3. Типові слідчі ситуації


Вивчення справ про організовані розкрадання, вчинених службовими особами, свідчить про те, що найбільш складні з них вчиняються засобами, що не викликають нестачі і не знаходять прямого відображення на балансі відповідних організацій. Це обумовлюється тим, що вчинення їх найчастіше на виробництві і в торгівлі пов'язане із створенням залишків (неврахованих резервів) майна. На виробництві передусім створюються невраховані залишки сировини і напівфабрикатів. Згодом з них виробляється необлікована готова продукція, що розкрадається. Але викрадення її можливе і без наступної переробки.

Залишки сировини і матеріалів можуть створюватися в цехах, пунктах, відділеннях і складах при прийманні сировини і матеріалів, а також в процесі виробництва. З метою створення резервів для розкрадання на промислових підприємствах може застосовуватися фальсифікація якісних показників сировини під час приймання від постачальників. Невраховані резерви для розкрадання створюються також шляхом фальсифікації в документах даних про вагу і кількість сировини, прийнятої на підприємство.

Факти фальсифікації даних про якісні і кількісні показники сировини при її прийнятті на промислове підприємство виявляються при зіставленні цих даних по документах підприємства (наприклад, приймальні квитанції, накладні) і по документам постачальників (транспортні накладні і т.д.). З приводу виявлених протиріч в зазначених документах допитуються особи, що мають відношення до визначення кількості і якості сировини в організаціях постачальників.

З метою створення неврахованих резервів практикується також неправильне оприбуткування сировини при прийнятті його від транспортної організації. Для виявлення цього зіставляються відомості про найменування сировини, що надійшла, її кількість і сорт, що містяться в залізничній накладній, дорожій відомості і в картках кількісного обліку складу підприємства.

Відомості про невраховані залишки сировини на складі підприємства слідчий встановлює шляхом перевірки відповідності кількості і якості фактично відпущеної у виробництво сировини за даними офіційних документів.

Невраховані резерви сировини можуть створюватися в процесі виробництва шляхом списання його у видаток в більшій кількості, ніж фактично витрачається.

Важливі докази слідчий одержує в результаті: оглядів, обшуків, інвентаризації, які проводяться у виробничих приміщеннях, шляхом яких виявляється невраховане майно; всебічне дослідження документів, що відображають норми видатку сировини і напівфабрикатів, з допомогою експерта-технолога, а в деяких випадках і товарознавця; допитів свідків, пов'язаних з одержанням і видатком сировини, її списанням на витрати, випуском готової продукції, затвердженням норм витрат і матеріалів; допитів осіб, що підозрюються і обвинувачених.

Для встановлення кількості сировини, дійсно використаної при виробництві продукції, важливе значення має технологічна експертиза готової продукції і сировини.

При розслідуванні обов'язково потрібно досліджувати якість готової продукції, бо заміна одних компонентів іншими, недостача сировини призводять до погіршення якості готової продукції.

Для створення необлікованих залишків, а також для «ліквідації» недостач злочинці використають недовантаження продукції споживачам. При цьому в документах завищуються дані про кількість і вагу майна, що відправляється. Встановити подібні факти можливо шляхом несподіваної для підозрюваних перевірки будь-якої партії відправленої продукції.

Істотну роль грає аналіз і перевірка документів, що стосуються рекламації споживачів.

Велике значення має відновлення відомостей про кількість оприбуткованих облічених виробів за даними документів, що відображають виконання різноманітних виробничих операцій. Воно здійснюється з допомогою ревізорів або експертів-бухгалтерів. В результаті цього може бути виявлено, що певних операцій виконано більше, ніж вимагалося для виготовлення обліченої продукції.

Виготовлення необлікованих виробів в позаурочний час виявляється шляхом допиту робітників фабрики, і передусім робітників тих спеціальностей, без яких неможливо виготовити ці вироби. Важливе значення для встановлення фактичної кількості продукції, виготовленої робітниками підприємства, має дослідження матеріалів, пов'язаних з оплатою їхньої праці.

Неврахована продукція в значних розмірах реалізується в основному через торговельну мережу рядом способів, з яких найчастіше застосовуються наступні:

а) необлікована продукція вивозиться разом з продукцією, що офіційно реалізується, згідно з накладною, в якій вказується вся фактична продукція, яка вивозиться; в подальшому ця накладна замінюється іншою. В останній вказується лише облікована продукція, і на неї виставляється рахунок. Такий засіб практикується у випадках, коли реалізується продукція підприємств, в які бланки накладних не є документами суворої звітності.

б) на час провезення необлікованої продукції виписуються особливі документи, що після доставки виробів в організацію ,що торгує знищуються без їхньої заміни (при таких же бланках накладних).

в) там, де введені спеціальні бланки накладних (бланки суворої звітності), необлікована продукція вивозиться так само, як і в першому випадку. Але в наступному накладна не замінюється, а в всіх її примірники вносяться необхідні зміни: кількість доставленої в торговельну мережу продукції зменшується до кількості офіційно направленої, і тільки на цю кількість виставляється рахунок.

г) в торговельну мережу продукція рушає згідно з накладною, виписаною на фальшивому бланку. Фальшиві бланки, які мають всі реквізити дійсних, злочинцям вдається інколи замовити в друкарні, з робітниками якої вони встановлюють злочинні зв'язки. В таких випадках з накладними в подальшому поступають так само, як і в перших двох випадках.

д) по одній і тій самій накладній в торговельну точку продукція привозиться двічі: спочатку та, яку торговельна точка одержує офіційно, а після цього неврахована. При перевезенні наступної партії в накладній виправляється запис про час вивозу продукції, інколи ця графа взагалі не заповнюється.

е) вивіз необлікованої продукції здійснюється згідно з накладною. Але після доставки її в торговельну точку товар не оприходується, а накладна вертається на склад підприємства. Завідуючий складом - учасник злочинної групи на всіх примірниках накладної робить позначку про її анулювання або при співучасті інших злочинців складає акт з вказівкою в ньому вигаданих причин недійсності накладної (наприклад, псування накладної, відмова торговельних робітників прийняти вже виписаний згідно з накладною товар).

ж) після завозу товару робітники організації, що торгує спрямовують на підприємство лист про повернення його зважаючи на недоброякісність, необхідність різноманітних доробок. Комерційний директор, начальник відділу постачань і збуту або інші компетентні особи виробничого підприємства, що можуть і не бути учасниками розкрадення, пропонують завідуючому складом прийняти повернену продукцію. Слідом за цим робітники організації, що торгує виписують безтоварну накладну на повернення готової продукції, де вона фіктивно оприходується. В подальшому підприємство вторинно відпускає готову продукцію організації, що торгує взамін немовби поверненій.

з) необлікована продукція з підприємства вивозиться без документів. При викритті цього відсутність документів звичайно пояснюється різноманітними технічними помилками.

Виявлення фактів реалізації продукції через роздрібні організації, що торгують багато в чому залежить від ретельного дослідження накладних шляхом їх огляду, виявлення підозрілих накладних і направлення їх на криміналістичну експертизу.

Збут викрадених необлікованих виробів може бути встановлений також і шляхом дослідження офіційних документів і неофіційних записів, що відображають діяльність організацій, що торгують.

В поле зору слідчого повинні бути документи організації, що торгує по перевезенню і оприбуткуванню товару, що надійшли, по їхній реалізації, звітні і по обліку фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей (інвентаризаційна відомість).

Для виявлення фактів збуту через крамницю необлікованої продукції може бути застосований засіб контрольного звірення фактичних залишків товару крамниці з даними попередньої інвентаризації, надходженням та документованим видатком цих товарів.

Потрібно мати на увазі, що одержання в крамниці грошей від покупців через касовий апарат не виключає вилучення їх злочинцями.

Великі суми можуть вилучатися з каси з приховуванням цього шляхом механічного зменшення показника, що підсумовує грошовий лічильник. Це досягається злочинцями різноманітними шляхами, зокрема шляхом зіставлення даних книги касира-оператора торговельного підприємства з даними касових чеків і контрольних лєнт касового апарату.

Особливе значення має дослідження неофіційних записів виявлених при обшуку у робітників роздрібної організації, що торгує, бо продавці звичайно особисто для себе обраховують продані і отримані для реалізації товари.

Комплексне дослідження документів, розрахункових реєстрів виробничого підприємства і організації, що торгує відображає збут готової продукції, доповнює ізольований їхній аналіз. Дослідження, зокрема, проводиться з метою виявлення виправлень рахунків в документах та реєстрах, що заповнюються в різний час, з приводу різноманітних взаємопов'язаних операцій.

Окрім участі в розкраданнях, які проявляються в реалізації необлікованих залишків матеріальних цінностей, що створюються на виробництві, деякі робітники торгівлі вчиняють розкрадання шляхом створення залишків безпосередно в торговельних підприємствах. При цьому викрадаються безпосередно матеріальні цінності, але найчастіше готівкові гроші.

Найбільш розповсюджені наступні шляхи створення необлікованих залишків.

По підроблених актах на псування, бій, уцінку товарів та інші втрати списуються товари, які фактично реалізуються, а виторгувані за них гроші привласнюються. Зокрема, цей засіб найбільш часто застосовується при реалізації продуктів на комісійних засадах.

При черговому зниженні цін інколи складаються підроблені акти, в яких фіктивно вказується товар, фактично реалізований, а гроші на суму різниці, зміненої в підроблених актах, привласнюються; особливо розповсюджений цей спосіб розкрадання при сезонних переоцінках овочів і фруктів.

Найчастіше застосовується обман споживача в формі обважування, обмірювання, завищення цін.

Не оприходується частина поступленого товару, що в багатьох випадках супроводжується укладанням підроблених документів.

В добре обладнаних торговельних приміщеннях, де норми природних втрат фактично менші від встановлених, провадять списання по максимально допустимих нормах, а залишки, які утворюються внаслідок цього не оприходуються.

Інколи використовується різниця між оптовими і роздрібними цінами. Списується в оптовий продаж завищена кількість товару, що фактично реалізуються по більш високих роздрібних цінах.

Нерідко використовується різниця в цінах на товар одного і того же найменування в залежності від сорту, виробника, артикулу, різниці між міськими і сільськими цінами. В останньому випадку завищується кількість товару, немовби проданих в міській місцевості, і занижується кількість фактично проданих товарів в сільській місцевості (де ціни вищі).

При відпущенні затаренного товару в накладну вносяться додатково вартість тари в тих випадках, коли вона вже входить у вартість продуктів, що відпускаються.

В результаті змовлення з робітниками установ і підприємств складаються підроблені документи про фіктивний продаж роздрібних товарів, за які гроші перераховуються в торговельне підприємство і привласнюються. (У відповідних установах, підприємствах фіктивне набуття товару в свою чергу маскується шляхом укладення різноманітних підроблених документів.)

При розслідуванні розкрадань, що вчиняються в торгівлі шляхом створення неврахованих залишків, важливу роль грають допити осіб, що мають відношення до описаних злочинних операцій, а також обізнаних в образі життя пітозрюваних. При цьому призначаються також ревізії, експертизи (в першу чергу товарознавчіі бухгалтерські) і головним чином проводиться дослідження документів, як безпосередно слідчим, так і відповідними фахівцями.

Найважливіше значення має аналіз ведення облікових документів. При цьому важливе значення має не тільки система бухгалтерського обліку, існуюча в даній організації, але і система документування торговельних операцій.



Информация о работе «Розслідування крадіжок державного та громадського майна»
Раздел: Криминалистика
Количество знаков с пробелами: 42823
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
82418
0
0

... (обвинуваченого) підтверджується результатами пред'явлення для впізнання (осіб, речей, знарядь злочину), слідчого експерименту, перевірки показань на місці [ 3, с.291]. Призначення експертиз. Під час розслідування крадіжок експертизи, що призначаються, можуть бути поділені на дві групи: а) ті, що призначаються для ідентифікації злочинця, знарядь злочину, взуття, транспортних засобів (або їх ...

Скачать
174413
0
0

... окремих слідчих дій; n взаємодія слідчого з оперативно-розшуковими органами; n особливості використання спеціальних пізнань при розслідуванні; n особливості попередження даного виду злочинів. Розслідування злочинів умовно ділитися на три етапи: 1. початковий; 2. наступний; 3. заключний. На початковому етапі проводяться невідкладні слідчі дії й оперативно-розшукові заходи, спрямован ...

Скачать
108838
0
0

... , гідність, недоторканість та інші гарантовані Конституцією України права і свободи громадян, а також державне або суспільне майно, пам'ятники архітектури, мистецтва і т.п.РОЗДІЛ 2 Методика розслідування хуліганства . 2.1. Поняття методики розслідування хуліганства, її мета та структура. Методика розслідування злочинів - це самостійний розділ на­уки криміналістики. Його складають основані на ...

Скачать
190435
1
0

... р. - першому році державної незалежності України. Статистика кримінальних правопорушень, що реєструється Державною службою боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) зростала і в 2000 р. (+2,7 %)[47]. Розділ 2.Загальні засади боротьби із злочинністю. 2.1. Забезпечення прав людини як засада формування політики в галузі боротьби із злочинністю   Основою державної боротьби із злочинністю є ...

0 комментариев


Наверх