Розрахунок споживаної потужності

2.3  Розрахунок споживаної потужності

Відповідно до схеми електричної принципової до складу лічильника входять п’ять ІМС К555ТВ9 . Споживаний струм складає: К555ТВ9- 0.03 А; Напруга живлення мікросхеми: 5В. Розрахунок потужності виконується згідно формули:

Pi = Ii * U * n, (2.2)

де Pi - потужність;

Ii - струм, що протікає через мікросхему даного типу;

U - напруга живлення мікросхеми;

n - кількість мікросхем даного типа.

Використовуючи цю формулу і довідкові дані для мікросхеми типу К555ТВ9, проводиться розрахунок потужності даного пристрою.

При розрахунках використані наступні позначення:

i = 1 - це мікросхема типу К555ТВ9;

Проведемо розрахунок потужності: Р = 0.03 * 5 * 5 = 0.75 Вт;

Сумарна потужність дорівнює:

Р = 0.75 Вт.

2.4 Програма розрахунку споживаної потужності на алгоритмічній мові

Program POWER;

var P,I,U:real;n,m,k:integer;

begin

writeln ('Введіть кількість типів елементів');

read (m);

k:=1; P:=0;

 while k<=m do begin

 writeln ('Введіть кількість элементів',k,'-го типу);

 read (n);

 writeln ('Введіть споживаний струм (у амперах)');

 read (I);

 writeln ('Введіть напругу живлення (у вольтах)');

 read (U);

 writeln ('Початкові дані');

 writeln ('U=',u:2:1,'B I=',i:2,'A n=',n,'шт.');

 P:= Р + U*I*n

 end;

writeln ('Споживана потужність P=',p:6:2, 'Вт')

end.

Turbo Pascal Version 7.0 Copyright (c) 1983,92 Borland International

Введіть кількість типів елементів

1

Введіть кількість элементов1-го типу

5

Введіть споживаний струм (у амперах)

0.03

Введіть напругу живлення (у вольтах)

5

Початкові дані

U= 5.0B I=0.0300 A n=5шт.

Споживана потужність P= 0.75Вт

3. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Технологія виробництва виготовлення блоку складається з різних технологічних операцій: виготовлення деталей, складки їх у виріб, наладки блоку.

Сучасна технологія виготовлення ДП складається з великого числа операцій. При виготовленні ДП можуть виникнути наступні небезпеки:

- поразка електричним струмом;

- термоопіки і хімічні опіки;

- поразка шкірних покривів;

- отруєння;

- шум, вібрація;

- світлові дії газорозрядних ламп.

Більшість речовин і матеріалів, вживаних при виготовленні ДП є шкідливими і представляють небезпеку для здоров'я і життя людини. Шкідливі речовини і їх пари можуть проникати в організм людини через органи дихання, шкіру, травний тракт.

Електричні з'єднання проводяться паянням. Під час паяння мають місце наступні небезпечні чинники: опіки, поразка електричним струмом, отруєння свинцем, який міститься в припої, теплове випромінювання.

При виконанні робіт по нанесенню захисних покриттів і пояснюючих написів, існує небезпека гострого отруєння, джерелом якого є розчинники і найдрібніші частинки при розпилюванні емалей [9].

На основі описаних небезпечних і шкідливих виробничих чинників розроблена низка заходів щодо забезпечення безпеки праці.

Для забезпечення електробезпеки застосовуються окремо або в поєднанні один з одним наступні технічні способи і засоби:

- захисне заземлення;

- занулення;

- мала напруга;

- захисне відключення;

- ізоляція токоведучих частин;

- захисні пристрої;

- попереджувальна сигналізація;

- блокування;

- запобіжні пристосування і ін.

Рекомендується місця для виробництва друкарської плати виділяти в окремі приміщення, для яких передбачені спеціальні заходи по забезпеченню безпеки праці: посилена вентиляція, захисні огорожі і т.д. При виготовленні друкарської плати щоб уникнути травм і профзахворювань робота з шкідливими речовинами проводиться з використанням фільтруючих засобів індивідуального захисту органів дихання, до яких відносяться універсальні респіратори і протигази. Для захисту рук як засоби індивідуального захисту застосовуються рукавиці і рукавички з різних матеріалів, а також захисні мазі, пасти і т.д. Для захисту очей застосовуються окуляри.

Для зниження шкідливих чинників при нанесенні захисних покриттів і паянні, основними методами захисту є загальна вентиляція з місцевими відсмоктуваннями і індивідуальні засоби захисту

Пожежна безпека при експлуатації приладу відповідно до ГОСТ 12.1.004-85 «Пожежна безпека» забезпечується:

- системою запобігання пожежі;

- системою протипожежного захисту;

- організаційно-технічними заходами.

Оскільки неможливо видалити горючі матеріали, потрібно виключити джерела запалення.

Для запобігання утворення у горючому середовищі джерел запалення передбачають:

- застосування в конструкції швидкодіючих засобів захисного відключення можливих джерел запалення;

- виключення можливості появи іскрового заряду статичної електрики в горючому середовищі з енергією рівною і вище за мінімальну енергію запалення по ГОСТ 12.1.004-91 «Пожежну безпеку»;

- застосування устаткування, що задовольняє вимогам електростатичної іскробезпеки.

Для зменшення небезпеки виникнення пожежі забороняється використання електричних кабелів з пошкодженою ізоляцією і поганими контактами в місцях з'єднання, з'єднання електричних дротів між собою і з металоконструкціями, застосування саморобних запобіжників.

Для зниження пожежної небезпеки рекомендується встановити первинні засоби пожежегасіння, а також систему автоматичної пожежної сигналізації на основі комбінованого інформувача ДІП-1, який призначений для виявлення вогнища пожежі в закритих приміщеннях по прояву диму або локальному підвищенню температури і розрахований для контролю площі до 150 метрів, висоти стелі до 4 метрів. Чутливість інформувача до диму не більше 10%, чутливість до температури - 70-10 С.

Як первинні засоби пожежегасіння пропонується використовувати:

- ручний вогнегасник ОУ-5;

- легко-пінний вогнегасник ОВП-5;

- азбестове полотно 1,5х2 м.

Як організаційно-технічні заходи рекомендується проводити навчання робочого персоналу правилам пожежної безпеки [10].

ВИСНОВКИ

В процесі виконання курсового проектування була розроблена схема електрична принципова для виготовлення дільника частоти з коефіцієнтом ділення К=210, згідно вимогам технічного завдання.

Була обрана елементна база, яка реалізована на ІМС серії К555. Для усунення завад як по високій, так і по низькій частоті обрані керамічні і електролітичні конденсатори.

В процесі виконання проекту закріплені навики самостійного розв’язання схемотехнічних задач, методика оформлення текстової та графічної документації з використанням обчислювальної техніки і систем автоматизованого проектування при розв’язанні оптимізаційних задач, розвинулися навики роботи з технічною літературою і стандартами.

ЛІТЕРАТУРА

1. Нешумова К.А. ЭВМ и системы.- М: «Высшая школа», 1989. – 366 с.

2. Преснухин Л.Н., Нестеров П.В. ЦВМ.-М: «Высшая школа», 1984. – 255с.

3. Анисимов Б.В., А.Я. Савельев. Основы конструирования и производства ЭВМ.- М: ''Высшая школа''. 1972. – 188с.

4. Лярский В.Ф., Мурадян О.Б. Электрические соединители.-М: ''Радио и связь'',1988. – 272с.

5. Ушаков Н.Н. Проектирование, монтаж и наладка элементов ЭВМ.-М: ''Машиностроение'', 1970. – 180с.

6. Ольхов Б.О. Основы проектирования сборочных единиц ЭВМ.-М: ''Машиностроение'' 1980. – 255с.

7. Терещук Р.М., Терещук Н.М., Седов С.А. Полупроводниковые приемо–усилительные устройства.–К, «Наукова думка», 1987. – 235с.

8. Фрумкин Г.Д. Расчет и конструирование радиоэлектронной аппаратуры.-: М ''Высшая школа'', 1988. – 300с.

9 Ткачук К. Н. Охрана труда и окружающей среды в радиоэлектронной промышленности. - К.: Высшая школа, 1988. – 189с.

10 Под ред. С. П. Павлова. Охрана труда в радиоэлектронной промышленности. – М. : Радио и связь, 1985. – 150с.