2.2 Приводи до збудження дисциплінарного провадження відносно працівників митних органів

Збудженню дисциплінарного провадження відносно працівника митного органу передує отримання інформації про діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку або іншого порушення, за яке передбачається дисциплінарна відповідальність. Тобто для збудження дисциплінарного провадження і проведення всіх необхідних процесуальних дій необхідна наявність приводу. Приводи для збудження дисциплінарного провадження правової регламентації ще не зазнавали.

Ю.С. Адушкін під приводом для збудження дисциплінарного провадження розуміє те джерело, з якого компетентні (нашому випадку митні) органи отримують відомості про проступок [1]. На думку ж Д.Н. Бахраха, приводом є інформація про діяння, що має ознаки порушення [2]. Вказані думки є найбільш поширеними точками зору з проблеми, що розглядається. Для більш повного їх з'ясування необхідно вказати на ряд обставин. У випадку, коли під приводом розуміється джерело відомостей про проступок, підставою збудження дисциплінарного провадження визнаються ті фактичні дані, які містяться в даних джерелах і встановлюють або передбачають наявність ознак дисциплінарного проступку [3].

Коли ж під приводами розуміють саму інформацію про протиправне діяння посадової особи митного органу, то під підставами для збудження провадження мають на увазі здійснення особою діяння, що містить ознаки правопорушення [4].

Однак при останньому підході виявляється певна суперечність. А саме: дисциплінарне провадження проводиться для з'ясування всіх обставин справи, і результатом його може бути припинення в зв'язку з відсутністю складу правопорушення самої події правопорушення, а також особа може бути визнана невинною в його здійсненні. Якщо ж під підставою для збудження дисциплінарного провадження вважати здійснення посадовою особою митного органу особою дисциплінарного або іншого правопорушення, за яке передбачена дисциплінарна відповідальність, то особа заздалегідь визнається винною, а про відсутність складу або події правопорушення взагалі не може бути мови. Таким чином, безсумнівно, потрібно приєднатися до першої думки – про приводи як джерела певних відомостей.

Зазначимо, що карно-процесуальне законодавство містить аналогічні положення і розрізнює приводи як джерела інформації і підстави як дані, що містяться в таких джерелах. Так, в ч. 1 ст. 94 Карно-процесуального кодексу України міститься вичерпний перелік приводів для збудження карної справи, а в ч. 2 даної статті вказуються підстави для здійснення даної дії.

На думку С.В. Ківалова, правове значення приводу до збудження і розслідування справи полягає в тому, що він викликає публічну діяльність повноважних органів, вимагає, щоб вони відповідним чином реагували на кожний сигнал про скоєний проступок [5].

Як показує практика, найбільш поширеними приводами для збудження дисциплінарного провадження відносно посадових осіб митних органів є: безпосереднє виявлення проступку суб'єктом дисциплінарної влади; скарги, заяви і інші повідомлення державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, установ, підприємств і організацій різних форм власності, посадових осіб, а також окремих громадян; повідомлення, опубліковані в пресі, а також повідомлення в інших засобах масової інформації; заява особи про скоєний нею дисциплінарний проступок, а також інше порушення, за яке може бути застосована міра дисциплінарної відповідальності; акти перевірок і ревізій уповноважених органів.

Зупинимося стисло на розгляді кожного з названих приводів. Такий привід, як безпосереднє виявлення дисциплінарного проступку суб'єктом дисциплінарної влади, має певні особливості. У цьому випадку рішення про збудження дисциплінарного провадження приймається суб'єктом дисциплінарної влади з власної ініціативи, стосовно юридичних служб то їхня участь в даному випадку в більшості випадків полягає у перевірці законності акту про притягнення до дисциплінарної відповідальності, візуванням даного рішення ну і зрозуміло в подальшому якщо посадова особа митного органу звернеться в суд захищати інтереси митного органу в судовому порядку. Тут не існує «імпульсу» ззовні і суб'єкт дисциплінарної влади незалежно від будь-чиїх повідомлень і заяв виявляє ознаки дисциплінарного проступку. Особистий розсуд суб'єкта дисциплінарної влади ніде не фіксується і виникає лише в свідомості особи, яка має повноваження на збудження дисциплінарної справи. Якщо ж суб'єкт дисциплінарної влади був очевидцем здійснення дисциплінарного правопорушення, то це дозволяє йому вжити оперативні заходи по припиненню правопорушення, затриманню винного в його здійсненні, закріпленню доказів, а в окремих випадках прийняти і виконати рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Наступним приводом до збудження дисциплінарного провадження відносно державних службовців є скарги, заяви і інші повідомлення державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, установ, підприємств і організацій різних форм власності, посадових осіб, а також окремих громадян. На нашу думку, в дисциплінарному законодавстві необхідно закріпити положення, відповідно до якого заяви і повідомлення державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, посадових осіб вищевказаних організацій повинні подаватися в письмовій формі. Для того щоб виступати приводом до збудження дисциплінарного провадження, заяви і повідомлення вказаних організацій і осіб повинні містити певні реквізити, а саме: підписи осіб, що мають право діяти від імені відповідних організацій, найменування організації, посада особи, що подає заяву або повідомлення, дату підписання заяви або повідомлення.

Законом України «Про звернення громадян» регламентована форма звернень громадян [6]. У відповідності до ст. 5 цього Закону у зверненні повинні бути вказані прізвище, ім'я та по батькові, місце мешкання громадянина, викладена суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви або скарги, прохання або вимоги. Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) або письмовим, отриманим поштою або переданим громадянином у відповідну організацію особисто або через уповноважену ним особу. Звернення може бути подане як окремою особою, так і групою осіб. Письмове звернення повинне бути підписане заявником з позначенням дати. У випадку, якщо звернення громадян і інших вище-перелічених суб'єктів не містять необхідних реквізитів, вони не повинні розглядатися уповноваженими особами або органами і не можуть виступати законними приводами для збудження дисциплінарного провадження відносно державних службовців.

Одним з різновидів даного приводу виступають повідомлення осіб – співробітників відповідного державного органу або його апарату, що не мають права на збудження дисциплінарного провадження. Такі повідомлення можуть подаватися у формі рапорту, доповідної записки, іншого внутрішнього службового документа. У документах повинні бути вказані дані про скоєний дисциплінарний проступок, вони повинні оформлятися відповідним чином. Рапорт є зверненням до вищестоящої посадової особи. Його обов'язковими складовими частинами є: адресат, найменування, текст, зліва під текстом – дата, праворуч – найменування посади, спеціальне або інше звання, прізвище, ініціали і підпис особи, що склала рапорт [7]. Доповідна записка – це різновид інформаційного листа. Доповідна записка складається з двох частин: констатуючої, в якій описуються факти, що були підставою для написання записки, і основної, в якій викладаються пропозиції, прохання та інше. У доповідній записці обов'язкова наявність пропозицій.

У карно-процесуальному законодавстві скарга потерпілого не виділяється як самостійний привід для збудження справи. Вона є різновидом заяв окремих громадян [8]. Уявляється корисним закріплення такого ж стану речей і в законодавстві про дисциплінарне провадження відносно державних службовців.

Ще одним важливим моментом є можливість визнання повідомлень по телефону як приводу до збудження дисциплінарного провадження. Так, в карному процесі повідомлення про злочин, зроблене по телефону, не може бути приводом для збудження справи, навіть якщо той, що зробив його, назвав себе. Телефонні повідомлення повинні бути перевірені, і якщо вони підтвердяться, то приводом для збудження справи буде безпосереднє виявлення ознак злочину органом дізнання, слідчим, прокурором. Що ж до дисциплінарного провадження, то нам уявляється, що повідомлення, зроблене по телефону, може бути визнане як привід до збудження дисциплінарної справи. Однак при цьому необхідно дотримуватись ряду умов. Передусім, особа, що зробила повідомлення, повинна дати відомості про себе, що дають можливість перевірити дані про його особистість, а саме: прізвище, місце проживання, телефон. Крім того, дані, отримані з повідомлення по телефону, повинні бути перевірені.

Наступним мотивом до збудження дисциплінарного провадження є повідомлення, опубліковані в пресі, а також повідомлення в інших засобах масової інформації. Повідомлення, опубліковані в пресі, – це статті, замітки, фейлетони і ін.

Заява особи про скоєний ним дисциплінарний проступок, а також інше порушення, за яке може бути накладена міра дисциплінарної відповідальності, теж може бути одним із приводів до збудження дисциплінарного провадження. Заява особи про скоєний проступок або про участь в його здійсненні повинна бути добровільною, з власної ініціативи і може бути зроблена безпосередньо суб'єкту дисциплінарної влади. Вважається, що повідомлення особи керівнику або начальнику, що не володіє достатньою дисциплінарною владою для збудження дисциплінарного провадження, також утворить відповідний привід.

Заява державного службовця про скоєний ним дисциплінарний або інший проступок може бути подана як в письмовій, так і в усній формі, однак, на нашу думку, це повинно бути зроблене безпосередньо державним службовцем, що робить таку заяву. У виняткових випадках, коли державний службовець, внаслідок певних обставин не може з'явитися особисто, його заява може бути передана іншою особою. При заяві цього державного службовця або при наявності будь-якого іншого приводу необхідно встановити наявність підстав для збудження дисциплінарного провадження.

Правове значення приводу, що аналізується, полягає в тому, що він являє собою обставину, яка пом'якшує дисциплінарну відповідальність.

Ми думаємо, що такі джерела відомостей, як акти перевірки або ревізії повноважного органу, являють собою самостійну групу приводів до збудження дисциплінарного провадження відносно державних службовців.



Информация о работе «Участь юридичних служб у дисциплінарній практиці митних органів»
Раздел: Государство и право
Количество знаков с пробелами: 60118
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
106194
0
0

... і державою, хто готовий зробити все для того, щоб бути на рівні цієї відповідальності.[2;55] Розділ ІІІ. Діяльність юридичної служби в процесі здійснення кадрової роботи митних органів:   3.1 Правове забезпечення дотримання законодавства в процесі трудової та службової діяльності   Правову базу забезпечення дотримання законодавства в процесі трудової та службової діяльності в митних органах ...

Скачать
92218
1
0

... . [6] Юридична служба митного органу, спеціалізованого митного управління, організаціїї, відповідно до положення «Про юридичну службу митного органу, спеціалізованого митного управління, організації» Перевіряти стан законності в діяльності підрозділів митного органу (управління, організації), а також підпорядкованих митних органів (управлінь, організацій). Одержувати від посадових осіб митного ...

Скачать
95556
0
1

... однієї професії налагоджувати зв'язки, регулювати конфліктні ситуації, мати єдину систему професійних цінностей і соціальних зобов'язань в процесі документування управлінської діяльності. 3. Нормативне регулювання документування управлінської діяльності в митних органах Нормативне регулювання документування управлінської діяльності в митних органах здійснюється на основі: 1.  Конституція ...

Скачать
47729
0
0

... означає повне, тобто те, що охоплює всі сторони вчинення порушення, дослідження причин та умов скоєння порушення. 1.2 Порядок та організація проведення службових розслідувань Рішення про проведення службового розслідування може бути прийняте Головою Державної митної служби України, керівником митного органу або особою, що їх заміщує. У разі потреби до проведення службового розслідування ...

0 комментариев


Наверх