1.2 Порядок та організація проведення службових розслідувань

Рішення про проведення службового розслідування може бути прийняте Головою Державної митної служби України, керівником митного органу або особою, що їх заміщує.

У разі потреби до проведення службового розслідування можуть залучатися вчені, працівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

До участі у проведенні службового розслідування не повинні залучатися посадові особи державного органу, якщо обставини свідчать про Їх особисту заінтересованість у результатах розслідування.

Наказом митного органу призначається голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, визначаються мета й дати початку та закінчення службового розслідування. Термін службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Комісія з проведення службового розслідування визначає перелік питань, що потребують з’ясування, коло працівників, які могли бути причетними до скоєння порушення або свідками порушення. У своїй роботі комісія керується чинним законодавством України, юридичні служби слідкують за законністю їх виконання.

Керівник митного органу, що призначив службове розслідування, контролює хід його проведення, забезпечує членів комісії всіма потрібними для нормальної діяльності умовами, документальними матеріалами, а при потребі звертається до правоохоронних органів з метою забезпечення особистої безпеки членів комісії.

До проведення службового розслідування залучаються належно підготовлені фахівці з митної справи, участь яких потрібна для отримання обґрунтованих оцінок і висновків про правомірність дій посадових осіб, стосовно яких призначено це службове розслідування, та щодо фактів виявлених порушень чинного законодавства.

Службове розслідування стосовно посадових осіб митних органів може проводитися з відстороненням їх від здійснення повноважень за посадою або без такого відсторонення.

Члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність згідно з чинним законодавством за повноту, усебічність, об’єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, що стосується цього розслідування.

Членам комісії надається право:

·  отримувати усні чи письмові пояснення від будь-якої посадової особи митного органу, а також консультації спеціалістів з питань службового розслідування;

·  знайомитись і вивчати з виїздом на місце відповідні документи, при потребі знімати з них копії та долучати до матеріалів службового розслідування;

·  отримувати та збирати з дотриманням вимог чинного законодавства потрібну для службового розслідування інформацію в інших юридичних та фізичних осіб на запит керівника митного органу, що призначив службове розслідування.

У разі відмови будь-якої посадової особи митного органу надати пояснення членові комісії з питань службового розслідування ця обставина відображається в акті, що складається комісією за результатами проведеного службового розслідування. Посадова особа митного органу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право в будь-який момент узяти в ньому участь, пояснювати факти, робити заяви, подавати відповідні документи і порушувати клопотання про залучення нових документів, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, причетних до справи. Рішення, прийняте за результатами службового розслідування, може бути оскаржено згідно із чинним законодавством.

1.3 З’ясування причин та мотивів, що сприяли вчиненню правопорушень. Завершення службового розслідування

 

У ході розслідування з’ясовуються причини й мотиви, що сприяли скоєнню порушення:

·  несумлінне ставлення до виконання службових обов’язків;

·  недосконалість технологічних схем митного контролю та митного оформлення;

·  відсутність належної організації роботи підрозділу;

·  недостатня професійна підготовка тощо.

Причини несумлінного ставлення до службових обов'язків можуть бути різними і випливати з різних зовнішніх та внутрішніх факторів, наприклад несвоєчасна виплата заробітної плати, як зовнішній фактор, може призвести, до несумлінного ставлення виконання службових обов'язків, так само, як внутрішній фактор, – власні переконання працівника, такі, як лінь та недобросовісність.

Типові технологічні схеми митного контролю та митного оформлення, встановлюються на виконання вимог ст. ст. 121–132 Митного Кодексу України і забезпечують правомірність, послідовність та правильність проведення митного контролю та митного оформлення. Нажаль, на сьогоднішній день прослідковується певна невідповідність норм закону нормам підзаконних нормативно-правових актів, що в деякій мірі призводить неправильного їх розуміння працівниками і тим самим призводить до вчинення службових порушень.

Відсутність належної організації роботи підрозділу насамперед пов'язана з відсутністю досконалої ланки управління.

У рамках управління персоналом в підрозділах митних органів мають бути поєднані:

·  стратегічне планування роботи з особовим складом;

·  діяльність, спрямована на підвищення ефективності та постійне вдосконалення роботи з особовим складом;

·  складання бюджету (витрати на персонал);

·  планування ресурсів, необхідних для забезпечення роботи з особовим складом;

·  оцінка програм управління персоналом;

·  моніторинг ефективності роботи з особовим складом та звітності.

Недостатня професійна підготовка також є однією з причин вчинення службових порушень. Нажаль, реалії такі, що деякі з працівників не мають ґрунтовної професійної підготовки, почуття відповідальності, не привчені до службової дисципліни. З цими людьми необхідно уважно, вдумливо працювати, забезпечувати їх правильне розміщення в нових умовах, навчання, перекваліфікацію.

З метою встановлення причин та мотивів, що сприяли скоєнню порушення, вивчаються матеріали, які мають безпосереднє відношення до фактів, що перевіряються.

З’ясовується, які збитки заподіяно державі, окремій фізичній або юридичній особі, чи не вбачаються в діях посадових осіб митних органів ознаки злочину, і вирішується питання передання матеріалів правоохоронним органам для прийняття ними рішення відповідно чинного законодавства.

Уточнюються обставини, що вплинули на здійснення порушення й сприяли йому, а також з’ясовується, яким чином порушник намагався маскувати протиправні дії, чи вживалися раніше заходи до недопущення подібних негативних явищ, чи відпрацьовувалася система контролю за дотриманням особовим складом вимог чинного законодавства та дисципліни, ефективність цієї системи. Якщо подібні порушення були раніше, то з’ясовується, наскільки своєчасно та яким чином керівництво митного органу відреагувало на них, чи мало місце доведення цих фактів до особового складу.

Визначається причетність до порушень інших посадових осіб, які своєю діяльністю чи бездіяльністю сприяли їх допущенню.

За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:

·  факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у державному органі і перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування, результати щорічної оцінки виконання державним службовцем покладених на нього завдань та обов’язків, види заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень (завдань);

·  висновки службового розслідування, обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з державного службовця безпідставні звинувачення або підозру;

·  обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі необхідності винних осіб до відповідальності згідно із законодавством, згідно з Постановою КМ №945 (945–2007-п) від 18.07.2007.

У разі прийняття рішення щодо притягнення державного службовця до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення – попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду, догана, звільнення.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

У разі виявлення ознак корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією, комісія вносить пропозицію щодо надіслання акта службового розслідування до правоохоронних органів.

Члени комісії мають право викласти свою окрему думку, про що до акта додається відповідний документ.

Члени комісії мають право в додатку до акта письмово викласти свою окрему думку.

Акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівникові митного органу, який призначив службове розслідування, в одному примірнику.

Перед поданням акта службового розслідування на розгляд керівникові митного органу з актом ознайомлюють посадову особу митного органу, стосовно якої проводилося розслідування.

У разі відмови посадової особи митного органу, стосовно якої проводилося розслідування, від підписання акта службового розслідування в цьому акті робиться запис про це. Посадова особа митного органу, стосовно якої проводилося розслідування, має право надати пояснення та зауваження щодо змісту акта службового розслідування, зокрема пояснити мотиви своєї відмови від його підписання. Пояснення, зауваження, а також мотиви відмови від підписання акта службового розслідування, власноручно складені цією особою, додаються до акта службового розслідування.

На вимогу керівника митного органу, який призначив службове розслідування, голови або членів комісії чи посадової особи, стосовно якої проводилося розслідування, акт службового розслідування розглядається в їх присутності.

За результатами розгляду керівник митного органу, який прийняв рішення про проведення службового розслідування, приймає в 10-денний термін відповідне рішення, з яким голова комісії ознайомлює посадову особу, стосовно якої проводилося розслідування.

За матеріалами службового розслідування посадова особа може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством.

Рішення за результатами службового розслідування може бути оскаржене посадовою особою митного органу, стосовно якої проводилося розслідування, згідно з чинним законодавством. Матеріали службового розслідування та акт службового розслідування зберігаються в митному органі, який видав наказ про проведення розслідування.



Информация о работе «Правові засади організації та проведення службових розслідувань в митних органах та участь в них юридичних служб»
Раздел: Государство и право
Количество знаков с пробелами: 47729
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
106194
0
0

... і державою, хто готовий зробити все для того, щоб бути на рівні цієї відповідальності.[2;55] Розділ ІІІ. Діяльність юридичної служби в процесі здійснення кадрової роботи митних органів:   3.1 Правове забезпечення дотримання законодавства в процесі трудової та службової діяльності   Правову базу забезпечення дотримання законодавства в процесі трудової та службової діяльності в митних органах ...

Скачать
242448
6
24

... ів і зборів. Розділ 3. Напрямки підвищення рівня організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці 3.1 Напрями вдосконалення організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці Основні напрями розвитку Державної митної служби України координу-ються «Концепцією створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" в ...

Скачать
155900
0
0

... свідомість. В цьому ракурсі про ідеологічні гарантії можна говорити як про окремий вид засобів забезпечення законності. Основні політичні та юридичні гарантії створюють стійку базу забезпечення трудових прав працівників. Вони не тільки служать самі засобами забезпечення, але й є основою створення та розвитку матеріальних і економічних гарантій. Всі існуючі види гарантій знаходяться в тісному взає ...

Скачать
58457
1
0

... і, суб’єктам інформаційних відносин шляхом ухилення чи утримання від ужиття заходів щодо охорони державної таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом. Конкретні обов’язки та права державних службовців визначаються на основі типових професійно-кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та ...

0 комментариев


Наверх