Теорія машинного перекладу

3. Теорія машинного перекладу

Загальна теорія перекладу основується на даних, які отримані при спостереженні об’єкту в різних його проявах. Ці прояви можуть бути випадковими, нетиповими, і тоді вони не враховуються. Ці прояви можуть повторюватися, бути типовими, і тоді теорія вважає їх закономірними загалом або для того чи іншого виду перекладу зокрема. Довший час не викликала сумніву аксіома: міжмовні перетворення можуть здійснюватися лише людиною. Науково-технічний прогрес у ХХ столітті вніс в це положення суттєве уточнення: міжмовні перетворення може здійснювати як людина, так і машина. Так з’явилася перша основа для класифікації перекладу: механізми міжмовних перетворень. На цій основі було започатковано теорію машинного перекладу.

Теорія машинного перекладу пройшла бурхливий період розвитку. За свій короткий вік вона зробила в загальну теорію перекладу не менший вклад, ніж існуючі теорії перекладу, здійснюваного людиною. Не можна, звичайно, забувати, що машинний переклад ввібрав у себе всі досягнення «домашинного» перекладу. Вирішальне значення в успіхах теорії машинного перекладу мало те, що його автори змушені були моделювати діяльність перекладача і забезпечити функціонування механізмів перекладу. Саме в машинному перекладі була виявлена необхідність окремо розглядати аналіз вихідного тесту і синтез тексту перекладу. На жаль, на відміну від перекладу, здійснюваного людиною, машинний переклад практичними результатами похвалитися не може. Але, можливо, це тільки наслідок недостатніх технічних можливостей, і отримання високоякісного машинного перекладу – це питання часу.

Теорія машинного перекладу поки що існує як дещо єдине ціле. Це пов’язано із стабільністю умов процесу машинного перекладу і невисокою компетентністю машин. Інша справа людина. Їй не тільки доводиться працювати в різних умовах, їй доводиться в залежності від ситуації перекладати письмово або усно, сприймати оригінал очима або на слух. Важко не помітити різницю, що існує між письмовим перекладом, не обмеженим по часу, що дозволяє користуватися словниками і різноманітними довідниками, і усним перекладом, який виконується в екстремальних умовах функціонування розумових механізмів перекладача. Різниця, яка існує між письмовим і усним перекладом, пов’язана з умовами функціонування розумових механізмів, котрі, таким чином, є основою для класифікації перекладу, що здійснюється людиною.

4. Напрями розвитку машинного перекладу

Розрізняють два магістральні напрямки створення та застосування машинного перекладу. В першому випадку система машинного перекладу функціонує на великій ЕОМ і представляє “сирий”, чорновий переклад, який згодом редагують кваліфіковані перекладачі. Як правило, така методика використовується у великих організаціях, які змушені готувати документи на різних мовах. Деколи досить успішно використовується попереднє редагування вихідних текстів. Деякі фірми вводять у себе так звані “контрольовані природні мови”: коли кожен працівник фірми, що готує документацію, повинен її готувати саме з дотриманням вимог цієї обмеженої мови (наприклад, вимога відсутності складних синтаксичних конструкцій). Використання контрольованої природної мови спрощує роботу машинного перекладу і зменшує обсяги постредагування, яке дорого коштує через необхідність залучення спеціалістів високої кваліфікації. Другим магістральним напрямком машинного перекладу є використання систем, орієнтованих на персональні комп’ютери. Такі системи вперше появилися ще на початку 1980-х років (наприклад, MicroCAT фірми Weidner). Найбільший успіх в застосуванні цих систем перекладу припав на 90-і роки.

Зараз інтенсивно проводяться дослідження в галузі перекладу усної мови. Компанія IBM, яка вважається лідером в цій області, випустила програмний пакет ViaVoice 4.1, яка дозволяє комп’ютеру сприймати до 140 слів на хвилину неперервної диктовки. Попередні версії цієї програми передбачали лише дискретний спосіб введення мови. Для налагодження на персональні особливості мовлення певної людини при початковій установці програми в залежності від якості вимови і конкретного діалекту потрібно повторити від 104 до 256 речень, що попередньо задаються. Але розпізнавання мови не означає розуміння її змісту. Слід розрізняти розпізнавання машинної мови і перетворення її в текст або ж її використання у вигляді команд, і справжнє розуміння її змісту, як це робить людина. Останнє вимагає знання комп’ютером всього обсягу стилістичних та семантичних конструкцій, правил використання слів та висловів, при чому останні повинні задаватися не жорстко – адже люди говорять, що завгодно і як завгодно, не звертаючи уваги наскільки це грамотно і літературно. Іноді навіть те, що говориться, не відповідає тому, що малося на увазі. Так що навчити машину розуміти людей – задача незрівнянно складніша і віддалена в часі.

5. Приклади систем машиного перекладу

«Promt 98» — професійна 32-розрядна система для автоматичного перекладу документів, що успадкувала одночасна лінгвістичні й інтерфейсні розробки систем машинного перекладу сімейства Stylus. Ця система складається з кількох модулів, пов'язаних між собою так називаним інтегратором. У її склад входить модуль FileTranslator для пакетної обробки великої кількості документів. Для цього необхідно вказати системі файли, який потрібно перевести, і запустити процес перекладу. Можна формувати чергу перекладу чи безпосередньо в модулі File Translator, чи відправляти на переклад документи, відкриті в системі "Промт". Модуль WebView — броузер, що дозволяє одержати синхронний переклад HTML-сторінок при роботі в Internet. Модуль QTrans використовується для перекладу невеликих неформатованих текстів з буфера обміну чи введених із клавіатури. Promt 98 дозволяє виконати переклад для трьох мовних пар у двох напрямках: англійський – російський, німецький – російський і французький – російський. Система підтримує формати: .txt, .doc, .rtf, .wri, .htm; має інтуїтивно зрозумілий інтерфейс. Promt 98 вмонтована в Word і Excel, вона використовує системи перевірки правопису Lingvo Corrector, "Пропис", "Орфо" і ін.; надає можливість користувачу вибрати варіант перекладу серед кількох пропонованих.

Система "Плай" — універсальний російсько-український перекладач. Забезпечує миттєвий переклад будь-яких редакторських виправлень у вихідному тексті, має інтелектуальну технологію введення нових слів і словосполучень у словники користувача, забезпечує повне збереження структури документа, створення списку зарезервованих слів, а також представляє словники синонімів українських і російських слів, російсько український електронний словник і вмонтовані лінгвістичні модулі системи перевірки правопису і граматики "Рута".

Система Pars має такі особливості, як одночасна робота багатьох користувачів; проста процедура поповнення словників, що дає можливість настроїти систему на потрібні тематики. Система надає користувачам наступні можливості: задавати словники потрібної тематики і встановлювати їхню пріоритетність (це буває зручно, коли зустрічається слово, що має кілька перекладів, система вибирає те значення, що знаходиться в словнику з найбільшим пріоритетом); автоматично транслювати власні імена: наприклад, англійські чи прізвища назви міст можна просто записати російськими буквами; вибирати той варіант перекладу, що найбільше підходить по тексту з пропонованих системою варіантів; робота безпосередньо в WinWord зі збереженням формату вхідного тексту.

6. Висновок

Отже, машинний переклад значно дешевший і швидший від традиційного, хоч і поступається йому по якості. Ним користуються в тих випадках, коли важливіше зрозуміти зміст документу, ніж перекласти текст відповідно до літературних критеріїв. На мою думку, машинний переклад стане важливим інструментом для розвитку міждержавної торгівлі, тому що він спроможний значно спростити і прискорити одержання інформації про товари, що випускаються в інших країнах. Останнім часом в цій галузі досягнуто значних успіхів. У багатьох випадках навіть не дуже якісний переклад краще, чим відсутність якого-небудь. Там, де відсутність часу й доступність - більш важливі умови, ніж абсолютна стилістична точність, МП підтверджує свою неоціненну рентабельність.

Список використаної літератури:

1.  Суханова М. Кто лучше переводит" // Мир ПК. – 1997. – N1.

2.  Кулагина О. С. Исследования по машинному переводу. – М. – 1979.