Добова норма рухової активності дітей різного віку

Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський державний педагогічний університет ім.. В. Винниченка

Кафедра медико-біологічних основ і фізичної реабілітації

Добова норма рухової активності дітей різного віку

Бабіч Анни Вікторівни

курс І група 4

факультет фізико-математичний

Науковий керівник:

Козлова В. А.,

старший викладач,

кандидат педагогічних наук

Кіровоград 2009

Зміст

фізичний руховий гіпокінезія гімнастика масаж

Вступ

1.  Фізичне виховання дітей віком від 2 – 3 місяців життя до 1 року

1.1 Плавання – як один з методів фізичного розвитку дитини

1.2 Гімнастика и масаж

2. Шкільний вік

3. Підлітковий та юнацький вік

Висновок

Використана література

Додатки

Вступ

Діти - найбільше багатство. Вони продовжать нашу справу, візьмуть у свої руки управління народним господарством країни. І, звичайно, руки ці повинні бути сильними та витривалими. Однак фахівці - лікарі, фізіологи, педагоги - висловлюють серйозну занепокоеність станом здоров'я підростаючого покоління. Дослідження свідчать про те, що сучасні діти здебільшого відчувають руховий дефіцит, тобто кількість рухів вироблених ними, нижче вікової норми. І це має негативний вплив на їх організм. Більш того руховий дефіцит призводить і до більш виражених функціональних порушень в організмі дитини.

Знижуються сила і працездатність скелетної мускулатури, що тягне за собою порушення постави, викривлення хребта, плоскостопість, затримку вікового розвитку швидкості, спритності, координації рухів, гнучкості, витривалості і сили. А тривале перебування в одноманітному положенні (наприклад, у школі за партою) викликає статичне навантаження на певні групи м'язів, що призводить до їх стомлення і посилює несприятливий вплив гіпокінезії.

Гіпокінезія, викликаючи розвиток обмінних порушень і надлишкове відкладення жиру, сприяє захворюванню дітей ожирінням. У таких дітей частіше реєструються травми, у них в 3-5 разів вища захворюваність на гострі респіраторні інфекції.

Науково-технічний прогрес призвів до значного зменшення важкої фізичної роботи в житті сучасної людини, особливо городянина.

Прагнення поліпшити фізичне виховання підростаючого покоління знайшло своє відображення у введенні уроків фізичної культури в школі та вищих навчальних закладах.

1. Фізичне виховання дітей віком від 2 – 3 місяців життя до 1 року

У віці до 3 років організм дитини, як стверджують фахівці, найбільш пластичний. І будь-яка, навіть сама незначна, але систематично повторювана дія має великий вплив на подальший розвиток організму.

Турбота про руховий розвиток дитини є майже настільки ж важливою для його гармонійного розвитку, як раціональний режим, регулярне та повноцінне харчування, достатній сон і частота перебування на свіжому повітрі.

На першому місяці життя дитина повинна самостійно рухатися. Полегшити його рухи можна одягаючи на малюка вільний одяг, періодично розповиваючи і купаючи його.

У 2-3 місяці рекомендується класти дитину на животик, чи брати його на руки, і показуючи іграшку стимулювати рух м'язів шиї.

У 4-6 місяців до вже освоєних рухам потрібно додавати переворот дитини на бік і на животик, обертання навколо поздовжньої осі, пробуджувати інтерес до повзання на животику. Також потрібно не забувати про розвиток хапального рефлексу, давайте дитині в руки іграшки та брязкальця.

У 7-9 місяців потрібно спонукати дитину повзати, сидіти і стояти, а деяких дітей можна вчити ходити, тримаючись за опору.

У 10-12 місяців продовжуйте розвивати у дитини уміння повзати, стояти і ходити, спираючись на що не будь, а за тим спонукає його до перших самостійних кроків.

Оскільки маленьким дітям легше сприймати рухи в різних іграх, в народній поезії є чимало цікавих частушок і пісеньок, які можуть зацікавити дитину. Ось деякі з них:

"Ладушки, ладушки! Легко хлопайте ручками дитини; тримайте

Где были? – У бабушки. ручки разом, потім підіймайте їх до обличчя

Шу-у-у – полетели, дитини.

На головку сели"

"Сорока-белобока Водіть ручкою або пальчиком дитини по

Кашку варила, його долоні, торкайтесь всіх пальчиків на

Деток кормила, руках; злегка пробігайте пальчиками по

Этому дала, этому дала, тілу дитини.

Этому дала, этому дала,

А этому не дала:

Ты дров не таскал, воды

Не носил,

Каши не варил"

1.1 Плавання – як один з методів фізичного розвитку дитини

Відомо чимало випадків, коли діти вчилися плавати раніше, ніж ходити.

Заняття плаванням з немовлятами стають в останні роки все більш популярними. І справа тут аж ніяк не в моді. Це прекрасний засіб профілактики захворювань, зміцнення здоров'я та загартовування цінний ще й тим, що його можна використовувати буквально з перших днів життя дитини, в той час, коли загальний масаж і гімнастика ще не застосовуються.

Немовлята, з якими займаються плаванням, рідше хворіють на респіраторні захворювання, стають спокійнішими, краще сплять.

Починати заняття можна на десятий-п'ятнадцятий день після появи немовляти на світ. Зрозуміло, перед цим треба проконсультуватися з лікарем, що спостерігає вашу дитини.

Температура води при перших заняттях повинна бути не нижче 36.5, а час перебування у воді не більше 10-15 хвилин. Якщо заняття через хворобу дитини, або з якихось інших причин були на якийсь час перервані, то після перерви їх так само потрібно почати з вихідної температури води і з початковою тривалістю.

З місячного віку, якщо все йде добре, починайте тренування затримки дихання. Підтримуючи руками голову дитини, занурюйте її у воду (до рівня носа) на 4-10 секунд.

Наступний етап - самостійне плавання. До нього можна приступати, коли дитина опанує навички затримки дихання при зануренні рота і носа під воду і буде вміти гребти руками. (На малюнку 1 показані основні прийоми занурення у воду і підтримки грудного немовляти)

Час перебування дитини у ванні можна збільшувати лише через місяць після початку навчання плавання, і то не більше ніж на 5 хв. Через наступний місяць ще на 5 хв. і так далі. У результаті поступово збільшуючи тривалість занять, однорічна дитина зможе знаходиться в ванні більше години. Температуру води так само знижуйте обережно і поступово - починаючи з 36.5 до 30.5 градусів. З однорічного віку при регулярних заняттях можна знижувати температуру води на 1 градус кожен місяць.

Протягом першого року життя, заняття потрібно обов'язково продовжувати, оскільки в дитини вже виробилась потреба в активних рухах, апетит у неї зріс у зв'язку з додатковими енерговитратами.