Навигация
Значення судової фотографії в криміналістиці
14730
знаков
0
таблиц
0
изображений
1. Судова фотографія та її види
судова фотографія зйомка
Судова фотографія - галузь криміналістичної техніки, яка становить собою систему наукових положень, а також рекомендацій щодо застосування технічних засобів і методів зйомки з метою розслідування злочинів.
Завдання судової фотографії:
1) забезпечувати технічними засобами та практичними прийомами виявлення, фіксацію та дослідження матеріальних джерел доказової інформації;
2) здійснювати об'єктивну фіксацію слідчих дій та їх результатів;
3) вдосконалювати існуючі та розробляти нові технічні засоби збирання, фіксації й дослідження доказів;
4) забезпечувати принцип наочності в доказуванні та профілактичній діяльності слідчого органу дізнання, експерта-криміналіста.
Суб'єкти застосування судової фотографії:
- слідчий у процесі попередження, розкриття та розслідування злочинів;
- оперативний працівник у ході провадження оперативно-розшукової роботи;
- експерт при проведенні експертизи та участі у слідчих діях як спеціаліст;
- представники громадських організацій та окремі особи, які здійснюють свої права з охорони громадського порядку та суспільної безпеки.
Останні не знають прийомів судової фотографії та використовують звичайну відображувальну зйомку подій, об'єктів, документів, осіб.
Судову фотографію прийнято поділяти на судово-оперативну( відображувальну) та дослідну. Судова фотографія поділяється на фотографію судово-оперативну (фіксуючу) та судово-дослідницьку (експертну)[2].
Судово-оперативна фотографія являє собою сукупність методів, прийомів і засобів, що застосовуються при провадженні слідчих чи оперативно-розшукових дій для фіксації обстановки, слідів та інших об'єктів. Фіксація в судовій фотографії має на меті точно і повно відобразити об'єкти у тому вигляді та стані, у якому вони спостерігаються на момент фотозйомки. Фотозйомка виступає додатковим засобом фіксації у процесі здійснення слідчої дії. Судово-оперативна фотографія як засіб фіксації під час розслідування застосовується у поєднанні з оформленням протоколу, схем і планів. Об'єктами судово-оперативної фотозйомки є: місцевість і приміщення, а також їх окремі ділянки, предмети, сліди, трупи, живі особи, окремі дії учасників слідчих дій та їх результати. Судово-оперативну фотозйомку здійснює слідчий, оперативний працівник органу дізнання або спеціаліст за допомогою фотографічної техніки, що входить до фотокомплекту слідчого.
Судово-дослідницька фотографія — це система спеціальних методів, прийомів і засобів, застосовуваних для одержання нових фактів при провадженні судових експертиз. Дослідження з використанням засобів і методів судової фотографії передбачає виявлення слабковидимих або зовсім невидимих за звичайних умов ознак, подібності або різниці між ними. Судово-дослідницьку фотографію іноді називають експертною, через те що її методи і засоби застосовують експерти під час своїх досліджень. Об'єктами судово-дослідницької фотографії є речові докази, які піддаються експертному дослідженню, порівняльні зразки та матеріали, що використовуються під час експертизи. Така фотографія здійснюється за особливих умов освітлення, проведенням зйомки в невидимих променях, зйомкою люмінесценції, посиленням контрастів, із використанням розрізнення кольорів, методом мікрофотографії тощо[5].
Методи судово-оперативної фотографії: панорамний, вимірювальний, широкомасштабний, сигналетичний, репродукційний, макроскопічний та мікроскопічний. Методи судової фотографії не слід змішувати з видами судової зйомки, до якої належать: орієнтуюча, оглядова, вузлова, детальна.
Метод - це спосіб зйомки, а вид - реалізація мети зйомки. Наприклад, оглядову зйомку можна виконати вимірювальним способом, стереоскопічним, панорамним. Вид зйомки залежить від завдання фіксації.
2. Мікро- та макрозйомка
Мікро- та макрозйомка найбільш придатні для фотографування слідів знарядь злому та інструментів злому.
Мікрозйомка.
Під мікрозйомкою розуміють фотографування з безпосереднім збільшенням фотографованого зображення за допомогою мікроскопа, сполученого з фотокамерою, тобто фіксація на світлочутливому матеріалі зображень створюваних мікроскопом.
Мікрозйомці піддають сліди, які мають незначні за розміром деталі, які не сприймаються неозброєним оком.
Основними завданнями мікрофотографії є одержання збільшеного зображення у заданому масштабі і чітка передача в ньому найбільш важливих ознак, які не сприймаються зором. За допомогою мікрофотографії досліджують форму, розміри, будову та інші характеристики слідів знарядь злому і інструментів, а також фіксують і зіставляють їх деталі[1].
У мікрофотографії як оптичної системи, що утворює зображення,що фіксується на фотоматеріал, використовується мікроскоп – складний оптичний прилад, що володіє певними характеристиками: загальне збільшення, роздільна здатність і глибина різкості.
Існує безліч різновидів мікроскопа:
біологічні (МБС-1, МБС-2)
металографічні (МІМ-6, МІМ-7), вимірювальний, порівняльний (МСК )
стереоскопічний, люмінесцентний, поляризаційний, інтерференційний і ін.
Всі вони призначені для різних цілей і мають різні конструкції, але включають в себе ті самі оптичні елементи і механічні вузли,які дозволяють з високою точністю вивчати об'єкти і фотографувати їх.
Для попереднього дослідження використовують бінокулярні або біологічні мікроскопи, а ідентифікаційне дослідження проводять з допомогою порівняльних мікроскопів.
Основні елементи мікроскопа:
Механічні вузли: штатив, тубус, предметний столик, механізм для фокусування.
Оптична система:
Похожие работы
... іальних знань у цивільному або адміністративному процесі, проведення різних судових дій, повної фіксації судового процесу технічними засобами та ін. Глава 2. Методологічні засади криміналістики 2.1 Поняття методологічних наук Метод будь-якої науки — це система прийомів пізнання закономірностей, що є її предметом. Найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення пізнають за ...
... у провадженні судових експертиз та попередніх досліджень за завданнями слідчого або органу дізнання. Крім того, техніко-криміналістичні засоби та методи в залежності від мети поділяють на такі, які використовуються для: — збирання речових доказів (виявлення, фіксація, вилучення та упаковка); — дослідження доказів; — профілактики. Іноді у межах зазначеної класифікації виділяють і засоби та ...
... на анатомічні та внутрішньоструктурні. Анатомічні ознаки людини – це природжені її особливості (розмір і розташування окремих частин тіла). Кожна група об'єктів дослідження становить підрозділ криміналістичної габітології: дактилоскопія (гр. daktilos – палець), дентоскопія (лат. dento – зуби), дермоскопія кримінальна (лат. derma – шкіра). Отже, криміналістична габітологія вивчає: габітоскопію – ...
... київської поліції наприкінці 1903 р. Нині цінність праці Г. Рудого полягає в тому, що вона вносить певні зміни до наявних у науковій літературі тверджень стосовно окремих питань історії вітчизняної криміналістики. Посилаючись на це джерело, можна впевнено говорити, що перше в Росії дактилоскопічне бюро було організоване в Києві і чини київської розшукної поліції першими в Російській імперії для ...
0 комментариев