Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация



МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

ПО ЗАСТОСУВАННЮ З'ЄДНАНЬ ТА ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИН (ПІДРОЗДІЛІВ) АРМІЙСЬКОГО КОРПУСУ В СПЕЦІАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЯХ


Рівне


1. Погляди провідних іноземних держав на ведення спеціальних операцій (бойових дій)

Воєнно-політичне керівництво держав НАТО протягом останніх років стало надавати особливе значення розвитку та удосконаленню розвідувально-диверсійних сил, вважаючи, що вони зроблять значний вплив на хід та результати перших операцій початкового періоду війни.

Командування провідних держав НАТО і світу в цілому, переглядають погляди щодо бойового застосування ССО, форм і способів їх дій, з тим щоб можна було ефективно застосовувати їх в тих випадках, коли використання звичайних ЗС є передчасним, не доцільним або не можливим для проведення блискавичних акцій, а також для того, щоб взяти під контроль ситуацію, або покласти край кризі на вигідних умовах. З цією метою і проводяться практичні заходи, які направлені на удосконалення організаційної структури розвідувально-диверсійних частин та їх всебічне матеріально-технічне забезпечення.

Протягом останніх років в арміях провідних країн світу продовжується удосконалення форм і способів бойового застосування ССО.

Західні політологи і спеціалісти з розвитку ЗС, прогнозуючи перспективи міждержавних відносин, відмічають тенденцію зростання кількості збройних конфліктів у світі в тому числі і в 21-му столітті. За їх оцінками конфлікти низької інтенсивності (регіональні), як найбільш поширене явище можуть виникають головним чином на територіях слаборозвинутих країн. Подібні висновки привели до необхідності нарощування ССО – інструменту, за допомогою якого можливо контролювати райони воєнної конфронтації, забезпечувати раптовість бойових дій та масштабність ураження найважливіших об¢єктів противника.

Термін «спеціальні операції» включає комплекс заходів щодо бойового застосування ССО на ТВД і передбачає розгортання оперативних загонів в районах призначення, а також органів забезпечення та управління, до початку або в ході війни.

ССО являють собою спеціально відібрані, підготовлені та оснащені частини і підрозділи СВ, ВПС і ВМС, які розглядаються воєнно-політичним керівництвом та командуванням ЗС іноземних держав в якості особливого військового контингенту, призначеного для досягнення політичних і стратегічних цілей на світовій арені в мирний і воєнний час.

Головними особливостями ССО є їх пристосованість і постійна готовність до бойового застосування для здійснення раптових і стрімких акцій вже в мирний час, коли залучення формувань звичайних ЗС вважається політично не доцільним або передчасним, а також специфічні способи і тактика їх дій при проведенні спеціальних операцій. Крім того, на відміну від багатоваріантного оперативного призначення загальновійськових (авіаційних і флотських) з¢єднань і частин, підрозділи ССО вже в мирний час зорієнтовані і спеціально готуються до дій на конкретних ТВД.

Основне призначення ССО в мирний час полягає в підготовці умов та безпосередній участі в організації і проведенні спеціальних операцій на територіях іноземних держав з метою повалення не потрібного для уряду або надання допомоги дружнім режимам в їх боротьбі проти внутрішніх виступів опозиційних сил.

У воєнний час, крім того, призначення ССО полягає в проведенні розвідувально-диверсійних, рейдових, психологічних операцій і збір розвідувальних відомостей в тилу противника в інтересах дій угруповань збройних сил держави та її союзників на ТВД.

На ССО покладаються слідуючи основні завдання:

В мирний час:

– організація антиурядових виступів, руху повстанців і партизан з метою дестабілізації обстановки в певній державі і повалення її уряду;

– захоплення та вбивство видатних політичних, державних і військових діячів;

– проведення диверсій і актів саботажу;

– збір розвідувальних даних політичного, економічного і воєнно-стратегічного характеру;

– підготовка і формування партизанських і повстанських загонів;

– накопичення, розподіл і розміщення у визначених районах зброї і засобів МТЗ, які плануються на воєнний час для забезпечення проведення спеціальних операцій;

– захоплення заручників, визволення своїх громадян;

– охорона громадян і майна, які знаходяться на території іншої держави, вивезення їх, при необхідності, з держави;

– організація та ведення операцій по придушенню опозиційних сил;

– проведення психологічних операцій;

– надання допомоги в боротьбі з терористами, організація та здійснення нападу на штаб-квартири та бази терористичних організації.

У воєнний час:

– збір розвідувальних даних в інтересах дій своїх військ на ТВД;

-  виведення із строю або захоплення важливих воєнних і промислових об¢єктів в тилу противника із застосуванням як звичайної, так і ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї;

-  здійснення рейдів і улаштування засідок в тилу противника;

-  порушення комунікацій, системи державного і воєнного управління тилового забезпечення;

-  наведення на об¢єкти своєї авіації, коригування ударів по них ракетами і вогнем артилерії;

-  диверсії і саботаж в тилу противника;

-  виявлення і викрадення ядерної зброї, зразків техніки і озброєння, таємних і державних документів;

-  організація втеч із полону військовослужбовців та громадянського персоналу.

Завдання, які виконують ССО поділяються на:

-  першочергові;

-  другорядні.

ССО провідних країн світу мають широкий діапазон варіантів бойового застосування, володіють високими мобільністю і маневреністю. Вони знаходяться в такому стані бойової готовності, який дозволяє їм почати негайні бойові дії в будь-якому географічному регіоні.

Питання організації і тактичні прийоми бойового застосування ССО постійно відпрацьовуються і удосконалюються в ході навчань, які проводяться в районах з різноманітними географічними і кліматичними умовами.

Командування ПКС вважає, що проведення спеціальних операцій, тобто комплексним використанням розвідувальних, розвідувально-диверсійних і диверсійно-штурмових формувань на ТВД, в окремих регіонах можна нанести значні ушкодження потенціальному або діючому противнику, за короткі терміни забезпечити підрив його політичного, економічного, воєнного і морального потенціалів, вести боротьбу з національно-визвольним та демократичним рухом.

Практичну розвідувально-диверсійну діяльність на ТВД (театрах війни) силами спеціальних операцій командування армій ПКС розглядає, як важливий забезпечуючий елемент воєнної політики.

Спеціальні операції плануються військовими органами (штабами) і спеціальними службами в мирний і воєнний час з санкції глави держави, можуть проводитись відкрито або скрито і носять тайний характер.

За масштабами спеціальні операції поділяються на стратегічні, оперативні і тактичні і проводяться в інтересах усіх видів ЗС.

В останні роки командування США і ПКС до проведення спеціальних операцій притягають частини і підрозділи ПДВ і морської піхоти (Гренада, Панама, Фолькленди, Чад, Перська затока), розглядаючи їх в якості ударного ешелону і ефективного засобу досягнення оперативно-стратегічних цілей війни. Десантні частини можуть вести на території противника штурмові дії, швидко нарощувати зусилля на окремих напрямках (в районах), вказувати дезорганізуючий вплив на противника.

З прийняттям нових концепцій ведення війни, дії ССО об'єднуються загальним задумом використання ЗС і інтересами проведення масштабних повітряно-наземних операцій (Перська затока). ССО, які застосовуються в тилу противника, збільшують глибину бойового впливу на нього, заставляють противника відволікати значну кількість бойових з'єднань і частин на контрдії, захист і оборону тилових районів, вказують безпосередній і довгочасний вплив на хід збройної боротьби.

На сьогодні, об'єднане командування спеціальними операціями ЗС США виконує такі основні завдання:

1.  Боротьба з розповсюдженням зброї масового ураження (СР);

2.  Боротьба з тероризмом (СВТ) – використання можливостей ССО для проведення заходів щодо звільнення захоплених заручників, запобігання проведенню терористичних актів, пошуку і знищенню груп бойовиків та ліквідація баз терористичних організацій;

3.  Надання допомоги іноземним державам у забезпеченні їх внутрішньої безпеки (FID) – вирішення організаційних питань або особиста участь підрозділів ССО у заходах, спрямованих на запобігання та придушення в певній країні антиурядових виступів, підривної діяльності або збройного опору, які здійснюються силами внутрішньої опозиції;

4. Спеціальна розвідка (SR) – доповнення інших компонентів розвідки специфічною, детально визначеною інформацією стратегічного або оперативно-тактичного рівня;

5. Силові (безпосередні) дії (ДА) – операції (дії), що обмежені за масштабом, часом, завданням і місцем проведення на території противника щодо захоплення, знищення (виведення) з ладу важливих або будь-яких інших об'єктів; ліквідації або захоплення, з наступною доставкою на свою територію, визначених посадових осіб, документів, зразків озброєння та військової техніки;

6. Психологічні операції (PpSVOP) – це сукупність узгодження та взаємопов'язаних за метою, місцем та часом заходів, які проводяться з метою здійснення в бажаному напрямі морально-психологічного впливу на особовий склад ЗС та цивільне населення країни, з емоційних станів та стимулювання визначених типів поводження та поведінки з.метою зміни ідеологічних і психологічних структур їх свідомості, підсвідомості, поглядів, трансформації емоційних станів та стимулювання визначених типів поводження та поведінки.

З прийняттям нових концепцій ведення війни, дії ССО об'єднуються загальним задумом використання ЗС і інтересами проведення масштабних повітряно-наземних операцій (Перська затока). ССО, які застосовуються в тилу противника, збільшують глибину бойового впливу на нього, заставляють противника відволікати значну кількість бойових з'єднань і частин на контрдії, захист і оборону тилових районів, вказують безпосередній вплив на хід збройної боротьби;

7. Заходи з питань цивільних справ (СА) – координація проведення військових операцій з іноземними цивільними офіційними особами, цивільними установами США і міжнародними урядовими та приватними організаціями;

8. Нетрадиційні бойові дії (UW), зокрема:

а). диверсійно-підривна діяльність – сукупність спланованих за місцем, часом і завданням акцій, спрямованих на дестабілізацію обстановки в будь-якій країні, а також заходів щодо знищення або виводу з ладу елементів оборонного потенціалу певної держави;

б). організація партизанської діяльності в тилу противника, яка спрямована на створення партизанських формувань з подальшим їх навчанням, забезпеченим озброєнням і бойовою технікою. (бойові партизанські дії (операції) передбачається здійснювати у військовий час);

9. Інформаційні операції (ІО) – тривалі операції, які підсилюють та зміцнюють бойові можливості ЗС США або їх союзників (збір, обробка та використання інформації з метою досягнення переваги в будь-яких операціях;

10. Будь-яка інша діяльність, яка класифікована президентом або МО США, як спеціальна операція.

Воєнно-політичне керівництво США планує також використовувати ССО в нетрадиційних сферах зовнішньої діяльності, зокрема;

1.  Підтримка коаліційної діяльності (CS) – підготовка і навчання особового складу та цивільного населення дружніх держав;

2.  Бойові пошуково-рятувальні операції (СSAR);

3.  Боротьба з розповсюдженням наркотиків (СДА);

4.  Заходи з розмінування (НДА), або спеціальні дії з інженерно-саперного забезпечення;

5.  Гуманітарна допомога (НА);

6.  Заходи щодо надання допомоги з питань безпеки (SA), а також стримування та поширення регіональної нестабільності.

Скритність підготовки і проведення операцій військ СпП досягається шляхом ретельного підбору особового складу цих військ, суворою дисциплінарною практикою, застосуванням заходів скритності радіообміну (використання шифрів, кодів, щоденно змінних позивних, індивідуальних паролів, змінних адресно-показових груп, суворі обмеження на ознайомлення з інформацією з питань бойового застосування і використання військ СпП і т.і.).

Планування, підготовку та керівництво бойовим застосуванням і використанням військ СпП на ТВД здійснює обєднане командування спеціальних операцій. Безпосереднє управління діяльністю частин і підрозділів СпП в інтересах проведення операції на ТВД здійснює командування спеціальних операцій в зоні.

Принцип децентралізованого застосування військ СпП вимагає організації декількох ешелонів управління бойовим застосуванням частин і підрозділів СпП, а також їх бойового і тилового забезпечення.

Група СпП розгортає операційну базу військ СпП, за допомогою якої здійснюється командування, управління і забезпечення діяльності оперативних підрозділів СпП. В складі бази створюються, як правило, три центри: оперативний, тиловий та звязку. Керує базою командир групи СпП.

За рішенням командира групи СпП в інтересах більш ефективного керівництва оперативними загонами можуть створюватись 1–3 передові операційні бази (на основі загонів «С»). В деяких випадках може створюватись окрема операційна база (на основі батальйону СпП), при цьому вона підпорядковується безпосередньо штабу спеціальних операцій на ТВД або штабу АК (ГрА), якому приданий батальйон СпП. В залежності від умов обстановки передова операційна база може виконувати функції допоміжної ланки управління, передового пункту по засиланню оперативних загонів в тил противника, радіо ретрансляційного пункту і т.і.

На озброєнні розвідників-диверсантів є найрізноманітніші найновіші і ефективні засоби для ведення розвідки та озброєння:

-  швидкодіюча прийомопередавальна радіоапаратура з необмеженою дальністю звязку (через штучні супутники землі);

-  військово-транспортні літаки з системою пристосування до рельєфу місцевості для подолання великих відстаней на висотах 100–300 м;

-  зверхмалі підводні човни, які використовуються з надводних, підводних і повітряних носіїв та здатних діяти в руслах річок;

-  безшумна і без полум’яна автоматична стрілецька зброя.

Приймач глобальної дії РНС (GPS) за допомогою трьох штучних супутників Землі миттєво визначає точну довготу і широту будь-якої точки на Землі. Крім того, індивідуальні приймачі (GPS) можуть бути перепрограмовані для вказівки напрямку руху, відстані до цілі та оцінки часу шляху).

Бойове застосування ССО передбачається здійснювати поперед усього в інтересах перших ударів початкового періоду війни. Найвища активність дій ССО планується за 3–30 діб до розв'язування конфлікту.

В плані підготовки ССО до виконання бойових завдань значна увага приділяється розробці тактики дій розвідувально-диверсійних формувань в прифронтовій і фронтовій зонах на глибину до 500 км, а також організації і проведенню широкомасштабних заходів диверсійно-підривного характеру загонами психологічного і адміністративного впливу. В теперішній час появилась реальна можливість використовувати розвідувально-диверсійні загони ССО (в основному типу «Рейнджерс» та «Командос» (в інтересах військ для розвідувально-диверсійного забезпечення бригад на глибину до 40 км, дивізій до 100 км. корпусів – у межах 300 км і груп армій – 700–800 км.

Заслання в тил противника бойових загонів ССО може виконуватись шляхом переходу кордонів (лінії фронту), повітряним шляхом (літаки, вертольоти, дельтаплани) і морем (бойові кораблі, в т.ч. малі та зверх малі підводні човни, катери, рибальські шхуни і т.і.). При десантуванні райони збору призначаються в 5–10 км від місця десантування.

Розгортання загонів в тилу противника планується проводити з операційних баз спеціальних сил (на своїй території або тій, що контролюється), які керують їх діями в межах ТВД.

Пересування в тилу, в т.ч. і на захопленій у противника техніці, РДЗ можуть здійснювати скритно вночі або в умовах обмеженої видимості з виконанням заходів безпеки і маскування. Піший добовий перехід при максимальній напрузі сил може скласти 30–50 км. Формування ССО здатні знаходитись в тилу противника на протязі 30 діб і більше, використовуючи документи прикриття, військову форму або цивільний одяг противника. В районах призначення передбачається діяти поодинці, парами або невеликими групами.

Загонами ССО для ураження (знищення) як правило, призначаються КП і вузли звязку, ПУ ракет, аеродроми, об'єкти тилу і ППО, вузли комунікацій та інші об'єкти, виведення з ладу яких проводить до значних втрат та забезпечує порушення системи управління. Вони можуть утворювати зони затоплень, розрух і заражень, забезпечувати ізоляцію районів бойових дій. Для виконання окремих завдань загони ССО можуть передаватись в оперативне підпорядкування загальновійськовим командирам, а керують ними відповідні ЦБУ.

На думку експертів НАТО ескалація на ТВД почнеться з проведення спеціальних операцій і забезпечуючих дій ССО, з початком яких буде значне нарощування підривних і спеціальних дій, а потім (за декілька діб до розв'язання війни) – розвідувально-диверсійних. Оптимальною глибиною розвідувально-диверсійних дій вважається 50–150 км, а спеціальні та підривні дії проводяться, як правило, в оперативній і стратегічній глибині.

Командування ПКС оцінює діяльність формувань ССО в тилу противника, виділяючи ЇЇ сильні і слабкі сторони.

До сильних сторін відносяться:

-  можливість масового застосування в звичайній і ядерній війні;

-  можливість застосування в мирний час при проведенні спеціальних операцій по звільненню заручників, здійсненню державних переворотів, знищення окремих політичних діячів та боротьби з тероризмом;

-  висока бойова ефективність застосування ССО для ураження малогабаритних та рухомих об'єктів противника на дальностях 30–120 км і більше.

-  можливість здійснення диверсій з використанням малогабаритних ядерних боєприпасів;

-  точність і достовірність здобутої інформації;

-  можливість ураження ракетно-ядерної зброї та її носіїв у противника;

-  різнобічність (вирішення різноманітних завдань), багатоплановість (виконання багатьох завдань) і багатократність (вирішення декількох завдань) використання;

-  здатність до ведення самостійних, і в той же час, управляємих дій на території противника протягом 30 і більше діб;

-  скритність застосування, висока оперативність і мобільність, раптовість, маневреність по фронту і в глибину;

-  унікальна здатність вирішення окремих розвідувально-диверсійних завдань методами, які використовують тільки підрозділи ССО (використання агентури, партизан і повстанців, психологічного і адміністративного впливу);

-  сильний морально-психологічний ефект з непередбаченими наслідками.

До слабких сторін використання ССО відносяться слідуючі:

-  застосування ССО в тилу противника в значній мірі визначається імовірністю виконання конкретного бойового завдання і залежить від вдалого десантування, виходу в район розвідки (диверсії) і ведення бойових дій;

-  малочисельні за складом формування ССО не можуть бути використані проти великих стаціонарних об'єктів противника з метою їх знищення в умовах ведення звичайної війни.


Информация о работе «Застосування з'єднань та військових частин (підрозділів) армійського корпусу в спеціальних операціях»
Раздел: Военная кафедра
Количество знаков с пробелами: 82607
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 5

Похожие работы

Скачать
294646
8
5

... України, постанов, керівництв та інструкцій з питань практичної діяльності автомобільної служби, а також для надання допомоги командирам і начальникам АС військових частин в організації та здійсненні автотехнічного забезпечення підрозділів і частин. Основним змістом документальної ревізії АС є перевірка: законності утримання та використання АТ, її стан та облік; організації обліку, зберігання, ...

Скачать
110975
0
0

... . Аеромобільні дії це – форма дій аеромобільних військ в ході ведення спеціальних, антитерористичних та миротворчих операцій змістом яких є дії аеромобільних підрозділів, частин та з'єднань у взаємодії з підрозділами, частинами та з'єднаннями армійської авіації. Склад сил і засобів, що залучаються до ведення десантно-штурмових та аеромобільних дій, залежить від мети, завдань, масштабів дій та ...

Скачать
169562
0
0

... Північному флоту довелось виконувати різноманітні операції, але провідне місце серед них займала боротьба на морських комунікаціях і захист конвоїв союзників. Говорячи про діяльність Радянського Військово – Морського флоту у Великій Вітчизняній війні потрібно сказати і про дії, які вели окремі флотилії. Раніше вже говорилось про важливу роль, яку відіграла Ладозька військова флотилія у взаємодії ...

Скачать
86524
0
0

... половини особового складу. Три тисячі вояків дивізії пішли в ліси і об'єдналися з УПА. ОУН Бандери, яка здійснювала політичне керівництво Українською Повстанською Армією, від самого початку вкрай негативно ставилась до створення дивізії “Галичина”. Воюючи проти всіх окупантів, українські повстанці були безкомпромісними. Головна команда УПА накладала заборону на ведення переговорів з німцями, ...

0 комментариев


Наверх