3.3.2 Розміщення і впорядкування дорожньої мережі

В сільськогосподарському виробництві здійснюються багатосторонні транспортні зв’язки як в середині господарства так і з зовнішніми адміністративними та економічними об’єктами. Внутрішньо господарські перевезення є нерозривною складовою частиною сільськогосподарського виробництва.

Дорожня мережа як складова частина транспорту приймає участь в процесі виробництва продукції, тому впливає на результати виробництва.

Виробничі процеси в сільськогосподарському пункті здійснюються на великій території:

-  полях сівозмін;

-  садах;

-  пасовищах.

Це обумовлює різні транспортні зв’язки по переміщенню з господарських центрів добрив, насіння, а з полів сівозмін – продукції рослинництва. Тому правильне розміщення дорожньої мережі в господарстві сприяє кращій організації сільськогосподарського виробництва. Остання завбачує великі транспортні зовнішні зв’язки господарства, а саме в кооперативні сільськогосподарські підприємства перевозять промислову продукцію, запасні машині частини, будівельні матеріали, пальне, добрива та інше. Продукція сільського господарства вивозиться на елеватори, залізничні станції, водні пристрої, заводи по переробці продукції.

Сільськогосподарські дороги в залежності від призначення поділяються на дві групи:

1)  сільськогосподарського призначення, які сполучають господарські центри кооперативних сільськогосподарських підприємств з адміністративними пунктами, автодорогами республіканського і обласного значення, залізничними станціями. Ці дороги є дорогами загального користування;

2)  внутрігосподарські дороги служать для транспортних зв’язків в середині одного господарства.

В свою чергу внутрігосподарські поділяються на магістральні (по яких здійснюються транспортні зв’язки між виробничими підрозділами та господарськими центрами) і польові (які необхідні для обслуговування польових виробничих процесів, по них перевозять людей, насіння, добрива, урожай та інше.

Розміщення доріг в полях повинно бути зручно для обслуговування машино-тракторних агрегатів і виконання польових робіт. Дороги повинні бути узгоджені з межами полів або лісосмуг, польовими станами і водними джерелами. Місце прокладання дороги, її ширина, ухили повинні відповідати технічним вимогам.

При проектуванні доріг капітальні затрати повинні бути мінімальними. Дороги мають проходити по менш цінним землям, не повинні затоплюватися, повинні бути прямолінійними. Характеристика доріг представлена в таблиці 3.3.2.1.

Таблиця 3.3.2.1

№ поля Назва дороги

Довжина

м

Ширина

м

Площа
 м²  га
I Окружна 340 10 3400 0,34
II Польова 320 5 1600 0,16
III Окружна 220 10 2200 0,22
Польова 100 5 500 0,05
IV Магістральна 220 12 2640 0,26
Польова 120 5 600 0,06
V Окружна 380 10 3800 0,38
Польова 100 5 500 0,05
VI Магістральна 300 12 3600 0,36
Польова 100 5 600 0,06
Всього 19440 1,94

3.3.3 Розміщення і впорядкування лісополос

Позитивний вплив лісополос на врожай сільськогосподарських культур полягає в тому, що на ділянках, які захищені лісополосами, створюються більш сприятливі умови для росту культур в порівнянні з відкритою місцевістю:

-  зменшується сухість повітря і швидкість вітру;

-  знижується випаровуваність грунту;

-  затримується більше снігу, що захищає від замерзання посіви озимої пшениці.

Лісополоси затримують стік поверхневих вод, зменшують водну і вітрову ерозію. Застосування лісополос на полях збільшує врожайність на 25 – 30 %.

Види лісополос:

1.  полезахисні, які розміщуються на рівнинній території і складаються з основних і додаткових лісополос;

2.  водо роздільні, які розміщуються на водо розділі;

3.  водо регулюючі, які розміщуються в поперек схилів, для затримання поверхневих вод;

4.  прияружні, які захищають від розповзань.

Для правильного розміщення лісополос потрібна план або карту населеного пункту, рельєфу, грунту.

Основними видами захисних лісополос є поздовжні лісополоси. При цьому встановлюють їх напрямок, відстань між ними (500-1000м), ширину (від 6 до 9 м). якщо на території господарства є схил крутизною 3º- 4º, то лісо полоси розміщують на ширині 350 м.

Розміщення лісополос проводять одночасно і узгоджено розміщенням інших елементів. Спочатку складають загальну схему розміщення основних лісополос в тих місцях, де вони найбільш необхідні. Відповідно до цих поміток проводять розміщення полів та інших елементів. При такому порядку вдається уникнути механічного розміщення лісополос.

Лісополоси суміщають з межами полів, при цьому вся їхня площа повина входити повністю в те чи інше поле, а не ділиться між ними. З іншої сторони межі при необхідності розміщується дорога. Характеристика впорядкування лісо полос подана в таблиці 3.3.3.1.

Таблиця 3.3.3.1 Характеристика лісополос

№ поля Назва

Довжина

м

Ширина

м

Площа
м² га
I Ажурна 400 8 3200 0,32
II Ажурні 90 8 720 0,07
III Ажурні 220 8 1760 0,18
V Ажурні 380 8 3040 0,30
Всього 8720 0,87

З таблиці видно, що на території фермерського господарства лісополоси – ажурні. Їхня ширина становить 8 м. Ажурні лісосмуги мають малі просвіти, які розміщуються рівномірно по всьому профілю, через просвіти частина променів проникає, а інші обминають. Для закладки лісополос було використано дерева таких порід як дуб і ясен.


Информация о работе «Впорядкування селянських (фермерських) господарств на території Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області»
Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
Количество знаков с пробелами: 64116
Количество таблиц: 10
Количество изображений: 0

0 комментариев


Наверх