність загальних правил поведінки, ієрархія стосунків, наявність матеріальної бази.
Особливість кримінальної відповідальності співучасників за організовану злочинну діяльність полягає в тому» до створення такої організації містить в діях співучасників закінчений злочин.
але учасники злочинної організації несуть кримінальну відповідальність лише за ті злочини, в яких вони брали участь. Ті особи, які не брали безпосередньо участі в якомусь окремому злочині, підлягають відповідальності за членство в цій організації.1
Чинне кримінальне законодавство передбачає такі види злочинів організації:
І/ банда /ст.б9КIК/-елементарна форма злочинної організації. Ознаки:
стійкість, озброєність, наявність спеціальної мети;
2/ злочинна група у ВТУ /ст.69 /. Специфічною ознакою є: наявність мети.
З/ група контрабандистів;
4/ антидержавна організація / ч.3., ст.6З КК/. Мета: повалення Існуючого ладу України;
5/ організована група /ч.З.ст.86 КК/
В останні роки намітилося зростання загального рівня злочинності і зміни в її структурі. Тому деякі вчені наголошують на закріпленні відповідальності за ті види суспільно - небезпечних діянь, які не передбачені кримінальним законодавством, але криміналізація яких є об'єктивно необхідною.
До них належать 1 організована злочинність, боротьба з якою визнана сьогодні пріорітетним напрямком боротьби з злочинністю. Організована злочинність повністю охоплюються поняттям складної форми співучасті, але проаналізувавши цю форму співучасті з точки зору суб"єктивної ознаки, яка характеризує рівень стійкості взаємозв'язків можна прийти до висновку. Зміни в структурі злочинності, зародження розвиток організованої злочинності - дасть підстави говорити про виникнення нової Форми співучасті, яка відокремлюється вищим рівнем сталості суб'єктивних зв"язків між злочинцями.1'
Отже, в кримінальному законодавстві необхідно закріпити поняття організованої злочинності та поняття організованого злочинного /мафіозного/ угрупування, що мав відмінності від звичайного організованого переліку співучасників ОЗГ, ввести норму про відповідальність юридичних осіб.
Організована злочинність - це кримінальне системна структурне явище, що являє собою сукупність чисельних» керованих злочинних формувань /груп, угрупувань, співтовариств/ та злочинного середовища, які зазнаються здійсненням злочинів, як промислом і створюють систему власної безпеки, що грунтується на використанні комплектних протиправних засобів та методів /продукції насильства, погроз тощо.
Під поняттям організованої злочинності розуміють виключно нове явище, те, що на Заході позначається терміном "мафія". Організована злочинність в закономірним результатом розвитку злочинності в будь-якому суспільстві.
Організованому злочинному угрупуванню притаманні такі ознаки:
І/ Наявність в групі не менше п"яти чоловік;
2/ Стійкість;
З/ Озброєність;
4/ Структурність /розподіл ролей.
Загальновідома схема організованої злочинної групи - це пірамідальна структура, на верхівці якої знаходиться керівник /дон/,
радник, керівник загонів /"капітани, бригадири"/, керівники груп /"лейтенанти"/, рядові члени /"бики", "торпеди/, Ієрархічність побудови приводить до чіткого розподілу владних і виконавчих функцій всередині структури, що викликає надзвичайні складнощі в питаннях прийняття до кримінальної відповідальності представників корінного ядра злочинної групи.1
Кримінологічні ознаки:
І/ Високий рівень звязків з корумпованною частиною працівників
органів державної влади, управління, правоохоронних органів.
2/ Регіональний контроль;
З/ Наявність загальних правил поведінки;
4/ Вербування нових членів;
5/ Тісний зв"язок з верхівкою традиційної злочинності;
б/ Масштабний характер злочинної діяльності,
7/ Політизація злочинної діяльності - тобто встановлення ОЗГ відносин з політичними партіями чи окремими політичними діячами
8/ Проникнення в легальний бізнес, встановлення контролю над банківсько - комерційною діяльністю,
9/ Легалізація /відмивання/ капіталу,
ІО/ Встановлення контролю над засобами масової інформації.
Ці ознаки вказують на особливість організованої злочинності, як форми злочинної діяльності. Саме вони підлягають доведенню в процесі кваліфікації діяння за частиною статті КК, яка передбачає обтяжуючу обставину - вчинення злочину організованою групою,
Отже, організоване злочинне у групування - це найвища форма злочинної співучасті.
РОЗДІЛ III
Види співучасників злочину
У ст.19 дається визначення окремих видів співучасників: виконавця, організатора, підмовника і посібника. В основу такого розподілу покладено об'єктивні критерії - ступінь і характер участі кожного з них у вчиненні злочину.
Ступінь участі - це інтенсивність діяння кожної Із осіб, які діЮТь спільно, щодо виконання своєї ролі в учиненні злочину. характер участі визначав функціональну роль кожного співучасника в спільному злочину. Головною ознакою, за якою вирізняють виконавця, організатора, відмовника і посібника слід вважати характер дій, які вчиняв кожен із них.1
Похожие работы
... ідальності через відсутність складу злочину, то співучасник цих дій також звільняється від уголовної відповідальності з цієї ж підстави[8]. Дії підмовників та пособників кваліфікуються із застосуванням ст. 19 КК. 2.3. Форми співучасті за суб’єктивними ознаками За суб'єктивними ознаками, за стійкістю суб'єктивних зв'язків, за стійкістю умислу в статтях КК виділяються наступні форми співучаст ...
... що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений цим кодексом. Для кримінальної відповідальності взагалі та для кримінальної відповідальності за співучасть у злочині зокрема необхідно, щоб особа, яка скоїла суспільне небезпечні дії, була здатна: оцінювати фактичні обставини, за яких вона діє, характер, значення і наслідки своїх дій; сві ...
... КК йдеться про схиляння «іншого співучасника», то підбурюванням може бути визнано лише схиляння до вчинення злочину особи, яка може бути суб'єктом злочину. Схиляння ж до вчинення злочину, наприклад, неосудної особи не с підбурюванням у кримінально-правовому смислі. У разі вчинення останньою злочину відповідальність за його вчинення як виконавець несе особа, яка схилила до нього. Не може ...
... співучасників . Пособник менш активний , він не керує злочинною діяльністю, не виконує об’єктивної сторони злочину, не схиляє інших співучасників до здійснення злочину . Теорія кримінального права поділяє пособництво на фізичне та інтелектуальне . До фізичного пособництва відносять дії, що надають виконавцеві можливість здійснити об’єктивну сторону злочину , а саме : надання засобів чи знарядь; ...
0 комментариев