Міністерство освіти України

Ужгородський Державний університет

Біологічний факультет

Кафедра фізіології рослин та біотехнології

Монда Н. В.

 

Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в Притисянській низовині

Курсова робота, IV-й курс

Науковий керівник:

ст. в. Вайда П.В.

Ужгород – 1999

З М І С Т

1. Вступ…………………………………………………………………….…..3

2. Огляд літератури……………………………………………………………5

2.1.Фізіологічні основи морозостійкості озимої пшениці.…….……………5

2.2. Морозостійкість кореневої системи озимої пшениці .……………….…7

2.3. Грунтове живлення і зимостійкість.……………………………………..9

3. Експериментальна частина……...……………………..……..……………13

3.1. Грунтово-кліматичні умови в низинній зоні Закарпаття..……..……….13

3.2. Методи та об`єкти досліджень ………………………..…………………15

4. Результати та їх обговорення………………………………………………..17

Висновки…………………………………………………………...……………20

Література……………………………………………………………………….21

Вступ

В успішному розвитку зернового господарства велике значення має отримання високих і стійких урожаїв озимої пшениці, яка займає значну вагу в зерновому балансі країни.

При використанні агротехніки і внесенні добрив озима пшениця зимостійких сортів забезпечує отримання високих і стійких врожаїв в основних зонах її вирощування.

Озима пшениця, розвиваючись з осені, більше використовує осінні і ранньо-весняні запаси вологит в грунті, краще переносить несприятливі умови весняно-літньої вегетації і дозріває раніше ярових колосових культур. В меншій мірі піддається шкідливій дії високих температур і суховіїв в період формування і наливання зерна.

Важливо відмітити, що в одних і тих самих кліматичних умовах різниця в попередниках, строках посіву, виборі того чи іншого сорту, внесення органічних і мінеральних добрив призводить до того, що в одному й тому ж році на одному полі озимі хліба добре перезимовують і дають високий врожай, а на інших – гинуть або зменшуються в кількості.(Ястрембович Н. И., 1962)

Найбільш висока зимостійкість при різному сполученні осінньо-зимніх умов формується після багаторічних трав, гороха, зібраного на зерно. По цим попередникам в умовах оптимальної вологості грунту і поживного режиму в осінній період формується оптимальний габітус пшеничного куща з 5-7 стеблами на одній відстані, висота якого досягає 22-27 см. Такі посіви краще переносять низькі температури і при довгій сніжній зимі менше піддаються вимочуванню.

Дослідження показали, що внесення органічних і мінеральних добрив під озимі посіви значно послаблює негативний вплив несприятливих умов зимівлі. Внесення добрив в помірні по умовах зимівлі роки підвищувало зимостійкість і врожай озимої пшениці, а перерослі з осені посіви випрівали значно більше, ніж оптимально розвинуті посіви в варіантах без добрив.

Більш всього змінюються умови проростання озимої пшениці в залежності від строків посіву.

Низькі врожаї зерна при ранніх строках посіву в основному пояснюються значним пошкодженням переріслих з осені рослин також в умовах сприятливої зими.

Більш міцними вважають рослини оптимальних строків посіву. Вони мають найбільший коефіціент кущіння і укорінення, помірну висоту рослин і достатньо високу масу.

Оптимальний розвиток вегетативної маси пшениці являється важливою умовою високого врожаю зерна.


2. Огляд літератури

2.1. Фізіологічні основи морозо-зимостійкості пшениці

Висока зимостійкість сорту тієї чи іншої культури залежить від його пластичності. Ця властивість рослинного організму виражається в швидкому пристосуванні рослини до різних умов середовища. Завдяки цьому забезпечується нормальний ріст, висока продуктивність, навіть при несприятливих умовах посухи, морозів, грунтового засолення та інших факторів.

Одним із фізіолого-біохімічних показників зимостійкості являється стан пластидного апаратуі пігментної системи протягом зимівлі.

У зимостійких сортів пластидний апарат піддається перетворенню. В кожній клітині міститься певна кількість хлоропластів, які розпадаються на велику кількість гранул. Виникнення їхьне пов`язане з вицвітанням хлорофілу, так як вони залишаються зеленими, внаслідок чого пігментна система у зимостійких сортів не вицвітає.

Перетворення пластид виявляється являється одним із своєрідних резервів, які підвищують стійкість сортів до морозів. В прикінці зими і ранньою весною проходить зворотнє перетворення пластид, стуктура їх відновлюється, гранули об`єднуються, що веде до повного відновлення хлоропластів.

Характерним показником зимостійкості є також підвищення вмісту непластидних пігментів-антоціанів, особливо в осінній період і ранньою весною.( Шаповал О. І., 1965)

Успішна зимівля озимих культур визначається або залежить від їх фізіолого-біохімічного складу і напряму метаболічних процесів. Цей напрямок пов`язаний з активним перетворенням нерозчинних вуглеводів в розчинні цукри.

Зимостійкість залежить від вмісту в зимуючих органах рослин не тільки розчинних цукрів, але й інших захисних сполук. До них відносяться високоатомні спирти, глюкозиди та інші речовини. Максимальний вміст їх виявлений у всіх випадках в найбільш відповідальний період зимівлі, що свідчить про визначений напрямок метаболічних процесів. У менш зимостійких сортів ці речовини або відсутні, або виявляються в незначній кількості.

Вивчаючи природу морозостійкості, необхідно звернути увагу на інтенсивність перетворення білкових речовин і активність протеолітичних ферментів. Показовим в цьому відношенні є утвороення при дії морозів амінокислот, їх склад, динаміка, утворення амідів. Захисне значення мають деякі амінокислоти, імінокислоти, особливо пролін та аміди. Їх утворення залежить від активності і напрямку дії протеолітичних ферментів. Дослідження, в цьому напрямку тісно пов`язані з умовами зовнішнього середовища для вияснення сортових відмінностей і особливо протікання цих проценсів протягом зими.( Белкин Н. И., 1957)

Різні перетворення проходять зимою також і при сильних морозах. Вони потребують затрати енергії.

Інтенсивність перетворення і активність життєдіяльності у різних сортів неоднакова, а отже і енергетичні процеси виражаються різними величинами. Тому одним із показників стійкості організму до впливу морозу і заморозків є інтенсивність дихального процесу. У різних сортів вона може порушуватись при дії морозів як при поглиненні кисню, так і при виділенні вуглекислоти.

Також слід звернути увагу на оводненість листка, вузла кущіння, кореневої системи і на динаміку води в грунті напротязі зими. Вміст води обумовлює особливості фізико-хімічних сполук протоплазми та її органоїдів.

Проблема морозостійкості озимої пшениці являється одною з найважливіших в економіці сільського господарства, рішення якої буде сприяти збільшенню зернового балансу в країні.



Информация о работе «Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в Притисянській низовині»
Раздел: Биология
Количество знаков с пробелами: 26071
Количество таблиц: 3
Количество изображений: 1

0 комментариев


Наверх