1.   Вибори депутатів є вільними. Виборцям забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні.

2.   Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється. [29]

З цього випливає відсутність обов’язкового вотуму – юридичного забов’язання виборців брати участь у голосуванні: при визначенні результатів виборів не враховується яка частина виборців взяла участь голосуванні. Саме по собі ухиляння від участі у виборах згідно з принципом вільних виборів не тягне за собою будь-якої юридичної відповідальності.

 Принцип загального виборчого права.

На сучасному етапі конституції більшості країн проголошують загальне виборче право, яке однак обмежується рядом вимог цензорів, яким повинен відповідати громадянин задля отримання права участі у виборах. Так, під загальним виборчим правом іноді розуміють таке виборче право, яке необмежено лише прямим майновим цензом[30]. Наприклад, М.Дюверже дає таке визначення загального виборчого права: “це таке виборче право, яке необмежене ні якими умовами, пов’язаними з майном чи здібностями. Це не означає, що всі члени нації мають право голосувати.”[31]. У багатьох країнах помітні тенденції розширення виборчого корпусу. Так, у деяких країнах виборче право було надано громадянам, що мешкають за кордоном (1985р. – ФРГ, 1991р. - Швейцарія). В окремих країнах право участі у виборах отримали іноземці, що мешкають на території країни визначений строк й сплачують податки.

Принцип загальності виборчого права в Україні означає, що активне виборче право громадян, тобто право обирати, відповідно до ст. 70 Конституції мають усі громадяни України, які на день голосування досягли 18-ти років, за винятком осіб, визнаних судом недієздатними. У частині 3 ст.6 закону "Про вибори депутатів місцевих рад та сіль­ських, селищних, міських голів" вказується що здійс­нення виборчого права зупиняється для осіб, які за ви­роком суду перебувають у місцях позбавлення волі. Ви­борче право є універсальним для всіх видів виборів в Україні.

На відміну від нього пасивне виборче право грома­дян, тобто право бути обраним, залежить від виду ви­борів. Так, відповідно до ст. 76 Конституції та ст. З За­кону "Про вибори народних депутатів України", народ­ним депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років. Не може бути обраний депутатом громадя­нин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановле­ному законом порядку.

Президентом, відповідно до ст. 103 Конституції, мо­же бути обраний громадянин України, який досяг трид­цяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом останніх десяти перед днем виборів років та володіє державною мовою. Одна й та сама особа не мо­же бути обрана Президентом більш як на два строки підряд.

Депутатом сільської, селищної, міської рад може бу­ти обраний громадянин України, який має право голосу, на день виборів досяг 18-ти років, постійно проживає або працює на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Принцип рівного виборчого права

Принцип рівності виборчого права передбачає, що всі громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах. Це означає, що всі виборці мають однакову кількість голосів і кожний має рівну з іншими вагу, тоб­то кожний виборець впливає на результати виборів од­наково.

Рівність голосів на виборах в Україні забезпечується, зокрема, утворенням виборчих округів з приблизно од­наковою кількістю виборців, тобто за єдиними нормами представництва окремо для кожного виду виборів, ство­рення рівних можливостей для кандидатів під час їх реєстрації виборчими комісіями, при проведенні перед­виборної агітації тощо.

При цьому здійснення громадянами України права обирати і бути обраними не залежать від їх раси, кольо­ру шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного чи соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови або інших ознак. Як відомо, раніше в Україні виборці завжди мали по одно­му голосу, незалежно від виду виборів. Відтепер стано­вище змінилось. На виборах народних депутатів Украї­ни, наприклад, кожний виборець має два голоси — по одному в одномандатному та багатомандатному загаль­нодержавному виборчих округах.

На виборах Президента України кожен виборець має один голос.

Принцип прямого виборчого права

Принцип прямого виборчого права визначає право громадян обирати кандидатів на виборах безпосередньо. Конституцією передбачаються прямі вибори народних депутатів України, Президента України, депутатів сіль­ських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад та сільських, селищних, міських голів.

У ст.4 закону про вибори народних депутатів України вказується що:

Вибори депутатів є прямими. Громадяни України безпосередньо обирають депутатів шляхом голосування за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії (блоку), та за кандидатів у депутати в одномандатних округах.

Принцип таємного голосування

Принцип таємності голосування означає, що конт­роль за волевиявленням виборців не допускається. Зміст його полягає в гарантіях повної свободи волевиявлення. В рамках виборчого законодавства це досягається тим, що кожний виборець голосує особисто; голосування за інших осіб не допускається. Виборчий бюлетень запов­нюється голосуючим у кабіні або в кімнаті для таємного голосування. При заповненні бюлетеня забороняється присутність будь-кого, крім голосуючого. Виборець, який не має можливості заповнити бюлетень особисто, може запросити в кабіну для таємного голосування іншу особу за своїм розсудом, крім членів виборчої комісії, кандидатів, які балотуються, їхніх довірених осіб, а та­кож уповноважених осіб, представників партій, вибор­чих блоків партій, що беруть участь у виборах.[32].

У ч. 3 і ч.5 ст. 42 закону «Про вибори Президента України» зазначається:

1.   Голосування проводиться в спеціально відведених приміщеннях, де обладнуються в достатній кількості кабіни або кімнати для таємного голосування, визначаються місця видачі виборчих бюлетенів і встановлюються виборчі скриньки таким чином, щоб виборці при підході до них обов'язково проходили через кабіни або кімнати для таємного голосування. Вхід у кабіни або кімнати для таємного голосування, вихід з них, а також шлях від них до виборчих скриньок повинні бути в полі зору членів дільничної виборчої комісії, кандидатів і довірених осіб кандидатів та офіційних спостерігачів.

2.   Відповідальність за організацію голосування, забезпечення таємності волевиявлення виборців, обладнання приміщень і підтримання в них належного порядку покладається на дільничні виборчі комісії. Виборець може перебувати в приміщенні для голосування лише протягом часу, необхідного для голосування.

 

 

3.Застосування виборчого законодавства в Україні

3.1.Відповідальність за порушення виборчого законодавства України

Однією із гарантій реального здійснення вільного волевиявлення народу є встановлена законом юридична відпо­відальність за порушення виборчого законодавства, до того ж в кожному з базових виборчих законів містяться загальні статті, якими запроваджується інститут відпо­відальності за порушення виборчого законодавства, а свою юридичну регламентацію цей інститут отримує відповідно в чинному адміністративному, кримінальному, кримінально-процесуальному, цивільно-процесуальному законодавстві.

Так. у Кодексі України про адміністративні право­порушення міститься ст. 186-2, що передбачає адміні­стративну відповідальність за певні порушення законо­давства про вибори Президента і народних депутатів. Цією статтею встановлюється, що публічні заклики або агітація за бойкотування виборів, опублікування або по­ширення іншим способом неправдивих відомостей про кандидата у Президенти чи депутати, а також агітація за або проти кандидата в день виборів тягнуть накладання штрафу від трьох до шести офіційно встановлених міні­мальних розмірів заробітної плати.

Видача членам дільничної виборчої комісії вибор­чого бюлетеня для голосування за іншу особу тягне на­кладення штрафу до п'яти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.

Втручання в роботу виборчих комісій, що перешкод­жає виконанню ними обов'язків, пов'язаних з реєстра­цією кандидатів у Президенти або депутати, підрахунком голосів чи визначенням результатів або підбиттям за­гальних підсумків виборів тягне накладення штрафу від трьох до шести офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.

До адміністративної відповідальності відповідно до частини першої і третьої цієї статті може бути притягну­та будь-яка особа, що досягла 16-річного віку, якщо во­на психічно здорова. Нести відповідальність за порушен­ня передбачені ч. 2 цієї статті, мають тільки спеціальні суб'єкти — члени виборчих комісій.

Кримінальні правопорушення, пов'язані з порушен­ням виборчого законодавства, належать до злочинів, які посягають на суспільні відносини, пов'язані з формами, завданнями, змістом діяльності держави і посягають на політичні права громадян: права брати участь в управ­лінні державними справами, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Зазіхання на виборчі права громадян можуть мати місце на будь-якій стадії виборчого проце­су, тому кримінально-правові норми, що встановлюють відповідальність за порушення виборчого законодавства, є бланкетними (відсилочними): їх застосування потребує уточнення змісту статей, посилань на базові закони про вибори.

Кримінально-правовим захистом забезпечується на­самперед здійснення виборчих прав. Ст. 127 Криміналь­ного Кодексу України передбачає, що перешкоджання здійсненню громадянином України його виборчих прав або роботі виборчої комісії, вчинене з метою вплинути на результати виборів, карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. Ті ж діяння, вчинені шляхом підкупу, обману, або поєднані з пошкодженням майна або з застосуванням насильства до громадянина, який здійснює свої виборчі права, або члена виборчої комісії чи їх близьких родичів, або з погрозою застосува­ти таке насильство чи знищити майно, а так само вчи­нені за попереднім зговором групою осіб або членом ви­борчої комісії чи іншою посадовою особою з використан­ням влади або посадового становища караються позбав­ленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Ст. 128 Кримінального Кодексу України за такі зло­чини, як неправомірне використання виборчих бюлете­нів, підлог виборчих документів або неправильний під­рахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів, що виражається у видачі членом виборчої комі­сії виборчого бюлетеня особі, яка не внесена до списку виборців, або видачі виборцю виборчих бюлетенів (ви­борчого бюлетеня) інших виборців карається позбавлен­ням волі на строк до п'яти років. Підлог, тобто виготов­лення виборчого документа невстановленого зразка чи виготовлення у спосіб, не передбачений законом, вне­сення до виборчого документа за відомо неправдивих ві­домостей або будь-яка інша його підробка, а так само використання за відомо підробленого виборчого доку­мента чи виготовленого у спосіб, не передбачений зако­ном, караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. Ці ж дії, але вчинені членом виборчої діль­ниці або іншою посадовою особою, а так само за відомо неправильний підрахунок голосів або за відомо не­правильне оголошення результатів виборів караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.

Ще один вид злочину - умисне порушення таємниці голосування під час проведення передбачених законо­давством України виборів - карається позбавленням во­лі на строк від одного до трьох років. Ті ж діяння, вчи­нені членом виборчої комісії або іншою посадовою осо­бою з використанням влади чи посадового становища, караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права займати певні посади чи за­йматися певною діяльністю на строк до п'яти років.

3.2.Ефективність застосування виборчого законодавства у сучасній Україні, шляхи покращення.

На сучасному етапі розвитку України, як молодої демократичної, правової та соціальної держави постає дуже багато проблем пов’язаних із застосуванням законодавства та швидким переходом країни від однієї системи до іншої. Особливо це стосується реалізації таких прав громадянина як участь в управлінні державними справами, вільно обирати та бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування тощо. Тому необхідний ретельний контроль за виконанням законодавства, насамперед виборчого.

Вважається доречним на прикладі виборів у народні депутати, та виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів що відбулися в Україні у 2002 р. розглянути на скільки ефективно застосовується існуюче законодавство та його недоліки.

Щодо недосконалості законодавства, то можна відмітити тенденції його значного покращення. Наприклад: багато положень “старого” закону “Про вибори народних депутатів України” (1997р.) були визнані неконституційними, тому необхідним було прийняття та затвердження нового закону. Але ще до прийняття закону ВРУ, голова ЦВК М.Рябець вказував не недоліки у “новому” законі які як він вважав могли поставити під загрозу зриву парламентські вибори 2002 року.

Одним з головних недоліків закону можна вважати – положення про формування окружних виборчих комісій. На цьому етапі партії ставляться в нерівні умови. Згідно із “новим” законом участь у формуванні окружних комісій можуть приймати тільки ті партії, які перемогли на останніх парламентських виборах. Інші ж партії такої можливості не мають. Більш того, може статися, що ті, хто має право увійти в окружні комісії, взагалі не будуть приймати участі у виборчому процесі чи, в силу визначених об’єктивних умов не будуть зареєстровані ЦВК як учасники виборчого процесу. Також не зрозуміло хто буде представляти в окружних комісіях кандидатів з мажоритарних округів, які взагалі користуються тими самими правами що і партії.

Ще одна проблема – довжина виборчої компанії. Зараз скоротити виборчу компанію до 90 днів, після того, як вона займала півроку, нереально. Але процес скорочення строків її проведення треба починати. М.Рябець ще у грудні 2001 року казав: “Я вважаю, що є усі можливості вкластися у 120 днів. Чи потрібно 40 днів на висування кандидатів у депутатів та збору підписів? Цю роботу можна виконати максимум за 25 днів. Практика виборі Президента показує, що перші підписні листи почали поступати вже через два тижня після видачі бланків. ”

Після того як вибори відбулися у пресі з’явилися такі вислови М.Рябця:
 “Вибори, що відбулися на Україні, показали, що діючий у країні виборчий закон не ідеальний. Після завершення виборів у парламент необхідно працювати над удосконаленням Закону "Про вибори народних депутатів України". Виправлень вимагає порядок формування окружних і дільничних виборчих комісій, необхідно переглянути також положення про голосування по відкріпних посвідченнях.”

Глава ЦВК України відзначив, що недільні вибори в парламент показали недосконалість даного механізму. Це привело до масових порушень під час виборів, коли на територіях ряду округів голосували люди з інших територій, заявив Рябец.

Недосконалість закону відзначають і спостерігачі від Держдуми РФ. Голова делегації спостерігачів від парламента Росії Александр Салий заявив, що в деяких моментах проявилася недосконалість Закону про вибори. Він, зокрема, відзначив, що у виборчому процесі брали участь дуже багато маргінальних політичних партій і блоків, що тільки ускладнювали роботу виборчих комісій і дезорієнтували виборців.

Крім того, депутат Держдуми відзначив недосконалість системи формування виборчих комісій і відсутність юридичної відповідальності за те, що члени комісій можуть піти з комісії, не підписавши протоколу.

Ці недоліки у законі “Про вибори народних депутатів” дали про себе знати через числені порушення що відбулися в процесі голосування.

Так Financial Times Deutschland вказує що ще в п'ятницю в західно-українському Івано-Франківську був застрелений кандидат у депутати. У неділю був побитий британський спостерігач. Міжнародні спостерігачі висловлювали критичні зауваження. Андреас Гросс, віце-президент ПАСІ, говорив у понеділок про багаторазове голосування і переповнені виборчі дільниці. Гросс повідомив про намір просити президента про підтримку нової місії спостерігачів після остаточного підрахунку голосів - незвичайний крок для спостерігачів на виборах.

ИД “Комерсантъ” доповідає що у Києві багато місцевих жителів не зуміли проголосувати через наплив виборців з відкріпними талонами. Виборці під час чекання підвозу нових бюлетенів, відмовлялися голосувати взагалі. У столиці України, за даними ЦВК, була відзначена найнижча активність виборців - явка виборців склала менш 50 відсотків. Голова ЦВК України Михайло Рябец раніше заявив на прес-конференції в Києві, що свідоцтв про порушення, що могли б істотно вплинути на результати виборів у парламент, у комісію не надходили. За його словами, протягом усього минулого дня в ЦВК надходили повідомлення від політичних партій і блоків про порушення в ході голосування. Однак, підкреслив Михайло Рябец, мова йшла про окремі порушення, що не носили масового характеру.

За даними Комітету виборців України, найбільш типовими порушеннями були затримки з відкриттям виборчих дільниць, а також включення в списки "мертвих душ". На одній з ділянок у Києві багато бюлетенів виявилося не проштампованими, тобто по суті недійсними. А в ряді столичних округів були зафіксовані спроби продати виборчі бюлетені.

Популярним видом порушень на нинішніх виборах можна назвати розкриття сейфів з бюлетенями до прибуття офіційних спостерігачів. Про це повідомив у неділю на прес-конференції на "гарячій лінії" Всеукраїнського суспільного моніторингового комітету голова наглядацької ради Фонду регіональних ініціатив Сергій Рудик. Як передає УНІАН, він відзначив, що такі випадки були зафіксовані, зокрема, на виборчій дільниці №10, №18, №36 у Нікополеві, Рудик додав, що з 7 ділянок міста Києва, що він об'їхав сьогодні ранком, по чотирьох зафіксовані ті ж випадки. За словами Рудика, у суспільну приймальню Фонду регіональних ініціатив надійшла інформація, що в Макіївці Донецької області на виборчій дільниці в середній школі №72 округу №53 члени комісії в 10.00 кидали пачки бюлетенів в урни, і це бачили виборці.

Він також повідомив, що Фонд регіональних ініціатив має інформацію з двох джерел про завезення на одну з ділянок м. Краматорська Донецької області великої кількості фальшивих бюлетенів, додавши, однак, що не може назвати точної кількості завезених бюлетенів. За його словами, у мікроавтобус "Газель", у якому їх привезли, "при бажанні" можна помістити близько 100 тис бюлетенів.

Рудик також повідомив, що в Одесі пройшла інформація про те, що органи державної влади негласно дали команду рахувати голоси виборців не на ділянках, як це передбачено законодавством, а в округах. Якщо це відбудеться, відзначив Рудик, то різниця в результатах голосування може складати близько 12%. Він додав, що про випадок в Одесі вже сповіщені представники ОБСЄ й інших структур, що спостерігають за ходом виборів в Україні.

Рудик також додав, що зафіксовано випадки ведення агітації в день виборів і напередодні. Зокрема, 30 березня на телеканалі "Тет" у 18-18.45 проводила виборчу агітацію Наталя Вітренко. Фонд також зафіксував випадок ведення агітації в Ужгороді і Донецьку блоком "За єдину Україну!". Ще одним типовим порушенням на цих виборах, за словами Рудика, є масове використання "мертвих душ". Такі випадки, відзначив він, зафіксовані, зокрема, у Нікополеві , Донецьку і в м. Боярці. На кожній з ділянок, за його словами, нараховується 25-50 "мертвих душ".

Дрібних порушень на виборах 2002 року було настільки багато, що навіть складалися “рейтинги най популярніших порушень, виявлених у ході виборів”.

За результатами порушень, виявлених на виборчих дільницях України, Фонд регіональних ініціатив склав рейтинг самих популярних порушень:

 Лідирує в списку порушень кількість проголосовавших по відкріпних талонах - 17%.

Перешкоджання роботі спостерігачів - 16%.

Приховування бюлетенів керівниками виборчих дільниць - 14%.

Спроба підкинути в урни для голосування зайві бюлетені - 13%.

Незаконне ведення агітації під час голосування - 12%.

Порушення умов для нормальної роботи виборчих дільниць - 8%.

Внесення у виборчі списки померлих і осіб, що не проживають по зазначених адресах - 5%.

Однак не дивлячись на таку ситуацію Угорська газета "Непсава" у своєму коментарі відзначає: “Спостерігачі, що прибули на Україну з різних країн, стали в ході виборів свідками грубих порушень існуючих правил. На кількаразові порушення прав виборців вказав і відповідальний за права людини представник українського парламенту. І, проте, недійсними минулі вибори вважати не можна”.
А Польська газета "Мова посполита" продовжує тему: Минулі вибори ще не були зразковими, однак це були вже треті вибори, що відбулися в незалежній українській державі, що усе швидше розвивається і набирає силу”.

Офіційна реакція Президента України Леоніда Кучми на вибори:

“31 березня завершився важливий етап у житті українського народу і нашої держави: парламентські вибори, якими країна жила протягом останніх місяців, відбулися. Сердечено дякую за те, що ви не залишилися байдужими до долі України - до власної долі і скористалися своїм конституційним правом обирати представницьку владу.Активність, продемонстрована вами, вселяє оптимізм, свідчить про високу цивільну свідомість і відповідальність нашого народу.

Зроблений вами вибір, - це той вищий вердикт, що не підлягає оскарженню.

Він підлягає виконанню.

Ви видали мандат довіри тим, хто, на ваш погляд, його заслуговує.

Це - ваша воля, що ніким не може бути поставлена під сумнів.

Сподіваюся і розраховую, що голос кожного з вас буде врахований.

Найважливіше сьогодні - як цим голосом розпорядяться політики і політичні сили, що за результатами виборів будуть представлені у Верховній Раді.

Хотів би подякувати міжнародних спостерігачів за те, що вони відгукнулися на моє запрошення прибути в Україну. Їхня присутність і надані їм широкі можливості для виконання своїх обов'язків є ще одним свідченням відкритості нашої держави, його прагнення розвивати відносини з усіма країнами на принципах взаємовигідного співробітництва і взаємоповаги.

Виражаю також подяку всім тим, від кого залежав хід виборів - членам виборчих комісій усіх рівнів, представникам і спостерігачам від учасників виборчого процесу - за їхній професіоналізм, толерантність і принциповість. Усе це спососбствовало тому, що парламентські вибори 2002 року в Україні відбулися по вищих демократичних стандартах, прийнятим у цивілізованому світі.

Вибір України у всім своїй політичній і ідеологічній розмаїтості зводиться до простим і зрозумілим кожному цінностям: незалежність, стабільність, процвітання.

Призиваю всі політичні сили усвідомити відповідальність перед волею народу і консолідувати свої зусилля заради її перетворення в життя.”

 

Отже, не зважаючи на всі порушення що відбулися під час виборів та деякі недоліки у законі можна впевнено сказати що Україна із кожним роком все більше наближається до проголошених у діючій конституції принципів, одним з котрих є безпосереднє народовладдя!

.

 

 

 





 

 

Висновки

 

Після детального розгляду вказаної вище теми можна із впевненістю сказати що виборче законодавство України одне з найбільш розроблених у світі, хоча як і кожне має деякі недоробки, які ще подолають наші законодавці; воно відкриває широкі можливості для цивільної ініціативи і суспільного контролю, знаходиться на рівні міжнародних демократичних стандартів, в ньому визначений широкий спектр прав і свобод людини й громадянина. За основу формування органів державної влади покладені принципи прямого народовладдя. Існують широкі перспективи розвитку безпосередньої демократії.

У цій роботі я ставила для себе наступні цілі - перш за все, детальний аналіз принципів виборчого права в Україні. Розгляд основних виборчих систем і ознайомлення із розвитком інституту виборів в Україні, розгляд виборчого процесу та його стадій й відповідальність за порушення виборчого процесу

Завданням даної роботи є визначення ролі інституту виборів у суспільному житті людини і держави взагалі. Класифікація, аналіз, співвідношення і взаємодії інституту виборів з іншими соціальними й правовими інститутами , їх функціонування в умовах різних політичних режимів, та викладення і закріплення виборчого права у нормативно-правових актах. У цьому дослідженні здійснена спроба порівняння точок зору різних авторів по вище перерахованих питаннях. З метою найбільш детального і повного висвітлення основних аспектів представленої теми та об'єктивного аналізу проблем.  

 Проте, представляється, що в самий найближчий час законодавцям необхідно вирішити наступні насущні задачі:

1) найбільш повне впровадження інститутів народовладдя і демократії у законодавство України;

2) просування по шляху будівництва цивільного суспільства, залучення усе більшого числа членів цього суспільства в процес демократичних перетворенні, ,досягнення в органах державної влади і місцевого самоврядування збалансованого представництва інтересів різних соціальних груп населення;

3) упровадження при підготовці і проведенні виборів і референдумів передових інформаційних технологій, облік у регулюванні виборчих процесів новітніх інформаційних явищ з метою захисту конституційних прав і воль громадян;

4) недопущення використання суб'єктами виборчого процесу негативних виборчих технологій, підвищення відповідальності за порушення права громадян на здійснення влади, посилення механізмів захисту виборчих прав.

5) забезпечення судового і суспільного контролю за організацією підготовки і проведення виборів , своєчасним визначенням результатів виборів і їхнім опублікуванням, підвищення довіри населення до результатів виборів і референдумів, укорінення в суспільній свідомості категорій причетності і відповідальності за діяльність виборних органів.

 


Список посилань

1.   Маклаков В.В. Избирательное право и избирательные системы буржуазных и развивающихся стран. - М., 1987.

2.   Конституция Украины от 28 июня 1996 г.

3.   Тодика Ю. Н. Конституционное право Украины отрасль права, наука, учебная дисциплина: Уч. пособие. - Харьков, 1998.-с.99-100.

4.   Коток В. Ф. Проблемы развития непосредственной демократии в Советском государстве: Автореф. дис. ... докт. юрид. наук. — М., 1965. - С. 3.

5.   Фарберов Н. П. Демократия развитого социалистического общества. – М., 1975. - С. 19.

6.   Шахнатаров Г. X. Социаистическая демократия. — М., 1974. — С. 137.

7.   Чудаков М. Ф. Правовое проблеми участия личности в осуществ-лении непосредственной демократки в СССР : Дис. ... канд. юрид. на­ук. - Харьков, 1982. — С. 35

8.   Комарова В, В., Дмитриев Ю. А. Референдум в системо народовла-стия. — М., 1995. — С. 28.

9.   Конституційне право України. / за ред. проф. В.Ф. Погорілка – К.: “Наукова думка”, 2002. – С.290

10.  Шахнатаров Г X. Социалистическая демократия.— М., 1974. — С. 137

11.  Коток В. Ф. Проблемы развития непосредственной демократии в Советском государстве: Автореф. дис. ... докт. юрид. наук. — М., 1965. . — С. 16.

12.  Фарберов Н. II. Проблеми теории социалистического государства и права. — М., 1977. — С. 9.

13.  Конституційне право України. / за ред. проф. В.Ф. Погорілка – К.: “Наукова думка”, 2002. – с.292.

14.  Конституційне право України. / за ред. проф. В.Ф. Погорілка – К.: “Наукова думка”, 2002. – С.294

15.  Корнієнко М. І. Виборче законодавство для органів місцевого са­моврядування // Політолог, вісн. — Вип. 1. — К., 1993. — С. 18.

16.  Маклаков В. В. Конституционное (государственное) право зарубежных стран : Учеб. в 4 т. — Т. 1—2/ Под ред. Страшуна Б. С. — М., 1996. - С. 318.

17.  Прело М. Конституционное право Франции. — М., 1987. — С. 399.

18.  Кравченко В.В. Конституційне право України. – К., “Атіка”,2000. – С.108

19.  Конституційне право України. / за ред. проф. В.Ф. Погорілка – К.: “Наукова думка”, 2002. – с. 296

20.  Государственное право Германии. В 2-х томах. Том 1. – М.:Институт государственного права РАН, 1994. – С. 121

21.  Кравченко В.В. Конституційне право України. – К., “Атіка”,2000. – С. 109

22.  Государственное право Германии. В 2-х томах. Том 1. – М.:Институт государственного права РАН, 1994. - С. 297

23.  З а к о н У к р а ї н и Про вибори народних депутатів України ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 51-52, ст. 265 )

24.  З а к о н у к р а ї н и Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 3-4)

25.  Конституційне право України. / за ред. проф. В.Ф. Погорілка – К.: “Наукова думка”, 2002. – с312

26.  Загальна декларація прав людини ООН від 10 грудня 1948р.

27.  Міжнародний пакт про громадянські та політичні права прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966р.

28.  Кравченко В.В. Конституційне право України. – К., “Атіка”,2000. – С. 110-111

29.  З а к о н У к р а ї н и Про вибори народних депутатів України ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 51-52, ст. 265 )

30.  Мишин А.А. Конституционное право зарубежных стран. Учебник. М., «Юстицинформ», 2001. – С. 149

31.  Duverger M. Institutions politiques et Droit Constitutionnel. – 1965. – P.89.

32.  Конституційне право України. / за ред. проф. В.Ф. Погорілка – К.: “Наукова думка”, 2002. – С.304

Список використаної літератури

 

Законодавча база

1.   1.Конституция Украины от 28 июня 1996 г.

2.   2.З а к о н У к р а ї н и Про вибори народних депутатів України ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 51-52, ст. 265 )

3.   З а к о н у к р а ї н и Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 3-4)

4.   З а к о н У к р а ї н и Про вибори Президента України ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 14, ст.81 )

5.   Загальна декларація прав людини ООН від 10 грудня 1948р

6.   Міжнародний пакт про громадянські та політичні права прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966р.

Підручники

7.   Конституційне право України. / за ред. проф. В.Ф. Погорілка – К.: “Наукова думка”, 2002.

8.   Кравченко В.В. Конституційне право України. – К., “Атіка”,2000.

9.   Мишин А.А. Конституционное право зарубежных стран. Учебник. М., «Юстицинформ», 2001.

Наукова література

10.  Маклаков В.В. Избирательное право и избирательные системы буржуазных и развивающихся стран. - М., 1987.

11.  Тодика Ю. Н. Конституционное право Украины отрасль права, наука, учебная дисциплина: Уч. пособие. - Харьков, 1998.

12.  Коток В. Ф. Проблемы развития непосредственной демократии в Советском государстве: Автореф. дис. ... докт. юрид. наук. — М., 1965.

13.  Фарберов Н. П. Демократия развитого социалистического общества. – М., 1975.

14.  Шахнатаров Г. X. Социалястическая демократи. — М., 1974.

15.  Чудаков М. Ф. Правовое проблеми участия личности в осуществ-лении непосредственной демократки в СССР : Дис. ... канд. юрид. на­ук. - Харьков, 1982

16.  Комарова В, В., Дмитриев Ю. А. Референдум в системо народовла-стия. — М., 1995.

17.  Фарберов Н. II. Проблеми теории социалистического государства и права. — М., 1977.

18.  Корнієнко М. І. Виборче законодавство для органів місцевого са­моврядування // Політолог, вісн. — Вип. 1. — К., 1993.

19.  Маклаков В. В. Конституционное (государственное) право зарубежных стран : Учеб. в 4 т. — Т. 1—2/ Под ред. Страшуна Б. С. — М., 1996.

20.  Прело М. Конституционное право Франции. — М., 1987.

21.  Государственное право Германии. В 2-х томах. Том 1. – М.:Институт государственного права РАН, 1994.

22.  Duverger M. Institutions politiques et Droit Constitutionnel. – 1965.

Анотація

Вашій увазі буде надана робота, написана на тему «Вибори, як форма безпосередньої демократії».

Метою цієї роботи насамперед є детальний аналіз принципів виборчого права в Україні і здійснення безпосереднього народовладдя.

Для розкриття проблеми розуміння теми, у роботі поставлені наступні задачі: визначення ролі інституту виборів у суспільному житті людини і держави взагалі. Класифікація, аналіз, співвідношення і взаємодії інституту виборів з іншими соціальними і правовими інститутами , їхнє функціонування в умовах різних політичних режимів, і викладу і закріплення виборчого права в нормативно-правових актах. У цьому дослідженні здійснена спроба порівняння точок зору різних авторів по вище перерахованих питаннях. З метою найбільш детального і повного висвітлення основних аспектів представленої теми й об'єктивного аналізу проблем. У роботі детально і всебічно розглянуті поняття безпосередньої демократії .

Був проведено детальний аналіз міжнародної й української законодавчої бази по зазначених питаннях.

Зроблено аналіз періодичних видань із приводу питань цієї роботи.

Робота складається з чотирьох розділів. У першому розглянуті загальні положення інституту виборів, у другому принципи виборчого права в Україні, у третьому визначається відповідальність за порушення виборчого законодавства, у четвертому ефективність застосування виборчого законодавства в сучасній Україні, шляху його поліпшення.

Summary

To your attention there will be a given work written on a theme «Elections, as the form of direct democracy»

The purpose of this work first of all is the detailed analysis of principles of the suffrage in Ukraine and realization direct people-legal. For disclosing a problem understanding of a theme, in work the put following tasks: definition of a role of institute of choices in public life of the man and state in general. Classification, analysis, parity(ratio) and interactions of institute of choices with other social and legal institutes, their functioning in conditions of different political modes, both statement and fastening of the suffrage in the people-legal certificates(acts). In this research the carried out attempt of comparison of the points of view of the different authors on the above listed questions. With the purpose of the most detailed and complete illumination of the basic aspects of the submitted theme and objective analysis of problems. In work in details concepts of direct democracy also are comprehensively considered.

The detailed analysis of the international and Ukrainian legislative base on the specified questions was carried out(spent).

 The analysis of the periodic editions concerning questions of this work is made.

The work consists of four sections. In first the general provisions of institute of choices, in the second principles of the suffrage in Ukraine are considered, in third the responsibility for infringement of the selective legislation, in the fourth efficiency of application of the selective legislation in modern Ukraine, way of his(its) improvement is defined(determined).


Информация о работе «Выборы как форма непосредственной демократии»
Раздел: Право
Количество знаков с пробелами: 75458
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
27958
1
0

... что «народное волеизъявление осуществляется через выборы, референдум и другие формы непосредственной демократии». Таким образом, конституционно правовыми формами реализации демократии в Украине служат, прежде всего, выборы, затем референдум и на третьем месте другие формы демократии. Рассмотрим последовательно реализацию этих норм, согласно Конституции Украины. Согласно статьи 70 «Право голоса ...

Скачать
49028
0
0

... кворума, специального контроля за соблюдением установленного регламента проведения мероприятий и других обязательных условий и атрибутов». [7] Исходя из этого, к формам непосредственной демократии при осуществлении местного самоуправления относят: местный референдум, муниципальные выборы, голосование по отзыву депутата, члена выборного органа местного самоуправления, выборного должностного лица ...

Скачать
73397
0
0

... участвовать в принятии важных политических решений, осуществлении власти. Таким образом, непосредственная демократия является формой прямого волеизъявления народа или каких-либо групп населения. При непосредственной демократии народ изъявляет свою волю в форме: ·  референдума; ·  выборов; ·  всенародных и иных обсуждений проектов законов, других важных вопросов государственной жизни; ·  ...

Скачать
11641
0
0

едственного участия населения в решении глобальных социально-экономических и политических вопросов, а также в разрешении территориальных и иных внутренних и межгосударственных проблем. «За время существования института референдума в Европе (исключая Швейцарию, где первый референдум был проведен в 1439 г.) на национальном уровне проведено более 100 народных голосований». После I Мировой войны ...

0 комментариев


Наверх