3. Державний устрій України.

За формою державного правління Україна є президентсько-парламентською республікою. Ознаками цього є наступне:

— Президент України обирається всезагальним голосуванням (у цьому її відмінність від парламентської форми правління, де Президент обирається парламентом);

— він має досить вагомі власні прерогативи. які дозволяють йому діяти незалежно від парламенту і уряду; він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод громадин, має право розпустити парламент, призначати і звільняти деяких посадових осіб);

— В Україні поряд з Президентом діє Прем'єр-міністр, уряд, відповідальний перед Президентом та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді (в президентській республіці немає посади прем'єр-міністра і уряд відповідний перед президентом).

За державним устроєм Україна є унітарною державою. Унітарна форма державного устрою для України є найбільш виправданою, оскільки вона відповідає її етнічному складу, історичному минулому, економічним і культурним реаліям,

За формою державного (політичного) режиму Україна є демократичною державою. Конституційний лад України ґрунтується на принципі пріоритету прав і свобод людини і громадянина. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Отже, державна влада в Україні здійснюється на демократичних засадах, що є конституційною гарантією демократичного режиму.

ВИСНОВКИ

Проаналізуємо деякі поняття державного устрою:

Вияснили, форма держави - складне суспільне явище, що містить у собі три взаємозалежних елементи: форму правління, форму державного устрою і форму державного режиму.

Визначили, форма державного устрою - це національна й адміністративно-територіальна будівля держави, що розкриває характер, взаємин між його складовими частинами, між центральними і місцевими органами державного керування, влади. За формою державного устрою всі держави можна підрозділити на три основні групи: унітарні; федеративні; конфедеративні.

Засвоєно, що у багатонаціональних федераціях центробіжні процеси ускладнюються прагненнями націй до справжнього внутрішнього, а часто і зовнішнього, самовизначення. Виявляються придушуванні раніше силоміць різні (у тому числі територіальні) спори і протиріччя. Допомогти зберегти єдину державу здатна, як це ні парадоксально, плутанина в національно-державному устрої - використання різних політико-правових режимів для суб'єктів, що претендують на різний рівень самостійності: автономія, федеративні або навіть конфедеративні відносини. Тоді між усіма регіонами, що "самовизначаються", залишаються певні зв'язки, а головне - знижується небезпека військового вирішення конфліктів.

А в загальному основна ціль посттоталітарного національно - державного устрою колишніх федерацій - не зберегти державну єдність (це часто нереально), а уникнути крові при розпаді. Виникаючим новим національним державам треба приділяти особливу увагу забезпеченню прав національних меншостей і неухильно додержуватися принципів непорушності границь, нехай навіть проведених колишнім режимом украй невдало, випадково, а то і просто абсурдно (принаймні, доти, поки нові покоління не стануть сприймати територіальні проблеми менш болісно).

Отже, форма державного устрою:

ü  унітарна (проста) – це державний лад, коли національно-державні адміністративні одиниці не мають автономії, суверенітету, незалежності, всіх ознак держави;

ü  федеративна – адміністративні одиниці мають свій суверенітет;

ü  конфедерація – це об'єднання держав, що для виконання визначених задач;

ü  імперія – це складна держава яка складається з глави держави і її колоній.

Зараз найбільш розповсюдженою формою держави є демократична федеративна республіка. Саме в ній найбільше чітко виявляються всі сучасні погляди на те, яким повинне бути суспільство. Однак це зовсім не означає, що людство не може винайти нічого більш досконалого. Можливо, у майбутньому з'являться принципово нові елементи форми держави, і це лише ще раз доводить перспективність і необхідність розгляду даної теми.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.   Алексеев С.С. Государство и право. М.: Юридическая литература, 1996.

2.   Аристотель. Политика - М. БЕК 1991

3.   Гавpилов H.И. Меpа госудаpственности демокpатического госудаpства.- К.: Hаук. думка, 1997.

4.   Государство и право в развивающихся странах. Источники права. Сб.ст - М. 1985

5.   Димитров Ю. Адміністративна юстиція - атрибут демократичної правової держави - Право України, 1996 р., №4

6.   Еллинек Г. Общее учение о государстве - С.Пб. 1908

7.   Коваленко А.И. Теория государства и права. М., 1994.

8.   Конституционное (государственное) право зарубежных стран. /отв. ред. Б.А. Страшун, т. 1-2 [Андреева Г.Н., Андреева И.А., Будагова А.Ш. и др.]; М.:БЕК, 1996

9.   Котюк В.О. Основи деpжави і пpава: [Hавч. посібник для студентів юpид. вузів та фак.]/ [Відп.pед. Боpис І.Д.].- К.:ВEHТУРІ, 1995.

10.   Основи держави і права: Hавч. посібник у запитаннях і відповідях для вступників до юpид. закладів/Спілка юристів України; С.Д.Гусаpєв, А.М.Колодій, Л.В.Кpавченко.- К.: Юpінфоpм, 1995.

11.   Основы государства и права./Под редакцией проф. Кошарова В.В./- Х., 1994 .

12.   Рябов С.Г. Політологічна теоpія деpжави: [Hавч. посібник для студентів гуманіт. фак. вищ. навч.закладів]/ [Ред. Hедашківський В.П.].- К.: ТАHДEМ, 1996.

13.   Стpахов М.М. Істоpія деpжави і пpава стаpодавнього світу: Hавч. посібник/ Укp. деpж. юpид. акад.- Х., 1994.

14.   Старилов Ю.Н. Институты государственной службы: содержание и структура. - Государство и право, 1996 г., №5

15.   Теорія держави і права (под ред. В.В.Копейчикова). Київ: Юрінком. - 1997.

16.   Теория государства и права./Под редакцией Алексеева С.С./.- М., 1985 .

17.   Хропанюк В.Н. Теория государства и права - М. ЮНИТИ 1993

18.   Четвернин В.А. Демократическое конституционное государство: введение в теорию. - М.,1993

19.   Шаповал В. Вищі органи сучасної держави. -К.: Програма Л, 1995 .

20.   Шевченко О.О. Істоpія деpжави і пpава заpубіжних кpаїн: [Хpестоматія для студентів юpид. вузів та фак.]/ [Відп. pед. І.Д.Боpис].- К.: Вентуpі, 1995.

21.   Шульженко Ф.П., Hаум М.Ю. Істоpія вчень пpо деpжаву і пpаво: Куpс лекцій/ Hац. пед. ун-т ім.М. П.Дpагоманова; За заг.pед. Копєйчикова В.В.- К.: Юpінком Інтеp, 1997.


Информация о работе «Поняття та форми державного устрою2»
Раздел: Теория государства и права
Количество знаков с пробелами: 44818
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

0 комментариев


Наверх