Організація території постійного лісового розсадника в ДП "Жовтневому ДЛГ"

ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ ПОСТІЙНОГО ЛІСОВОГО РОЗСАДНИКА в ДП "ЖОВТНЕВОМУ ДЛГ"

1. Природні і економічні умови району розташування розсадника

Жовтневий лісгосп – головне підприємство обласного виробничого лісогосподарського об’єднання "ХарківЛіс", розташований в північно-західній частині Харківської області, на території адміністративних районів: Богодухівського, Валківського, Зміївського, Золочівського, Краснокутського, Нововодолазького, Харківського та Чугуївського. Адреса управління лісгоспу: м. Харків, вул.Бородинська,25.

Загальна площа лісгоспу 48325 га. Лісництв в лісгоспі десять: Валківське (м.Валки), Золочівське (п.г.т.Золочів), Коломацьке (п.г.т.Коломак), Мерчанське (п.г.т. Старий Мерчик), Люботинське (п.г.т.Люботин), Бабаївське (п.г.т.Покотилівка), Рокитнянське (п.г.т.Рокитне), Мереф’янське (м.Мерефа), Васіщевське (п.г.т.Васіщево), Водолажське (п.г.т.Нова Водолага).

Жовтневий держлісгосп, як головне підприємство обласного виробничого лісогосподарського об’єднання Обласне Управління "Харківліс", створений в 1988р., згідно наказу Міністерства лісового господарства Української ССР від 27 липня 1988 р. №147 і ООО "Харківліс" від 3 жовтня 1988р. №1 на базі Харківського і Жовтневого лісгоспів. Складався він з 13 лісництв, загальною площею 65494 га.

Жовтневий лісгосп як незалежна одиниця, був створений в 1940 р. на базі лісництв: Харківського, Золочівського, Ліпецького Валківського і частки Богодухівського і Харківського рай лісгоспів. Лісгосп був створений згідно указу про передачу лісів місцевого значення, розташованих в кордонах водоохоронної зони, під керівництво Глав лісоохорони при СНК СРСР, приказом МСХ УССР від 9 жовтня 1955р. Жовтневий лісгосп з 1 листопада 1955р. став називатися механізованим лісгоспом.

Клімат району можна охарактеризувати наступним чином: тривалість вегетаційного періоду складає 200 днів. Остання дата весняних заморозків 29 квітня, перша дата осінніх заморозків 10 вересня, середня дата замерзання рік 8 грудня. Середні дати початку і кінця паводків становлять 29 ІІІ – 13 ІV. Глибина промерзання ґрунту: середня 65 см, максимальна 85 см. Кількість посушливих днів 1, кількість днів з ливнями 1.5. Середня висота снігового покрову 10 см. Вітер переважає південно-східний, південний, південно-західний. Сума опадів становить 511 мм, відносна вологість – 66%. Середня дата появи стійкого снігового покрову 17 грудня, тривалість 105 днів, середня дата сходу стійкого снігового покриву – 31 березня. Висота снігового покриву 8 см, максимальна 18 см.

2. Характеристика ділянок, відведених під розсадник

Під розсадник відведена ділянка поля, що межує з лісовим масивом лісництва.

Рельєф ділянки є рівнинним. Ці умови сприяють для вирощування сіянців і саджанців деревних і чагарникових порід, де ґрунт майже не має ерозії, а наявність стиглого лісу зменшує дію вітру.

Крім того ґрунтові умови є сприятливими для створення розсадника. Таким чином, можназробити висновок, що природні умови ділянки під розсадник сприятливі для його вдалого проектування.

3. Розрахунок площі виробничих і допоміжних частин

Продукційна частина розсадника (виробнича частина) згідно проектного завдання включає посівне відділення з вирощуванням однорічних сіянців Туї та дворічними Ялину звичайну, деревну школу з вирощуванням 3-х річних саджанців Клену гостролистого та Липи дрібнолистої.

Сіянці вирощують у трипільній сівозміні, у якій одне поле відводиться під пар, а у інших вирощують сіянці.

Загальну площу під породою у посівному відділенні визначаємо за формулою:

S=N*B/C*D* 10000 * К, га

Де, S-площа під породою посівного відділення, га;

N - кількість сіянців, які потрібно виростити щорічно (планове завдання), шт;

В - ширина посівного ряду плюс ширина між стрічкової відстані, м;

С - плановий вихід сіянців з 1м посівної борозенки,шт.;

D - кількість посівних борозенок у стрічці, шт.;

К - коефіцієнт відношення кількості полів у сівозміні до кількості полів, що засіваються щорічно даною породою.

Таблиця 1.

Розрахунок площі посівного відділення.

Загальна площа:

Ялина S=2600000* 1,45/30*4* 10000*3/1=9,42 га

Туя S=2300000* 1,45/19*4* 10000*3/2=6,76 га

У деревній школі згідно завдання проектується вирощування 2-х річних саджанців для озеленення міст.

Відпад саджанців плануємо у розмірі 13% - для деревних, і до 18% -для плодових, від щорічного відпаду.

Кількість полів сівозмін у деревній школі - 4 шт (на одне більше від терміну вирощування саджанців), у плодовій школі 4 шт.(на два більше від терміну вирощування).

а) кількість полів у деревній школі

б) кількість полів у плодовій школі

Загальна площа деревної та плодової школи розраховується за формулою: S=N*P*K/10000,ra

Де N- кількість рослин, що висаджуються щорічно, шт.. Р - площа живлення одного саджанця, К - кількість полів у сівозміні, шт; S загальна площа школи, га. Загальна площа: S₃ar.=69000*0,4*3/10000=8,28га S₃ar.=33600*0,36*4/10000=4,84га

Таблиця 2.

Розрахунок площ шкільного відділення.

Площа одного поля:

Клен 69000*0,4*4/10000=11,4 га

Липа 33600*0,36*4/10000= 4,84га

Допоміжна частина призначена для обслуговування продукційної частини, виконання захисної та організаційно-господарських функцій.

Допоміжна частина розсадника включає ділянку для прикопки садивного матеріалу з компостником, дорожню мережу, господарську ділянку з будівлями житлового і виробничого секторів (контора, насіннєсховище, гараж, склади та ін.) захисні лісосмуги, живопліт.