Політика реформ у Китаї у 80-90х роках. Україно-китайські відносини

2. Політика реформ у Китаї у 80-90х роках. Україно-китайські відносини.

За роки “великого стрибка” ( 1958 – 1960 ) і “культурної революціі” ( 1966 – 1976 ), Китай опинився на грані економічного і політичного краху. Стрімке падіння промислового і сьльськогосподарського виробництва призвело до загрози голода. Були лікідовані створена раніше истема органів управління, на сміну її прийшли органи воєнно-адміністративного контроля; підвергались репресіям мільйони людей. В 1976 нове керівництво країни во главі з Ден Сяопінон прийняло широку пргограму еономічних і політичних реформ для будови “соціалізма з китайською специфікою”.

Ден Сяопінон визначив “чотири пинципа модернізаціі” :

социалістичний шлях розвитку;

диктатура пролетаріата;

керуюча роль Комуністичної паріі;

ідеі марксизма-ленінізма і Мао Цзедуна.

Програма в області економіки включала :

введення часного землекористування в селах;

вільний ринок;

створення кооперативів частнопідприємницкого сектора в місті;

створення спеціальних “зон економіко-технологічного ровитку” з особливим режимом палогообкладання для притягання іноземного капітала;

глубоку реформу в дежавному секторі економіки з переводом його на повний хозрозрахунок.

В політичній області реформи виразилися в реабілітаціі жертв “культурної революціі”, проведенні демократичних реформвибрчої системи, оживленіе діяльності “демократичних партій”, які входли в єдиний фрон під рукоаодством КПК.

В соціальній сфері під гаслом “В одній сім’ї – одна дитина!” – активно проводилась політика, направлена на скорочення народжуваності.

В області зовнішньої політики повий курс аривів до розвитку відносин з західними державами, Японією, СРСР.

За пройдений період реформ КНР вдалося дбитися вражаючих успіхів в економічному розвитку. Середньорічний приріст промисловості склав близько 10%, виробництво зернових на душу населення доведено до 400 кг в рік, в вічі підвисився життєвий рівень населення, створені нові, самі сучасні, отраслі промисловості, створені вільні економічні зони, збільшився приплив іноземних інветицій. Китай зміг вийти на світовий ринок і стати там поміною силою.

Китай приділяє велику увагу відношенням з Україною. У 1995 відбувся візит Президента Л. Кучми в КНР. Україна роздивляється Китай як одного із своїх стаегічних партнерів. У України і Китая існують близькість чи збіги поглядів по багатьом питаннях міжнародної політики. Укріпленню українсько-китайсьеим відносинам сприяв візит Голови КНР Цзяо Цземіня в Київ у 2001.

Висновок : реформи в Китаї привели до процвітання економіки країни. Відмінною рисою цех реформ було те, що вони проводлись під керівництвом Комуністичної партіі Китая і практично не зачіпили поітичних снов суспільітва.

Білет № 9

В сучасный ысторыы прийнята слыдуюча періодизація світового розвитку з 1914-1939.

1 період. 1914 – 1918. – Перша світова війна. В результаті економічних та військово-політичних противостоянь між двома блоками – Антантою ( Росія, Великобританія, Франція ) і Троістий союз ( Австро-Угорщина, Німеччина, Італія ) – в війну були втягнуті 34 країни. Наслідко війни став розпад імперій : Німецької, Російської, Австро-Угорської, Османської.

Версальський мирний договір 1919 визнав винуватицею війни Німеччиною. Противоріччя, лежащі в основі договору, стали предпосилками до початку нової війни.

2 період. 1918 – 1923. – післявоєнна нестабільність. В цей час зміцнилися позиціі США. В Росіі до влади прийшли більшовики. В Німеччині, Угорщині, Фінляндіі пройшли революціі. Крайньо ліві партіі в ціх країнах хотіли встановити дектатуру пролетаріата, як в Росіі, але потерпіли поразки. Активний антиклоніальний рух ослабив позицію Англіі і Франціі. В 1920-1921 наступив економічний кризис, в наслідок якого впав рівень життя, активізація крайньо правих сил (в Італіі до влади прийшли фашисти). Інші західні країни, де були демократичні традиціі, вибрали шлях реформ ( Англія, Франція ).

3 період. 1924 – 1929. – період економічноїстабілізаціі.

Характерні риси цього періода : спад революційного руху; економічний підйьм; ослаблення зовнішноьполітичних пртоиріч між країнами.

Політична стабілізація тала можливою в результаті : а) підмисання нових договорів на Локарнській конференціі про гарантію кордонів Німеччини і Бельгіі і про французькі гарантіі збереження коронів Польщі та Чехословачини з Німеччиною; б) реалізація планів Дауеса і Юнга в отношеніі Німеччини : були розв’язані питання німецьких репараційних платежів.

В 1928 США, Великобританія, Франція, Німеччина, Японія і ряд інших країн підписали пакт Бріана-Келога. Документ містив важливі міжнародно-правові норми, проголошуючі відмову від війни як засоба урегулювання міжнародних суперечок і розв’язання їх мирним шяхом.

В економічній сфері спостерігався підйом. Його характерні риси :

Модернізація промисловості;

Використання нових технологій і форморганізаціі праці;

Стаілізація кредитно-фінансової системи;

Зменшення втручання країн в екополітику.

Економічний підйом в країнах Заходу був нерівномірний. США укріпили своє лідируюче положення в світовій економіці, виробляючи стільки прдукціі, скільки весь світ. Темпи розвитку Німеччини і Франціі були також достатньо високими. Східна Європа відстала від Заходу.

Економічний підйом визвав рістзаробітної плати і зайнятості населення, що сприяло спаду страйкового руху, встановленню політичної стаільності.

В ці рокине було революцій, крапних політичних конфліків. Зросла роль засобів масової інформаціі, кінематогрофа, спорта. Проявилос поняття “масової культури”, т. б. культари, зрозумілої і доступної більшості населееня.

В той же час в країнах Центральгої та Південно-Східної Європи невирішеність соціально-економічних питань привела до встановлення авторитарних режимів. Посилюється вплив фашистів в Італіі та Німеччині.

4 період. 1929 – 1933. – період “Великої депресіі”. Цей кризис в економіці був глубоким та маштабним. Причиною кризи стало перевиробництво товарів при вузкості внутрішнього ринку і відносно низькій купівельній спроможності населення. Збанкрутувала велика кількість підприємств. Промислове виобницво скоротилось на чверть, безробітніх стало більше 30 млн. чоловік; різко знизився рівеньжиття.

5 період. 1933 – 1939. – періодназрівання Другої світової війни. Задача виходу з екрномічної кризи різними країнами розв’язувалося по-різному : одні предпочлі шлях реформ (США, Англія, Канада), інші – шлях дектатури (Італія, Іспанія, Німеччина).

Починається оротба за переділ світу. Фашистські країни вступають в союз один з одним. Й СРСР, й західні країни, й фашистскі країни прагнуть зайняти господсвуюче положення в світі. Це й прерикло до неменучості нової світової війни.

Висновок : відправною точкоюпеіодезаціі світовоі історіі в міжвоєнний період служили ключові історичні події. Кожний період мав свій характерні особистості соціально-економічного та політичного розвитка.

Напад фашистської германіі на СРСР довело всьому світу небезпеку агресивність планів Гітлера. Англія і США відчули різко зросшу погрозу безпеці особистих країн.

Уінстон Черчель заявив, що ідуча війна погрожуєінтересам його країни і її колоній, а напад на СРСР визнав помилкою Гітлера. Черчель дав згоду на надання економічної і політичної допомоги СРСР. Його позиціі підримав президент США Рузвельт. Починає складатися антигітеровська кооліція. Кооліція – політичний чи воєнний союз країн, котрі домовилися про спільні дії.

Липень 1941 – Московська конференція і підпис англо-радянської згоди, суть якої : 1) спільні діі проти Німеччини та її союзників; 2) воєнні поставки в СРСР; 3) надання кредитів СРСР; 4) відмова від сепарастичного миру з противниками. Пропозиція Сталіна про відкриття в Європі другого фронту була відвергнута.

Підпис договора урядом Польщі та Чехословаччини. Формування в СРСР військових частин : чехословацькі відряди та об’єднаня; французька ескадрилія та авіополк “Нормандія”; польські і югославські частини.

Серпень 1941 – офіційна заява США про допомогу СРСР. 9-14 серпня 1941 – проведення “Антлантичної хартіі”, суть якої : 1) англо-американська допомога СРСР; 2) відмова Англіі та США від територіальних домагань; 3) визнання за народами мира права на вибір форми правління; 4)економічне співробітництво; 5) вмзнання рівних прав і можливостей в торгівлі, використання джерел сировини, свобода мореплавства.

Вересень- грудень 1941- заключення трьохстороннього договору ( СРСР-США-Англія ), розповсюдженняна СРСР сили договору про ленд-ліз ( поставка зерна, нефтепродуктів, танків, літаків). Вступ у війну США.

1 січня 1942 підпис 26 державами світу мира Деклараціі об’єднаних націй в Вашингтоні. Її суть : 1) заборона на підпис сепаратиського мира; 2) визнання необідності створення в Європі другого фронту.

1942 – підписання англо-адянського договору про сільне ведення війни. Буи також визначені умови розвитку англо-радянских відносин на протязі 20 років. Підписання радянсько-американського договору про сільне ведення війни.

1943 – затягнення питання про відкриття другого фронту в Європі. Введення англо-радянских військових сил в Іран. Провеення Тегеранської мирної конференціі.

Відмінна риса антигітлеровської кооліціі – об’єднаня країн з різним суспільним устроєм проти фашистів. Проблеми кооліціі – питання про відкриття другого фронту в Європі і ідеологічні протиріччя між країнами.

Висновок : прйшовши значні противоріччя, Англія, СРСР і США створили діючей воєнно-політичний союз для боротьби з фашистськими країнами-агрисоами.

Запитання до екзамену з всесвітньоі історіі.

1

5. Паризька мирна конференція та її головні рішення за підсумками Першої світової війни.

37. США у 80-90-х роках. Українці в США.

2

10. Франція в 20-30-ті роки. Діяьність уряду Народного фронту.

51. Розпад Югославії, громадянська війна та її наслідки.

3

9. “Новий курс” Ф. Рузвельта та його результати.

33. Рух опору в окупованих країнах Європи в роки Другої світової війни.

4

2. Причини та початок Першої світової війни.

36. Створення Організації Обєднаних Націй. Україна – співзасновниця ООН. Роль ООН у новоствореному світі.

5

8. Вашингтонська конференція та її рішення.

57. Розрядка міжнародної напруженості у 70-х роках. Гельсінський процес.

6

13. Громодянська війна в Іспаніі у 1936-1939. Втручання великих держав у конфлікт.

52. Процес деколонізації після Другої світової війни.

7

28. Політика умиротворення агресора напередодні Другої світової війни, її витоки, наслідки.

41. Пята республіка у Франції. Політика Ш.де Голя.

8

11. Встановлення нациської дектатури А. Гітлера та її наслідки для Німеччини і світу.

54. Політика реформ у Китаї у 80-90х роках. Україно-китайські відносини.

9

Періодизація світового розвитку з 1914-1939. Період економічної стабілізаціі.

32.Створення антигітлеровської кооліції в роки Другої світової війни.

10

6. Створення Ліги Націй та її діяльність у міжвоєнний період.

53. Японське “Економічне диво”. Японія й сьгодення.

11

30. Радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 та таємний додатковий протокол до нього.Види угод на подальший розвиток подій у світі.

40. Діяльність М.Тетчер, Тетчеризм: його суть і наслідки.

12

26. Розвиток літератури і мистецтва у міжвоєнний період.

38. План Маршала, його роль у відбудові повоєнної Європи.

13

12. Встановлення фашиської дектатури в Італії Б. Муссоліні

55. Створення держави Ізраіль. Виникнення палестинської проблеми.

14

18. Громодянська війна в Росіі : причини, періодизація, наслідки.

42. Обєднання Німеччини. Німеччина сьогодні.

15

29. Мюнхенська угода і загарбання Чехоссловачини.

59. Загальні тенденції в розвитку світової культури в другій половині 20століття.

16

7. Прийняття та наслідки реалізації планів Дауеса та Юнга для Німеччини.

58. Оздоровлення міжнародних відносин на рубежі 80-90-х років. Закінчення “холодної війни”.

17

12. Встановлення фашиської дектатури в Італії Б. Муссоліні

55. Створення держави Ізраіль. Виникнення палестинської проблеми.

18

17. Лютнева революція 1917 в Росіі : причини та початок.

39. Інтеграційні процеси в сучасній Європі. Місце України в загальноєвропейському процесі.

19

24. Революція у Туреччині. К. Ататюрк.

56. Причини та початок “холодної війни”.

20

19. Розкрийте суть і наслідок економічної політики.

35. Наш край в роки Другої світової.

21

21. Розкрийте суть сталінської індустріалізації в СРСР, та її соціальні наслідки.

44. Процесс десталінізації в СРСР, його позитивні сторони, непослідовність та обмеженість.

22

20. Процес створення СРСР та тоталітарний характер сталінського режиму.

43. Процес повоєнної відбудови господарства СРСР.

23

22. Охарактерезуйте політику суцільної колективізації в СРСР, та її соціально-економічні наслідки.

45. Дисидентський рух в СРСР 60-х – 1половині 80-х років.

24

27. Утворення осі Берлін – Рим – Токіо напередодні Другої світової війни.

60. Науково-технічна революція і глобальні проблеми сучасності.

25

16. Утворення Королівства сербів, хорватів та словенів. Національне питання в державі.

48. Перебудова і причини революції кінця 80 – початку 90-х років у країнах Центральної та Східної Європи, її характер, сила, риси та особливості.

26

15. Революція 1918 в Угорщині. Доба Угорської радянської республіки.

31. Причини, характер, періодизація Другої світової війни.

27

23. Суспільно-політична обстановка в СРСР у 20-30-х роках.

50. Політична боротьба в 1953-1956 роках в Угорщині. Режим Я.Кадара.

28

3. Наслідки Першої світової війни для народів Європи та США.

46. Перебудова та розпад СРСР (1985-1991).

29

4. Облаштування повоєнного світу після Першої світової війни. Сильні та слабкі сторони системи міжнародних договорів.

47. Росія після розпаду СРСР.

30

25. Розвиток освіти, науки і техніки у міжвоєнний період

49. “Празька весна” 1968р.

Запитання до екзамену з всесвітньоі історіі.

Періодизація світового розвитку з 1914-1939. Період економічної стабілізаціі.

Причини та початок Першої світової війни.

Наслідки Першої світової війни для народів Європи та США.

Облаштування повоєнного світу після Першої світової війни. Сильні та слабкі сторони системи міжнародних договорів.

Паризька мирна конференція та її головні рішення за підсумками Першої світової війни.

Створення Ліги Націй та її діяльність у міжвоєнний період.

Прийняття та наслідки реалізації планів Дауеса та Юнга для Німеччини.

Вашингтонська конференція та її рішення.

“Новий курс” Ф. Рузвельта та його результати.

Франція в 20-30-ті роки. Діяьність уряду Народного фронту.

Встановлення нацистської диктатури А.Гітлера та її наслідки для Німеччини і світу.

Встановлення фашиської дектатури в Італії Б. Муссоліні

Громодянська війна в Іспаніі у 1936-1939. Втручання великих держав у конфлікт.

Відновлення державної незалежності Польщі. Ю. Пілсудський.

Революція 1918 в Угорщині. Доба Угорської радянської республіки.

Утворення Королівства сербів, хорватів та словенів. Національне питання в державі.

Лютнева революція 1917 в Росіі : причини та початок.

Громодянська війна в Росіі : причини, періодизація, наслідки.

Розкрийте суть і наслідокекономічної політики.

Процес створення СРСР та тоталітарний характер сталінського режиму.

Розкрийте суть сталінської індустріалізації в СРСР, та її соціальні наслідки.

Охарактерезуйте політику суцільної колективізації в СРСР, та її соціально-економічні наслідки.

Суспільно-політична обстановка в СРСР у 20-30-х роках.

Революція у Туреччині. К. Ататюрк.

Розвиток освіти, науки і техніки у міжвоєнний період

Розвиток літератури і мистецтва у міжвоєнний період.

Утворення осі Берлін – Рим – Токіо напередодні Другої світової війни.

Політика умиротворення агресора напередодні Другої світової війни, її витоки, наслідки.

Мюнхенська угода і загарбання Чехоссловачини.

адянсько-Рнімецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 та таємний додатковий протокол до нього.Види угод на подальший розвиток подій у світі.

Причини, характер, періодизація Другої світової війни.

Створення антигітлерівської коаліції в роки Другої світової війни.

Рух опору в окупованих країнах Європи в роки Другої світової війни.

Кримська (Ялтинська) та Берлінська (Потсдамська) конференції. Підсумки війни в Єврпі.

Наш край в роки Другої світової.

Створення Організації Обєднаних Націй. Україна – співзасновниця ООН. Роль ООН у новоствореному світі.

США у 80-90-х роках. Українці в США.

План Маршала, його роль у відбудові повоєнної Європи.

Інтеграційні процеси в сучасній Європі. Місце України в загальноєвропейському процесі.

Діяльність М.Тетчер, Тетчеризм: його суть і наслідки.

Пята республіка у Франції. Політика Ш.деГоля.

Обєднання Німеччини. Німеччина сьогодні.

Процес повоєнної відбудови господарства СРСР.

Процесс десталінізації в СРСР, його позитивні сторони, непослідовність та обмеженість.

Дисидентський рух в СРСР 60-х – 1половині 80-х років.

Перебудова та розпад СРСР (1985-1991).

Росія після розпаду СРСР.

Перебудова і причини революції кінця 80 – початку 90-х років у країнах Центральної та Східної Європи, її характер, сила, риси та особливості.

“Празька весна” 1968р.

Політична боротьба в 1953-1956 роках в Угорщині. Режим Я.Кадара.

Розпад Югославії, громадянська війна та її наслідки.

Процес деколонізації після Другої світової війни.

Японське “Економічне диво”. Японія й сьгодення.

Політика реформ у Китаї у 80-90-х роках. Україно-китайські відносини.

Створення держави Ізраіль. Виникнення палестинської проблеми.

Причини та початок “холодної війни”.

Розрядка міжнародної напруженості у 70-х роках. Гельсінський процес.

Оздоровлення міжнародних відносин на рубежі 80-90-х років. Закінчення “холодної війни”.

Загальні тенденції в розвитку світової культури в другій половині 20століття.

Науково-технічна революція і глобальні проблеми сучасності.